Поняття і значення об'єкта злочину

МВС України

Харківський національний університет внутрішніх справ

Навчально-науковий інститут права, економіки та соціології

Кафедра кримінального права та кримінології

“Затверджено”

Начальник кафедри кримінального права і кримінології

Підполковник міліції

А.Б. Блага

„____ _____________ 2006 рік

ЛЕКЦІЯ

Дисципліна: Кримінальне право

Тема: Об’єкт злочину

Розробив:

доцент, кандидат юридичних наук

майор міліції О.М. Храмцов

М. Харків

Р.

Тема:Об’єкт злочину

Навчальні та виховні цілі: надати курсантам (студентам) теоретичні знання щодо наукових підходів до визначення об’єкту злочинів та його видів, відмінності об’єкту та предмету злочину та їх значення для кваліфікації злочинів.

Час: 2 години

Навчальні питання

Вступ

1. Поняття та значення об'єкта злочину

2. Класифікація об'єктів злочину

3. Предмет злочину

Заключення

Навчально-методичне забезпечення:

Література:

1. Таций В.Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. Х., 1988.

2. Наумов В.А. Российское уголовное право. Общая часть. Курс лекций. М., 1996.

3. Курс уголовного права. Общая часть. Т.1. Учебник для вузов. Под ред. Н.Ф. Кузнецовой и И.М. Тяжковой. М., 1999.

4. Уголовное право: Часть общая. Часть Особенная. Учебник. Под ред. Л.Д. Гаухмана, Л.М. Колодкина, С.В. Максимова. М., 1999.

5. Уголовное право. Общая часть. Под ред. И.Я. Козаченко, З.А. Незнамовой. М., 1998.

6. Кримінальне право України. Загальна частина. За ред. П.С. Матишевського, П.П. Андрушка, С.Д. Шапченка. К., 1997.

7. Білоконєв О. Суспільні відносини як об`єкт захисту кримінального законодавства // Закон і бізнес - №№ 32, 33.

8. Глистин В.К. Проблема уголовно-правовой охраны общественных отношений (объект и квалификация преступлений). Л.: ЛГУ, 1979.

9. Никифоров Б.С. Объект преступления по советскому уголовному праву. М., 1960.

10. Коржанский Н.И. Объект и предмет уголовно-правововй охраны. М., 1980.

11. Российское уголовное право. Т.1. Общая часть. Под ред. А.И. Рарога. М., 2001.

12. Пионтковский А.А. Учение о преступлении по советскому уголовному праву. М., 1961.

13. Российское уголовное право. Общая часть.В.Н. Кудрявцева, А.В.Наумова. М., 1997.

14. С.Б. Гавриш. Теоретические предпосылки исследования объекта преступлений // Право и политика. - № 11. - 2000. – С. 4-15

15. Гавриш С. Б. Уголовно-правовая охрана природной среды Украины. Проблемы теории и развитие законодательства. Харьков: Основа, 1994.

16. Трубников В.М. Новый взгляд на объект преступления // Право и безпека. 2002. № 1. - С. 81-87.

17. Емельянов В. П. Терроризм – как явление и как состав преступления. Харьков: Право, 1999.

18. Емельянов В.П. Терроризм и преступления с признаками терроризирования: уголовно-правовое исследование. СПб.: Юридический центр Пресс, 2002.

Наочні посібники

1. Плакати зі схемами видів об’єктів злочину

ТЕКСТ ЛЕКЦІЇ

Вступ

Вирішення питання про об’єкт злочину має істотне теоретичне і практичне значення. Саме об’єкт злочину розкриває соціальну сутність злочину, впливає на його правильну кваліфікацію, дозволяє відмежувати один злочин від іншого. Але в науці кримінального права немає єдності думок щодо визначення змісту об’єкту злочину. В лекції будуть наведені основні підходи щодо цієї проблеми. Існують різноманітні класифікації об’єктів злочину. Важливе теоретичне і практичне значення має відмежування об’єкту та предмету злочину. Предмет разом з останнім є в деяких злочинах обов’язковою ознакою складу злочину.

Поняття і значення об'єкта злочину

Одним із самих спірних питань існуючих у вітчизняній кримінально-правовій доктрині є вчення про об'єкт злочину. У науці кримінального права не викликає сумніву, що об'єктом злочину є те, на що посягає особа, яка скоює злочин, і чому заподіюється чи може бути заподіяна шкода. Однак, питання про те, що саме входить у зміст об'єкта злочину, викликає безліч спорів.

Законодавчий перелік об'єктів злочину дається в ч.1 ст. 1 КК України, - це права і свободи людини і громадянина, власність, громадський порядок та громадська безпека, довкілля, конституційний устрій України, мир і безпека людства. Крім цього, перелік об'єктів злочинів міститься в назвах усіх розділів Особливої частини КК, а також диспозиціях окремих норм, наприклад ч.1 ст.111 КК України (державна зрада).

Визнання суспільних відносин об'єктом злочинних посягань донедавна вважалося в нашій науці єдиною і одностайною точкою зору. Однак у даний час питання про даний елемент складу злочину носить дискусійний характер. Багато дослідників відмовилися від позиції визнання суспільних відносин об'єктом злочину. Але й у нових поглядах на питання про об'єкт злочину немає єдності думок. Одні автори розуміють під зазначеним елементом складу злочину правові блага, цінності, другі - людину, інші - сферу життєдіяльності людини навіть соціальну оболонку. Існує і «примирлива» позиція ряду дослідників, що хоча і визнають об'єктом злочину суспільні відносини, але вважають, що в ряді випадків дана теорія “не спрацьовує” і не є універсальною, тому що поряд із суспільними відносинами об'єктом злочину необхідно визнавати блага, інтереси охоронювані кримінальним законом.

Об'єкт злочину має важливе теоретичне і практичне значення й в основних рисах зводиться до наступного.

1. Об'єкт злочину — елемент кожного злочинного діяння, тобто будь-який злочин є таким тільки тоді, коли суспільним відносинам охоронюваним кримінальним правом заподіюється чи може бути заподіяна істотна шкода. Це знаходить підтвердження в такій законодавчо закріпленій ознаці злочину, як суспільна небезпека.

2. Об'єкт злочину — обов'язкова ознака складу злочину. Юридичне значення об'єкта, насамперед, визначається тим, що він є обов'язковим елементом будь-якого складу злочину. Не може бути жодного конкретного складу злочину (вбивство, крадіжка, державна зрада й ін.) без безпосереднього об'єкта посягання.

3. Об'єкт злочину має принципове значення для кодификації кримінального законодавства. За ознакою родового об'єкта злочину будується Особлива частина Кримінального кодексу України. Безумовно, це найбільш логічний і практично значимий критерій класифікації і систематизації кримінально-правових норм, рубрикації розділів КК. У новому КК України змінена ієрархія цінностей об'єктів кримінально-правової охорони. У КК України 1960 р. (ст. 1 і 7) у главу кута ставилися державні інтереси і вже потім інтереси особистості і суспільні інтереси. І хоча Конституція України, а також ч.1 ст. 1 КК України найвищою цінністю визнала права і свободи людини, все-таки Особлива частина КК України починається з розділу про злочини проти національної безпеки і лише 2 розділ говорить про злочини проти життя і здоров'я людини.

4. Правильне встановлення об'єкта злочину дозволяє відмежувати злочин від інших правопорушень і аморальних вчинків. Крім того, при явній малозначності реальної чи можливої шкоди яким-небудь суспільним відносинам, навіть охоронюваним кримінальним правом, не може йти мова про злочин (ч. 2 ст. 11 КК — малозначне діяння), тому що об'єкту не завдається тієї шкоди, яка притаманна злочину.

5. Об'єкт злочину дозволяє визначити характер і ступінь суспільної небезпеки злочинного діяння, тобто, яким саме суспільним відносинам, охоронюваним кримінальним правом, і в якому ступені (наскільки серйозно) заподіяна чи могла бути заподіяна шкода.

6. Об'єкт злочину має важливе, а іноді і вирішальне, значення для правильної кваліфікації діяння й відмежування одного злочину від іншого. Наприклад, головним чином по об'єкту посягання можна розмежувати між собою такі злочини, як вбивство в зв'язку зі здійсненням потерпілим службового чи громадського обов'язку, посягання на життя судді, посягання на життя співробітника правоохоронного органа і терористичний акт (п. "8" ч.2 ст. 115, ст. 379, 348 і 258 КК); диверсія і терористичний акт (ст.ст. 113 і 285 КК).

Неприйняття до уваги специфіки об'єкта посягання, неправильне його встановлення приводять на практиці до судових помилок.

Поиск по сайту: