 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Організаційний момент – 5 хв
ЗАТВЕРДЖУЮ
Начальник 5-ДПРЧ
капітан служби ц.з.
В.І. Михайлюк
«___»___________ 2013 р.
ПЛАН – КОНСПЕКТ
для проведення занять із протипожежної підготовки
з особовим складом чергового караулу 5-ДПРЧ
Тема: Підготовка особового складу пожежно-рятувальних підрозділів до виконання завдань з
пожежогасіння.
Навчальна мета: Вивчити з особовим складом тактику дій підрозділів до виконання завдань з
пожежогасіння.
Час: 1 години.
Місце проведення: учбовий клас.
Навчально-матеріальне забезпечення: план-конспект.
Література:
- Статут дій у НС органів управління та підрозділів ОРС ЦЗ;
- Про затвердження Положення про організацію службової
підготовки особового складу органів і підрозділів
цивільного захисту. Наказ № 601 від 01.09.2009.
- Наказ № 312 від 07.05.2007 „Про затвердження Правил
безпеки праці в органах і підрозділах МНС України”.
Порядок проведення занять:
Організаційний момент – 5 хв.
- перевірка присутніх;
- оголошення теми і мети заняття, питання, які вивчаються.
2. Контроль знань – 5 хв.
- перевірка засвоєння пройденого матеріалу
3. Виклад матеріалу – 25 хв.
Питання які вивчатимуться
3.1. Дії та основні завдання органів управління та підрозділів під час проведення пожежно-рятувальних робіт (оперативні дії підрозділів).
3.2. Збір, виїзд по тривозі та прямування до місця виклику.
3.3. Розвідка пожежі.
3.4. Рятування людей на пожежі.
3.5. Розгортання сил та засобів (оперативне розгортання).
3.6. Гасіння пожежі.
3.7. Згортання сил і засобів та повернення до місця постійної дислокації.
| Питання та їх короткий зміст | Методичні вказівки |
| 3.1. Дії та основні завдання органів управління та підрозділів під час проведення пожежно-рятувальних робіт (оперативні дії підрозділів). Оперативні дії під час гасіння пожеж (далі - оперативні дії) - це організоване застосування сил та засобів пожежно-рятувальних підрозділів, дії яких спрямовані на виконання основного оперативного завдання. Оперативні дії повинні проводитись з дотриманням встановлених вимог безпеки, передбачених для певного виду робіт. Основним оперативним завданням особового складу пожежно-рятувальних підрозділів ОРСЦЗ є рятування людей у разі виникнення загрози їх життю, ліквідування пожежі в тих розмірах, які вона набула на момент прибуття пожежного підрозділу та надання допомоги в ліквідуванні наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха. Виконання оперативного завдання забезпечується такими силами: · особовим складом органів управління та пожежно-рятувальних підрозділів ОРСЦЗ, в тому числі, курсантами, слухачами та професорсько-викладацьким складом навчальних закладів та науково-дослідних установ системи МНС України; · особовим складом (працівниками і членами) відомчої, місцевої та добровільної пожежної охорони, іншими протипожежними формуваннями. Для гасіння пожеж також можуть бути залучені в установленому порядку особовий склад органів внутрішніх справ, аварійно-рятувальні служби інших міністерств та відомств, військовослужбовці, а також населення. Особовий склад пожежно-рятувальних підрозділів ОРСЦЗ є головною силою у виконанні оперативного завдань. Однією з основних складових частин успішного виконання бойових завдань є високий рівень підготовки особового складу пожежно-рятувальних підрозділів, що досягається завдяки досвіду гасіння пожеж, проведенню у підрозділах відповідної підготовки та виховної роботи. Відділення на основному пожежному автомобілі (караул у складі одного відділення) є первинним тактичним пожежно-рятувальним підрозділом, здатним самостійно виконувати окремі оперативні завдання з рятування людей гасіння пожеж. Караул у складі двох і більше відділень на основних та спеціальних пожежних автомобілях є основним тактичним пожежно-рятувальним підрозділом ОРСЦЗ, здатним самостійно вирішувати оперативне завдання відповідно до своїх тактичних можливостей. Для виконання оперативного завдання використовуються такі засоби: · пожежні автомобілі, в тому числі техніка, що пристосована для цілей пожежогасіння; · пожежнотехнічне озброєння та пожежне обладнання; · аварійно-рятувальна техніка та обладнання; · засоби зв’язку та освітлення; · вогнегасні речовини (вода, піна, порошки, гази тощо); · системи та обладнання протипожежного захисту; · інші транспортні засоби. Пожежні автомобілі, залежно від призначення, поділяються на основні, спеціальні та допоміжні. Основні пожежні автомобілі призначені для доставки до місця пожежі особового складу, пожежнотехнічного озброєння і подачі вогнегасних речовин у зону горіння. Основні пожежні автомобілі поділяються на автомобілі загального призначення (автоцистерни, автонасоси, автомобілі першої допомоги) та автомобілі цільового призначення (порошкового гасіння, пінного гасіння, пожежні автонасосні станції та інші). Спеціальні пожежні автомобілі призначені для доставки особового складу і виконання спеціальних робіт на пожежі (пожежні автопідйомники, пожежні автодрабини, пожежні автомобілі газодимозахисту, пожежні автомобілі димовидалення, зв’язку та освітлення, технічної служби, штабний, рукавний тощо). Допоміжні пожежні автомобілі призначені для технічного обслуговування основної і спеціальної пожежної техніки, доставки особового складу, технічних засобів, пально-мастильних речовин до місця пожежі, проведення інших допоміжних робіт. Оперативні дії повинні виконуватись з дотриманням встановлених вимог безпеки і можуть проводитись в умовах високого психологічного та фізичного навантаження, підвищеного ризику, прямої небезпеки для життя і здоров’я учасників гасіння пожеж. Оперативні дії з гасіння пожеж на підприємствах, для яких передбачена у встановленому порядку розробка планів локалізації та ліквідації аварій (катастроф) або планів (карток) пожежогасіння, повинні здійснюватися з урахуванням особливостей, які визначені у цих планах. Оперативні дії під час гасіння пожеж включають в себе: · збір, виїзд по тривозі та прямування до місця пожежі; · розвідка пожежі; · рятування людей та майна на пожежі; · оперативне розгортання; · гасіння пожежі; · виконання спеціальних робіт; · згортання сил і засобів; 3.2. Збір, виїзд по тривозі та прямування до місця виклику. Збір, виїзд по тривозі та прямування до місця пожежі включає до себе: збір особового складу за сигналом “Тривога”, виїзд та прибуття його на пожежних автомобілях або інших транспортних засобах до місця пожежі. Подача сигналу “Тривога” здійснюється черговим диспетчером (радіотелефоністом) одночасно з отриманням повідомлення про пожежу. Опрацювання повідомлення повинно бути завершено в найкоротший час і не затримувати виїзд підрозділу до місця пожежі. Пожежно-рятувальні підрозділи зобов’язані прибути до місця пожежі у найкоротший час. Це забезпечується: точним прийомом адреси, правильними та швидкими діями диспетчера (радіотелефоніста) щодо висилання пожежно-рятувальних підрозділів; швидким збором та виїздом особового складу підрозділу; знанням району виїзду (обслуговування) та прямуванням пожежно-рятувальних підрозділів за найкоротшим і безпечним маршрутом (враховуючи небезпечну загазованість, радіаційну забрудненість, напрям вітру тощо) з дотриманням вимог правил дорожнього руху та максимально можливою але безпечною швидкістю, використовуючи спеціальні звукові та світлові пристрої. Під час прямування до місця пожежі старший начальник пожежно-рятувального підрозділу зобов’язаний підтримувати безперервний зв’язок з пунктом зв’язку частини (далі - ПЗЧ) або з оперативно-диспетчерською службою оперативно-координаційного центру (далі – ОДС ОКЦ) та здійснювати збір інформації про об’єкт шляхом вивчення та аналізу оперативної документації, прогнозування можливої обстановки тощо. Якщо на шляху прямування були отримані відомості про ліквідування пожежі або її відсутність, пожежно-рятувальний підрозділ зобов’язаний прибути до місця пожежі, крім випадків, коли відносно повернення є розпорядження старшого начальника, керівника гасіння пожежі (далі по тексту КГП) або начальника чергової зміни (старшого диспетчера) ОДС ОКЦ. У разі виявлення на шляху прямування іншої пожежі, старша посадова особа, яка очолює підрозділ, зобов’язана залишити частину сил і засобів на її гасіння і негайно повідомити ПЗЧ або ОДС ОКЦ про адресу цієї пожежі та прийняте рішення. У випадку, коли така ситуація складається у підрозділі в складі одного відділення, рішення щодо гасіння виявленої пожежі приймається старшою посадовою особою виходячи із ситуації, яка склалась на даній пожежі, та наявної інформації про ситуацію на пожежі, на яку підрозділ безпосередньо прямував за путівкою. Про прийняте рішення повідомляється ПЗЧ або ОДС ОКЦ, якими у разі необхідності направляються додаткові сили і засоби згідно з Розкладом виїзду (Планом залучення сил і засобів). У разі вимушеної зупинки на шляху прямування головного пожежного автомобіля, пожежні автомобілі, що прямують за ним, зупиняються і подальший рух продовжують тільки за вказівкою старшого начальника, який очолює пожежно-рятувальний підрозділ. У разі примусової зупинки другого чи наступних за ним пожежних автомобілів решта, не зупиняючись, продовжує рух до місця пожежі. Якщо під час прямування трапилася дорожньо-транспортна пригода, старший начальник і водій підрозділу керуються вимогами правил дорожнього руху. У всіх випадках про вимушену зупинку пожежного автомобіля інформація надається на ПЗЧ (ОДС ОКЦ), а старший начальник вживає заходів щодо доставки особового складу та пожежно-технічного оснащення до місця пожежі. У разі слідування пожежно-рятувальних підрозділів до місця пожежі залізничним, водним або повітряним транспортом старший начальник зобов’язаний: · забезпечити збереження пожежної техніки та озброєння; · організувати розміщення, харчування та відпочинок особового складу. 3.3. Розвідка пожежі. Розвідка пожежі ведеться безперервно з моменту виїзду підрозділу на пожежу до її ліквідування з метою збору відомостей про пожежу для оцінки обстановки та прийняття рішень щодо організації оперативних дій. Успіх розвідки залежить від своєчасності та безперервності її проведення, достовірності даних, активності та цілеспрямованості дій. Під час проведення розвідки необхідно встановити: · наявність загрози людям, їх місцезнаходження, шляхи та способи їх рятування; · що горить, місце та площу пожежі, шляхи поширювання горіння; · небезпеку вибуху, отруєння, обвалення, наявність радіоактивних й займистих речовин (рідин), побутового та інших газів, обладнання під тиском та електроустановок під напругою; · місця і способи відключення електроенергії та комунальних мереж; · можливі шляхи та напрямки введення сил та засобів; · місцезнаходження найближчих джерел водопостачання, первинних засобів пожежогасіння і можливість їх використання; · наявність, можливість використання та порядок введення в дію установок пожежогасіння; · необхідність рятування майна, а також захист його від небезпечних факторів пожежі і вогнегасних речовин; · необхідність і місця розкривання, розбирання конструкцій. Під час проведення розвідки, залежно від обстановки, можуть вирішуватись також інші завдання. Розвідку проводять керівник гасіння пожежі (КГП), інші особи за його дорученням, а також кожна посадова особа на дорученій дільниці ведення оперативних дій. До складу розвідки входять: · КГП та зв’язковий, якщо на пожежу прибуло одне відділення (караул у складі одного відділення); · КГП, командир 1-го відділення і зв’язковий, якщо прибуло два та більше відділень. За необхідності проведення розвідки одночасно у різних напрямах, створюється декілька розвідувальних груп. Кожна група очолюється особою за посадою не нижче ніж командир відділення і складається не менше ніж з двох чоловік. У разі проведення розвідки в апаратах захисту органів дихання (далі - ланка ГДЗС) - не менше як з трьох. У виняткових випадках, під час ведення невідкладних робіт з рятування людей та недостатньої кількості особового складу на пожежі, за рішенням КГП склад ланки ГДЗС, який рятує людей, може бути зменшено до двох чоловік. За наявності відомостей про людей, які залишились у приміщеннях, що горять, склад розвідки має бути посилений з метою надання допомоги потерпілим. 32. У разі організації розвідки одночасно у декількох напрямках КГП зобов’язаний: · визначити кількість розвідувальних груп та їх склад; · призначити командирів розвідувальних груп і поставити їм завдання; · визначити і вказати вид пожежнотехнічного оснащення та спорядження, а також заходи безпеки для особового складу розвідувальних груп; · організувати одночасне проведення розвідки суміжних, вище та нижче розташованих приміщень; · особисто провести розвідку на найбільш складній і відповідальній дільниці пожежі; · установити порядок надання інформації. Особовий склад, який веде розвідку, зобов’язаний: · використовувати найбільш короткі і безпечні шляхи прямування; · використовувати наявну технічну документацію, відомості від осіб, які знають конструктивні особливості та планування будівель, технологічний процес і обладнання виробництва; · забезпечити безпеку людям і вихід їх до безпечної зони, негайно надати допомогу потерпілим; · вжити заходів для обмеження поширювання небезпечних факторів пожежі всіма доступними засобами, а у разі виявлення осередків пожежі – для їх гасіння; · вжити заходів щодо захисту майна та обладнання від пошкоджень; · перевірити приміщення, що розташовані на шляхах можливого поширювання вогню та продуктів згоряння; · підтримувати постійний зв’язок з КГП, штабом на пожежі, доповідаючи про результати розвідки. За наявності ознак горіння, а також у випадку проведення розвідувальних дій ланкою ГДЗС, розвідка проводиться з прокладанням рукавної лінії. З метою забезпечення безпеки під час проведення розвідки необхідно: · мати при собі засоби індивідуального захисту пожежного, засоби рятування, ручний пожежний інструмент, прилади освітлення, засоби зв’язку та гасіння; · перед входом в задимлену зону встановити пост безпеки ГДЗС для здійснення розрахунку часу роботи ланки і підтримування з ним постійного зв’язку; · створити резерв газодимозахисників, у разі необхідності забезпечити періодичну зміну особового складу, який працює в апаратах захисту органів дихання; · запам’ятати пройдений шлях; · обережно відчиняти двері, що ведуть до приміщення, де відбувається горіння, використовуючи дверні полотна для захисту від опіків у разі можливого викиду полум’я чи нагрітих газів; · не користуватися відкритим вогнем у приміщеннях, де припускається наявність горючих і займистих речовин (рідин), а також горючих газів; · входити до приміщень, де можливий вибух, отруєння чи радіоактивне зараження та знаходяться електроустановки під напругою тільки за умови дотримання всіх запобіжних заходів, що встановлені для цих приміщень з урахуванням рекомендацій технічного персоналу, який обслуговує ці приміщення; · дотримуватись застережних заходів від можливих обвалень (руйнування) будівельних конструкцій, технологічного обладнання тощо; · просуватись, як правило, вздовж капітальних стін чи стін з віконними прорізами. Особам, які входять до складу розвідувальної групи категорично забороняється самовільно залишати групу. 3.4. Рятування людей на пожежі. Рятувальні роботи організуються і проводяться у разі, якщо: · є загроза людям від небезпечних факторів пожежі; · люди не можуть самостійно залишити небезпечні місця; · є загроза поширювання вогню і диму шляхами евакуації; · передбачається застосування небезпечних для життя людей вогнегасних речовин і сполук. Порядок і способи рятування людей визначаються КГП і особами, які проводять рятувальні роботи, залежно від обстановки та стану тих, кого рятують. Рятування людей на пожежі проводиться з одночасним розгортанням сил і засобів для гасіння пожежі. Подача стволів для забезпечення умов безпечного рятування людей обов’язкова, якщо людям безпосередньо загрожує вогонь і шляхи рятування відрізані чи можуть бути відрізані вогнем. У разі, коли сил і засобів недостатньо для одночасного рятування людей і гасіння пожежі, весь особовий склад працюючих підрозділів залучається до рятування людей, а КГП зобов’язаний викликати додаткові сили і засоби. Для рятування людей потрібно використовувати найкоротші і найбезпечніші шляхи: · основні входи і виходи; · запасні виходи; · віконні прорізи, балкони, лоджії, галереї, переходи з використанням зовнішніх пожежних драбин і застосуванням ручних пожежних драбин, автодрабин, авто підіймачів та інших рятувальних пристроїв, що є на оснащенні пожежних підрозділів; · люки у перекриттях, якщо через них можна вийти з будівлі чи перейти у його безпечну частину; · прорізи у перегородках, перекриттях і стінах, що зроблені пожежними. Основними способами рятування та евакуювання людей є: · самостійний вихід людей; · виведення людей, яких евакуйовують у супроводі пожежних, коли шляхи евакуювання задимлені або стан і вік людей, яких рятують, викликає сумнів у їх спроможності самостійно вийти з небезпечної зони (діти, хворі, люди похилого віку); · винесення (рятування) людей, які не можуть самостійно рухатись; · спуск людей, яких рятують, по зовнішніх та ручних пожежних драбинах, пожежних автодрабинах та авто підіймачами, за допомогою рятувальних мотузок тощо, коли шляхи рятування відрізані вогнем чи димом та інші способи рятування неможливі. При проведенні рятувальних робіт необхідно: · вжити заходів щодо попередження паніки, використовуючи технічні та інші можливості об’єкта і пожежних підрозділів; · залучити адміністрацію і обслуговуючий персонал; · викликати швидку медичну допомогу та у разі необхідності, інші служби взаємодії; · надати постраждалим першу медичну допомогу силами особового складу пожежних підрозділів; · передбачити місця для розміщення людей, яких врятовано та евакуйовано. Пошук людей припиняється тільки після того, як всі приміщення та місця їх можливого перебування перевірені на їх наявність та встановлено, що всі люди евакуйовані та врятовані з небезпечних зон. 3.5. Розгортання сил та засобів (оперативне розгортання). Оперативне розгортання проводиться після прибуття підрозділу на пожежу одночасно з розвідкою. Воно не повинно порушувати виконання робіт з рятування та евакуації людей. Для прокладання рукавних ліній і проникнення до осередку пожежі необхідно використовувати всі входи, виходи, віконні прорізи, технологічні отвори, зовнішні пожежні драбини, пожежні автодрабини, авто підіймачі, ручні пожежні драбини й інші технічні засоби, за можливості рукавні лінії не повинні прокладатись на основних шляхів евакуювання людей (до закінчення евакуювання). Оперативне розгортання складається з таких етапів: · підготовка до розгортання; · попереднє розгортання; · повне розгортання. Підготовка до розгортання проводиться після прибуття на місце пожежі і включає в себе: · установлення пожежного автомобіля на пожежний гідрант (водоймище) з приєднанням всмоктувальних пожежних рукавів і забором води у насос; · зняття з кріплень необхідного пожежнотехнічного озброєння; · проведення інших підготовчих заходів залежно від виду прибуваючої на пожежу техніки та місцевих умов (визначення шляхів прокладання рукавних ліній через залізничні шляхи та автомагістралі, способів підйому пожежних рукавних ліній та ПТО на висоти, необхідності розгортання аварійно-рятувального обладнання тощо). Підготовка до розгортання відділення на пожежній автоцистерні без установлення її на пожежний гідрант (водоймище) передбачає: · приведення пожежного насоса у робочий стан; · приєднання робочої рукавної лінії зі стволом до напірного патрубка насоса. Попереднє розгортання підрозділу, який прибув на місце пожежі, проводиться у тому випадку, коли за зовнішніми ознаками пожежі (полум’я, дим) можна визначити напрям прокладання магістральної лінії або цей напрям вказаний особою, яку виділив КГП для зустрічі підрозділу. Попереднє розгортання включає в себе: · виконання робіт, що передбачені статтею при проведенні попереднього розгортання; · прокладання магістральних рукавних ліній; · встановлення рукавних розгалужень, піднесення до рукавних розгалужень напірних пожежних рукавів, пожежних стволів, драбин та іншого пожежнотехнічного озброєння, необхідного для гасіння пожежі. Повне розгортання проводиться одразу після прибуття на місце пожежі, якщо під час оцінки обстановки можна одразу визначити вирішальний напрямок та позиції ствольників, а також після підготовки до розгортання, попереднього розгортання або за розпорядженням КГП. Під час оперативного розгортання ствольники виходять на свої позиції, вказані КГП, начальниками оперативних дільниць (далі – НОД) найкоротшими та найбільш безпечними шляхами. Якщо на шляху є перешкоди, то вживаються заходи щодо їх усунення (розкривання, розбирання конструкцій тощо) або забезпечується вихід на позиції іншими шляхами за допомогою ручних пожежних драбин, пожежних авто підіймачів, автодрабин тощо. Під час оперативного розгортання пожежні автомобілі та пожежнотехнічне озброєння має бути розміщено таким чином: · не заважати розставленню сил і засобів, які прибувають; · забезпечити швидке зосередження сил та засобів на необхідних оперативних дільницях; · забезпечити збереження рукавних ліній, запобігти перетинанню рукавних ліній іншими автомобілями, за можливості не ускладнювати дорожній рух біля місця пожежі; · забезпечити місце розташування резервної пожежної техніки, бажано біля джерел водопостачання, з метою забезпечення безперервної подачі вогнегасних речовин до місця пожежі, а за необхідності – для прямування її без перешкод на іншу пожежу. Пожежні автодрабини, авто підіймачі та ручні пожежні драбини мають встановлюватись так, щоб вони не могли бути відрізані вогнем або не опинились в зоні горіння у разі розповсюдження пожежі. Установка пожежних драбин навпроти вікон, з яких вибивається полум’я, допускається лише за умови їх захисту водяними струменями. Встановлення пожежних драбин на нову позицію проводиться тільки після того, як особовий склад, який піднявся по них, сповіщений про це і йому вказані інші шляхи повернення чи переходу на іншу позицію. 3.6. Гасіння пожежі. Гасіння пожежі – це дії, спрямовані на припинення горіння у вогнищі пожежі, обмеження впливу небезпечних чинників пожежі та усунення умов для її самочинного повторного виникання. При гасінні пожежі можливо: · наявність великої кількості людей, які потребують допомоги і виникнення серед них паніки; · складне планування приміщень; · розповсюдження вогню по пустотах, конструкціях, каналах, системах пневмотранспорту, через віконні прорізи, лоджії, балкони, по горючих матеріалах, технологічному обладнанню як за вертикальним, так і за горизонтальним напрямами; · швидке зростання температури та переміщення теплових потоків у напрямі відкритих прорізів; · наявність займистих та горючих речовин (далі - ЗР та ГР відповідно), можливість розливу та викиду нафтопродуктів; · утворення вибухонебезпечних газоповітряних, пароповітряних сумішей та сумішей пари з повітрям внаслідок термічного розкладання речовин та матеріалів; · виділення диму, токсичних продуктів та швидке їх поширювання; · можливість викиду радіоактивних та небезпечних хімічних речовин; · наявність обладнання під електричною напругою, пошкодження ізоляції електропроводів та самого електрообладнання; · вибухи посудин, що знаходяться під тиском; · деформація і обвалення конструктивних елементів будівель, споруд, технологічного обладнання; · наявність у будівлях великої кількості, культурних, наукових та інших цінностей, гасіння яких вимагає специфічних засобів; · відсутність джерел протипожежного водопостачання або їх несправність. Обмеження розвитку пожежі та її ліквідування досягаються: · своєчасним зосередженням і введенням у дію необхідної кількості сил і засобів; · швидким виходом ствольників на позиції та їх умілими діями; · правильним вибором та безперервною подачею вогнегасних речовин; · створенням протипожежних розривів. Ліквідування горіння на пожежі досягається: · дією на поверхню матеріалів, що горять, охолоджувальними вогнегасними речовинами; · створенням у зоні горіння чи навколо неї негорючого газового або парового середовища; · створенням між зоною горіння і горючим матеріалом чи повітрям ізолюючого шару з вогнегасних речовин та негорючих матеріалів; · хімічним уповільненням реакції горіння (застосування порошкових, газових, аерозольних вогнегасних речовин). Після зосередження сил та засобів на вирішальному напрямку вводяться в дію сили та засоби на інших напрямах. Вирішальний напрямок оперативних дій на пожежі визначається виходячи із наступних принципів: · небезпечні фактори пожежі загрожують життю людей і рятування їх неможливе без введення пожежних стволів - сили і засоби зосереджуються для забезпечення рятувальних робіт; · є загроза вибуху - сили і засоби зосереджуються і вводяться у місцях, де дії пожежно-рятувальних підрозділів забезпечать попередження вибуху; · вогнем охоплена частина об’єкта і відбувається його поширювання на інші частини даного об’єкта або на сусідні будівлі - сили і засоби зосереджуються і вводяться на оперативних дільницях, де подальше поширювання вогню може призвести до найбільших збитків; · вогнем охоплена будівля (споруда), що стоїть окремо, і загрози поширювання вогню на сусідні об’єкти не існує – основні сили і засоби зосереджуються і вводяться у місцях найбільш інтенсивного горіння; · вогнем охоплена будівлі, що не є цінною і виникла загроза поширювання вогню на сусідні будівлі – основні сили і засоби зосереджуються і вводяться з боку будівлі (споруди), що не горить. У разі недостатньої кількості сил та засобів, які прибули за першим викликом, для ліквідування пожежі необхідно додатково викликати таку кількість сил та засобів, які за мінімальний час зможуть виконати поставлене оперативне завдання. У цьому випадку до прибуття додаткових сил та засобів першими пожежними підрозділами мають бути вжиті заходи щодо рятування людей та стримування поширювання пожежі. До гасіння пожеж залучаються відомча, місцева та добровільна пожежна охорона, пожежні підрозділи найближчих гарнізонів ОРСЦЗ, населення та інші формування, передбачені Планом залучення сил та засобів. В разі наявності високої температури, сильної концентрації диму, токсичних газів у приміщеннях, що горять, та суміжних з ними, одночасно з гасінням пожежі вжити заходів щодо видалення диму і газів з приміщень та зниження температури. Підрозділ (караул, відділення, ланка ГДЗС) може залишити оперативну дільницю, на якій виконує оперативне завдання, тільки з дозволу КГП, НОД, а також у випадку, коли склалась загроза життю особового складу, з послідуючою доповіддю КГП про прийняте рішення. Для гасіння пожежі слід застосовувати ефективні вогнегасні речовини та, у першу чергу, привести в дію стаціонарні установки пожежогасіння, внутрішні пожежні крани при їх наявності та справності. За наявності непридатного для дихання середовища, роботи з гасіння пожежі проводяться в апаратах захисту органів дихання, використовуються пожежні димовисмоктувачі та засоби освітлення. Зниження високої температури може досягатись подаванням в зону підвищеної температури розпиленої води, піни високої кратності, створенням природної чи штучної вентиляції, охолодженням нагрітих будівельних конструкцій, технологічного обладнання тощо. При цьому слід не допускається скупчення особового складу на перекритті, під яким горить, а також у межах небезпечної зони на випадок його руйнування. Для забезпечення сталої роботи насосно-рукавних систем під час гасіння пожеж у підземних спорудах необхідний напір на насосі має бути зменшений з урахуванням глибини закладання споруд. Резервні магістральні рукавні лінії прокладають у першу чергу до пожежних стволів, які працюють на вирішальному напрямку. В ході гасіння контролюється стан будівельних конструкцій і проводиться захист їх від впливу високої температури, у першу чергу, ферм, вузлів, опор тощо. У разі загрози поширювання пожежі особовим складом перевіряються (проводяться контрольні вирізи) пустоти конструкцій будівель, вентиляційних каналів, коробів тощо по усій їх довжині. На гасіння пожежі, що вже розвинулася, подаються пожежні стволи “А” та лафетні стволи з подальшим переходом в процесі її ліквідування, на пожежні стволи з насадками меншого діаметра. Під час горіння у пустотах конструкцій будівель та вентиляційних каналах подаються водяні і пінні пожежні стволи та організується розкривання конструкцій будівель. Для проливання місць горіння подаються пожежні стволи “Б”, використовуються внутрішні пожежні крани. Пожежна автоцистерна, що прибула першою до місця виклику, як правило, встановлюється ближче до місця пожежі по можливості з навітряного боку, з подачею першого пожежного ствола на вирішальному напрямку або для забезпечення розвідки, а наступні пожежні автоцистерни (автонасоси) встановлюються на найближчі джерела протипожежного водопостачання з прокладанням магістральних рукавних ліній до місця пожежі. Після витрачення води з першої пожежної автоцистерни, робоча лінія приєднується до магістральної рукавної лінії прокладеної від пожежного автомобіля, що встановлений на джерело протипожежного водопостачання. При розвинених пожежах, коли необхідна подача пожежних стволів “А”, перша пожежна автоцистерна одразу встановлюється на джерело протипожежного водопостачання і використовується на повну потужність. Під час подачі води за допомогою перекачування визначається необхідна кількість пожежних автомобілів, шляхи та способи прокладання рукавних ліній. Пожежний автомобіль з більш потужним насосом встановлюється на джерело водопостачання і від нього прокладаються рукавні лінії до місця пожежі. Пожежний автомобіль з менш потужним насосом встановлюється ближче до місця пожежі й від нього одночасно прокладаються рукавні лінії до джерела протипожежного водопостачання та місця пожежі. У разі заповнення піною приміщення, що горить, КГП має визначити: · об’єм приміщення, що підлягає заповненню піною; · місця встановлення перемичок, що перешкоджають розтіканню піни; · кількість піноутворювача, пінних генераторів і місця їх встановлення; · місця розміщення пожежних димовисмоктувачів, що створюють умови для руху піни в необхідному напрямку. Під час подачі піни до приміщення необхідно: · пінні генератори встановлювати вище рівня горіння; · димовисмоктувачі та інші вентиляційні агрегати розміщувати з протилежного боку від місця встановлення пінних генераторів і працювати на видалення продуктів горіння; · після заповнення приміщення піною, зниження температури та за вказівкою КГП направляється ланка газодимозахисників для з’ясування обстановки і остаточної ліквідації осередків горіння, що залишились. Щоб уникнути надмірного проливання води необхідно: · застосовувати вогнегасники; · застосовувати ручні перекривні пожежні стволи малої, пожежні стволи-розпилювачі; · застосовувати піну, порошки, воду зі змочувачем; · своєчасно припиняти роботу пожежних стволів або виводити їх назовні. Пожежа вважається локалізованою, коли наступила стадія пожежогасіння, на якій зупинено розвиток пожежі і створено умови для її ліквідування. Пожежа вважається ліквідованою, коли наступила стадія пожежогасіння, на якій припинено горіння, діяння небезпечних чинників пожежі, а також усунено умови для її самочинного повторного виникнення. Згортання сил та засобів здійснюється після ліквідування пожежі або скорочення об’єму робіт на пожежі. Під час гасіння пожеж особовим складом пожежних підрозділів можуть проводитись спеціальні роботи, до яких відносяться: · роботи у непридатному для дихання середовищі; · видалення диму; · розкриття та розбирання конструкцій; · відключення електрообладнання; · освітлення місця пожежі; · надання першої медичної допомоги постраждалим. Для боротьби з димом використовуються системи захисту проти диму, пожежні автомобілі димовидалення, димовисмоктувачі, вентилятори і брезентові перемички. Розкриття і розбирання конструкцій будівель та споруд проводиться з метою: · рятування людей та майна; · виявлення прихованих осередків пожежі; · найбільш успішного застосування вогнегасних речовин; · створення протипожежних розривів для обмеження поширювання пожежі; · видалення диму і газів; · усунення загрози вибухів, обвалень тощо; · проникнення до осередку пожежі чи у середину будівлі для подачі стволів. Розкриття і розбирання конструкцій будівель та споруд проводиться у межах, визначених КГП, НОД із застосуванням немеханізованого і механізованого інструментів, пристроїв, та з використанням, якщо це необхідно, діелектричних засобів. Розкривання конструкцій з метою виявлення прихованих осередків пожежі, випуску диму і введення вогнегасних речовин здійснюється тільки після того, як засоби гасіння зосереджені в місцях розкривання і готові до дії. Роботи зі створення протипожежних розривів з метою запобігання розвиткові пожежі повинні бути закінчені до підходу вогню на місце розриву. Під час розкриття і розбирання конструкцій будівель потрібно вжити всіх заходів для того, щоб не послабити несучу здатність конструкцій і не спричинити їх обвалення, не пошкодити теплофікаційні і газопровідні комунікації, а також електрообладнання. Освітлення місця роботи здійснюється за вказівкою КГП за умов недостатньої видимості, у тому числі при сильному задимленні. Для освітлення використовуються індивідуальні та групові пожежні електричні ліхтарі, інше стаціонарне та переносне освітлювальне електрообладнання що є на оснащенні основної та спеціальної пожежної техніки, освітлювальні засоби об’єктів. Прилади освітлення при гасінні пожежі в першу чергу встановлюються для освітлення шляхів евакуації. У сильно задимлених та великих за площею приміщеннях встановлюються потужні прожектори, які в окремих випадках можуть використовуватись як орієнтири для осіб, які працюють у цих приміщеннях. Електричні мережі і установки, що знаходяться під напругою, знеструмлюються, якщо вони: · пошкоджені і небезпечні для працюючих на пожежі; · створюють небезпеку виникнення нових осередків пожежі у разі попадання на них води; · перешкоджають роботам з гасіння пожежі і розбирання конструкцій. 3.7. Згортання сил і засобів та повернення до місця постійної дислокації. Згортання сил і засобів та повернення до місця постійної дислокації проводиться після ліквідування пожежі або скорочення обсягу робіт на пожежі після відповідного розпорядження КГП. Порядок повернення з місця пожежі пожежних підрозділів до місця постійної дислокації визначає КГП після доповіді старших посадових осіб, які очолюють підрозділ про завершення згортання сил і засобів. Згортання сил та засобів на місці пожежі передбачає: · перевірку наявності особового складу; · збір та перевірку комплектності обладнання і пожежно-технічного оснащення згідно з табелем належності; · розміщення та закріплення пожежно-технічного оснащення на пожежних автомобілях; · заправку пожежних автоцистерн водою з найближчих джерел водопостачання; · доповідь КГП про згортання сил і засобів; · передачу інформації про закінчення робіт і повернення до місця постійної дислокації на ПЗЧ (ЦППЗ). Повернення до місця постійної дислокації проводиться найкоротшим шляхом, підтримуючи зв’язок з диспетчером (радіотелефоністом). Після повернення в розташування проводяться дозаправлення техніки пально-мастильними матеріалами (далі – ПММ), вогнегасними речовинами, заміна пожежних рукавів, обслуговування (перевірка) апаратів захисту органів дихання, ПТО та пожежних автомобілів. | дати під запис дати під запис дати під запис дати під запис дати під запис дати під запис дати під запис |
4. Закріплення вивченого матеріалу: 5 хв
Питання для закріплення:
- Мета і задачі розвідки.
5. Підведення підсумків – 5 хв.
- вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги;
- оголосити оцінки;
- відповісти на запитання.
План-конспект склав:
Начальник 3-го караулу 5-ДПРЧ
капітан служби цивільного захисту В.В. Бульба
«» 2013 р.
Поиск по сайту: