АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Проаналізуйте причини,зміст і наслідки економічної та соціальної політики Радянської влади в 1953-1954рр

Читайте также:
  1. IІІ. Проведення перевірок суб’єктів господарювання та органів влади та інших підконтрольних об’єктів органами Держтехногенбезпеки України
  2. VI. Мілітаризація суспільства. Гонка озброєнь та її наслідки.
  3. VII. НАСЛІДКИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ (В90)
  4. Акти судової влади
  5. Акти судової влади як одна з форм трудового права
  6. Бібліотека - інтелектуальний центр наукових досліджень. Структура і організація економічної бібліографії
  7. Боротьба української старшини проти колоніальної політики Російської імперії
  8. Борьба за великое княжение владимирское – 14 век.
  9. В Конституції України принципів народного суверенітету і розподілу державної влади
  10. Взаємодії з органами влади О.В. Зеркаль
  11. Вильмонт Е. Кино и немцы. – М. :Астрель : АСТ; Владимир : ВКТ, 2009. -191 с.
  12. Виникнення і розвиток економічної соціології

Економічна реформа 1957 року в СРСР - реформа управління народним господарством, здійснена в 1957-1965 роки. Причиною її став наростаючий дефіцит бюджету СРСР.

Зміст: ліквідовано галузеві міністерства і створено територіальні органи управління промисловістю — раднаргоспи (загалом 105); розширено права республіканських і місцевих органів влади щодо управління галузями легкої та переробної промисловості; за п'ятирічним планом і планом семирічки пріоритет відводився галузям промисловості групи "Б" (виробництво товарів широкого вжитку) зі сповільненням темпів розвитку галузей групи "А" (виробництво засобів виробництва).

Соціальна реформа була пов’язана з піднесенням матеріального добробуту трудящих, набули глибини і системності. Вона була затверджена на XX з'їзді КПРС. У соціальній сфері: збільшено капіталовкладення у житлове будівництво, запроваджено панельне та блочне будівництво; проведено пенсійну реформу 1956 р., яка забезпечила зростання доходів пенсіонерів у 2 рази, інвалідів — в 1,5 раза; скорочено робочий день до 7 годин; підвищено заробітну платню робітникам і службовцям; здійснено реформу освіти в СРСР 1958 р., що супроводжувалося збільшенням капіталовкладень у цю сферу та зростанням оплати праці вчителів; пенсійний вік знижено для жінок до 55 років, для чоловіків до 60 років; робітники дістали право звільнятися з роботи за власним бажанням, повідомивши про своє рішення адміністрацію за 2 тижні; з 1964 р. колгоспники отримали право на щорічну відпустку та пенсійне забезпечення; збільшено тривалість щорічної відпустки та відпустки для жінок із догляду за дитиною та ін.

Наслідки реформ: У промисловості реформи дещо сприяли підвищенню ефективності виробництва, поглибленню спеціаі лізації та кооперації виробництва певних регіонів і територій, але їхня непослідовність призвела до різкого зростання капіталовкладень і кредитів, які перевищували можливості державного бюджету, до розриву економічних зв'язків між підприємствами однієї галузі, зростання дефіцитів. У сільському господарстві реформи мали вислідом зростання валового виробництва на 35%, покращення матеріального рівня життя колгоспників. А от безтямні хрушовськІ "надпрограми" зазнали краху, призвівши до порушення структури посівів зернових, скорочення поголів'я у тваринництві, порушення екологічного балансу в ряді регіонів країни; з 1962 р. СРСР розпочав масові закупівлі зерна та інших видів сільськогосподарської продукції за кордоном. Найліпші наслідки мали реформи у соціальній сфері, що привели до реального підвищення життєвого рівня трудящих.

40. Проаналізуйте причини,зміст і наслідки економічної політики Радянської влади в 1965р.

Економічна реформа 1957 року в СРСР - реформа управління народним господарством, здійснена в 1957-1965 роки. Причиною її став наростаючий дефіцит бюджету СРСР.

Зміст: ліквідовано галузеві міністерства і створено територіальні органи управління промисловістю — раднаргоспи (загалом 105); розширено права республіканських і місцевих органів влади щодо управління галузями легкої та переробної промисловості; за п'ятирічним планом і планом семирічки пріоритет відводився галузям промисловості групи "Б" (виробництво товарів широкого вжитку) зі сповільненням темпів розвитку галузей групи "А" (виробництво засобів виробництва).

Наслідки реформи: У промисловості реформи дещо сприяли підвищенню ефективності виробництва, поглибленню спеціаі лізації та кооперації виробництва певних регіонів і територій, але їхня непослідовність призвела до різкого зростання капіталовкладень і кредитів, які перевищували можливості державного бюджету, до розриву економічних зв'язків між підприємствами однієї галузі, зростання дефіцитів. У сільському господарстві реформи мали вислідом зростання валового виробництва на 35%, покращення матеріального рівня життя колгоспників. А от безтямні хрушовськІ "надпрограми" зазнали краху, призвівши до порушення структури посівів зернових, скорочення поголів'я у тваринництві, порушення екологічного балансу в ряді регіонів країни; з 1962 р. СРСР розпочав масові закупівлі зерна та інших видів сільськогосподарської продукції за кордоном.

41. Проаналізуйте причини,зміст і результати дисидентського руху в Україні.

Дисидентський рух — рух,що зародився у 1950—70-х роках, учасники якого в СРСР виступали за демократизацію суспільства, дотримання прав і свобод людини, в Україні — за вільний розвиток української мови та культури, реалізацію прав українського народу на власну державність.

Причини виникнення: десталінізація; політика русифікації; активний правозахисний рух, спричинений прийняттям Декларації прав людини(1948), монопольна влада партійно-радянської бюрократичної верхівки.

Форми боротьби: протести, звернення на адресу керівників країни, «відкриті» листи до ООН, поширення нелегальної літератури(«самвидав»), ств. дисидентських організацій (Укр. революційний центр, Реалістичний робітничий гурток демократів, Укр. робітнича селянська спілка).

Дисиденти зайняли помітне місце у світогляді населення. Завдяки їх самовідданій боротьбі у громадський свідомості поступово стверджувалася думка, що український народ є не просто придатком до «великого брата», що можливе створення незалежної держави. З середовища дисидентів вийшло багато видатних політиків часу перебудови, серед яких учасник Народного Руху України В'ячеслав Чорновіл.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)