АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Структурна схема процесора

Читайте также:
  1. Алгоритм и блок-схема
  2. Блок-схема алгоритма цикла с параметром представлена на рисунке 5.1.
  3. Взаимосвязь природы и общества. Ноосфера - первичная структурная единица биосферы.
  4. Выбор типа и схема предочистки ВПУ
  5. Группа и её структурная организация. Группа и коллектив.
  6. ДВУХПОЛУПЕРИОДНАЯ СХЕМА ВЫПРЯМЛЕНИЯ
  7. Двухполупериодный мостовой выпрямитель (схема Греца)
  8. Загальна схема ветеринарної медицини України
  9. Как СТРУКТУРНАЯ БЕЗДНА Мироздания порождает Ведическую картину Мира.
  10. Какая структурная часть экономической географии и регионалистики не соответствует отраслевой классификации?
  11. Кинематическая схема привода
  12. Классическая схема информационной системы

Лекція № 9

Тема: “Архітектура процесора”.

 

План:

1. Структурна схема процесора.

2. Регістри процесора (структура команди і таблиця основних команд).

3. Команди процесора (структура команди і таблиця основних команд).

Література:

  1. Мельник А. Архітектура комп’ютера 2008 – Луцьк, Луцька обласна друкарня. 2008. – 506 с.: іл.
  2. Якименко Ю.І. Мікропроцесорна техніка: Підручник 2-е видання – К.: Кондор, 2004 – 440с.
  3. Тхір І., Калушка В., Юзьків А. Посібник користувача ПК. Видання третє. – Тернопіль: Підручники і посібники. 2008. – 1024с.; іл.
  4. Юров В. Assembler. – СПб.: Питер, 2001
  5. Нортон П. Персональный компьютер: аппаратно-программный комплекс. – СПб.: BHV, 2000
  6. Гук М. Аппаратные средства IBM PC. Энциклопедия 2-е изд. – СПб.: Питер, 2001 – 928с.: ил.
  7. Леонтьев В.П. Новейшая энциклопедия персонального компьютера 2002. – М.: ОЛМА-ПРЕС, 2002. – 920с.: ил.
  8. Мюллер Д. Модернизация и ремонт ПК 13-е изд. СПб., Питер, 2001
  9. Таненбаум Э. Архитектура компьютера – СПб., Питер, 2002

Структурна схема процесора.

При включенні живлення чи перезавантаженні генератор тактує систему керування та синхронізації, яка здійснює тактування системної шини. При цьому із пам’яті зчитується програмний код, подається на дешифратор команд, який дешифрує команду і подає на систему керування та синхронізації. Після цього система керування та синхронізації подає на системну шину команду на виконання.

 
 

При обробці даних, значення подаються тільки на акумулятор А при однооперандних командах і в акумулятор А і В при двох операндних командах.

АЛП здійснює обробку, видає результати на системну шину і встановлює прапорці ознак у регістрі ознак. Після виконання команди йде автоматичне зчитування з комірки пам’яті на яку вказує лічильник команд.

Регістри в різних процесорах є функціонально-орієнтовані, тобто кожному регістру найкраще виходять, характерні тільки для нього, операції. Сукупність регістрів процесора утворюють регістрову пам’ять, яка є найшвидшою у системі пам’яті та має найменший об’єм.

 

2. Регістри процесора (структура команди і таблиця основних команд).

 

Регістри загального призначення найбільш використовуються при обробці даних, їх пересиланні і збереженні.

Сегментні регістри призначенні для формування сегментної складової при адресації.

Регістри керування і стану служать для вказування адрес команд для їх вибору і фіксування ознак результатів.

 
 

РОП (регістри оперативного призначення) – найчастіше викорисовуються процесором для обробки даних; мають розмір 16 біт (у позначенні регістра – друга буква Х) можливість поділу на дві однобайтні частини:

· молодша L (Low);

· старша H (High).

А – акумулятор (використовується для взаємодії із портами пристроїв вводу-виводу та при командах множення і ділення).

В – базовий (використовується для формування базової складової при адресації).

С – лічильник кількості кроків у циклічних програмах.

D – регістр даних.

SI, DI – індексні регістри джерела (SI) та місця призначення (DI).

SP – покажчик вершини стека (Стек це вид пам’яті яка функціонує за принципом LIFO: останній занесений – перший вибраний; використовується для тимчасового збереження проміжних значень).

BP – покажчик бази стека;

CS – сегментний регістр коду;

SS – сегментний регістр стека;

ds – сегментний регістр даних;

es – регістр розширення сегментних даних;

fs, gs – додаткові сегментні регістри розширення сегмента даних (у новіших процесорах);

IP – лічильник (покажчик) команд;

Flags – регістр прапорців (фіксує ознаки результату обробки даних і вказує процесору режим і напрямок ходу виконання програм).

Найбільш використовуваними є такі прапорці:

q cf – прапорець переносу;

q pf – прапорець парності;

q sf – прапорець знака;

q df – прапорець напрямку;

q zf – прапорець нуля;

q af – прапорець додаткового переносу між тетрадами.

 

3. Команди процесора (структура команди і таблиця основних команд).

 

Набір команд процесора утворює мову програмування низького рівня яку називають асемблером. Команда на асемблері обов’язково вкладається із коду операції (КОП) та адресної частини яка може бути у де-яких командах відсутня. Код операції – це буквенне скорочення від андглійського слова яке відображає дію над операндом. Операнд – це число (значення) над яким виконується операція. Адресна частина може вміщувати назви регістрів, адреси комірок пам’яті, номера портів, безпосередні значення (числа). У двооперандних командах складові (параметри) адресної частини розділяються між собою комою.

 

Таблиця основних команд

Команда Пояснення
Команди пересилання даних
MOV D,S Перенесення значення із місця-джерела S у місце призначення D
XCHG Op1, Op2 Заміна місцями операндів Ор1 і Ор2
PUSH S Занесення значення із місця-джерела S у стек
POP D Вибір значення у місце призначення D із стека
IN A, NP Занесення у акумулятор А значення із порта з номером NP
OUT NP,A Виведення у порт NP значення з акумулятора А
Арифметичні команди (результат виконання команди зберігається на місці першого операнда який стоїть після КОП)
ADD Op1,Op2 Додавання операндів Ор1 і Ор2
SUB Op1,Op2 Віднімання від операнда Ор1 значення операнда Ор2
MUL Mn2 Множення вмісту акумулятора процесора на множник Mn2 (результат – у акумуляторі)
DIV Dl Ділення вмісту акумулятора на дільник Dl (результат – у акумуляторі)
INC Op Інкремент (збільшення на 1) операнда Ор
DEC Op Декремент (зменшення на 1) операнда Ор
Логічні команди
AND Op1,Op2 Функція «І» між операндами Ор1 і Ор2
OR Op1,Op2 Функція «АБО» між операндами Ор1 і Ор2
XOR Op1,Op2 Функція «Виключне АБО» між операндами Ор1 і Ор2
NOT Op Інверсія операнда Ор
Команди зсуву
SHL Op,n Логічний зсув вліво операнда Ор на n розрядів
SHR Op,n Логічний зсув вправо операнда Ор на n розрядів
SAL Op,n Арифметичний зсув вліво операнда Ор на n розрядів
SAR Op,n Арифметичний зсув вправо операнда Ор на n розрядів
ROL Op,n Циклічний зсув вліво операнда Ор на n розрядів
ROR Op,n Циклічний зсув вправо операнда Ор на n розрядів
RCL Op,n Циклічний зсув вліво операнда Ор на n розрядів через прапорець переносу
RCR Op,n Циклічний зсув вправо операнда Ор на n розрядів через прапорець переносу
Команди переходів (передачі управління)
JMP AP Безумовний перехід на команду з адресою переходу АР
CMP Op1,Op2 Порівняння операндів Ор1 і Ор2 (встановлює прапорці за результатом віднімання від Ор1 значення Ор2)
JE AP Перехід на адресу АР, якщо Ор1=Ор2
JNE AP Перехід на адресу АР, якщо Ор1≠Ор2
JA AP Перехід на адресу АР, якщо Ор1>Ор2
JAE AP Перехід на адресу АР, якщо Ор1≥Ор2
JB AP Перехід на адресу АР, якщо Ор1<Ор2
JBE AP Перехід на адресу АР, якщо Ор1≤Ор2
LOOP AP Перехід на початок циклу (адресу АР), якщо СХ≠0 (попередньо зменшує регістр СХ на 1)

Контрольні запитання

  1. Яке призначення внутрішніх складових частин процесора?
  2. Що таке регістри загального призначення?
  3. Що таке сегментні регістри?
  4. Що таке регістри керування і стану?

 


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)