Мутуалізм – це

а) об’єднання організмів з певною метою виживання за даних умов, за інших умов існування можуть окремо;

б) можливість життя кожного з видів лише в присутності іншого, вони існують в симбіозі;

в) взаємозв’язок, за якому один вид угруповання коменсал одержує користь від співжиття з іншим видом, а останній їх немає (нахлібниство);

г) співжиття, за якого один партнер використовує організм іншого як житло;

д) живлення тварин хижаків іншими тваринами, чисельність хижаків у десятки та сотні разів менша ніж їх жертв.

79. Синойкія – це:

а) співжиття, за якого один партнер використовує організм іншого як житло;

б) живлення тварин хижаків іншими тваринами, чисельність хижаків у десятки та сотні разів менша ніж їх жертв;

в) спосіб існування дрібних організмів зарахування споживання живої тканини господарів;

г) активний пошук представниками двох видів одних і тих самих кормових ресурсів;

д) нейтральний варіант стосунків, коли обидва види незалежні і не впливають один на одного (ліс і білка).

80.Алелопатія – це:

а) нейтральний варіант стосунків, коли обидва види незалежні і не впливають один на одного (ліс і білка);

б) форма взаємозв’язків між організмами, за якої один з них пригнічує життєдіяльність іншого не зазнаючи при цьому негативного зворотного впливу;

в) співжиття за якого один партнер використовує організм іншого як житло;

г) взаємозв’язок, за якого один вид угруповання одержує користь від співжиття з іншим видом, а останній їх немає;

д) взаємний хімічний вплив живих організмів чи їх решток.

81. Ґрунтові умови, що впливають на життя і поширення живих організмів – це:

а) едафічні фактори;

б) орографічні фактори;

в) геологічні фактори;

г) гідрологічні фактори;

д) кліматичні фактори.

82. Акліматизація – це:

а) пересення особин окремих видів рослин і тварин за межі їх ареалів або місцевості, де вони раніше не жили;

б) пристосування організмів до кліматичних, фізико-хімічних і ґрунтових умов нового середовища та до нових біоценозів;

в) періодичні переселення тварин на більш або менш значні віддалі або розселення видів рослин із центрів їх виникнення й постійного існування в нові регіони;

г) стан внутрішньої динамічної рівноваги природної системи, який підтримується регулярним відновленням основних її структур і енергетично-речовинного складу, а також постійною функціональною саморегуляцією у всіх її ланках;

д) просторова система, що охоплює історично сформований комплекс живих істот, пов’язаних між собою трофічними зв’язками, та неживих компонентів середовища існування, які залучаються ними в процесі обміну речовин та енергії.

83. Біоіндикатори – це:

а) група особин одного виду або угруповання, наявність, кількість або інтенсивність розвитку яких у тому чи іншому середовищі є показником певних природних процесів або умов зовнішнього середовища;

б) рослини відкритих, постійно добре освітлених місцезростань: приклад – лучні трави (тимофіївка), рослини степів – перекотиполе, пустель – верблюжа колючка, кактуси;

в) рослини, що можуть переносити більше або менше пригнічення через недостатність світла, але добре ростуть на світлі (лісові суниці, липа, черемха, горобина, смерека);

г) просторова система, що охоплює історично сформований комплекс живих істот, пов’язаних між собою трофічними зв’язками, та неживих компонентів середовища існування, які залучаються ними в процесі обміну речовин та енергії;

д) фізичний простір з властивими йому екологічними умовами, що визначають існування будь-якого організму, місце виду в природі, що включає не лише становище його в просторі, а й функціональну роль у біоценозі та ставлення до абіотичних факторів середовища існування.

84. Екологія – це наука, яка вивчає:…

а) рослин та тварин минулих геологічних епох та шляхи розвитку органічного світу в минулому;

б) спадковість та мінливість живих організмів, основні закони та шляхи управління даними явищами;

в) взаємодію живих організмів, їх угруповань між собою та з середовищем існування, особливості функціонування природних та антропогенних екосистем, вплив людини на природні комплекси різного рангу;

г) процеси життєдіяльності (функції) організмів тварин та рослин, їхніх окремих клітин, тканин, органів та систем органів;

д) зародковий та постнатальний періоди індивідуального розвитку живих організмів (онтогенезу).

85. Аутекологія – це:

а) розділ екології, який вивчає угруповання гідробіонтів;

б) сукупність прикладних аспектів екології, вплив техногенного навантаження на довкілля;

в) розділ екології, який вивчає популяції організмів як особливий рівень організації живої матерії: їхню структуру, стан, способи саморегуляції;

г) розділ загальної екології, який вивчає взаємовідносини особин або груп особин, що належать до одного виду і мешкають за однакових умов навколишнього середовища;

д) наука про поведінку тварин.

86. Предметом вивчення демекології є:

а) взаємовідносини особин одного виду з навколишнім середовищем;

б) структура, динаміка чисельності та складу популяцій живих організмів, механізми їхньої саморегуляції;

в) вплив великих промислових підприємств на довкілля;

г) функціонування біоценозів;

д) взаємовідносини особин кількох видів з навколишнім середовищем.

87. Прикладна екологія вивчає:

а) угруповання рослин (фітоценози);

б) класифікацію живих організмів;

в) еволюцію біосфери з прадавніх епох до наших днів;

г) основні аспекти екологічної освіти та екологічного менеджменту;

д) основи раціонального використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища, вплив промисловості, сільського господарства та великих міст на довкілля.

Поиск по сайту: