з архітектури ЕОМ

Стандартний компакт-диск (CD) складається з трьох шарів: основи, відображуючого й захисного. Основа виконана з прозорого полікарбонату, на якому методом пресування сформований інформаційний рельєф. Поверх рельєфу напилюється металевий відображуючий шар (алюміній, золото, срібло, інші метали і сплави). Відображуючий шар вкривається зверху захисним шаром полікарбонату або нейтрального лаку — так, щоб уся металева поверхня була захищена від контакту із зовнішнім середовищем. На захисний шар наносять написи й малюнки (методом шовкографії спеціальною хімічно нейтральною фарбою). Загальна товщина диска — 1.2 мм.

Інформація записана на диск у вигляді спіральної доріжки, яка йде від центра до краю диска, на якій розташовані заглиблення (так звані піти). Інформація кодується чергуванням пітів (умовно — логічної 1) і проміжків між ними (умовно — логічних 0). Відстань між витками доріжки вибирається від 1.4 до 2 мкм, стандарт визначає відстань у 1.6 мкм. Інформація на диску закодована завадостійким кодом Ріда—Соломона з використанням чергування — так що дрібні збої при читанні доріжки ніяк не відбиваються на вірогідності прочитаної інформації. Доріжка може бути неперервною, або поділятися на фрагменти (наприклад, сесії у мультисесшних дисках).

При записі компакт-диска лазер включається на підвищену потужність. Лазер переміщається уздовж доріжки, записуючи потрібну інформацію. Перервати цей процес неможливо. Якщо комп'ютер не встигне передати чергову порцію інформації для запису, процес буде перерваний і використовувана заготівка зіпсована. Для захисту переривання потоку інформації в сучасних пристроях є буфер розміром в декілька мегабайт. Крім того, в багатьох сучасних моделях CD-RW використовується спеціальна технологія, що дозволяє тимчасово перервати запис і відновити його після вступу чергової порції даних.

2. Фізична будова та принцип дії CD-ROM Drive.