Екологічні проблеми України та Вінниччини

1. Поняття екологічної проблеми. Класифікація екологічних проблем

В 1991 р. всю територію України було оголошено зоною екологічного лиха. За два роки до цього спеціалісти-географи Академії наук України вперше розробили й склали карту стану довкілля за окремими компонентами природи. Ця карта підтверджує той факт, що, справді, вся територія нашої країни, за винятком невеликих окремих районів Карпат, Центрального Полісся, Полтавщини та східної Вінниччини, характеризується як забруднена й дуже забруднена, а 15 % території належить до категорії «надзвичайно забруднені регіони з підвищеним ризиком для здоров'я людей і райони екологічної катастрофи». В ці 15 % входить 30-кілометрова зона навколо Чорнобильської АЕС, південь Херсонської області, зона, окреслена лінією Дніпропетровськ—Кіровоград—Кривий Ріг—Нікополь— Запоріжжя, а також район Донбасу.

У 1995—2002 рр. фахівцями було підготовлено комплекс екологічних карт України, на яких представлено інформацію про сучасний стан забруднення атмосфери, гідросфери й літосфери, а також показано демографічну ситуацію, пов'язану зі станом довкілля. Здійснено еколого-економічне зонування території з урахуванням техногенного навантаження на довкілля, стійкості природного середовища і його екологічного потенціалу за регіонами України.

Таким чином можна сказати, що питання екологічних проблем є одним із найголовніших питань сьогодення і стосується не лише окремої країни, а й усього світу.

Екологічна проблема - це зміна природного середовища в результаті антропогенних дій, що веде до порушення структури і функціонування природних систем (ландшафтів) і призводить до негативних соціальних, економічних та інших наслідків.

Поняття екологічної проблеми є антропоцентричним, оскільки негативна зміна в природі оцінюються щодо умов існування людини.

Екологічні проблеми мають свій певний класифікаційний поділ.

Отже, виділяють шість груп екологічних проблем:

• атмосферні (забруднення атмосфери: радіактивне, хімічне, механічне, теплове);
• водні (виснаження і забруднення поверхневих і підземних вод, забруднення морів і океанів);
• геолого-геоморфологічні (інтенсифікація несприятливих геолого-геоморфологічних процесів, порушення рельєфу і геологічної будови);
• ґрунтові (забруднення ґрунтів, ерозія, дефляція, вторинне засолення, заболочування і ін.);
• біотичні (зменшення рослинності, деградація лісів, скорочення видової різноманітності і ін.);
• комплексні (ландшафтні) — запустинювання, зниження біорізноманітності, порушення режиму природоохоронних територій.

Більш детальніше розглянемо чотири основні групи екологічних проблем.

Поиск по сайту: