АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Лекція 4. Управління діяльністю волонтерів та міжнародний волонтерський рух

Читайте также:
  1. Адреса регістра управління завершується на: 11
  2. Актуальність проблеми управління освітою
  3. Аналіз є однією із функцій управління
  4. БП. Управління людським капіталом
  5. Вальдорфська педагогіка як міжнародний культурно-освітній рух
  6. Графік виконання робіт із вдосконалення організаційної структури управління поліграфічним підприємством
  7. Державне управління. Суб’єкти адміністративного права
  8. Державний борг, його економічні наслідки. Управління державним боргом
  9. До адміністративних витрат не відносять: відображаються загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства.
  10. ДОКУМЕНТУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КОЛЕГІАЛЬНИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ І МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
  11. Документування та документальне забезпечення управлінської діяльності установ державного управління та місцевого самоврядування.
  12. Економічні методи управління охороною праці

1. Залучення добровільних помічників.
2. Оцінка потреб та планування волонтерських ресурсів.
3. Методи оцінки ефективності діяльності волонтерів.
4. Форми визнання волонтерів (психолого-педагогічний аспект).
5. Всесвітня Декларація Волонтерів.
6. Моделі та інфраструктура національних волонтерських рухів.
7. Міжнародний досвід.

Визначення цілі волонтерського проекту - це основа стратегічного планування. Воно складається з трьох основних кроків:
1. Визначення перешкод на шляху виконання місії.
2. Розробка стратегії для подолання перешкоди.
3. Визначення завдань при виконанні стратегії.
Ефективний план повинен також брати до уваги існування ресурсів, які не були залучені для подолання перешкод. Це стане додатковою допоміжною рисою стратегії.
Найпростіший спосіб залучення волонтерів - опублікувати оголошення у газеті: "Потрібні волонтери". Другим можливим шляхом є проведення рекламної акції із залучення волонтерських ресурсів. Зразки плакатів, які ми використовували в ході акції, представлені в цій книзі.
Ще один шлях - влаштувати під час вихідних зустрічі керівників підрозділів для стратегічного планування і волонтерської діяльності.
Група із залучення волонтерських ресурсів виявляє чимало перешкод своїй діяльності. Залучити треба настільки кваліфікованого волонтера, який би міг забезпечувати клієнту різного виду допомоги. Це спричиняє необхідність розвитку багатьох нових ролей для волонтерів.
Волонтерську програму треба розглядати не як додаток до звичайної роботи організації, а як інтегруючу частину прагнення виконати гуманну місію. Ефективна волонтерська програма дає доступ до всіх можливостей суспільства. Бачення волонтерської програми однаково проявляється у зусиллях залучених до роботи та визнанні важливості їхнього внеску у досягненні такого бачення. Як керівник волонтерської програми ви будете відповідати за допомогу тим в організації, хто розвиває це бачення.
Розробка та створення волонтерської програми
Перший крок у конструюванні волонтерської програми полягає у визначенні: чому організація хоче залучити волонтерів. Прийняте рішення вплине на такі позиції:
• на визначення видів робіт та відповідальностей, які організація створить для волонтерів;
• надасть можливість організації;
• надасть можливість організації пояснити персоналу, для чого потрібні волонтери;
• надасть можливість організації з'ясувати, наскільки залучення волонтерів є ефективним для організації.
Існує чимало потенційних обгрунтувань самого факту залучення волонтерів. Серед них привертають увагу такі:
• Проведення програми допомоги тим, хто її потребує.
• Надання постійному персоналу нових ресурсів та досвіду, що стане цінністю організації в її діяльності.
• Використання необхідних навичок за умови доступності ресурсів і вивільнення від таких робіт постійного персоналу.
• Впровадження індивідуального підходу у роботі з клієнтами.
• Налагодження зв'язків з ішими групами.
• Допомога у залученні коштів.
• Збільшення рентабельності у службі доставки.
• Впровадження швидкої реакції на зміну потреб чи в кризових ситуаціях.
• Відповідь на бажання будь-кого зробити щось корисне для справи.
Забезпечення ефективної підтримки та залучення волонтерів до праці в організації базується на таких принципах:
1. Волонтери будуть залучені до роботи в кожному підрозділі, як дозволяють закони держави та особливості внутрішньої політики даного відділу.
2. Волонтерська програма може офіційно бути представленою на управлінському та адміністративному рівні. З працівників постійного персоналу призначається професійний координатор волонтерів для керування залученням волонтерів, перевірок, проведення тренувань та адаптації.
3. Волонтери можуть використовуватися для надання як прямих, так і опосередкованих послуг, а персонал зможе використовувати такий цінний ресурс у плануванні програмних заходів.
4. Персонал та волонтери повинні залучатися до спільного планування та підтримки волонтерської програми.
5. Організація повинна бути впевненою, що її персонал підготовлений та бере активну участь у підтримці волонтерської програми. Для цього для нових працівників повинні проводитися збори для загальної орієнтації стосовно використання громадськості у роботі відділу, і персонал набуде навичок, як працювати та наглядати за роботою волонтерів. Такі тренінги будуть включені у звичайні програми з розвитку персоналу.
6. Всі аспекти волонтерської програми та її підтримка мають контролюватися (шляхом моніторингу та оцінювання у процесі їх перебігу)- Потреба розвивати різновиди послуг, які є ефективними, рентабельними, обумовлює необхідність таких заходів.
7. Волонтери не повинні прагнути зайняти робочі місця постійного персоналу. Волонтери винагороджуються саме як неоплачуваиі співробітники, які працюють разом із персоналом, щоб:
• використовувати унікальну можливість перейняти їхні навички та можливості;
• розповісти про різноманітність послуг нашого відділу на користь суспільства;
• здійснювати безпосередній внесок забезпечення ефективності роботи постійного персоналу;
• допомагати суспільству загалом, надаючи йому додаткову інформацію про справи неповнолітніх та молоді.
С. Маккорлі та Р. Лінч пропонують таку досить чітку стратегію роботи з персоналом установи із взаємодії з волонтерами (29). Зокрема це такі аспекти:
- Під час процесу роботи над волонтерською програмою дуже важливо залучати до співпраці спеціалістів всіх рівнів.
- Якщо волонтери працюватимуть разом із спеціалістами, для них, за них чи підтримуючи їх, то дуже важливо, щоб персонал усвідомлював причину та цінність волонтерської роботи та волонтерської програми загалом.
- Персонал, який не бажає працювати разом з волонтерами, може зруйнувати прагнення волонтерів працювати шляхом прямої опозиції чи демонструванням байдужості.
- Якщо персонал не хоче працювати над створенням робочих місць для волонтерів, якщо він ігноруватиме волонтерів або відводитиме їм другорядне місце, якщо він прямо показує словами чи діями, що волонтери -тягар, а не допомога, то волонтери швидко знаходять інші можливості та інші організації для праці або взагалі кидають волонтерство.
Загальний клімат в середині самої організації також впливає на те, яким чином можуть залучатися волонтери. Волонтерів може стурбувати як ставлення громадськості до їх роботи, так і успішність ЇЇ справ, чи хто і що є важливим для установи. Іноді ці ледь помітні риси, які окреслюють стиль організації, також виливатимуть па прийняття рішення волонтерами щодо того, чи варта ця організація їхнього часу. Щоб відчути загальний клімат організації, достатньо просто пройтися по офісу, і тоді можна легко передбачити, як спеціаліст прийме волонтерів. Як тільки організація стане хорошим місцем роботи для волонтерів, то вони ймовірно, позитивно оцінять це і залишаться в організації, яка має сприятливе середовище. Все, що потрібно - це почуття спільної цілі та розуміння, що здійснюються продуктивні кроки, спрямовані на досягнення цієї цілі та місії.
Індикаторами наявності сприятливого середовища можуть бути:
• чітке розуміння власної ролі та повага до ролей інших,
• здатність жертвувати заради цілі, толерантне ставлення та сприйняття,
• відкрите та чесне спілкування,
• групова ідентифікація: "ми тут працюємо разом",
• включення, а не виключення,
• загальна підтримка та взаємодопомога.
Сприятливе організаційне середовище створить два почуття або ставлення до волонтерів:
Прийняття: волонтерів добре сприймають та залучають до всіх видів роботи та операцій.
Оцінювання: кожен волонтер робить свій унікальний внесок у діяльність організації.
Можливі складові волонтерської програми
Безумовно, що елементи волонтерської програми будуть залежати від форми, розміру, структури та цілі цієї програми. Ось кілька частин, які можна використовувати у вашій програмі:
• Розповсюдження письмового викладу політики установи щодо волонтерів.
• Окремий бюджет для координації волонтерської програми.
• Усталені тренінги персоналу для управління волонтерами.
• Зазначення волонтерів у контрактах.
• Описи робіт для волонтерів у письмовому вигляді.
• Визначення мінімальної кількості часу як необхідного внеску волонтерів.
• Використання засобів масової інформації (ТВ, радіо тощо) для залучення до волонтерського руху.
• Організація програми допомоги тим, хто її потребує, щоб урізноманітнити залучення волонтерів.
• Формальне інтерв'ю для потенційних волонтерів.
• Перевірка можливого кримінального минулого потенційних волонтерів.
• Перевірка потенційних волонтерів.
• Перевірка стану здоров'я потенційних волонтерів.
• Випробувальний термін для нових волонтерів.
• Підписання угоди між волонтером і установою.
• Формальна орієнтація для волонтерів та тренінг
• Упорядковані оціночні збори для всіх волонтерів.
• Залучення волонтерів до оцінювання персоналу.
• Система обліку часу праці волонтерів.
• Щорічні заходи для визнання волонтерів.
• Компенсація витрат волонтерів.
• Наймання персоналу з перевагами для тих, хто має досвід праці волонтером.
• Використання волонтерів у допомозі координатору волонтерів.
• Використання системи програмного забезпечення для волонтерів.

Оцінка вашого плану

Оцінити план залучення волонтерів можна, використовуючи такий список. Якщо немає всіх положень, зазначених у цьому списку, то це означає, що ще потрібно готуватись до того, щоб розпочати ефективне залучення волонтерів у вашу організацію:
• Чи проконсультувалися ви з персоналом, який працюватиме з кожним волонтером, та чи розуміють вони свої ролі?
• Чи для кожної волонтерської роботи існує опис роботи у письмовому вигляді?
• Чи опис позиції ідентичний до кваліфікації роботи, мети та характеру роботи, яку треба виконати?
• Чи забезпечуєте волонтера сприятливим середовищем, обладнанням тощо?
• Чи є план пошуку кваліфікованих аплікантів для позиції?
• Чи ви знаєте, як відрізнити кваліфікованого кандидата від неквалі-фікованого?
• Чи знаєте ви, що робити з некваліфікованими анлікантами?
• Чи є план орієтацій та тренінгів волонтерів?
Слід утриматись від залучення волонтерів поспіхом. Час, витрачений на планування та підготовку, допоможе запобігти появі складних ситуацій та проблем, які можуть з'явитися пізніше. Керуйтесь цими правилами:
- Спочатку подумайте, а потім залучайте волонтерів
- Вони оцінять ваше міркування.
- Робіть правильно з першого разу - це легше, ніж робити все це


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)