Зобов'язання, що виникають внаслідок рятування здоров'я та життя фізичної особи

Якщо особа рятувала чуже майно, незважаючи на владні заборони компетентних органів (наприклад, при знищенні худоби при епізоотії, епідемії), то права на відшкодування завданої їй шкоди вона не набуває.

Обов´язок відшкодувати шкоду, завдану рятувальнику, виникає за таких умов:

1) небезпека для життя, здоров´я або майна іншої особи була реальною.

Небезпека не повинна бути мнимою, тобто такою, що існує лише в уяві рятувальника. Вона може бути обумовлена природними явищами, самою особою, життя, здоров´я або майно якої рятується, а також діями третіх осіб.

На практиці можуть виникати питання щодо доцільності дій рятувальника, який діяв в умовах небезпеки. Це питання вирішується виходячи із конкретних обставин справи. Лише за умови явної невідповідності між ступенем небезпеки, що виникла, і заходами, які були вжиті для її відвернення, можуть бути підстави для відмови у відшкодуванні заСвданої шкоди;

2) відсутність у рятувальника належних повноважень;

3) спрямованість його дій на рятування життя, здоров´я чи майна іншої особи.

При цьому потрібно враховувати, що майно, яке рятувалося, повинно обов´язково мати істотну цінність. Майно істотної цінності - категорія досить оціночна, але, безумовно, це поняття повинно охоплювати речі, які становлять історичне чи культурне надбання країни, є пам´ятниками архітектури, культури, мистецтва або становлять значну вартість для їх власника (володільця).

Виникає питання: які правові наслідки настануть, якщо рятувалося майно, що не становить істотної цінності. Ми вважаємо, що в цьому випадку, за аналогією закону, рятувальник має право вимагати відшкодування завданої йому шкоди, посилаючись на норми інституту "Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення" (ст. 1158-1160 ЦК України);

4) наявність шкоди у рятувальника;

5) причинний зв´язок між його діями по рятуванню здоров´я, життя чи майна іншої особи і каліцтвом, іншим ушкодженням здоров´я або смертю рятувальника, а також шкодою, завданої його майну. Причинний зв´язок може бути наслідком цілої низки факторів, які пов´язані із рятуванням: під час гасіння пожежі особа впала з драбини; рятувальник захворів на запалення легенів, оскільки витягував іншу особу з крижаної води, тощо.

Відмежування зобов´язань, що виникають із рятування, від інших зобов´язань. Зобов´язання, які виникають із рятування, зовні схожі із зобов´язаннями, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, але між ними існує і істотна відмінність. Відшкодування шкоди у зобов´язаннях, які виникають у зв´язку із заподіянням шкоди, є цивільно-правовою відповідальністю за заподіяння шкоди. У зобов´язаннях, що виникають із рятування, шкода завдається правомірними діями потерпілого, які він свідомо вчиняв, допускаючи заподіяння шкоди своєму майну, здоров´ю та життю. Тому порядок і умови відшкодування шкоди, завданої рятувальнику, не повинні регламентуватися нормами ЦК України, які передбачають відповідальність по зобов´язаннях із заподіяння шкоди. Зобов´язання, що виникають із рятування здоров´я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи, необхідно відмежовувати від зобов´язань, що виникають у зв´язку із вчиненням дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення, за наступними критеріями:

1) при.рятуванні об´єктом рятування виступають: життя, здоров´я, майно, яке має істотну цінність. У зобов´язаннях, що виникають із діяльності в чужому інтересі, об´єктом виступає виключно майновий "чужий інтерес" незалежно від його значимості;

2) при рятуванні предметом відшкодування виступають збитки, які поніс рятувальник, та (або) компенсація, яка належить йому (його спадкоємцям) у зв´язку із загибеллю чи ушкодженням здоров´я; при вчиненні дій без доручення - відшкодовуються лише понесені особою витрати;

3) при рятуванні обов´язок по відшкодуванню завданої шкоди за певних обставин покладається на державу або на власника (володільця) майна, яке рятувалося; при діяльності без доручення витрати відшкодовує виключно особа, в інтересах якої вчинялися дії;

4) при рятуванні майна розмір відшкодування не повинен перевищувати вартості майна, яке рятувалося; при діяльності без доручення відшкодовуються витрати, які були "виправдані обставинами, за яких були вчинені дії";

5) вчинення дій по рятуванню, як правило, пов´язане із настанням надзвичайних подій: повені, пожежі, землетрусу тощо; виконання дій без доручення обумовлене відсутністю власника майна, а самі дії є прикладом звичайної турботи і обачливості.

Зобов'язання, що виникають внаслідок рятування здоров'я та життя фізичної особи

Поиск по сайту: