заборони діяльності, яка створює загрозу

Стаття, що коментується, передбачає перелік засобів заохочення того, хто створює загрозу життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи, до того, щоб він усунув небезпеку.

У разі неусунення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи заінтересована особа може скористатися декількома варіантами запропонованої їй тут поведінки. Зокрема, вона має право вимагати вжиття невідкладних заходів щодо усунення такої загрози. Власне, тут дублюється положення попередньої статті ЦК, але якщо у ній йшлося радше про саму можливість виникнення відповідних зобов'язань, то у ст. 1164 ЦК вже закріплюється суб'єктивне право заінтересованої особи вжити заходів до захисту своїх цивільних прав.

Право заінтересованої особи вимагати відшкодування завданої шкоди може бути реалізоване у тих випадках, коли внаслідок створення загрози та її неусунення тим, хто створив небезпеку, життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи заподіяно шкоду (майнову або немайнову).

Крім того, заінтересована особа може вимагати заборони діяльності, яка створює загрозу, на майбутнє і, таким чином, певною мірою забезпечити себе від рецидиву порушень, що полягають у створенні загрози її життю, здоров'ю, майну.

Використання вказаних суб'єктивних прав заінтересованою особою не позбавляє її можливості скористатися засобами, передбаченими главою З ЦК.

5. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок неусунення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи

1. Шкода, завдана внаслідок неусунення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи, відшкодовується відповідно до цього Кодексу.

Стаття, що коментується, встановлює засади виникнення зобов'язань по відшкодуванню

шкоди, завданої внаслідок неусунення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи. Вона передбачає, що така шкода відшкодовується «відповідно до ЦК, відсилаючи, таким чином, до загальних положень зобов'язань, які виникають внаслідок заподіяння шкоди (глава 82 ЦК).

З положень норм, які містяться у главах 81 та 82 ЦК, слідує, що умовами виникнення зобов'язань по відшкодуванню шкоди, завданої внаслідок неусунення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи, є:

1) виникнення шкоди. Шкода може бути як майновою (матеріальною), так і немайновою (нематеріальною). Можливі випадки, коли в результаті тієї самої дії може виникнути одночасно як та, так і інша шкода, а зазіхання на немайнове благо тягне поряд з немайновою матеріальну шкоду і навпаки;

2) протиправна дія або бездіяльність, якою створена загроза заподіяння шкоди. Протиправність є юридичним вираженням шкідливості дії (бездіяльності) правопорушника. При створенні загрози заподіяння шкоди суб'єктивному праву, інтересу порушується норма об'єктивного права, що охороняє ці інтереси. Ці дії шкідливі (суспільно небезпечні), тому що зазіхають на визначений інтерес, і протиправні, тому що порушують правову охорону цього інтересу;

3) причинний зв'язок між протиправною дією або бездіяльністю, якими створено небезпеку, і шкодою, що її зазнала заінтересована особа.

Слід зазначити, що у даних зобов'язаннях умовою відповідальності особи за створення небезпеки заподіяння шкоди є «подвійний» причинний зв'язок. По-перше, це причинний зв'язок між дією (бездіяльністю) і небезпекою виникнення шкоди, по-друге, причинний зв'язок між створеною небезпекою і шкодою, що виникла;

4) провина особи, що створила небезпеку заподіяння шкоди.

При цьому слід мати на увазі, що цивільне право, на відміну від карного, виходить із припущення про те, що особа, що діє протиправне, діє винно. Інакше кажучи, у цивільному праві діє презумпція винності правопорушника. Отже, саме по собі створення небезпеки протиправними діями (бездіяльністю) створює припущення вини особи, що створила таку ситуацію.

Розмір та обсяг шкоди, що підлягає відшкодуванню, визначаються відповідно до правил глави 82 ЦК.

Поиск по сайту: