|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Гідрогеологія Узбекистану
За геол.-структурними і гідродинамічними особливостями на тер. У. виділяються дві великі гідрогеологічні області: Тянь-Шанська і Аральська. Перша гідрогеол. область включає басейни тріщинних і тріщинно-карстових вод палеозойських гідрогеол. масивів та артезіанські басейни. Води гідрогеол. масивів прісні, гідрокарбонатно-кальцієвого і гідрокарбонатно-натрієвого складу, дебіти джерел до 100 л/с. Ґрунтові і пластові води артезіанських басейнів прісні і слабкосолонуваті (1-3 г/л). На глибокозанурених ділянках мінералізація досягає ступеня розсолів. Друга гідрогеол. область включає фрагменти платформних артезіанських басейнів, а також Центральнокизилкумську групу гідрогеол. структур. У Центр. Кизилкумі і Сирдар’їнському артезіанському бас. розвинені прісні і слабкосолонуваті пластові води. В Устюртському і Амудар’їнському бас. ґрунтові води строкатої мінералізації (від прісних до солоних), води крейдового і юрського комплексів – перев. слабкі і міцні розсоли. Осн. експлуатаційні запаси прісних ґрунтових і субнапірних вод містяться в четвертинних алювіальних і алювіально-пролювіальних відкладах, дебіти самовиливних свердловин до 100 л/с.
Сейсмічність Узбекистану. Територія Узбекистану характеризується підвищеною сейсмічністю. Зони найбільших землетрусів: Чаткальський, Байсунтау, Пскемський хребти, Каржантау, східна частина Ферганської долини. Вогнища землетрусів приурочені до перетину ортогональних систем розломів північно-західного і північно-східного простягання, що розділяють літосферу на великі блоки. Найсильніші – 9-10-бальні землетруси. Західні райони Узбекистану відносно слабкосейсмічні, однак і тут відомі великі землетруси. Їх вогнища розташовані у верхній частині земної кори на глибині від 3-5 до 25-30 км. Глибина гіпоцентрів збільшується із зростанням магнітуди і розмірів вогнищ землетрусів.
Клімат
Узбекистан розташований у великому видаленні від океанів та інших природних водойм. Тому клімат тут жаркий, вкрай сухий, різко континентальний, що виражається в сильних контрастах денних і нічних, літніх і зимових температур.
Температура повітря в Узбекистані
Середня температура змінюється залежно від регіонів Узбекистану. У липні середня температура становить від +36 ° C на півночі до +40 ° C на півдні. Середня температура в січні коливається від -1 ° C на півдні до -15 ° C на півночі.
У деяких регіонах Узбекистану температура повітря може досягати і 55-60 ° C.
Опади в Узбекистані
На території Узбекистану в середньому за рік випадає 100-200 мм опадів. Велику свою чать садки випадають у вигляді дощу випадає в грудні-квітні.
Кількість сонячних днів в Узбекистані складає більше 300 днів у році, всього лише 2 місяці на рік хмарно на території Узбекистану.
Кращий час для подорожей по Узбекистану
Для літніх видів відпочинку сприятливий часовий період з середньодобовою температурою вище 20 ° C. Навесні (з квітня по червень) та восени (з вересня по жовтень) - дуже вдалий час для подорожей: екскурсій, походів, купання... Середньодобова температура води влітку практично у всіх водоймах перевищує 20 ° C, а в липні складає 22-25 ° C.
Для зимового відпочинку сприятливий період з температурою від -5 до -15 ° C коливається від 30 днів до 60 днів, а в холодні зими він може збільшуватися до 90 днів.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |