Номенклатура неорганічних сполук

Основні класи неорганічних сполук

Класифікація неорганічних сполук

З-поміж різних класифікацій неорганічних речовин найуживанішою є класифікація за хімічними властивостями, їх поділяють на оксиди, основи, кислоти, солі.

Оксиди – бінарні сполуки елемента з Оксигеном, у яких він проявляє ступінь окиснення –2.

Вони бувають солетвірні й несолетвірні. Солетвірні на підставі їх хімічних властивостей поділяють на основні, кислотні й амфотерні.

Основні оксиди — це оксиди, які взаємодіють із кислотами з утворенням солі та води. До них належать лише оксиди металічних елементів зі ступенем окиснення +1, +2, рідше +3.

Гідратами оксидів (гідратними формами), що відповідають основним оксидам, є основи.

Na₂O – NaOH, CuO – Cu(OН)₂,

Cu₂O – CuOН, FeO – Fe(OH)₂

Кислотні оксиди — це оксиди, які взаємодіють із лугами з утворенням солі та води. До них належать усі солетвірні оксиди неметалічних елементів та оксиди деяких металічних елементів із високими ступенями окиснення (+5, +6, +7).

Гідратами оксидів (гідратними формами), що відповідають кислотним оксидам, є кислоти.

SiO₂—H₂SiO₃, P₂O₅ — H₃PO₄, Mn₂O₇ — HMnO₄

Атоми елементів у кислотному оксиді й відповідній йому кислоті мають однаковий ступінь окиснення.

Амфотерні оксиди — оксиди, які утворюють сіль і воду при взаємодії як із кислотою, так і з лугом. До них належить невелика кількість оксидів металічних елементів: BeO, Al₂O₃, ZnO, PbO, Cr₂O₃.

Гідратами оксидів (гідратними формами), що відповідають амфотерним оксидам, є амфотерні гідроксиди.

BeO — Be(OH)₂, Al₂O₃ — Al(OH)₃

Кислоти — це електроліти, які у водному розчині дисоціюють на катіони Гідрогену й аніони кислотного залишку.

HCl _←^→ H⁺ + Cl^–

У розчинах кислот наявні катіони Гідрогену, що зумовлюють загальні властивості кислот.

Основи — це електроліти, що дисоціюють з утворенням катіонів металічного елемента та гідроксид-аніонів.

КОН _←^→ К⁺ + ОН^–

Серед основ сильними електролітами є луги (розчинні основи). Наявність гідроксид-іонів зумовлює загальні властивості лугів.

Солі — це електроліти, що дисоціюють з утворенням катіонів металічного елемента й аніонів кислотного залишку.

К₂СО_{3 ←}^→ 2 К⁺ + СО^2–₃

До складу солей, як і до складу основ, входять катіони металічних елементів, а інша складова частина солей — аніони кислотних залишків.

Номенклатура неорганічних сполук

Поиск по сайту: