АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Клас Плазуни: характеристика як нижчих амніот

Читайте также:
  1. A. Характеристика нагрузки на организм при работе, которая требует мышечных усилий и энергетического обеспечения
  2. I. Общая характеристика договора продажи недвижимости
  3. II. Загальна характеристика ХНАДУ
  4. S: Установить соответствие между типами общества и их характеристиками.
  5. А. Общая характеристика вены
  6. Аварии на химически опасных объектах, их медико-тактическая характеристика.
  7. Агальна характеристика конституційного права України.
  8. Адаптація. Характеристика адаптацій. Основні концепції адаптаційних пристосувань
  9. Административное правонарушение и преступление: сравнительная характеристика.
  10. Амплитудно-частотная характеристика (АЧХ)
  11. Артерии. Морфо-функциональная характеристика. Классификация, развитие, строение, функция артерий. Взаимосвязь структуры артерий и гемодинамических условий. Возрастные изменения.
  12. Б. Серое вещество: общая характеристика

План заняття №9

Тема. Клас Плазуни.

Мета: ознайомити із загальною характеристикою класу Плазуни; розкрити особливості їх будови і процесів життєдіяльності, а також значення цих тварин у екосистемах та у господарстві людини. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти та робити відповідні висновки; розвивати спостережливість, пам’ять, увагу, логічне мислення та уяву. Виховувати бережливе ставлення до оточуючих організмів та сприяти екологічному вихованню і природоохоронній діяльності.

Вид заняття: лекція з елементами бесіди.

МТЗ: таблиці, схеми.

Література: Ковальчук Г.В. Зоологія з основами екології. - Суми: ВТД „Університетська книга", 2003.

 

Структура заняття

Організаційна частина.

Перевірка присутності студентів. Відповіді на питання студентів.

Актуалізація опорних знань.

1. Які ускладнення організації спостерігають у плазунів порівняно із земноводними?

2. Які особливості будови опорно-рухової системи плазунів?

3. Яка кількість повік на очах у плазунів?

Повідомлення теми, формування мети та основних завдань.

Мотивація навчальної діяльності.

Студенти повинні знати:

1. Загальну характеристику і систематику класу Плазуни.

2. Основні риси організації плазунів.

3. Розмноження і розвиток плазунів.Їх походження і значення.

4. Роль і значення плазунів.

5. Походження, еволюцію і систематику плазунів.

План заняття.

1. Клас Плазуни: характеристика як нижчих амніот.

2. Особливості розвитку, поява яйцевих і зародкових оболонок як результат пристосування до розмноження на суші.

3. Походження, еволюція і систематика плазунів.

4. Клас Плазуни: основні риси будови (шкірні покриви, скелет, нервова система внутрішні органи) як результат пристосування до наземного існування.

Підведення підсумків.

1. Які представники класу плазунів вам відомі?

2. Які ускладнення спостерігають у будові та функціонуванні кровоносної та дихальної систем плазунів порівняно із земноводними?

3. Які особливості розмноження і розвитку плазунів?

7. Домашнє завдання. Вивчити конспект. Скласти схему систематики плазунів. Законспектувати і вивчити екологію плазунів. Підготувати повідомлення на тему: «Походження і еволюція плазунів. Викопні форми».

Тема 2. Клас Плазуни.

План

1. Клас Плазуни: характеристика як нижчих амніот.

2. Особливості розвитку, поява яйцевих і зародкових оболонок як результат пристосування до розмноження на суші.

3. Походження, еволюція і систематика плазунів.

4. Клас Плазуни: основні риси будови (шкірні покриви, скелет, нервова система внутрішні органи) як результат пристосування до наземного існування.

Клас Плазуни: характеристика як нижчих амніот.

 

Загальна характеристика. Представники плазунів (понад 4 тис. видів) — справжні наземні хребетні тварини. У зв'язку з появою зародкових оболонок вони в своєму розвитку не пов'язані з водою. Завдяки прогресивному розвитку легень дорослі форми можуть жити на суходолі в будь-яких умовах. Плазуни, що живуть у воді, — це вторинноводні тварини, тобто їхні предки від наземного способу життя перейшли до водного.

Плазуни, або рептилії, з'явились наприкінці кам'яновугільного періоду, приблизно за 200 млн. років до н. е., коли клімат став сухим, а місцями навіть спекотним. Це створило сприятливі умови для розвитку рептилій, які виявились більш пристосованими до життя на суходолі, ніж амфібії. Перевазі плазунів у конкуренції із земноводними та їхньому біологічному прогресу сприяла поява низки ознак.

До цих ознак слід віднести оболонки навколо зародка і міцну оболонку (шкаралупу) навколо яйця, яка захищає його від висихання та пошкодження, що дало можливість розмножуватись і розвиватись на суходолі; розвиток п'ятипалих кінцівок; удосконалена будова нервової системи; прогресивний розвиток органів дихання; поява кори півкуль великого мозку.

Мав значення і розвиток на поверхні тіла рогових лусок, що захищають від несприятливих впливів навколишнього середовища, насамперед від висихання. Передумовою появи цього пристосування був перехід до прогресивного легеневого дихання.

Типовим представником плазунів є ящірка прудка. Довжина її тіла становить 15—20 см. Вона має яскраво виражене захисне забарвлення: зелено-буре або буре залежно від середовища існування. Вдень ящірки гріються на сонці. На ніч вони заповзають під каміння, в нори та інші укриття. В таких самих укриттях вони зимують. Живляться комахами, павуками, молюсками, червами, поїдають багатьох шкідників сільськогосподарських культур. В Україні найпоширеніші: в лісовій зоні — ящірка живородна, в степовій — ящірка прудка. До ящірок належить веретільниця. Вона досягає 30— 40 см завдовжки, ніг не має, чим нагадує змію і що нерідко коштує їй життя.

Покриви тіла. Шкіра плазунів завжди суха, позбавлена залоз, вкрита роговими лусками, щитками або пластинками.

Скелет. Хребет уже розділений на шийний, грудний, поперековий, крижовий і хвостовий відділи. Череп кістковий, голова рухлива. Кінцівки закінчуються п'ятьма пальцями з кігтиками.

Мускулатура у плазунів розвинена значно краще, ніж у амфібій.

Травна система. Рот веде в ротову порожнину, в якій є зуби і язик, однак зуби ще примітивні, однотипні, призначені лише для захоплення й притримування здобичі. Травний канал складається із стравоходу, шлунка й ичі. Травний канал складається із стравоходу, шлунка й кишок. На межі товстої і тонкої кишок розміщений зачаток сліпої кишки. Закінчуються кишки клоакою. Розвинені травні залози — підшлункова і печінка.

Органи дихання. Дихальні шляхи більш диференційовані, ніж у земноводних.

Є довга трахея, що розгалужується на два бронхи. Бронхи входять у легені, що мають вигляд комірчастих тонкостінних мішків з великою кількістю внутрішніх перетинок. Збільшення дихальної поверхні легень у плазунів пов'язане з відсутністю шкірного дихання.

Видільна система представлена тазовими нирками і сечоводами, які відкриваються в клоаку. В неї відкривається і сечовий міхур.

Кровоносна система. У плазунів є два кола кровообігу, але відділені вони одне від одного не повністю, внаслідок чого кров частково змішується. Серце трикамерне, однак У шлуночку є неповна перегородка. Права половина шлуночка — венозна, ліва — артеріальна, від неї бере початок права дуга аорти. Ліва дуга аорти відходить від правої частини серця. Зливаючись під хребтом, ліва й права дуги аорти утворюють спинну аорту.

Нервова система. Головний мозок плазунів відрізняється від мозку земноводних більшим розвитком півкуль і мозкового склепіння, а також відокремленням тім'яних часток. Вперше з'являється кора великого мозку. Від головного мозку відходить 12 пар черепномозкових нервів. Мозочок розвинений дещо більше, ніж у земноводних, що пов'язано із складнішою координацією рухів.

Органи чуття. На передньому кінці голови ящірки знаходиться пара ніздрів. Нюх у плазунів розвинений краще, ніж у земноводних. Очі мають повіки, верхню й нижню, крім того, існує і третя повіка — напівпрозора миготлива перетинка, яка постійно зволожує поверхню ока. За очима розміщена округла барабанна перетинка. Слух розвинений добре. Орган дотику — кінчик роздвоєного язика, який ящірка безперервно висовує з рота.

Розмноження. На відміну від риб і земноводних, у плазунів, як і в усіх наземних тварин, запліднення внутрішнє, в тілі самки. Яйця вкриті зародковими оболонками, що забезпечують розвиток на суші. Самка ящірки прудкої на початку літа відкладає в затишному місці 5—15 яєць. Яйця мають поживні речовини для розвитку зародка, зовні вкриті шкірястою оболонкою. З яйця виходить молода ящірка, схожа на дорослу. Деякі плазуни, в тому числі й деякі види ящірок (ящіркаверетільниця, живородна ящірка, гадюки), — яйцеживородні, тобто з відкладеного яйця відразу виходить молода особина.

Регенерація. Багато видів ящірок, якщо їх схопити за хвіст, відламують його різкими бічними рухами. Відкидання хвоста є рефлекторною відповіддю на біль. Це слід розглядати як пристосування, завдяки якому ящірки рятуються від ворогів. На місці втраченого хвоста виростає новий.

Сучасні плазуни поділяють на чотири ряди: Першоящери, Лускаті, Крокодили і Черепахи.

Першоящери представлені єдиним видом — гатерією, яка належить до найпримітивніших рептилій. Живе гатерія на островах Нової Зеландії.

До Лускатих належать ящірки, хамелеони і змії. Це єдина відносно численна група плазунів — близько 4 тис. видів.

Для ящірок характерні добре розвинені п'ятипалі кінцівки, рухливі повіки і наявність барабанної перетинки. До цього ряду належать агами, отрутозуби — отруйні ящірки, варанові, справжні ящірки та ін. Найбільше видів ящірок зустрічається в тропіках.

 

Змії пристосовані до повзання на череві. Шия у них не виражена. Тіло поділяється на голову, тулуб і хвіст. Хребет, у якому налічується до 400 хребців, завдяки додатковим з'єднанням має високу гнучкість. Пояси, кінцівки і груднина атрофовані. Тільки у деяких змій зберігся рудимент таза. Багато змій мають на верхній щелепі два отруйних зуби. В зубі є поздовжня борозенка або протока, по якій отрута під час кусання стікає в рану. Барабанна перетинка і порожнина атрофовані. Очі заховані під прозорою шкірою, без повік. Шкіра змії з поверхні роговіє і періодично скидається, тобто відбувається линяння.

Змії характеризуються здатністю дуже широко розкривати рот і ковтати здобич цілою. Досягається це тим, що кілька кісток черепа з'єднані рухомо, а нижні щелепи з'єднуються спереду дуже еластичною зв'язкою.

В Україні поширені вужі, мідянки, полози. Степова гадюка занесена до Червоної книги України. Вона живе в основному на цілинних місцевостях, яких стає все менше, що загрожує їй вимиранням. Живиться вона (як і інші змії) переважно мишоподібними гризунами, приносячи цим користь, її укус отруйний, але не смертельний. На людину вона може напасти лише тоді, коли її турбують.

Укуси отруйних змій — кобри, ефи, гюрзи, гримучої змії та інших — можуть бути смертельними для людини. Дуже небезпечні сіра кобра і піщана ефа, які живуть у Середній Азії, а також гюрза, яка зустрічається в Середній Азії і Закавказзі, кавказька гадюка, що живе в Закавказзі. Укуси гадюки звичайної і щитомордника дуже болючі, проте для людини, як правило, не смертельні.

Отруту змій використовують для виготовлення деяких лікарських препаратів. Зміїну отруту застосовують при різних кровотечах як кровоспинний засіб. Деякі препарати зміїної отрути сприяють зменшенню болю при ревматизмі й захворюваннях нервової системи. Для добування отрути змій розводять у спеціальних розплідниках — серпентаріях.

Крокодили — найбільш високоорганізовані плазуни, які мають чотирикамерне серце. Проте будова перетинки в ньому така, що венозна й артеріальна кров частково змішуються.

Крокодили пристосовані до водного способу життя, у зв'язку з чим мають плавальні перетинки між пальцями, клапани, що замикають вуха й ніздрі; кісткове піднебіння (як у ссавців) відокремлює носову порожнину від ротової, хоани відкриваються глибоко в порожнині рота і трахея глибоко в порожнині рота і трахея відгороджена від рота клапаном. Живуть крокодили в прісних водах, на суходіл виходять для сну та відкладання яєць.

Черепахи — тварини, вкриті зверху і знизу кістковим панциром з роговими щитками. Грудна клітка у них нерухома, тому в акті дихання беруть участь кінцівки — під час їх втягування повітря виходить з легень, під час висування — надходить у них. У черепах є зачатки діафрагми, що є одним з доказів походження ссавців від рептилій. В Україні живе один вид черепах— черепаха болотяна.

Стародавні плазуни. Встановлено, що в далекому минулому (сотні мільйонів років тому) на Землі були надзвичайно поширені різні види плазунів. Вони населяли суходіл, водні простори і рідше — повітря. Більшість видів плазунів вимерло у зв'язку зі зміною клімату (похолоданням) та розквітом птахів і ссавців, з якими вони не витримали конкуренції. До вимерлих плазунів належать ряди динозаврів, звірозубих ящерів, іхтіозаврів, літаючих ящерів та ін.

 


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)