АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Ф. Бекон

Читайте также:
  1. Исследование природы конфликта мыслителями Новых суток(Е.Роттердамський, Ф.Бекон, Т.Гоббс. Г.Гегель).
  2. Ф. Бекон
  3. Філософські ідеї Ф. Бекона: обґрунтування емпіричного методу і нової моделі науки

За Беконом для досягнення істотного знання людина повинна використовувати правильний метод і позбавитися від так званих привидів ідолів. Бекон розробляє свій метод, який ототожнює з бджолою, яка перелітає з квітки на квітку, збирає сік, а потім переробляє його на мед. Свій метод пізнання називає — індукція.

Індукція — це роздуми від часткового до загального. Це коли від спостереження одиничних явищ відбувається перехід до формування загальних ідей, законів. Ф. Бекон розрізняв плодоносне та світоглядне знання.

Плодоносне — це таке знання, яке приносить користь.

Світоглядне — це те, що збільшує можливість пізнання, пояснюють закони природи Ф. Бекон обстоював дослідний шлях пізнання у науці.

20) Проблеми людини та суспільного життя у філософії французького просвітництва.

У філософії Просвітництва людина постає як неповторна індивідуальність та особистість. Філософські ідеї цього періоду відображали бачення людини в добу Нового часу. Це, насамперед, непохитна впевненість у величі людського розуму.
Вся історія людства, на думку просвітників, – це «попередня» історія. Уся майбутня історія повинна бути розбудована на засадах Розуму. Гармонійність, злагода у природі, «продовженням» якої є людина, повинні існувати також і в суспільстві.
В епоху Просвітництва увага філософів до проблем людського буття, буття суспільства, історії та перспектив розвитку людства. Визначальними протилежними напрямами у філософії цього періоду були емпіризм (основа пізнання – чуттєвий досвід) і раціоналізм (центральна роль розуму, мислення). Це час протистояння ідеалізму та матеріалізму, який з часом призводить до виникнення атеїстичних ідей.
Одним з перших філософів-просвітників деїстичного напрямку був Шарль Луї де Монтеск’є. Характеризуючи психологічні особливості людської природи він починає розглядати її як таку, що сформувалася під впливом умов життя людей у певному природному середовищі, а якоюсь мірою навіть характеру їхньої трудової діяльності
Видатним представником деїстичного напрямку просвітництва був Жан-Жак Руссо. Центральною проблемою у творчості Руссо була проблема нерівності між людьми та шляхів її подолання. Він критикує сучасну йому цивілізацію нерівності і відстоює тезу про те, що розвиток науки не сприяв удосконаленню моральності, звичаїв, життя людей в цілому. Основою суспільного життя Руссо вважав матеріальні «тілесні» потреби людей, а духовні – їхнім наслідком, що лише опосередковано можуть впливати на суспільне буття. Руссо одним з перших виявив, що розвиток культури створює «штучні» потреби, задоволення яких має дуже суперечливий характер, завдяки яким людина намагається «здаватися», а не бути. Крім того, він вважає, що культура та мистецтво належать панівним соціальним верствам і є чужими для більшості людей. Людину Руссо розуміє як природну істоту, всі здібності та здатності якої обумовлені природою. Перевагу серед них він віддає почуттям, а не розуму, підкреслюючи, що міркування не звеличує душу, а лише втомлює. Людину звеличує моральна гідність, яка походить не від розуму, а від серця.
Одним з визначних представників матеріалістичного напрямку був Жюльєн Офре де Ламетрі. Першим кроком філософських досліджень Ламетрі було створення матеріалістичного вчення про душу людини. Він оголосив здатність відчувати одним з атрибутів матерії, її невід’ємною властивістю. Матеріальною основою душі людини Ламетрі вважає мозок, проте підкреслює, що мозок необхідна, але не достатня передумова людської свідомості. Хоч одна з основних праць Ламетрі має назву «Людина-машина», однак він наголошує на суттєвій відмінності людини від механізмів.
В цей час концепцію атеїстичної філософії просвітництва розробляє Вольтер Франсуа Марі Аруе. Вольтер розглядає людську душу як здатність мислити та відчувати в прямій залежності від тілесної організації, діяльності органів чуття, нервів та мозку. Він стверджує, що суспільні моральні норми, юридично-політичні закони, які регулюють відносини між людьми, створюються самими людьми, а не Богом.
Наостанок зазначимо, що Просвітництво за своєю суттю оптимістичне, пройняте вірою в щасливе майбутнє людства. А це є досить активним рушієм для розвитку суспільства.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)