|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
З- (ІЗ-, ЗІ-)
Префікс з- перед глухими приголосними к, п, т, ф, х переходить у с-: сказати, спалахнути, ствердити, сфотографувати, схил. Перед усіма іншими приголосними пишеться з- (іноді із-): збавити, звести, зжитися, ззирнутися, зсадити, зціпити, зчепити, зшиток, ізнов. У тих випадках, коли корінь слова починається сполученням приголосних, як правило, пишеться префікс зі-: зібгати, зігнути, зідрати, зізнатися, зімкнути, зіпсуватися, зіставити, зіткнення, зіщулитися тощо. Префікс зі- вживається також у словах із коренем, перший склад якого становить сполучення губного та йотованого звуків: зів'ялий, зім'яти, зіп'ястися тощо. У деяких словах префікс зі- чергується із зо-: зігрівати й зогрівати, зімлівати й зомлівати, зіпрівати й зопрівати, зітліти й зотліти. БЕЗ-, РОЗ-, ЧЕРЕЗ- та ін. У всіх префіксах — без-, від- (од-), між-, над-, об-, під-, перед-, понад-, пред-, роз-, через кінцевий дзвінкий приголосний перед глухими не змінюється: безкраїй, відкриття, міжконтинентальний, надпотужний, обпалити, підтримка, понадплановий, представник, розтягнути, розчин, черезплічник. ПРЕ-, ПРИ-, ПРІ- Слід розрізняти префікси пре- і при-: а) префікс пре- вживається переважно в якісних прикметниках і прислівниках для вираження найвищого ступеня ознаки: прегарний, презавзятий, прекрасний, премудрий, прекрасно, препогано. Крім того, префікс пре- виступає в словах презирливий, презирство й у словах старослов'янського походження: преосвященний, преподобний, престол; б) префікс при- вживається переважно в дієсловах, що означають наближення, приєднання, частковість дії, результат дії тощо, а також у похідних словах: прибігти, прибудувати, прикрутити, приборкати, пришвидшити; прибуття, притулок, прибраний, привабливо. Також префікс при- вживається в іменниках та прикметниках, утворених від поєднання іменників із прийменниками: пригірок, приярок; прибережний, прикордонний; в) префікс прі- вживається тільки в словах прізвисько, прізвище, прірва. ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ! Потрібно розрізняти слова, у яких пре-, при- входять до складу кореня і не є префіксами: пре-: президент, презент, препарат, прейскурант, престиж, прелюдія, премія, прем'єра, презентація, претендент, прерія, пресування, пресловутий; при-: приватний, привілей, примха, призер, принцип, прилад, призма, присудок, природа, пригода, прикмета, присяга, приятель.
Правопис суфіксів Іменникові суфікси И пишеться в суфіксах: а) -ик, -ник, -івник, -чик (-щик), -ист, -изм: братик, вузлик, передовик; гірник, кулеметник; газівник, працівник; хлопчик, прапорщик, боротьбист, побутовизм, речовизм і т. ін.; б) -ив(о), що вживається для вираження збірних понять, які означають матеріал або продукт праці: вариво, добриво, куриво, меливо, мереживо, місиво; морозиво, паливо, печиво, прядиво; але: марево (не матеріал і не продукт праці); в) -ичок, -ичк(а), що походять від слів із суфіксами -ик, -иц(я): вогничок, кошичок, вуличка, паличка; г) -иськ(о), -ищ(е) після приголосного: дівчисько, хлопчисько; вогнище, становище; ґ) -ир, -ист, -изм у словах іншомовного походження після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р: бригадир, командир; бандурист, дантист, пейзажист; класицизм, педантизм, тероризм; д) -ович при творенні чоловічих імен по батькові: Васильович, Дорошович, Ігорович, Микитович, Олексійович, Юрійович. Е пишеться в суфіксах: а) -ен(я) [-єн(я)] в іменниках середнього роду, що означають живі істоти: вовченя, гусеня, чаєня; б) -ень, -ець, -тель: велетень, в'язень, мовознавець,переможець, вихователь, любитель; в) -ечок, -ечк(а) [-єчк(а)], -ечк(о) [-єчк(о)]: вершечок, мішечок, краєчок; діжечка, копієчка, Марієчка, річечка; віконечко, словечко, яєчко; г) -енк(о) [-єнк(о)], -еньк(о, а) [-єньк(о)]: Гордієнко, Кравченко, безбатченко, коваленко, батенько, кониченько, серденько; ніженька, тополенька; І пишеться в суфіксах: а) -івн(а) при творенні жіночих імен по батькові: Борисівна, Василівна; б) -івк(а) в іменниках жіночого роду: голівка, долівка, ножівка, полівка, спиртівка, частівка, шалівка, шихтівка; в) -ір, -іст, -ізм у словах іншомовного походження після приголосних (окрім д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р): вампір, гарнір, пломбір; піаніст, спеціаліст; модернізм, плюралізм. Ї пишеться в суфіксах: а) -їськ(о), -їщ(е), -ївк(а) після голосного: гноїсько, побоїще, маївка; б) -їр, -їст, -їзм в словах іншомовного походження після голосних: акмеїст, героїзм, конвоїр; в) -ївн(а) при творенні жіночих імен по батькові від імен на -й: Гордіївна, Сергіївна, Юріївна. -НН- пишеться в суфіксах: -инн(я), -інн(я), -анн(я) [-янн(я)] в іменниках середнього роду: картоплиння, павутиння, гуляння, носіння, звернення, напруження, піднесення, удосконалення. Прикметникові та дієприкметникові суфікси а) -н(ий) у більшості якісних і відносних прикметників: дружний (спів), західний, мільйонний, принадний, фабричний; б) -н(ій) у небагатьох прикметниках (переважно відносних), в усіх прикметниках прислівникового та іменникового походження після ж, ш: братній, всесвітній, городній, давній, житній, незабутній, освітній, пізній,ранній, самобутній, суботній, хатній; ближній, вчорашній, давнішній, домашній, дорожній; в) -ин (-їн) у присвійних прикметниках, утворених від іменників І відміни (крім й): баба — бабин, Галя — Галин, свекруха — свекрушин, тітка —тітчин, Марія — Маріїн, Софія — Софіїн; ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ! Приголосні г, к (шк), х перед суфіксом -ин змінюються на ж, ч (щ), ш: Ольга — Ольжин, дочка — доччин, Мелашка — Мелащин, сваха — свашин. г) -ин(ий), -ичн(ий), -ист(ий) пишуться після твердих приголосних: бджолиний, голубиний, історичний, класичний, променистий, урочистий; ґ) -ічн(ий) після м 'яких приголосних: академічний, анархічний; д) -їн(ий), -їст(ий), -їчн(ий) — після голосних та апострофа: героїчний, двоїстий, зміїний, солов'їний; є) -ев(ий) уживається після м'яких або шиплячих приголосних, якщо наголос падає переважно на основу слова: березне´вий, груше´вий, овоче´вий, ситце´вий; є) -єв(ий) пишеться після м'яких н, т або й: алюмінієвий, дієвий, життєвий, значеннєвий, суттєвий; ж) -ов(ий) вживається в прикметниках, якщо перед ним стоїть твердий приголосний або шиплячий (ж, ч, ш, щ), м'який приголосний або й: вітровий, казковий, кварцовий, палацовий, святковий, службовий, бойовий, гайовий, грошовий, дійовий, дощовий, життьовий, крайовий, нульовий,речовий, стильовий. Ці ж правила поширюються на правопис суфіксів -ое-, -ев- (-ев-) у присвійних прикметниках жіночого і середи, роду: майстрова, майстрове; Петрова, Петрове; робітникова, робітникове; Андрієва, Андрієве; кобзарева, кобзареве; скрипалева, скрипалеве; сторожева, сторожеве. У відповідних присвійних прикметниках чоловічого роду суфікси -ов-, -ев- (-єв-) чергуються з -ів- (-їв-): Василева — Василів, майстрова — майстрів, Олексієва — Олексіїв; з) -уват(ий) (а після м'яких приголосних -юват(ий)) уживається в прикметниках на позначення певного вияву ознаки: горбуватий, круглуватий, синюватий, темнуватий, а також на виявлення невеликої міри властивості, схильності до чогось, позначуваної іменниковою основою: дуплуватий, злодійкуватий, остюкуватий, піскуватий; и) -оват(ий) уживається в прикметниках, якщо наголос падає на о: плиско´ватий, стовбо´ватий; і) -овит(ий) уживається на означення високого ступеня вияву ознаки: гордовитий, грошовитий, талановитий; й) прикметникові суфікси -анн(ий), -енн(ий), які вживаються для підкреслення найвищої міри ознаки, пишуться з двома н: невблага´нний, нездола´нний, неоціне´нний, несказа´нний, нескінче´нний, страше´нний (але жа´даний). Подібні прикметники завжди мають наголос на суфіксі, що відрізняє їх від дієприкметників, утворених від дієслівних коренів за допомогою суфіксів -ан(ий), -ен(ий): ба´жаний, незлі´чений, неоці´нений, неподо´ланий, неска´заний, нескі´нчений; к) у прикметниках, твірна основа яких закінчується на н, приєднання суфіксів -н(ий), -н(ій) викликає подвоєння н: знаменний, осінній, плинний,ранній, туманний. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |