ПЕРЕДМОВА. Етика взяла назву від речей, яких вона стосується, тобто звичаїв, бо «етос» по-грецьки — звичаї

Етика взяла назву від речей, яких вона стосується, тобто звичаїв, бо «етос» по-грецьки — звичаї. Далі, звичаї — це людські дії, вільні, звичні, і частіше повторювані, і тим самим іменем називаються навики, що звичайно породжуються повторними діями. З самої цієї назви ясно, що таке етика, а саме наука про мораль, і, очевидно, звичаї є її предметом, або об’єктом.

2. Заслужено [етика] називається наукою, тому що вона має все, що робить її достойною в області наук.

Намагається ж вона доводити свої висновки з певних очевидних аксіом чи принципів і багато дійсно доводить. Наприклад, коли доводить, що всякому треба віддати належне, отаким доведенням: завжди треба робити те, чого вимагає здоровий розум; а здоровий розум вимагає, щоб усякому віддавати те, що йому належить; то, отже, і всякому треба надати його право...

3. Отже, обов’язок і призначення етики — навчати правил доброї поведінки, а не добре діяти; бо це відноситься до всіх людей, а те — тільки до філософів, і коли добре діє — діє філософ, не як філософ, а як чесна людина; хоч тоді більш достойний імені філософа, коли зміцнює свою науку діями і наслідує свої правила…

4. А тому що етика вчить добре поводитись і [остільки] практична, то тут полягає її найближча мета — бути загальним правилом доброї поведінки, а далі — що є метою доброї поведінки — бути щастям або блаженством. Бо і добре поводитись не є необхідним, якщо в ньому не можна бачити жодного плода щастя, і добрі дії не з іншої причини добрі, а тільки тому, що містять у собі добро.

5. З усього цього випливає, що етика є наукою практичною, яка відноситься до людських дій, скерованих до морального добра або погоджених із здоровим розумом.

6. Сприймається етика двояко: родово і видово. Родово етика є наукою, що охоплює не тільки людські дії, а й їх відношення, стани і випадковості, і ділиться потрійно: на монастику, економіку й політику.

Монастика — це та, яка вчить взагалі про звичаї.

Економіка — та, що вчить про ті самі звичаї, які служать батькові чи управителеві для управління одним будинком.

А політика — яка вчить тому самому про ті са­мі звичаї, необхідні для управління правителем провінції, держави, царства, імперії, що є дещо більшим, ніж будь-який дім…

8. Непотрібною є рекомендація цього відділу [філософії], який вчить добре поводитись і рівно добре судити про добрі звичаї, що вимагає хвалити науку добрих звичаїв. Сама мета, яку етика переслідує, влучно показує її не тільки відділом філософії, а й що вона взагалі найбільш необхідна з усіх відділів і надзвичайно корисна.

Кониський Г. Моральна філософія, або Етика (Передмова) // Філософські твори:
В 2 т.— К., 1990. — Т. 1.— С. 385—387.

Завдання: виходячи з уривків конспектів лекцій одного з найвідоміших професорів Києво-Могилянської академії Ф. Прокоповича з т. зв. «фізики», розкрийте співвідношення між людиною та світом. Визначте, що переважає в розумінні цієї проблеми — вплив сучасної Прокоповичу західноєвропейської філософії Нового часу чи давньоукраїнська релігійно-філософська традиція?

Запитання до тексту

Якого визначення світу дотримується Ф. Прокопович? Чи є цей світ єдиним, створеним Богом, або матеріальним, складеним із безлічі матеріальних компонентів, на чому наполягав механістичний матеріалізм Нового часу, або якимось іншим?

Поиск по сайту: