АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Історія розвитку енергетики України

Читайте также:
  1. II. Організація перевірок органами Держтехногенбезпеки України
  2. IІІ. Проведення перевірок суб’єктів господарювання та органів влади та інших підконтрольних об’єктів органами Держтехногенбезпеки України
  3. Агальна характеристика конституційного права України.
  4. Адміністративні проступки за Кодексом України про адміністративні правопорушення
  5. Адміністративно-правовий статус громадян України та іноземців
  6. Адміністрації України М.Я.Азаров
  7. Адміністрація Президента України
  8. Акти Верховної Ради України
  9. Акти Президента України
  10. Аналіз та оцінка рівня економічного розвитку регіонів України
  11. Аналіз та оцінка рівня соціального розвитку регіонів України
  12. Аналіз технічного рівня розвитку виробництва

Після століть нещадної експлуатації надр, людство поступово приходить до розуміння, що паливно-енергетичні ресурси Землі вичерпні. За оцінками фахівців, за сучасних темпів видобутку та споживання легкодоступної нафти у світі залишилось на 40-50 років, природнього газу – на 70-80 років, а вугілля – на 300-350 років. Причому динаміка споживання ресурсів невпинно зростає. Тільки за останній рік споживання нафти в світі збільшилось на 1,5%, а споживання вугілля – на 1%.

Розвинені держави та країни третього світу сьогодні ведуть запеклу боротьбу за доступ до енергетичних ресурсів. Тому енергетична безпека стає темою номер один світового порядку денного.

Україна може сказати вагоме слово в світовій енергетичній дискусії. Починаючи з перших електричних машин, систем паливо- та теплопостачання й до сьогодення, Україна завжди посідала значуще місце в сфері розвитку та управління паливно-енергетичним сектором. На території нашої країни розроблялись та впроваджувались найновіші досягнення в цій галузі. Багато вихідців з України здійснили свій внесок в розвиток та становлення світового паливно-енергетичного комплексу.

Україна пишається минулим своєї енергетики та впевнена у своїх енергетичних перспективах.

1878 р. – Вперше в Києві встановлено електричну машину й 4 дугових електричних ліхтарі.

1880 р. – Створено Електротехнічний відділ Імператорського російського технічного товариства (РТТ), а також його відділення в Києві, Одесі, Катеринославі (Дніпропетровську), Миколаєві. Вийшов перший номер журналу "Электричество".

1890 р. – Пуск перших електростанцій в Україні (Київ, Костянтинівка, Катеринослав, Львів).

1892 р. – В Києві ведено в дію перший у Росії і другий у Європі електричний трамвай.

1913 р. – Потужність електростанцій України становила 304,3 тис.кВт.

1920 р. – Прийняття плану ГОЕЛРО, що передбачав будівництво 4 теплових електростанцій у Донбасі та ДніпроГЕСу.

1926 р. – Пуск першого агрегату Штерівської ДРЕС.

1929 р. – Споруджена перша ПЛ-110 кВ Штерівська ДРЕС-Кадіївка.

1930 р. – Введено в експлуатацію перші агрегати КРЕС та ЕСХАР (Київської та Харківської районних електростанцій).

Створення перших акціонерних енергокомпаній (Київток, Донбасток та ін.) та диспетчерських центрів.

1932 р. – Пуск першого гідроагрегату ДніпроГЕС.

Введено в експлуатацію ПЛ-154 кВ ДніпроГЕС-Донбас.

Створене Всесоюзне наукове інженерно-технічне товариство енергетиків (ВНІТТЕ). В Україні організації ВНІТТЕ працювали в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Одесі.

1935 р. – Створення Донбаської, Дніпровської та Харківської енергетичних систем.

1940 р. – Введена в дію ПЛ-220 кВ Дніпро-Донбас.

Створена об'єднана Південна енергетична система з центральним диспетчерським керуванням.

1944-1950рр. – Відбудова зруйнованих війною електростанцій і електромереж в Україні.

1953-1958рр. – Пуск першого енергоблока 100 МВт на Миронівській ДРЕС, введення агрегатів на Добротвірській, Луганській, Придніпровській ДРЕС.

1959 р. – Пуск енергоблоків 150 МВт на Придніпровській ДРЕС. Пуск перших гідроагрегатів на Кременчуцькій і Дніпродзержинській ГЕС.

1961 р. – Споруджена перша в Україні ЛЕП-330 кВ Кременчук-Черкаси-Київ.

Початок введення енергоблоків 200 МВт на Луганській і Старобешівській ДРЕС, а згодом – на Зміївській, Бурштинській, Курахівській ДРЕС.

1962 р. – Створено Міністерство енергетики та електрифікації України.

Споруджена перша у світі лінія електропересилання постійного струму Волгоград-Донбас напругою 800 кВ та довжиною 473 км.

Лініями електропересилання Україна з'єдналася з енергосистемами Угорщини, Чехословаччини, Польщі і Румунії.

1963 р. – Розпочалося введення енергоблоків 300 МВт на Придніпровській, а згодом на Криворізькій, Зміївській, Трипільській, Ладижинській, Запорізькій, Вуглегірській, Зуївській ДРЕС.

1964 р. – Введена в дію Дніпродзержинська ГЕС потужністю 350 МВт.

1965 р. - В Україні працює близько 1600 малих ГЕС.

Сформована цілісна енергетична система України.

1967 р. – Введений в експлуатацію перший енергоблок 800 МВт на Слов`янській ДРЕС.

1968 р. – З ініціативи регіональних відділень Всесоюзного науково-технічного товариства (НТТ) створене Українське республіканське правління НТТ енергетики та електротехнічної промисловості.

1970 р. – Введена в дію перша в СРСР Київська гідроакумулююча електростанція потужністю 225 МВт.

1973 р. – Введена в експлуатацію лінія електропересилання 750 кВ ПС "Донбаська" – ПС "Західно-Українська".

1974 р. – Прийнята в експлуатацію друга черга ДніпроГЕСу

1975 р. – Завершене будівництво каскаду Дніпровських гідроелектростанцій.

Створена Рада старших енергетиків України.

Розпочато спорудження Південно-Українського енергокомплексу в складі АЕС, ГЕС, ГАЕС.

1976 р. – На Київській ТЕЦ-5 введений в експлуатацію теплофікаційний енергоблок потужністю 250/300 МВт. У подальшому такі агрегати введені на Київській ТЕЦ-6 та Харківській ТЕЦ-5.

1977 р. – Введення в експлуатацію першого енергоблоку на Чорнобильській АЕС потужністю 1000 МВт з реакторами РБМК-1000.

Завершилося спорудження 6 енергоблоків потужністю 800 МВт на Запорізькій та Вуглегірській ДРЕС, потужність кожної з цих електростанцій досягла 3600 МВт.

1986 р. – 26 квітня. Аварія на енергоблоці № 4 Чорнобильської АЕС. Завершене будівництво Рівненської АЕС із двома енергоблоками ВВЕР-440 та одним енергоблоком ВВЕР-1000.

1987 р. – Введена в експлуатацію Хмельницька АЕС потужністю 1000 МВт.

1989 р. – Введена в дію Південно-Українська АЕС з трьома енергоблоками ВВЕР-1000.

1991 р. – Загальна довжина електромереж України перевищила 1 млн.км. Українське правління НТТЕіЕП реорганізувалося у Науково-технічну спілку енергетиків та електротехніків України (НТСЕУ).

1993 р. – Створене Українське ядерне товариство.

1994 р. – Створена Національна комісія регулювання електроенергетики України.

1995 р. – Завершено спорудження найбільшої в Європі Запорізької АЕС потужністю 6 млн.кВт.

1997 р. – Прийнято Закон України "Про електроенергетику".

2000 р. – Створено Міністерство палива та енергетики України.

Найбільші ТЕС розташовані в Донбасі (Вуглегірська, Старобешівська, Миронівська, Курахівська й ін.), на Придніпров'ї (Придніпровська, Криворізька), у Харківській (Зміївська), Київській (Трипільська), Івано-Франківській (Бурштинська), Львівській (Добротвірська) областях, у Запоріжжі, Одесі й ін. Більшість цих електростанцій виробляє й тепло (ТЕЦ).

В розвитку гідроенергетики особливе значення у ХХ ст. відіграв каскад ГЕС на Дніпрі: Дніпрогес, Каховська, Дніпродзержинська, Кременчуцька, Київська, Канівська. Побудовані ГЕС на Дністрі (Дністровська), Росі, у Закарпатській області (Теребле-Ріцька).

В останні десятиріччя швидкими темпами розвивалася атомна енергетика. Працюють Південноукраїнська, Рівненська, Хмельницька, Запорізька АЕС.

Південні райони країни значно гірше забезпечені електроенергією власного виробництва, ніж Донбас, Придніпров'я, центр країни.

Понад 47 % електроенергії в Україні дають АЕС (Рівненська, Запорізька, Південно-Українська та Хмельницька). ТЕС є основними станціями, що забезпечують електричною енергією в напівпікові та, разом з ГЕС та ГАЕС, у пікові години.

Власні паливні ресурси станом на 2010 рік забезпечують лише 67 % потреб України, решта імпортується (т.ч. з Росії і Туркменістану, Азербайджану).

У 2001 р. структура споживання електроенергії та палива (135,8 млрд кВт·год.): вугілля та продукти його переробки – 64,2 млн т; природний газ – 65,8 млрд куб.м; нафта і газовий конденсат – 16,9 млн т.

Станом на 2006 рік технічне становище електроенергетики незадовільне: необхідна модернізація устаткування та впровадження нових ресурсозберігаючих технологій, розробка альтернативних джерел електроенергії (сонячні, вітряні, геотермальні електростанції).

За 2010 рік обсяг виробництва електричної енергії електростанціями, які входять до ОЕС України, досяг 187,9 млрд кВт∙г. У 1999 вироблено 172,1 млрд. кВт·год, 2000 р. – 171 млрд. кВт·год електроенергії. Більшу її частину (49,6 %) виробляють ТЕС, АЕС виробляють 42 %, ГЕС – близько 8,4 %. За 2010 рік обсяг споживання (нетто) електричної енергії ОЕС України склав 147,5 млрд кВт∙г.

Основними споживачами електроенергії (дані за 2010 рік) в розрізі категорій є: промисловість 81,9 млрд кВт∙г (55,5 %), населення 37,7 кВт∙г (25,6 %), комунально-побутове господарство 24,5 кВт∙г (16,6 %) та сільське господарство 3,4 кВт∙г (2,3 %).

Основою електроенергетики країни є Об'єднана електроенергетична система, яка здійснює централізоване електрозабезпечення внутрішніх споживачів. ОЕС взаємодіє з енергосистемами сусідніх держав, забезпечує експорт та імпорт електроенергії. До її складу входять вісім регіональних електроенергетичних систем: Дніпровська, Донбаська, Західна, Кримська, Південна, Південно-Західна, Північна і Центральна, зв'язані між собою системоутворюючими і міждержавними лініями електропередачі напругою 750 кВ і 330 – 500 кВ.

Централізоване виробництво електричної енергії в ОЕС здійснюють 14 найпотужніших теплових і вісім гідравлічних електростанцій, які входять до складу шести державних та приватних акціонерних енергогенеруючих компаній: Західенерго, Центренерго, Дніпроенерго, Київенерго, Донбасенерго підпорядкованих Мінпаливенерго України, та чотири АЕС, які входять до складу Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом». На 31 грудня 2011 року встановлена потужність електростанцій ОЕС України становить 53310,6 МВт, що на 149 МВт більше минулого року. З яких 51,16 % ТЕС, 25,95 % АЕС, 12,05 ТЕЦ, 8,64 % ГЕС, 1,62 % ГАЕС, 0,23 % ВЕС та 0,35 % СЕС.


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)