АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

III. Дані об'єктивного обстеження

Об'єктивне обстеження хворого проводиться у визначеній послідовності за допомогою клінічних та спеціальних методів.

1. Клінічні методи обстеження.

1.1. Огляд і обстеження обличчя:

  • тип обличчя;
  • симетричність правої і лівої половин обличчя;
  • вертикальний розмір нижнього відділу обличчя;
  • вираженість підборідної і носогубних шкірних складок;
  • стан шкірних покривів обличчя і шиї;
  • співвідношення верхньої і нижньої губи;
  • положення кутів рота;
  • ступінь оголення зубів під час розмови і в посмішці;
  • ступінь відкривання ро га;
  • виразність підщелепних і підборідних лімфатичних вузлів.

1.2. Оцінка стану зубів:

· положення кожного зуба, його форма, колір;

· стан твердих тканин коронкової частини (наявність пломб і штучних коронок);

· рухомість зуба;

· співвідношення внутрішньоальвеолярної і зовнішньоальвеолярної його частин;

· заміщені протезами або відсутні зуби;

· розташування зубів відносно оклюзійної площини;

· вид прикусу;

 

1.3. Оцінка стану зубних рядів:

цілісність зубних рядів;

форма зубних дуг;.

вид дефекта (за Блеком, за Мілікевичем, за Боновим, за Куриленко)

рівень оклюзійної поверхні;

характер контактів між сусідніми зубами;

наявність, протяжність і топографія дефектів у зубному ряді;

1.4. Оцінка стану слизової оболонки порожнини рота:

· прикріплення вуздечок верхньої і нижньої губи, щічних складок;

· топографія перехідної складки;

· колір і вологість слизової оболонки;

· наявність травматичних ушкоджень, рубців, тяжів, новоутворень;

· характер і ступінь змін слизової оболонки через наявність патологічних процесів (первинні, вторинні)

1.5. Обстеження мускулатури щелепно-лицевої ділянки

Оформляючи цю графу історії хвороби, потрібно викласти дані, отримані завдя­ки візуальному і пальпаторному обстеженню мускулатури щелепно-лицевої ділянки.

 

1.6. Обстеження скронево-нижньощелепного суглоба

Діагностика хвороб скронсво-нижньощелепного суглоба ґрунтується на даних, отриманих у процесі співбесіди з хворим (з'ясування скарг, анамнезу) і об'єктивного дослідження (огляд, пальпація, аускультація):

· аналіз рухів нижньої щелепи;

  • визначення характеру зсуву нижньої щелепи;
  • оцінка оклюзійних контактів зубних рядів і прикусу;

· аналіз суглобового шуму;

· пальпація суглоба, жувальних м'язів, болючих точок обличчя;

· функціональний аналіз (рентгенографія, артрографія, електроміографія).

Рекомендуємо провести “гамбургський” тест з метою виявлення захворювань ВНЩС та визначити індекс Хелькимо.

1.7. Обстеження хворого за повної відсутності зубів:


ступінь зменшення нижньої третини обличчя;

виражсність шкірних складок обличчя;

ступінь відкривання рота (вільне, утруднене);

характер співвідношення щелеп;

ступінь атрофії альвеолярних відростків (повна, неповна, класифікація за Шредером, Келлером, Суплє);

характер атрофії альвеолярних відростків (рівномірна, нерівномірна);

форма альвеолярного відростка;

характер поверхні альвеолярного відростка (рівна, горбиста);

схил альвеолярного відростка (стрімкий, пологий, навислий);

виразність і форма позамолярних горбів;

виразність внутрішніх косих ліній (гострі, плоскі, болючі);

стан слизових горбиків (щільні, м'які, рухомі, податливі);

виразність і межі піднебінного валика;

товщина, ступінь податливості та рухомості слизової оболонки;

топографія "нейтральної" і "клапанної"' зон.


1.8. Оцінка ортопедичних конструкцій (незнімних і знімних).

За наявності протезів детальному опису підлягають: стан конструкцій, цілісність, відповідність анатомічній формі природних зубів, характер взаємовідношень під час артикуляції.

Описуючи незнімні мостоподібні протези, зазначають: кількість опорних еле­ментів і штучних зубів, вид протеза (штамповано-паяний, суцільнолитий або ін.), відно­шення проміжної частини до альвеолярного відростка (дотична, сідлоподібна), стійкість незнімної конструкції на природних зубах, естетичні якості протеза і наявність протезів із різнорідних металів.

За наявності часткового знімного протеза зазнача­ють конструкцію (пластинковий чи бюгельний), описують положення фіксувальних елементів на зубах, межу базису протеза, розташування дуги, характер взаємовідно­шень із зубами-антагоністами (щільний контакт, відсутність контакту), ступінь фіксації та стабілізацйліротеза.

За наявності повного знімного протеза зазначають вид базису (пластмасовий, металізований чи металевий), його товщину, форму країв, межу, гігієнічний стан про­теза, постановку штучних зубів, ступінь фіксації (задовільна, незадовільна) і стабілі­заційні ід час функції.

2. Дані спеціальних (додаткових) методів обстеження.

Оформляючи цей розділ амбулаторної історії хвороби, необхідно обґрунтувати доцільність використання того чи іншого методу дослідження, описати методику його проведення і провести детальний аналіз отриманих результатів:

o рентгенографія - дослідження морфологічних і частково функціональних особ­ливостей органів на основі отриманих зображень на спеціальній плівці, яка засвічуєть­ся рентгенівськими променями, при проходженні їх через обстежуваний об'єкт;

o гальванометрія - метод визначення електричного струму невеликої сили або напруги, що може виникати в порожнині рота через використання зубних протезів, виготовлених із різних металів;

o вивчення діагностичних моделей - позитивного відображення тканин протез­ного ложа (зубів, слизової оболонки, щелеп) і прилеглих ділянок, відтворених у гіпсі або пластмасі за відбитком;

o визначення оклюзійних співвідношень зубних рядів - одержання оклюзіограм;

o мастикаціографія - метод вивчення жувальних рухів нижньої щелепи;

o електроміографія - метод функціонального дослідження м'язової системи, що дозволяє графічно реєструвати біопотенціали м'язів щелепно-лицевої ділянки;

o реографія - метод дослідження пульсових коливань кровонаповнення судин органів і тканин зубощелепної системи на основі графічної реєстрації змін повного електричного опору тканин;

o термоодонтодіапюстика - визначення реакції зуба на температурні подразники;

o електроодонтодіагностика - метод дослідження електрозбудження чутливих нервів пульпи зуба шляхом їх електростимуляції;

o гнатодинамометрія - визначення витривалості опорних тканин зуба до тиску і визначення сили жувальних м'язів;

o лабораторні дослідження слини, мікроциркуляції слизової оболонки порож­нини рота, полярографія, потенціометрія та ін.

Методи визначення ефективності жування:

1. статичні (встановлення для кожного зуба коефіцієнта, що вказує на ступінь його участі у процесі жування);

2. функціональні (встановлення ступеня подрібнення їжі або ступеня механічної переробки їжі у порожнині рота за допомогою жувальних проб);

IV. Діагноз

На підставі суб'єктивних симптомів та об'єктивних даних формується висно­вок про наявну хворобу - діагноз.

1. Обґрунтування діагнозу:

- визначення зв'язків між виявленими симптомами;

- врахування ступеня виразності симптомів залежно від тяжкості перебігу хвороби.

2. Диференційний діагноз:

- опис розходжень між кожним конкретним випадком і всіма можливими випад­ками (хворобами), що мають дуже схожий клінічний перебіг.

3. Оформлення діагнозу:

- анатомічна складова (топографія);

- етіологічний фактор;

- функціональні порушення

- основна хвороба;

- ускладнення основної хвороби;

- супутні хвороби.

При цьому необхідно:

· користуватися загальноприйнятою номенклатурою стоматологічних хвороб;

· вид дефекту коронки зуба визначати за класифікацією Блска;

· вид дефекту зубного ряду визначати за класифікацією Кеннеді;

· тип беззубих щелеп визначати за класифікаціями Шредера, Ксллера (Оксмана);

· стан слизової оболонки протезного ложа беззубих щелеп визначати за класифі­кацією Супле;

· вказувати ступінь втрати жувальної ефективності за даними статичних ме­тодів або функціональних проб.

V. План ортопедичного лікування

План ортопедичного лікування містить дані про необхідність попереднього підго­тування органів і тканин порожнини рота до протезування, вид протезування, вибрану конструкцію протеза і матеріали для його виготовлення.

1. Лікування перед протезуванням.

1.1. Загальнооздоровчі заходи в порожнині рота перед протезуванням: вида­лення зубних відкладень, лікування хвороб слизової оболонки, лікування карієсу і його ускладнень (пульпіт, періодонтит), видалення зубів і коренів, які не підляга­ють лікуванню.

1.2. Спеціальна підготовка органів і тканин порожнини рота:

- терапевтичні втручання (депульпування зубів, пломбування кореневих ка­налів та ін.);

- хірургічні втручання (видалення екзостозів, резекція частини альвеолярного відростка, пластика альвеолярного відростка, зрізання рухомої слизової оболонки аль­веолярного відростка, видалення тяжів і рубців слизової оболонки, поглиблення перед- двер'я і дна порожнини рота, видалення піднебінного валика та ін.);

- ортопедичні втручання (вирівнювання оклюзійних співвідношень зубних рядів, методика послідовної дезоклюзії, переміщення зубів ортодонтичними або апаратурно- хірургічними методами та ін.).

Оформляючи цю графу історії хвороби, потрібно відобразити характер попе­реднього лікування перед протезуванням (оздоровчі, спеціальні та загальнотерапевтичні, психотерапевтичні, психомедикамснтозні, фізіотерапевтичні заходи) й описати методику відповідних маніпуляцій.

2. Види і завдання протезування.

Описати вид протезування (безпосереднє, найближче і віддалене) та зазначити завдання, вирішення яких воно передбачає.

3. Вибір конструкції протеза і матеріалів для його виготовлення.

Дати біомеханічне обґрунтування конструкції протеза і окремих його деталей (вид, форма, розміри, відношення до зубів, слизової оболонки і т.п.), описати матеріали (основні та допоміжні), що застосовуються для виготовлення протеза.


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)