Енциклопедична філософія Д.Дідро, Ж.Л.д’Аламбер

Денні Дідро (5.Х.1713 р. – 31.VІІ. 1784 р. французький філософ – матеріаліст, просвітитель та письменник.

У своїх філософських поглядах Дідро пройшов шлях від деїзму до матеріалізму й атеїзму.

У питанні про походження суспільства і держави дотримувався теорії «суспільного життя».

Він був прихильником конституційної монархії лише в останні роки свого життя схилявся до ідеї республіканської форми правління.

У 1773-4 роках Дідро за запрошенням Катерини ІІ відвідує Росію. Він намагається вплинути на політику Катерини ІІ спонукає її до звільнення селян, і проведення ліберальних реформ. Дідро належить численні філософські твори, головні з яких є «Думки про пояснення природи» (1754), «Розмови Д’Аламбера з Дідро» (1769), «Філософські принципи матерії та рухи» (1770), «Елементи фізіології» (1774-80) та інші.

В 1732 р. одержав звання магістр мистецтва. У 1749 за вільнодумство був ув’язнений. Після звільнення Дідро разом з Д’Аламбером приступає до видання «Енциклопедії».

Натхненниками та редакторами Енциклопедії були тоді ще нікому не відомий 33-річний філософ Д. Дідро та математик Ж.-Л. д´Аламбер, член французької Академії наук, який у віці 26 років написав трактат з динаміки (1743), що приніс йому славу і визнання в науковому середовищі. їм вдалося з´єднати зусилля передової інтелігенції в межах одного наукового видання.

До видання "Енциклопедії" активно залучились видатні вчені, письменники, інженери: Ж.-Л. д´Аламбер, Вольтер, Д. Дідро, Ш.-Л. Монтеск´є, Е.-Б. де Кондільяк, К.-А. Гельвецій, П.-А.-Д. Гольбах, Ж.-Ж. Руссо, А.-Р.-Ж. Тюрго, Г.-Б. Маблі, Мореллі, Ж. Л. Л. Бюффон, Б. Л. Б. Фонтенель та ін. Конкретні розділи писали справжні фахівці своєї справи: скульптор Е. М. Фальконе, архітектор Ф. Блондель, мовознавець Н. Бозе, гравер і маляр Ж.-Б. Папійон, природознавці Л.-Ж.-М. Добантон і Н. Демаре. Були серед авторів енциклопедичного видання і представники робітничих спеціальностей. Лише токарній справі "Енциклопедія" присвятила 87 гравюр.

Світогляд енциклопедистів був дуже різним (матеріалісти, деїсти, атеїсти), проте наукові статті проповідували передові ідеї, відбивали новітній рівень знань, обґрунтовували необхідність наукового пізнання світу та його критичного осмислення. Суперечливість "Енциклопедії" виявилась у різних поглядах її авторів на форму організації політичної влади (абсолютна монархія, обмежена монархія, республіка). Разом з декларацією рівних прав для всіх наносився нищівний удар по буржуазних цінностях (потяг буржуазії до посад, пожадливість, паразитизм фінансових кіл). Загалом же "Енциклопедія" була гімном науці та розуму. Дідро як і інші французькі філософи-матеріалісти 18 ст. надавав велике значення освіченості.

Офіційно перший том "Енциклопедії" вийшов у 1751 p., але вже після виходу другого тому (1752) її видання було заборонене. "Енциклопедію" продовжували видавати нелегально, але після публікації в сьомому томі статті Ж.-Л. д´Аламбера щодо віротерпимості на її видання знову наклали заборону. Потрапив до тюрми головний редактор Д. Дідро, емігрував та постійно переховувався Вольтер, почалося цькування Ж.-Л. д´Аламбера, звинуватили в єресі абата де Прада.

Після третьої заборони, коли паризький парламент засудив "Енциклопедію" до спалення (1759), у редакційному колі стався розкол. Менш радикальне крило енциклопедистів почало відходити від видання, боячись переслідувань та можливої страти. Великою втратою став вихід з редакції "Енциклопедії" Ж.-Л. д´Аламбера. Посварився зі своїми однодумцями Ж.-Ж. Руссо, поступово відійшов від видання Вольтер. Із 183 авторів "Енциклопедії" людиною, життєвим подвигом якої стало завершення задуманої справи, був Дені Дідро.

Д. Дідро не погоджувався з думкою Вольтера про завершення видання "Енциклопедії" за кордоном. Він безмежно любив свою Францію і вважав, що книга, за долею якої з інтересом і хвилюванням стежила вся країна, адресована саме французькому народові. "Енциклопедія" збирала під свої знамена свободомислячі сили французького суспільства, отже, її видання мало завершитись лише у Франції. Загалом Д. Дідро написав для "Енциклопедії" 1259 статей (за іншими даними - близько 6000). Його зусиллями в 1765 р. було надруковано останні 10 томів, а в 1772 р. публікацією додаткових томів видання "Енциклопедії" завершилось.

"Енциклопедія" мала великий успіх, тому дуже швидко розповсюджувалась. Понад 4000 примірників першого видання розійшлось миттєво, хоч за ціною воно було доступне лише багатіям. До 1789 р. "Енциклопедія" витримала ще п´ять видань. Здешевлення вартості видання зробило її доступною для широкого загалу читачів.

Видання "Енциклопедії" істотно позначилось на майбутній долі Європи. У ній з позицій раціоналізму та наукової методології викладено основні ідейні засади Просвітництва, відбито досягнення в галузі науки, техніки, мистецтва. Енциклопедисти вивели суспільну думку з глухого кута релігійно-догматичних суперечок, протистояли невігластву та фанатизму, сприяли піднесенню рівня освіченості, розвитку та популяризації наукових знань, трансформації світогляду особистості на демократичних засадах, утвердженню в суспільстві ідей рівності й свободи, що вплинуло на прискорення соціального та науково-технічного прогресу.

Поиск по сайту: