Моральне виховання

Естетичне виховання школярів

Індивідуальна робота

з курсу: Педагогіка

студентки III курсу

групи 2331

Матієнко Аліни

Харків 2011

Вступ

Процеси перебудови у сучасній школі, утвердження нової гуманістичної парадигми освіти ведуть до посилення культуро­логічної спрямованості, переорієнтації на формуван­ня духовності, ціннісних орієнтацій особистості, її творчий розвиток. Реалізація культуротворчої функ­ції освіти передбачає цілеспрямоване використання надбань національної культури у навчанні і вихо­ванні молодого покоління, а також у професійній підготовці вчителя до цієї діяльності.

Оптимізувати даний процес, на нашу думку, можливо за умови вирішення завдань:

- педагогічно обґрунтованого добору фольклори­стичного матеріалу (теоретичного й народнопісенно­го) на основі критеріїв науковості, професійної зна­чущості та методичної доцільності;

- систематичного використання його як основи для навчальних вправ, інформативного та ілюстративного дидактичного матеріалу у навчально-пізнавальній, практичній, пошуково-дослідницькій та художньо-творчій діяльності з ме­тою формування їхніх художньо-соціальних і про­фесійних установок, спрямованості на педагогічну діяльність на основі пісенного фольклору, а також здобуття необхідних знань, умінь і навичок;

- методично доцільного добору організаційних форм і методів підготовки, які б відповідали її меті й змісту, ґрунтувались на матеріалі народнопісенної творчості.

З цією метою доцільно визначити комплекс навчальних дисциплін, викладання яких на міжпред­метній основі сприятиме формуванню готовності вчителів та учнів до навчально-виховної роботи народ­нопісенними засобами і досягти координації й послідовності їх викладання. Можливість збагачення навчального процесу фольклористичною інформацією, раціонально дібраним і узгодженим теоретичним та ілюстративним дидактичним матеріалом фольклори­стичної спрямованості.

Теоретичні основи морально-естетичного виховання школярів

Моральне виховання

Роль морального виховання в розвитку і формуванні особистості усвідомлювалася з давніх-давен. Багато хто з видатних педагогів минулого підкреслювали, що підготовка доброзичливої людини не може зводитися тільки до її освіти і розумового розвитку. І на перший план у вихованні висували моральне формування особистості. Відомий давньоримський філософ Сенека радив: “Навчи спершу добрим правилам моралі, а потім – мудрості, бо без перших важко навчитися останній”.

Важливо забезпечити єдність моральності і знань, духовної культури і освіченості. Мораль є найдавнішою формою людської свідомості, яка становить сукупність норм, правил, принципів, що визначають поведінку людей, їх обов’язки один до одного перед суспільством, державою.

Наука про суть і зміст моралі, закони її виникнення. Розвитку та функціонування називається етикою. Етика є науковою про правильну поведінку людини або про добро і його здійснення як окрема наука вона вперше розроблена Аристотелем. Питання етики охоплюють поняття добра, етичних норм та ідеалів, мотивів етичних вчинків. З питаннями моралі тісно пов’язані поняття моральності та духовності.

Моральність – це відповідність поведінки людини нормам моралі. Духовність, або вища моральність, це те, що зв’язане з внутрішнім світом людини, її настроями, переживаннями, почуттями.

Зміст морального виховання складається з окремих напрямів морального виховання. Такими напрямами морального виховання є:

1) формування національної самосвідомості та патріотизму;

2) виховання гуманності, доброзичливості, чуйності, ввічливості та тактовності;

3) виховання свідомої дисципліни, дисциплінованості, обов’язку та відповідальності;

4) виховання культури поведінки – це сукупність вироблених і перевірених досвідом способів організації повсякденного життя та спілкування людей. Культура поведінки включає:

а) виховання культури спілкування між людьми.

До уваги беруться такі якості людини як: ввічливість, тактовність, простота, скромність, точність, відповідальність, культура мовлення і жестів.

б) виховання культури поглядів, що включає виховання розумних потреб, виховання вміння поводитися вдома; повага до батьків, слухняність, участь у домашній праці.

в) виховання культури організації вільного часу, правильне поводження за столом, в гостях, чистота та охайність, вміння вибирати і дарувати подарунки.

г) культура зовнішнього вигляду – вироблення санітарно-гігієнічних навичок і звичок.

5) здійснення правового виховання.

6) екологічне виховання.

Поиск по сайту: