Склад витрат виробництва

Формування інформації про витрати підприємства всіх форм власності та їх розкриття у фінансовій звітності регламентується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Теоретично складові витрат, що відображають собівартість продукції, а саме - витрати уречевленої (знос основних засобів, використання оборотних) і живої праці (оплата праці), на практиці виділяють дещо в інші групи витрат. Відповідно до завдання, що постає, їх групують за двома ознаками: елементами витрат і статтями калькуляції.

Елемент витрат - це економічно однорідний вид витрат незалежно від того, на які види виробів і на якій ділянці вони використані. Він відповідає на запитання, що саме витрачено.

За економічним змістом витрати групують за такими елементами:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація основних засобів і нематеріальних активів;

- інші операційні витрати.

До складу матеріальних витрат вводять сировину та матеріали промислового й сільськогосподарського походження, що аграрні підприємства використовують у процесі виробництва. Зокрема, витрати на насіння, корми, закупівельні напівфабрикати і комплектувальні вироби, паливно-мастильні матеріали, енергію, добрива, отрутохімікати, підстилку, запасні частини, тару і пакувальні матеріали, допоміжні й інші матеріали.

До матеріальних витрат належать також витрати підприємств на оплату робіт і послуг виробничого характеру, які виконують сторонні підприємства й організації. Типовими видами таких послуг є ремонт техніки, внесення добрив і отрутохімікатів, культуртехнічні роботи, транспортні послуги з перевезення вантажу, виконання окремих технологічних операцій і под.

Матеріальні ресурси, які відображають у межах елемента "матеріальні витрати", вводяться в собівартість продукції:

- власного виробництва минулих років - за вартістю, що є на балансі на початок року, а поточного року - за фактичною собівартістю;

- покупні - за цінами придбання, у тому числі з націнкою і витратами на послуги постачальницьких організацій, бірж, митниці, брокерські послуги, транспортування, зберігання і доставку, що здійснюють сторонні організації.

До складу елемента витрати на оплату праці вводять основну та додаткову заробітну плату за окладами і тарифами, премії й заохочення, компенсаційні витрати, оплату відпусток, іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці основного виробничого персоналу, а також витрати на оплату праці інших працівників, зайнятих в основній діяльності підприємства, які не перебувають у його штаті.

Сюди також відносять витрати на підготовку і перепідготовку кадрів. Проте оплату працівників соціально-культурних закладів, що перебувають на балансі підприємства, не вводять у собівартість продукції, а покривають за рахунок прибутку підприємства.

До складу елемента відрахування на соціальні заходи вводять відрахування на пенсійне забезпечення, соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства й інші соціальні заходи.

До складу елемента амортизація основних засобів вводять суму нарахованої амортизації на повне відновлення, реконструкцію та модернізацію основних виробничих фондів, що належать підприємству, в тому числі тих, які перебувають у його користуванні на умовах оренди. Сюди ж відносять і амортизацію нематеріальних та інших не обігових матеріальних активів.

До складу елемента інші операційні витрати належать інші витрати операційної діяльності. Зокрема, витрати на відрядження, на послуги зв'язку, виплату матеріальної допомоги, сплату відсотків за фінансові кредити, отримані для поповнення власних обігових коштів, а також для придбання основних виробничих засобів і нематеріальних активів для поточної виробничої діяльності, платежі від обов'язкового страхування майна підприємства, витрати, пов'язані з оплатою послуг банку, розрахунково-касовим обслуговуванням та ін.

Групування за економічними елементами використовується для планування витрат виробництва, виявлення резервів їх зниження, нормування обігових коштів і контролю за їх оборотністю, а також для розрахунку таких економічних показників, як матеріаломісткість, оплатомісткість, які характеризують ефективність діяльності підприємства.

Поиск по сайту: