АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Фармакотерапія психічних порушень

ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Лікування психічних захворювань може бути як амбулаторним, так і стаціонарним. При виражених психічних розладах лікування зазвичай починають в стаціонарі, а потім воно продовжується в амбулаторних умовах.

Різновиди методів лікування психічних захворювань:

1. Психофармакотерапія.

2. Шокові методи лікування.

3. Психотерапевтичні методи.

4. Фізіотерапія, трудотерапія, арттерапія.

5. Хірургічні методи – лоботомія.

 

Психофармакотерапія. З давніх пір застосовувалися різні речовини, що впливають на психіку людини. З початку арсенал таких засобів був обмежений деякими рослинними препаратами (опіум, валеріана, кофеїн, женьшень) і мінеральними речовинами (солі брому). Психофармакотерапія почала бурхливо розвиватися лише з початку 50-тих років, коли був відкритий перший антипсихотичний препарат - аміназін. З цього моменту почалася нова ера в лікуванні психічних хвороб. Одна за одною відкривалися нові групи препаратів: транквілізатори, антидепресанти, ноотропи.

Фармакотерапія психічних порушень.

Фармакотерапія психічних порушень в основному проводиться нейролептиками, антидепресантами та транквілізаторами.

НЕЙРОЛЕПТИКИ антипсихотики (галоперидол, тріфтазін, стелазін, тізерцин, аміназін і ін.) - усувають галюцинації, марення, страх, збудження, агресивність. Вони ефективно знімають психомоторне збудження, припиняють марення, галюцинації, розлади мислення і поведінки. Це основний засіб при лікуванні психозів.

ТРАНКВІЛІЗАТОРИ (седуксен, еленіум, феназепам) - володіють заспокійливою дією, усувають емоційну напругу, тривогу, надмірне хвилювання, викликають розслаблення м'язів, сприяють засинанню. Знімаючи стрес, транквілізатори нормалізують діяльність вегетативної НС, а це в свою чергу зменшує артеріальний тиск, серцебиття, знімає «спазми» в тілі. У кожного транквілізатора є свій переважаючий спектр дії. У одних препаратів більше виражений заспокійливий ефект, у інших - розслабляючий, у третіх - снодійний.

У тих випадках, коли необхідно отримати заспокійливий ефект без м'язової релаксації і снодійної дії (наприклад, щоб зняти підвищене хвилювання на іспиті, під час відповідальної зустрічі, доповіді), застосовуються так звані денні транквілізатори (рудотель), які володіють навіть деякою стимулюючою дією.

У зв'язку з широким спектром психотропної активності транквілізатори знаходять застосування не тільки в психіатричній практиці, зокрема при лікуванні неврозів, невротичних реакцій, але і при багатьох соматичних хворобах.

АНТИДЕПРЕСАНТИ (амітріптілін, азафен) - підвищують хворобливо знижений настрій, усувають загальмованість психічної діяльності і рухової активності.

Виділяють дві групи антидепресантів - із стимулюючою і седативною дією. Препарати першої групи призначають в тих випадках, коли разом з пригніченим настроєм присутня виражена рухова і мовна загальмованість. Антидепресанти другої групи застосовують при сильній тривозі, неспокої.

ПСИХОСТИМУЛЯТОРИ (сиднокарб, кофеїн) - підвищують мислення і рухову активність, знімають втому, загальмованість, млявість. Застосування їх обмежено: важкі астенічні стани, апатія. Можливе звикання.

НООТРОПИ або препарати метаболічної дії (ноотропіл, енцефабол). Ноотропи покращують обмінні процеси в нервовій системі, підвищують розумову працездатність, покращують увагу, пам'ять. Препарати цієї групи практично не викликають побічних дій. Рекомендується застосовувати ноотропи в першій половині дня, враховуючи їх активізуючий ефект.

СТАБІЛІЗАТОРИ НАСТРОЮ (солі літію) усувають хворобливі коливання настрою, нормалізують надмірно підвищений настрій. Застосовують в основному для профілактики депресивних і маніакальних нападів у хворих маніакально-депресивним психозом. Лікування солями літію проводять під контролем його вмісту в сироватці крові, для чого у хворих періодично беруть кров на аналіз.

При лікуванні психотропними засобами можуть виникати побічні явища і ускладнення. Медична сестра повинна знати їх і уміти надати невідкладну допомогу.

Побічні дії нейролептиків можуть викликати явища паркінсонізму: тремор рук, скутість рухів, маскоподібність обличчя, судорожне зведення окремих м'язів (частіше жувальної, ковтальної мускулатури, м'язів язика, губ, очей), непосидючість (відчуття «неспокою» в ногах з потребою постійно рухатися, «не знаходить собі місця»).

Навіть легкі прояви цих розладів вимагають призначення антипаркінсонічних препаратів (циклодол, паркопан), дози яких підбираються індивідуально. Деякі нейролептики, наприклад еглоніл, не викликає вищеописаних побічних дій і немає необхідності призначати коректори.

Можливе раптове падіння артеріального тиску, особливо при зміні положення тіла, виникає, як правило, на початку лікування нейролептиками, частіше аміназіном і тізерцином. З метою профілактики обмороків ін'єкції цих препаратів можна робити у поєднанні з кордіаміном в положенні лежачи. Після ін'єкції хворі лежать 1-2 години.

Побічні дії антидепресантів сухість в роті,закрепи,прискорене серцебиття, затримка сечовипускання або, навпаки, слинотеча, пронос, сповільнення пульсу, зниження артеріального тиску, ожиріння. Непереборне прагнення весь час змінювати положення тіла, постійно рухатись, ходити, топтатись на місці. Насильницькі рухи жувальної мускулатури, хоботкові рухи губ, висовуванням язика.

Екситомоторний криз загальне нездужання, слабкість, вегетативні порушення, тахікардія, рясна слинотеча, пітливість. Такий криз супроводжується неспокоєм, тривогою, страхом. При виникненні цих порушень медична сестра повинна дати хворому 2-3 пігулки циклодола (4-6 міліграм), ввести підшкірно кофеїн з вітамінами B, а внутрішньом'язово - 1-2 мл 0,5% розчину седуксену, дати хлорид кальцію всередину. Якщо вказані заходи не допомагають протягом 30-45 хвилин, можна ввести внутрішньом'язовий 25 міліграм аміназіна.

Затримка сечі виникає при лікуванні деякими антидепресантами. При появі цього ускладнення хворим кладуть на низ живота теплу грілку, за призначенням лікаря роблять ін'єкцію прозеріна.

Психічні побічні ефекти депресія, порушення сну, маніакальні стани і делірій.

 

ШОКОВІ МЕТОДИ лікування - інсулінокоматозна і електросудомна терапія.


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)