Основні модифікации электричного профілювання

Рис.4.4. Установки для електропрофілювання:

а – симетрична з одним разносом живлячих заземлень; б – симетрична з двумя разносами живлячих заземлень; в – комбінована; г – з фіксованими живлячими заземленнями; д – двухстороння дипольно-осьова; е – дипольнао-паралельна; ж – кругова симетрична

Профілювання симетричною установкою AMNB (СЕП). Ця модифікація електропрофілювання застосовується при вивченні простих геоелектричних розрізів, в яких геологічні об’єкти, що вивчаються, знаходяться у порівняно однорідних вміщуючих породах і перекриті витриманими за потужністю і опорами покривними відкладами.

Сутність профілювання симетричною установкою розглянемо на результатах, зображених на рис. 4.5. Коли установка AMNB розташована далеко від вертикального пласта, вплив його на просторовий розподіл електричного поля незначний, а тому позірний опір, що вимірюється, буде прямувати до питомого опору вміщуючого середовища r ₁. Коли установка знаходиться безпосередньо над слабкопровідним пластом, останній відтискує струм до денної поверхні, цим самим збільшуючи його щільність і напруженість поля в точці виміру (центрі установки). Це зумовить зростання вимірюваного позірного опору. Таким чином, над пластом підвищеного опору будемо мати аномалію підвищених значень позірного опору (максимум). Навпаки, над добре провідним пластом, завдяки спрямуванню струму в нього, на поверхні землі відбувається зниження щільності струму і, як наслідок, позірного опору. В цьому випадку пласт з підвищеною провідністю на графіку зафіксується мінімумом.

Рисунок 4.5 Профілювання симетричною установкою над слабкопровідним вертикальним пластом

Нехай симетрична установка АМNB переміщається уздовж профілю, перетинаючого крутопадаючий погано провідний пласт, що не виходить на поверхню землі і залягаючий в породах опором . В точках, розташованих достатньо далеко від пласта, вплив його на величину малий і тому . У міру наближення до пласта вплив його на величину збільшується і стає максимальним безпосередньо над пластом. Характер цього впливу можна оцінити по поведінці вектора густини струму в області вимірювальних електродів. Погано провідний пласт у тому випадку, коли установка для профілювання знаходиться безпосередньо над ним, віджимає струм до поверхні землі. Збільшення густини струму веде до збільшення напруженості поля і, отже, до збільшення уявного опору. У міру видалення установки від пласта знову прагне до .

При побудові карт і графіків за даними профілізації з симетричною установкою точку запису розташовують в центрі установки.

Профілювання дворозносною симетричною установкою АА ¢МNВ¢В. Ця установка відрізняється від попередньої наявністю ще однієї пари живильних електродів А ¢ і В ¢, рознос яких менший розносу електродів А і В. При кожному розташуванні установки вимірюються два значення позірного опору і таким чином уздовж профілю будуються два графіки r_п. Оскільки розмір живильної лінії визначає глибинність дослідження, можна вважати, що ці графіки відображають геоелектричний розріз на двох глибинах. Такі дослідження підвищують інформативність електропрофілювання, дозволяючи робити висновки про характер зміни геологічного розрізу у вертикальному напрямку, а отже і про природу аномалій.

На рис. 4.6 показані результати дворозносного електропрофілювання над різним типом геологічних структур з різними співвідношеннями опорів. Характерним є те, що графік r_п, отриманий установкою АМNВ (графік однорозносного СЕП) однаковий над усіма структурами. Таким чином при сумісному аналізі графіків r_п суттєво підвищується однозначність геологічної інтерпретації результатів профілювання. Суттєве значення має випадок, коли графік , отриманий установкою з меншою живильною лінією А ¢ В ¢, чітко відображає зміну електричних властивостей покривних відкладів (третій фрагмент рис. 4.6). В зв’язку з цим дворозносне електропрофілювання рекомендується застосовувати в районах з неоднорідною за потужністю і опором покривною товщею.

Рисунок 4.6 Графіки профілювання установкою АА^’MNB^’B над різними геологічними структурами

Комбіноване електропрофілювання (КЕП). Комбіноване електропрофілювання застосовують головним чином для пошуків і картування круто нахилених добре провідних геологічних утворень – жильних рудних тіл, зон тектонічних порушень, пластів антрацитів, графіту і т. ін. (симметричные установки малоэффективны при решении задач подобного рода).

Установка комбінованого електропрофілювання (рис. 4.7) складається із двох триелектродних зустрічних асиметричних установок АМN і ВМN із загальним живильним електродом С, віднесеним у “нескінченність” (відстань електрода С до центра МN в 10 раз більша, ніж електродів А і В). Електроди А і В розташовані симетрично відносно центра приймальної лінії MN, яка є загальною для обох установок. При розрахунку позірного опору, вимірюваного триелектродною установкою AMN, її коефіцієнт у два рази більший коефіцієнта симетричної чотириелектродної установки AMNB, тобто K =2 p AM × AN / MN.

Рисунок 4.7 Установка комбінованого електропрофілювання

При кожному положенні установки на профілі вимірюються два значення позірного опору – установкою AMN (C _¥) і установкою ВМN (C _¥). Для кожної установки точку запису відносять до центра МN. В результаті профілювання отримують два графіки r_п. Сумісний аналіз двох графіків дозволяє більш чітко виявити особливості будови геоелектричного розрізу. Розглянемо це на прикладі, наведеному на рис. 4.8, на якому зображений результат комбінованого електропрофілювання над рудним пластом.

Вплив високопровідного пласта на електричне поле обох живильних електродів виражається в тому, що струмові лінії, які є радіальними в однорідному середовищі, відхиляються в бік пласта. Це призводить до того, що біля приймальних електродів М і N аномально збільшується щільність струму, збігаючого з більш віддаленого від рудного об’єкта живильного електрода, і аномально зменшується щільність струму, збігаючого з менш віддаленого живильного електрода. В свою чергу аномальні відхилення щільностей струму позначаються відповідно на збільшенні і зменшенні вимірюваного триелектродними установками позірного опору відносно питомого опору вміщуючого середовища.

З огляду на наведені міркування графік r_п для установки АМN (C _¥) ліворуч від рудного об’єкта розташується вище, а праворуч – нижче графіка r_п установки ВМN (C _¥). Над пластом обидва графіки перетинаються, утворюючи “рудний перетин”. Для випадку, коли об’єкт погано провідний (наприклад кварцова жила), характер перетину був би протилежний. Такий перетин називається “нерудним”. Графіки позірного опору, побудовані за середніми значеннями , згідно принципу суперпозиції полів, відповідають графікам електропрофілювання симетричною установкою АМNВ.

Рисунок 4.8 Графік КЕП над провідним рудним пластом (заштрихований)

Комбіноване електропрофілювання – одна з найдорожчих модифікацій електричного профілювання. Це пов'язано з громіздкістю установки, в якій один з живлячих електродів віднесений в "нескінченність", тобто практично на відстань, в 10-15 разів перевищуюче рознесення або .

Профілювання за способом серединних градієнтів (ЕП-СГ). Цей спосіб електропрофілювання застосовують в районах зі складним геоелектричним розрізом (складнопобудовані рудні поля, райони розвитку карсту та ін.). В цій модифікації електропрофілювання живильні електроди А і В залишають фіксованими, а приймальні електроди переміщують уздовж профілів, паралельних лінії АВ. Сукупність цих профілів утворює “планшет” (рис. 4.9).

В однорідному середовищі напруженість поля двох точкових джерел мало змінюється в середній третині відстані АВ, а тому при спостереженнях над неоднорідними середовищами в цій області можна найбільш чітко виявити характер впливу геоелектричного розрізу на вимірюване поле. В зв’язку з цим довжина профілів при зйомці способом серединних градієнтів не повинна перевищувати одної третини відстані між живильними електродами. Відстань між крайніми профілями теж в більшості береться такою ж.

Відстань між живильними електродами вибирають, виходячи з геологічної ситуації і необхідної глибинності досліджень для вирішення конкретної задачі. Ця відстань повинна в декілька раз перевершувати необхідну глибинність досліджень. Її вибір бажано обґрунтовувати рекогносцирувальними зондуваннями. Взагалі розмір лінії АВ повинен бути таким, щоб геологічні об’єкти, які підлягають дослідженню, знаходилися у відносно однорідному електричному полі.

Рисунок 4.9 Установка профілювання з фіксованими живильними електродами

Рознос вимірювальних електродів М і N визначається розмірами досліджуваних об’єктів, необхідною детальністю досліджень та технічними можливостями генераторного і вимірювального пристроїв. Наприклад, при пошуках і прослідковуванні круто нахилених пластів рознос МN не повинен перевищувати їх дво- п’ятикратну потужність.

Величину позірного опору при зйомці серединних градієнтів відносять до середини лінії MN. При зміні положення приймальної лінії МN буде змінюватися і коефіцієнт установки. Його розраховують за загальною формулою, або ж використовують спеціальну номограму.

За результатами зйомки СГ будується карта графіків позірного опору або ж карта ізоом. Перша форма зображення даних доречна при розповсюдженні в районах досліджень витягнутих (двовимірних) об’єктів. На картах графіків r_п рудні провідні об’єкти картуються у вигляді лінійних зон знижених значень r_п, що чітко корелюються на профільних графіках, а нерудні (слабкопровідні) – у вигляді лінійно витягнутих зон підвищених значень r_п. При картуванні поверхні опорного високоомного горизонту негативні форми його рельєфу відмічаються на карті позірного опору областями знижених значень r_п, а позитивні – підвищених значень r_п.

Поиск по сайту: