Розрахунки з підзвітними особами в іноземній валюті

Отже, сума в іноземній валюті за авансовим звітом (операція 3) вказується в обліку за курсом НБУ на дату видачі авансу (операція 1). Залишок невикористаного авансу в іноземній валюті перераховується за курсом на дату операції (операція 5).

Ще один випадок, який потребує додаткового розгляду, – це аванси, сплачені частинами. За таких обставин виникає питання, яким чином слід визначити собівартість придбаного немонетарного активу, адже на кожну дату сплати може бути різний обмінний курс. Поки що безпосередньо у ПБО 21 немає відповіді на таке питання. До первісної вартості придбаних за таких умов немонетарних активів у фінансовому обліку повинен бути включений підсумок усіх авансів, що були перераховані під час дії різних обмінних курсів. Підставою для оцінки імпортованих товарів та їх відображення у фінансовому обліку перш за все є відповідні витяги з поточного рахунку в іноземній валюті про перераховані суми та офіційний курс НБУ, що діяв на дату перерахування авансу. Вантажна митна декларація є первинним документом лише для відображення витрат на сплату ввізного мита, митних процедур та податку на додану вартість на імпортовані основні засоби.

У випадку, якщо придбання немонетарних активів здійснюється шляхом перерахування часткових авансових платежів в іноземній валюті, для визначення собівартості придбаного активу доцільно використовувати такі методи:

1) метод середньозваженої собівартості;