Шифр МКХ К. 05.31 Генералізований пародонтит

Клінічна форма - генералізований пародонтит

Перебіг захворювання – хронічний, загострений, стабілізація

Ступінь розвитку – початковий ступінь, І ступінь, ІІ ступінь, ІІІ ступінь

Розповсюдженість процесу – дифузне ураження пародонта

Критерії діагностики:

Клінічні (прояви на усьому протязі зубного ряду щелеп):

Основні симптомокомплекси:

- симптоматичний гінгівіт

- пародонтальна кишеня

- травматична оклюзія

- прогресуюча резорбція альвеолярної кістки.

Рентгенологічні:

- деструкція кортикальної пластинки верхівок міжальвеолярних перегородок

- остеопороз губчатої речовини міжальвеолярних перегородок

- резорбція міжальвеолярних перегородок

- розширення періодонтальної щілини біля верхівок міжальвеолярних перегородок

Індексна оцінка стану тканин пародонта

- ПМА (папілярно-маргінально-альвеолярний індекс)

значення індексу до 20% - легкий ступінь тяжкості гінгівіту

від 25 до 50% - середній ступінь тяжкості гінгівіту

вище 51% - тяжкий ступінь тяжкості гінгівіту

- РІ (пародонтальний індекс)

значення індексу до 1,0 – початковий ступінь генералізованого пародонтиту

від 1,5 до 4,0 – ІІ ступінь генералізованого пародонтиту

від 4,5 до 8,0 - ІІІ ступінь генералізованого пародонтиту

- СРІ (комунальний пародонтальний індекс)

0 – здорові ясна

1 – кровоточивість ясен

2 – наявність зубного каменю

3 – кишеня глибиною 4-5 мм

4 – глибина кишені більше 6 мм

Функціональні:

- визначення стійкості капілярів ясен за Кулаженком (час утворення вакуумної гематоми):

інтактний пародонт – 50-80 с

хронічний перебіг – 15-25 с

загострений перебіг – 5-10 с

Лабораторні:

- цитологія вмісту ясенних кишень при інтактному пародонті:

нейтрофільні гранулоцити – 2,0-3,0 у полі зору

епітеліальні клітини – 4,0-5,0 у полі зору

Про запалення свідчать показники більше як 2,0-3,0 та 4,0-5,0 відповідно.

- показники міграції лейкоцитів у ротову порожнину за Ясиновським

інтактний пародонт:

80-120 лейкоцитів в 1 мл змивної рідини (з них 90-98% життєздатні)

25-100 епітеліальні клітин в 1 мл змивної рідини

Про запалення у тканинах пародонта свідчать показники більше як 80-120 лейкоцитів та епітеліальних клітин більше 100 в 1 мл змивної рідини:

хронічний перебіг:

200-400 лейкоцитів в 1 мл змивної рідини

загострений перебіг:

більше 400 лейкоцитів в 1 мл змивної рідини

Клініка – залежно від характеру перебігу та ступеню розвитку:

Хронічний перебіг генералізованого пародонтиту:

Початковий ступінь:

- скарги на кровоточивість ясен при жуванні, чищенні зубів, неприємні відчуття у пародонті, свербіж і парестезії в яснах

- наявність місцевих подразників (гострі краї каріозних зубів, неповноцінні пломби на контактних поверхнях, зубо-щелепні деформації тощо),

- кровоточивість ясен

- травматична оклюзія може бути виявлена при більш детальному обстеженні хворого

- утворення ясенної кишені внаслідок запальних змін в яснах та їх набряку

- відмічається порушення цілісності зубоепітеліального прикріплення та проростання епітелію вглиб періодонта

- відкладення надясенного зубного каменю з язикового боку нижніх фронтальних зубів і на присінковій поверхні верхніх молярів

- частіше діагностується симптоматичний хронічний катаральний та гіпертрофічний гінгівіт, рідше – виразковий

- рентгенологічно визначається остеопороз міжальвеолярних перегородок, деструкція і порушення цілісності компактної пластинки, незначна резорбція і розширення періодонтальної щілини лише біля верхівок міжальвеолярних перегородок

І ступінь:

- скарги на кровоточивість ясен, неприємний запах з рота; свербіж, кровоточивість ясен

- наявність місцевих подразників (зубний камінь, гострі краї каріозних зубів, неповноцінні пломби на контактних поверхнях, зубо-щелепні деформації тощо)

- кровоточивість ясен

- травматична оклюзія може бути виявлена при більш детальному обстеженні хворого

- симптоматичний гінгівіт часто має дифузний характер, за формою хронічний катаральний та гіпертрофічний гінгівіт, рідше – хронічний виразковий

- пародонтальні кишені глибиною 1-3 мм містять серозно-гнійні виділення у незначній кількості

- рухомість зубів може бути І ступеня, особливо часто вона розвивається в ділянці нижніх фронтальних зубів

- рентгенологічно виявляється повна деструкція кортикального шару, розширення періодонтальної щілини на верхівках міжальвеолярних перегородок, остеопороз губчатої речовини та резорбція в межах верхньої третини їх висоти

ІІ ступінь:

- скарги на неприємний запах з рота, незначну кровоточивість та болісність ясен, які виникають при прийманні твердої їжі; зміщення зубів, появу проміжків між зубами та їх рухомість

- наявність місцевих подразників (зубний камінь, гострі краї каріозних зубів, неповноцінні пломби на контактних поверхнях, зубо-щелепні деформації тощо),

- кровоточивість ясен

- травматична оклюзія помірно виражена, діагностується візуально, між зубами утворюються вільні проміжки - діастема і треми

- симптоматичний гінгівіт часто має дифузний характер, за формою хронічний катаральний та гіпертрофічний гінгівіт, рідше – хронічний виразковий

- оголення шийок зубів на 2-3 мм інколи і більше, що залежить від форми симптоматичного гінгівіту

- на оголених ділянках коренів можуть виникати клиноподібні дефекти

- пародонтальні кишені глибиною 3-5 мм заповнені грануляціями і серозно-гнійним ексудатом

- рухомість зубів може бути І-ІІ ступеня, особливо часто вона розвивається в ділянці нижніх фронтальних зубів

- рентгенологічно кортикальна пластинка порушена, резорбція альвеолярної кістки досягає половини висоти міжальвеолярних перегородок. Відмічається утворення кісткових кишень різної глибини. Розширення періодонтальної щілини та остеопороз виражені незначно

- при лабораторних дослідженнях відмічається підвищена еміграція лейкоцитів (до 400), фагоцитоз пригнічений. У пародонтальних кишенях міститься значна кількість різноманітнішої мікрофлори: коки, фузобактерії, грибки, найпростіші тощо.

ІІІ ступінь:

- скарги на неприємний запах з рота, незначну кровоточивість, болісність ясен та виражену рухомість зубів, що утруднює приймання їжі; зміщення зубів, появу проміжків між зубами

- відмічаються косметичні недоліки зв’язані з втратою та зміщенням зубів

- наявність місцевих подразників (зубний камінь, гострі краї каріозних зубів, неповноцінні пломби на контактних поверхнях, зубо-щелепні деформації тощо),

- кровоточивість ясен

- травматична оклюзія виражена, діагностується візуально, між зубами утворюються вільні проміжки - діастема і треми, відмічається зміщення зубів у різних напрямках

- симптоматичний гінгівіт часто має дифузний характер, за формою хронічний катаральний та гіпертрофічний гінгівіт, рідше – хронічний виразковий

- оголення шийок зубів на 5-8 мм інколи і більше, що залежить від ступеню резорбції альвеолярної кістки та форми симптоматичного гінгівіту

- на оголених ділянках коренів можуть виникати клиноподібні дефекти

- пародонтальні кишені можуть досягати практично до верхівки кореня, часто вони заповнені грануляціями і серозно-гнійним ексудатом

- рухомість зубів може бути І-ІІ-ІІІ ступеня, виражена по-різному на різних ділянках щелеп

- рентгенологічно кортикальна пластинка порушена, резорбція альвеолярної кістки досягає 2/3 висоти міжальвеолярних перегородок. Відмічається утворення кісткових кишень різної глибини. Розширення періодонтальної щілини та остеопороз виражені незначно

- лабораторні показники вказують на високу еміграцію лейкоцитів (до 400), фагоцитоз різко пригнічений. В пародонтальних кишенях міститься значна кількість найрізноманітнішої мікрофлори: коки, фузобактерії, грибки, найпростіші тощо. Необхідно відмітити, що з втратою зубів рівень еміграції лейкоцитів у порожнину рота зменшується і може не відповідати ступеню захворювання.

Загострений перебіг генералізованого пародонтиту:

Початковий ступінь:

- скарги на кровоточивість ясен при жуванні, чищенні зубів, неприємні відчуття у пародонті, свербіж і парестезії в яснах

- кровоточивість ясен

- наявність місцевих подразників (гострі краї каріозних зубів, неповноцінні пломби на контактних поверхнях, зубо-щелепні деформації тощо),

- травматична оклюзія може бути виявлена при більш детальному обстеженні хворого

- утворення ясенної кишені внаслідок запальних змін в яснах та їх набряку

- відмічається порушення цілісності зубоепітеліального прикріплення та проростання епітелію вглиб періодонта

- відкладення надясенного зубного каменю з язикового боку нижніх фронтальних зубів і на присінковій поверхні верхніх молярів

- ясна болісні, легко кровоточать при незначних механічних подразненнях, чищенні зубів, інколи мимовільно

- ясенні сосочки і маргінальні ясна мають яскраво-червоний колір, виражений їх значний набряк

- частіше діагностується симптоматичний гострий катаральний та гіпертрофічний гінгівіт, рідше – гострий виразковий

- може з’явитися незначна рухомість зубів, частіше фронтальних

- рентгенологічно визначається остеопороз міжальвеолярних перегородок, деструкція і порушення цілісності компактної пластинки, незначна резорбція і розширення періодонтальної щілини лише біля верхівок міжальвеолярних перегородок

- рентгенологічно остеопороз міжальвеолярних перегородок виражений значно більше, ніж при хронічному перебігу

І ступінь:

- скарги на кровоточивість ясен, неприємний запах з рота; свербіж, біль, кровоточивість ясен

- наявність місцевих подразників (гострі краї каріозних зубів, неповноцінні пломби на контактних поверхнях, зубо-щелепні деформації тощо),

- різка кровоточивість ясен

- травматична оклюзія може бути явною, виникають вузли травматичної оклюзії

- симптоматичний гінгівіт часто має дифузний характер, за формою гострий катаральний та загострений гіпертрофічний гінгівіт, рідше – гострий виразковий

- ясна гіперемовані, набряклі, в залежності від виду гінгівіту можуть бути збільшені в розмірах або на них виникають виразки

- пародонтальні кишені глибиною 1-3 мм містять серозно-гнійні або гнійні виділення у значній кількості

- внаслідок оголення шийок зубів може спостерігатися гіперестезія цих ділянок зубів або навіть їх демінералізація

- рухомість зубів може бути І-ІІ ступеня, особливо часто вона розвивається в ділянці нижніх фронтальних зубів

- рентгенологічно виявляється повна деструкція кортикального шару на верхівках і частково на бокових ділянках міжальвеолярних перегородок, значне розширення періодонтальної щілини на їх верхівках, явища остеопорозу губчатої речовини розповсюджуються на середню, а інколи і на нижню їх третину, резорбція міжальвеолярних перегородок в межах верхньої третини їх висоти.

- лабораторні показники вказують на високу еміграцію лейкоцитів (до 400-600 і більше при загостренні), пригнічений фагоцитоз (переважання зруйнованих нейтрофільних гранулоцитів над незміненими), а також на наявність у пародонтальних кишенях коків, фузобактерій, грибків та найпростіших

ІІ ступінь:

- скарги на неприємний запах з рота, кровоточивість та болісність ясен, які виникають при прийманні твердої їжі; зміщення зубів, появу проміжків між зубами та їх рухомість

- больові відчуття і кровоточивість посилюються (особливо при виникненні пародонтальних абсцесів). В цих випадках може порушитися загальний стан хворих з виникненням загального дискомфорту, головного болю, підвищення температури тіла

- наявність місцевих подразників (гострі краї каріозних зубів, неповноцінні пломби на контактних поверхнях, зубо-щелепні деформації тощо),

- значна кровоточивість ясен

- травматична оклюзія виражена, діагностується візуально, між зубами утворюються вільні проміжки - діастема і треми, відмічається зміщення зубів у різних напрямках

- симптоматичний гінгівіт часто має дифузний характер, за формою гострий катаральний та загострений гіпертрофічний гінгівіт, рідше – гострий виразковий

- ясна гіперемовані, набряклі, в залежності від виду гінгівіту можуть бути збільшені в розмірах або на них виникають виразки

- при виникненні пародонтального абсцесу в товщі ясен утворюється інфільтрат в середині якого поступово скупчується відносно невелика кількість гною

- оголення шийок зубів на 2-3 мм інколи і більше, що залежить від форми симптоматичного гінгівіту

- на оголених ділянках коренів можуть виникати клиноподібні дефекти

- пародонтальні кишені глибиною 3-5 мм заповнені грануляціями і значною кількістю гнійного або серозно-гнійного ексудату

- рухомість зубів може бути І-ІІ і навіть ІІІ ступеня, особливо часто вона розвивається в ділянці нижніх фронтальних зубів

- рентгенологічно кортикальна пластинка порушена, резорбція альвеолярної кістки досягає половини висоти міжальвеолярних перегородок. Відмічається утворення кісткових кишень різної глибини, дифузний остеопороз і значне розширення періодонтальної щілини

- лабораторні показники вказують на високу еміграцію лейкоцитів (400-600 і більше), фагоцитоз різко пригнічений. В пародонтальних кишенях міститься значна кількість найрізноманітнішої мікрофлори: коки, фузобактерії, грибки, найпростіші тощо

ІІІ ступінь:

- скарги на неприємний запах з рота, виражену кровоточивість, болісність ясен та виражену рухомість зубів, що утруднює приймання їжі; зміщення зубів, появу проміжків між зубами

- відмічаються косметичні недоліки зв’язані з втратою та зміщенням зубів

- наявність місцевих подразників (зубний камінь, гострі краї каріозних зубів, неповноцінні пломби на контактних поверхнях, зубо-щелепні деформації тощо),

- значна кровоточивість ясен

- больові відчуття і кровоточивість посилюються (особливо при виникненні пародонтальних абсцесів). В цих випадках може порушитися загальний стан хворих з виникненням загального дискомфорту, головного болю, підвищення температури тіла

- наявність місцевих подразників (гострі краї каріозних зубів, неповноцінні пломби на контактних поверхнях, зубо-щелепні деформації тощо),

- більшість зубів вже втрачена внаслідок попередніх загострень та прогресування патологічного процесу в пародонті

- травматична оклюзія різко виражена, діагностується візуально, між зубами утворюються вільні проміжки - діастема і треми, відмічається зміщення зубів у різних напрямках

- симптоматичний гінгівіт часто має дифузний характер, за формою гострий катаральний та загострений гіпертрофічний гінгівіт, рідше – гострий виразковий

- ясна гіперемовані, набряклі, в залежності від виду гінгівіту можуть бути збільшені в розмірах або на них виникають виразки

- при виникненні пародонтального абсцесу в товщі ясен утворюється інфільтрат в середині якого поступово скупчується відносно невелика кількість гною

- оголення шийок зубів на 5-8 мм інколи і більше, що залежить від ступеню резорбції альвеолярної кістки та форми симптоматичного гінгівіту

- на оголених ділянках коренів можуть виникати клиноподібні дефекти

- пародонтальні кишені можуть досягати практично до верхівки кореня, часто вони заповнені грануляціями і значною кількістю гнійного або серозно-гнійного ексудату

- рухомість зубів може бути ІІ-ІІІ ступеня

- рентгенологічно відмічаються значні деструктивні зміни в пародонті: міжальвеолярні перегородки атрофовані практично до верхівок зубів, кортикальна пластинка майже відсутня, періодонтальні щілини розширені, остеопороз охоплює практично всю кістку альвеолярного відростка

- лабораторні показники вказують на високу еміграцію лейкоцитів (400-600 і більше), фагоцитоз різко пригнічений. В пародонтальних кишенях міститься значна кількість найрізноманітнішої мікрофлори: коки, фузобактерії, грибки, найпростіші тощо. Необхідно відмітити, що з втратою зубів рівень еміграції лейкоцитів у порожнину рота зменшується і може не відповідати ступеню захворювання.

Лікування:

Загальна схема лікування генералізованого пародонтиту.

Видалення місцевих подразників

Протизапальне лікування

Антибактеріальна терапія

Фізіотерапевтичне лікування

Загальне лікування

Поиск по сайту: