Відповідь

Закон України від 16.04.1991 р. «Про зовнішньоекономічну діяльність» (Закон «Про ЗЕД») - акт малої кодифікації, спеціально присвячений регулюванню зовнішньоекономічної діяльності; складається із 39 статей, в яких містяться положення щодо: визначення термінів (ст. 1), принципів ЗЕД (ст. 2), кола суб'єктів ЗЕД (ст. 3), видів ЗЕД (ст. 4), порядку набуття статусу суб'єкта ЗЕД (ст. 5), щодо сторін, змісту, форми, видів, державної реєстрації зовнішньоекономічних договорів/контрактів (ст. 6), основних засад регулювання ЗЕД, форм участі в цьому держави в особі її органів, напрямів регулювання, в тому числі митного, податкового, валютного тощо (статті 7-23), спеціальних правових режимів ЗЕД (статті 24-25), економічних відносин України з іншими державами та міжнародними ор­ганізаціями (статті 26-27), захисту інтересів держави та суб'єктів ЗЕД в процесі її здійснення (статті 28-31), відповідальності у сфері ЗЕД (статті 32-37), порядку розгляду спорів у сфері ЗЕД (статті 38-39).

Завдання 5. Визначити, які з перелічених правових джерел безпосередньо регулюють діяльність міжнародного комерційного арбітражу в Україні:

- Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж»;

- ст. 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

- Положення про Державну службу експортного контролю в Україні, затв. Указом Президента України від 17.-4.2002 р. № 342/2002;

- Норми Господарського процесуального кодексу України;

- Постанова КМУ від 12.12.2002 р. № 1863 «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності»;

- Закон України «Про виконання в Україні іноземних судових рішень»;

- Закон України «Про міжнародне приватне право»;

- - Указ Президента від 05.03.2002 р. № 217/2002 «Про Порядок здійснення зовнішніх відносин Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями»;

Норми дво- і багатосторонніх міжнародних договорів з питань міжнародного комерційного арбітражу, учасницею яких є Україна:

- Перелік офшорних зон: розпорядження КМУ від 24.02.2003 р. № 77-р.

- Європейську конвенцію про зовнішньоторговельний арбітраж 1961 р.

- Нью-Йоркську конвенцію 1958 р. про визнання та примусове виконання іноземних арбітражних рішень.

- Постанова КМУ від 12.12.2002 р. № 1862 «Про затвердження Порядку взяття (надання) проб і зразків товарів, проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразками»;

Відповідь:

До джерел безпосереднього правового регулювання міжнародного комерційного арбітражу в Україні відносяться:

- Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж»;

- ст. 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

- норми Господарського процесуального кодексу України, що стосуються процедури відводу державного суду з непідсудності;

- Закон України «Про виконання в Україні іноземних судових рішень»;

- Закон України «Про міжнародне приватне право»;

Норми дво- і багатосторонніх міжнародних договорів з питань міжнародного комерційного арбітражу, учасницею яких є Україна:

- Європейську конвенцію про зовнішньоторговельний арбітраж 1961 р.

- Нью-Йоркську конвенцію 1958 р. про визнання та примусове виконання іноземних арбітражних рішень.

Завдання 6. Визначити та обґрунтувати яке з наведених формулювань безпосередньо характеризує сутність міжнародного комерційного арбітражу:

1) міжнародний комерційний арбітраж — це інституційний механізм впорядкування економіко-господарської діяльності в галузях і виробництвах національної економіки;

2) міжнародний комерційний арбітраж — це діяльність держави по забезпеченню отримання займів МВФ та СБ;

3) міжнародний комерційний арбітраж — це механізм для вирішення спорів, слухання яких проходять за закритими дверима відповідно до угоди, укладеної між двома чи більш сторонами, за якою сторони погодилися, що рішення, винесене арбітром відповідно до права, або, якщо сторони не передбачили інше, за іншими підставами, після справедливих слухань, буде обов'язковим для сторін і таке рішення має силу закону

4) міжнародний комерційний арбітраж — це механізм для вирішення спорів, слухання яких проходять за закритими дверима вищих судових інстанцій національних держав відповідно до угоди, укладеної між двома чи більш сторонами, за якою сторони погодилися, що рішення, винесене арбітром відповідно до права, або, якщо сторони не передбачили інше, за іншими підставами, після справедливих слухань, буде обов'язковим для сторін і таке рішення має силу закону

Відповідь:

3) міжнародний комерційний арбітраж — це механізм для вирішення спорів, слухання яких проходять за закритими дверима відповідно до угоди, укладеної між двома чи більш сторонами, за якою сторони погодилися, що рішення, винесене арбітром відповідно до права, або, якщо сторони не передбачили інше, за іншими підставами, після справедливих слухань, буде обов'язковим для сторін і таке рішення має силу закону

Завдання 7. З наведених варіантів обрати вірну відповідь щодо поділу міжнародних комерційних третейських судів за ознакою організаційних засад на яких будується їх діяльність:

1) арбітражі ad hoc або третейські суди для однієї справи при Європейському суді та постійно діючі міжнародні комерційні третейські суди при Національних судах;

2) постійно діючі міжнародні комерційні третейські суди в складі ЄС та третейські суди для однієї справи;

3) арбітражі ad hoc або третейські суди для однієї справи; постійно діючі міжнародні комерційні третейські суди.

4) арбітражі ad hoc або третейські суди для однієї справи при Європарламенті; постійно діючі міжнародні комерційні третейські суди.

Відповідь - 3:

Міжнародні комерційні третейські суди можна розподілити на види залежно від того, на яких організаційних засадах вони будуються.

За цим критерієм міжнародні комерційні третейські суди поділяються на:

1) так звані арбітражі ad hoc або третейські суди для однієї справи;

2) постійно діючі міжнародні комерційні третейські суди.

Завдання 8. За даними таблиці знайти дійсну відповідність між зазначеними поняттями та їх трактуваннями:

Відповідь:

Завдання 9. Із запропонованих варіантів відповідей обрати вірну та дати обґрунтування своєї позиції:

1) інститут міжнародного комерційного арбітражу був характерним для України за часів СРСР:

2) міжнародний комерційний арбітраж та інші арбітражні установи були повністю відсутні в Україні за часів СРСР;

3) за часів СРСР в Україні міжнародного комерційного арбітражу не було, але припускалося існування двох постійно діючих арбітражних установ — Арбітражного суду і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті СРСР

Відповідь - 3:

В Україні — за всю історію її існування як держави — міжнародного комерційного арбітражу не було. Під час перебування Української РСР у складі СРСР існувала монополія зовнішньої торгівлі, за умов якої в СРСР припускалося існування лише двох постійно діючих арбітражних установ — Арбітражного суду і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті СРСР.

Завдання 10. Визначити правильну відповідь:

1) в Україні до теперішнього часу відсутній спеціальний закон про міжнародний комерційний арбітраж, а діють окремі розрізнені нормативно-правові акти;

2) при розв’язанні міжнародних спорів Україна керується виключно Типовим законом Комісії ООН з права міжнародної торгівлі 1985 p., який схвалено Генеральною Асамблеєю ООН;

3) в Україні прийнято Закон «Про міжнародний комерційний арбітраж» з двома додатками до нього: Положенням про Міжнародний комерційний арбітражний суд і Положенням про Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України.

Відповідь – 3:

24 лютого 1994 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж» з двома додатками до нього: Положенням про Міжнародний комерційний арбітражний суд і Положенням про Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України. В основу Закону покладено вищезгаданий Типовий закон Комісії ООН з права міжнародної торгівлі 1985 p., який схвалено Генеральною Асамблеєю ООН.

Завдання 11. Викреслити зайве:

Ознаками зовнішньоекономічного договору/контракту, що дозволяють виділити його в окрему групи господарських договорів, є:

особливий суб'єктний склад;

особливості змісту договору;

право розгляду міжнародних спорів у Національних судах;

спеціальні вимоги щодо права, яке застосовується: 1) при визначенні змісту договору; 2) при прийманні виконання;

преференційна політика країни; спеціальні вимоги щодо форми договору;

обов'язковість державної реєстрації;

особливості порядку розгляду договірних спорів.

політика нацбанку щодо формування резервного фонду.

Відповідь:

Ознаками зовнішньоекономічного договору/контракту, що дозволяють виділити його в окрему групи гос­подарських договорів, є:

особливий суб'єктний склад;

особливості змісту договору;

право розгляду міжнародних спорів у Національних судах;

спеціальні вимоги щодо права, яке застосовується: 1) при визначенні змісту договору; 2) при прийманні виконання;

преференційна політика країни; спеціальні вимоги щодо форми договору ;

обов'язковість державної реєстрації;

особливості порядку розгляду договірних спорів.

політика нацбанку щодо формування резервного фонду.

Завдання 12. Якими нормативними документами здійснюється регулювання окремих видів зовнішньоекономічних договорів здійснюється в спеціальному порядку?

Перший підхід полягає в тому, що сплата арбітражного збору покладається на обидві сторони в рівних частках (50x50), тобто кожній стороні пропонується сплатити половину визначеного відповідальним секретарем арбітражного збору (наприклад, ст. 14 регламенту Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма). Якщо одна із сторін не сплатить свою частину, то здійснити сплату за неї пропонується іншій стороні. Якщо сплата всього арбітражного збору не відбулася у встановлений для цього час, то провадження по справі припиняється. Іншою складовою першого підходу є те, що арбітражний збір розглядається не як своєрідне державне мито, а як депозит (забезпечення) витрат третейського суду у зв'язку з розглядом справи. Кошти, які сплачуються сторонами, розглядаються як аванс на покриття витрат складу третейського суду, що будуть понесені в процесі розгляду спору, розміщуються на банківському рахунку, де на них нараховуються відсотки протягом всього терміну розгляду справи. Остаточне визначення розміру фактичних витрат третейського суду здійснюється лише після розгляду справи і вказується в арбітражному рішенні. Витрати третейського суду покриваються за рахунок коштів, внесених сторонами до розгляду спору, тобто за рахунок внесених авансів. Якщо цих коштів, включаючи нараховані відсотки, більше ніж було понесено витрат, то різниця повертається сторонам, а якщо недостатньо, то сторонам пропонується внести додаткові кошти на покриття витрат. Першого підходу дотримуються регламенти більшості постійно діючих арбітражних органів.

Другий підхід полягає в тому, що сплата арбітражного збору покладається виключно на позивача (всі 100 відсотків арбітражного збору). Несплата його позивачем у встановлений строк є підставою для припинення провадження по справі. Цей підхід до сплати арбітражного збору закріплено в регламентах таких постійно діючих третейських судів, як МКАС при ТПП Російської Федерації, МКАС при ТПП України, Німецька інституція по арбітражній справі.

Завдання 15. Загальновизнаними вимогами до арбітражного рішення є (закреслити зайве):

1) арбітражне рішення повинно бути винесено одноособовим арбітром або більшістю складу третейського суду у письмовій формі;

2) арбітражне рішення виноситься виключно державною мовою країни на території якої засідає арбітражний суд;

3) арбітражне рішення має бути мотивованим і в ньому повинні бути вказані дата і місце його винесення;

4) арбітражне рішення погоджується з вищими судовими інстанціями держави на території якої засідає арбітражний суд.

Відповідь:

5) арбітражне рішення повинно бути винесено одноособовим арбітром або більшістю складу третейського суду у письмовій формі;

6) арбітражне рішення виноситься виключно державною мовою країни на території якої засідає арбітражний суд;

7) арбітражне рішення має бути мотивованим і в ньому повинні бути вказані дата і місце його винесення;

8) арбітражне рішення погоджується з вищими судовими інстанціями держави на території якої засідає арбітражний суд.

Завдання 16. Згідно закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» зазначити умови скасування арбітражного рішення рішенням державного суду України.

Поиск по сайту: