Форми виробничої підприємницької діяльності

Виробниче підприємництво можна назвати ведучим видом підприємництва.

Виробниче підприємництво — найважливіший, провідний вид підприємницької діяльності, спрямований на виробництво продукції, послуг, інформації тощо, які підлягають реалізації споживачам.

Мета одержання прибутку в результаті продажу виробленої продукції,виконаних робіт, послуг.

Ця діяльність здійснюється підприємствами, що виготовляють різноманітну продукцію, виконують будівельні, ремонтні й інші роботи, надають побутові, консультативні, інформаційні та інші послуги, створюють духовні блага.

Виробниче підприємництво відноситься до найскладніших, найсерйозніших, суспільне необхідних і водночас нелегких видів бізнесу. З цим частково пов'язаний і той факт, що до виробничого підприємництва простежується значно менше тяготіння, аніж до інших видів підприємницької діяльності, які набагато швидше й простіше приносять прибутки. В Україні, наприклад, лише кожне сьоме мале підприємство функціонує в промисловості (14%), кожне дев'яте — в будівництві (11%), а в освіті і культурі — лише 1,3% від загальної кількості діючих підприємств. У той же час в торгівлі, громадському харчуванні, матеріально-технічному постачанні, збуті га заготівлі їх більше половини (51,4%).

Для багатьох виробниче підприємництво не асоціюється з бізнесом. Для них бізнес — це комерція, а не виробництво. І такі люди глибоко помиляються. Бізнес найтісніше пов'язаний з виробництвом. Без виробничого підприємництва торговельний бізнес не мав би матеріальної (уречевленої) основи, залишилася б лише можливість торгувати імпортними товарами.

У центрі виробничого підприємництва знаходиться виготовлення споживчих благ. Таким чином, до виробничого підприємництва належать і заводи, і фабрики, і перукарні, і кав'ярні, і школи, і ліцеї, і агрофірми. Ці підприємства можуть і самі реалізувати власну продукцію, але головна їхня функція - виробництво.

Існують дві форми виробничого підприємництва:

1) традиційне

2) інноваційне

Традиційне підприємництво орієнтоване на виробництво традиційних товарів для постачання на ринок. Асортимент товарів, який вже давно випускається виробником, відносно стабільний, не підлягає суттєвим змінам за різновидами.

В сучасних умовах підвищується значення інноваційного підприємництва як процесу створення та комерційного використання техніко-технологічних нововведень. Як правило, основою підприємницької діяльності є нововведення в області продукції або послуг. Отже, інноваційне підприємництво це особливий новаторський процес створення чогось нового, механізм господарювання, в основі якого лежить пошук нових можливостей, орієнтація на інновації.

Інноваційне підприємництво пов’язане з вкладом інвестицій у створення та використання нової науково – технічної продукції з метою отримання технічної продукції з метою отримання прибутку та соціального забезпечення. Ця форма підприємництва має підвищений ризик, обумовлений новизною та можливістю отримання як позитивного, так і негативного результату. Саме тому інноваційне підприємництво у розвинутих країнах носить назву – венчурний (ризиковий) бізнес.

Венчурні фірми – це невеликі інноваційні підприємства, але дуже гнучкі, ефективні суб’єкти господарювання, які створюються з метою апробації, доробки, доведення до промислової реалізації «ризикових» інновацій.

У чистому вигляді не існує традиційного чи інноваційного виробничого підприємництва, оскільки при створенні будь-якого продукту тією чи іншою мірою використовуються елементи інновацій. Економічно грамотно стверджувати, що є переважно традиційні форми виробничого підприємництва та переважно інноваційні форми.

Крім поділу на форми виробниче підприємство поділяється ще на види Існує два види виробничої підприємницької діяльності: основні та допоміжні.

До основних відносять види виробничої підприємницької діяльності, результатом яких є виробництва товару, готового до споживання.

Серед допоміжних розрізняють види підприємницької активності, які обслуговують та супроводжують виробництво.(наприклад інноваційна діяльність, науково-технічна діяльність)

Існують два способи відношення підприємця-виробника до споживача:

Виявлення інтересу споживача. Це результат вивчення підприємцем очевидних, але не задоволених потреб споживача, які можна задовільними через розвиток підприємницької активності (н-д, виробляється обмежена кількість дитячих іграшок або не виробляються дешеві іграшки). Дії підприємця: оперативне виробництво тих товарів, яких не вистачає для заповнення ринкової ніші.

Нав’язування споживачу інтересу підприємця. Це результат діяльності підприємця щодо виявлення неусвідомленого інтересу споживача. Така підприємницька активність пов’язана з рішенням та готовністю підприємця виробляти нові товари, нетрадиційні для споживчого ринку.

Здійснення виробничого підприємництва пов’язане з необхідністю придбання чи використання факторів виробництва. (рис.2.1.) Це основні та виробничі засоби у вигляді матеріалів з яких виробляється продукція, робоча сила, фінансові ресурси, інформація, природні ресурси. Крім того, у виробництві знадобляться напівфабрикати, тобто готові складові частки, які будуть використані при виготовленні товару (наприклад, ґудзики, цвяхи, електродвигуни тощо). Усі ці ресурси позначені літерою М.

Для отримання необхідних матеріалів слід придбати їх у власників оборотних засобів, сплативши їм певну суму грошей (Гм). Далі для виробництва необхідні основні засоби (Оз) у вигляді робочих приміщень, машин, обладнання тощо. Якщо їх нема, то потрібно їх придбати або взяти в оренду. За це власникам основних засобів виробництва треба сплатити певну грошову суму (Го).

Виробництво вимагає залучення підприємцем робочої сили (Рс). Здебільшого це наймані працівники. Затрати підприємця на оплату праці (Гр). До цієї суми необхідно включити також і заробітну плату самого підприємця. Виробниче підприємництво завершується випуском товару (Т), який продається підприємцем безпосередньо споживачу або торговельним організаціям. У результаті підприємець отримує виручку від продажу товару (Гт). Завдання підприємця полягає в тому, щоб виробництво було рентабельним, тобто, доход Гт перевищував витрати Го, Гр.

Виробниче підприємництво тісно пов'язане з бізнесом у сфері обігу, сприяє йому. Товари, що виробляються, необхіднім продавати, обмінювати на гроші або на інші товари. Історія розвитку підприємництва засвідчує, що бізнес у сфері ремесел породжував купецький бізнес (комерційне підприємництво) Цей зв'язок простежується протягом багатьох віків. При цьому виробництво не завжди займало активну позицію. Комерційний бізнес, зокрема торгівля, яка мала попит на товари, значно активізувала виробниче підприємництво.

Поиск по сайту: