 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Відбудова Харкова
|
Читайте также: |
Пустирі та руїни на місці зруйнованих кварталів нагадували городянам про війну аж до середини 1960-х років. На одному з пам’ятників в Харкові висічені слова: "Герої не вмирають. Вони знаходять безсмертя і назавжди залишаються в пам’яті нашій, в звершеннях наших, у великих діяннях прийдешніх поколінь. Життям своєї нащадки зобов’язані їм ".
Відбудова знищеного Харкова почалася ще за війни і тривала за наступних років, одночасно з реконструкцією й розростанням міста. Відбудовано низку заводів, стали до ладу нові. Відновлено і поширено житловий фонд побудовою нових кварталів (Салтівка, Павлове Поле, Рогань, Олексіївка, Холодна Гора, Нова Баварія). У повоєнні часи покращився благоустрій міста: розпочато газифікацію приватних помешкань (проведено газ з Шебелинки), прокладено новий водогін з Краснопавлівки, збільшено трамвайні маршрути, тролейбусні і автобусні лінії; річки меліоровані. У 1975 р. відкрито метрополітен (зараз нараховує три лінії). Поширено торгову мережу, освітні заклади та установи охорони здоров’я: відкрито кілька санаторіїв, будинків відпочинку в околицях Харкова.
За радянських часів Харків посідав третє місце у СРСР (після Москви та Ленінграду) за кількістю вищих навчальних закладів.
Зараз Харків є другим містом в Україні за кількістю населення. 
Висновок
Трагедія,яка зачепила мільйони людей у середині XX-го століття-Велика Вітчизняна війна загубила душі багатьох чоловіків,жінок,юнаків,дітей,бабусь та дідусів-невинних звичайних мешканців міст та сіл. Ми повинні про це пам’ятати і шанувати їх,адже таке не відбувається з нами саме через них. Бо були герої,які врятували нас від нападу німецьких загарбників.
На сьогодні залишилось дуже мало ветеранів-людей,які пройшли через те пекло,через яке,я сподіваюсь,ми ніколи не будемо йти. Вони пережили набагато більше,ніж ми,тому ніколи нове покоління не повинно забувати,через чию хоробрість, відвагу, патріотизм,мужність вони зараз не знають «що таке війна». Шануймо ж наших героїв-ветеранів,не забуваймо ж їх подвигу,що коштував дуже багатьом життям!
Поиск по сайту: