 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Звільнення Харкова
Зміст
1.Вступ………………………………………………………………….
2.Захист та захоплення Харкова;становище людей…………………
3.Визволення Харкова
4.Відбудова Харкова
5.Висновок………………………………………………………………
6.Джерела………………………………………………………………..
Вступ
Велика Вітчизняна війна стала трагедією для всього світу. Вона зачепила кожну країну,кожну людину. Загарбання Гітлера в Європі відгукнулися на звичайному населенні,яке дуже постраждало протягом двох років.
Я вибрав цю тему,оскільки хочу донести наскільки жахливо німці поводилися з мирними людьми,куди відправляли людей, скільки загинуло від знущань німецьких загарбників. Становище в місті та області,як мужньо захищали своє рідне місто харків’яни,як переховували єврейський народ. Наш народ не скорився, боровся проти загарбників і заслужив свою славу.
Харків був у важкому становищі,як й інші міста СРСР,що були у загарбанні німцями. Місто має складне минуле,тому ми повинні пам’ятати якою ціною була отримана свобода. Вивчення Харкова у роки Великої Вітчизняної війни-дуже корисна справа. Адже, «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього».
Харківщина та місто Харків мали велике політичне, економічне і воєнно-стратегічне значення та посідали у воєнних планах Гітлера значне місце. Харків’яни мали тяжку долю, так як іншого виходу, окрім воювати, не було. Велика кількість сліз, ран, смертей-ось що пережило наше суспільство.
Дослідження Харкова у ці роки достатньо важке але це того варте. Тож можна розпочати більше детальне вивчення.
Захист Харкова
Наприкінці вересня 1941 року становище на південному фланзі ставало ще складнішим. Війська загарбників мали перевагу в силі, в зброї та в техніці. Фашисти захопили Правобережну і значну частину Лівобережної України та вийшли на підступи до Харкова.
До оборони почали готуватися всі: хто міг тримати лопату в руках – рили протитанкові рови, траншеї, встановлювали загородження. На оборонних земляних роботах працювало близько 350 тис.чоловік. За ініціативою трудящих нашого краю почалося збирання коштів у Фонд оборони. Харків’яни внесли до Фонду близько100млн.крб. 
Але незважаючи на це та на напруження всіх сил народу, війська Червоної армії почали відступати. П’ять діб стримували наші війська ворога. Але фашисти, маючи первагу в живій силі та озброєнні, 24 жовтня 1941 року вдерлися в місто Харків.
Жах охопив місто. Окупанти вбивали без суду та слідства, грабували, гвалтували. Було встановлено комендантську годину. На вулицях були розклеєні такі оголошення:”Заборонений час для мешканців Харкова встановлюється від 16 години до 6 години ранку. Хто в цей час перебуватиме на вулицях або площах без спеціального посвідчення, буде страчений.
Крім страшних знущань люди вмирали від голоду та хвороб. Тільки в 1942р. у Харкові померло 22 708 мешканців. Загалом загинуло близько 200 тис. чоловік. На каторжні роботи в Німеччину вивезено близько 300 тис. юнаків і дівчат.
Багато людей загинуло у концтаборах, яких у харківській області налічувалося 22 – більше, ніж у будь-якій області України. У таборах було встановлено нестерпний режим – катування голодом, пораненим не надавали ніякої медичної допомоги.
Доля радянський військовополонених стала трагедією великого масштабу.
Дуже трагічною стала доля єврейського населення Харківщини. Для них було створено окреме місце проживання від всього міста. Туди було переселено 16 тис.чоловік. Більшість із них була страчена в Дробицькому Яру. 
Протягом двох років безліч людей загинуло,як цивільних,так і військових. За кордон,до Німеччини вивезено близько 300 тис. юнаків і дівчат,багато людей заслано до концтаборів, німці знущалися з людей, як тільки могли і це продовжувалось до 23 серпня 1943,коли Харків був звільнений.
Звільнення Харкова
У лютому 1943 р, розвиваючи наступ Радянської Армії, розпочате після Сталінградської битви, Харків був звільнений силами Воронезького фронту під командуванням генерала Ф. І. Голікова. Однак що послідувало незабаром контрнаступ німецьких військ в березні 1943 року призвело до повторної здачі міста. У серпні 1943 місто було звільнено остаточно діями 69-й армії Воронезького фронту, 57-й армії Південно-Західного фронту і 7-й гвардійської армії Степового фронту. День визволення Харкова, 23 серпня, з тих пір стає міським святом, в 1980-х роках названим Днем міста. 
23 серпня 1943 німці відступили з міста на південну околицю і в район аеропорту, при цьому кожен день обстрілюючи артилерією центр Харкова. В ніч з 27 на 28 серпня по Зміївської вулиці угрупування генерала Кемпфа, що складається з мотопіхоти за підтримки танків після короткої артпідготовки зробила спробу відбити місто. Їх зупинили в районі нинішнього автовокзалу і відкинули назад. Тільки після цього, 30 серпня, був проведений мітинг на честь визволення Харкова за участю Конєва, Жукова та Хрущова.
В чотирьох битвах за Харків і за час його дворазової окупації СРСР і Німеччина втратили більше людей, ніж-де-небудь ще в історії Другої світової, включаючи Сталінград. Міські старожили стверджують, що Харків не став містом-героєм тому, що Сталін вважав ганьбою для РККА звільнення Харкова лише з третьої спроби.
Харків в результаті війни виявився одним з найбільш зруйнованих міст в Європі. Були знищені десятки пам’ятників архітектури, вивезені до Німеччини численні художні цінності, зокрема картини і гравюри Рубенса, Веласкеса, Дюрера, Ван Дейка з художнього музею. Відвідавши місто в 1943 році «червоний граф» письменник Олексій Толстой писав: «Я бачив Харків. Таким був, напевно, Рим, коли в п’ятому столітті через нього прокотилися орди німецьких варварів. Величезне кладовище»
Поиск по сайту: