УПРАВЛІННЯ АСОРТИМЕНТОМ ПРОМИСЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

На сучасному етапі практично немає компаній, які виробляють і про­понують лише один товар. Деякі підприємства ТПП обмежують свою діяльність виробництвом і збутом єдиної групи товарів, наприклад, енергосилове об­ладнання, шліфувальні засоби тощо. Багато фірм займаються виробництвом і збутом декількох груп товарів. В будь-якому випадку на підприємстві виникає потреба управління товарним асортиментом (ТА).

Товарний асортимент - це динамічний набір номенклатури позицій (типо­розмірів, марок, моделей) продукції, яка користується потенційним попитом на ринку і забезпечує успішне функціонування підприємства на довгу перспективу.

Одна із найскладніших проблем управління асортиментом полягає у виз­наченні, що повинно входити у склад товарного асортименту та з яких товарів чи модифікацій повинен він складатись. Для вирішення цієї проблеми про­понується методика формування товарного асортименту, яка схематично предс­тавлена на рис. 5.1. Перевагу слід надавати такому складу товарного асор­тименту, який забезпечує протягом тривалого періоду постійне перевищення (або, як мінімум, збалансованість) прибутку, який залишається у розпоря­дженні підприємства, над потребами у фінансових ресурсах, необхідних для підтримки конкурентоспроможності підприємства.

Під рейтингом продукції розуміють місце, яке займає та чи інша номенк­латурна позиція в ряду всіх позицій ТА, який проранжоваио. Ранжування від­бувається за цільовою економічною характеристикою продукції як за змен­шенням значень характеристик, які оцінюють результативність (стратегічну ко­рисність) для підприємства включення цієї позиції в його товарний асортимент, так і за зростанням значень характеристик, які оцінюють величину витрат ресурсів, що необхідні для освоєння та виходу на ринок цієї позиції. Рейтинг продукції падає у міру зміщення номенклатурної позиції, яка входить в список БТА, зверху вниз. Тобто, рейтинг падає у міру зменшення результативності та збільшення витрат ресурсів, пов'язаних з виробництвом та виводом на ринок цієї номенклатурної позиції.

Вибір економічної характеристики залежить від конкурентних умов, які складаються на підприємстві, для якого формують товарний асортимент. Пе­ревага надається тим ресурсам, в яких відчувається дефіцит. Наприклад, якщо загострюється дефіцит матеріалів, за критерій ранжування доцільно вибрати рентабельність щодо матеріальних затрат; при дефіциті трудових ресурсів -рентабельність до величини затрат на оплату праці; при певному обмеженні капіталовкладень - рентабельність цільових капітальних вкладень.

Рис. 1. Порядок формування товарного асортименту

До потенційних економічних характеристик, які слід включити по коленому виду продукції в БТА, належать такі:

-ціни на одиницю продукції;

-потенційні обсяги виробництва продукції в натуральному та грошовому вираженні;

-трудомісткість продукції;

-собівартість продукції та її елементи (матеріальні затрати, оплата праці, амортизаційна складова тощо);

-затрати на маркетингові заходи із просування продукції на ринку;

-капіталовкладення в матеріально-технічну базу виробничої сфери (для виробництва продукції);

-прибуток від реалізації продукції;

-рентабельність продукції по затратах на виробництво (сумарні затрати та її елементи);

-рентабельність капітальних вкладень;

-тривалість освоєння та виводу на ринок продукції;

-чисельність працівників.

Ще одним важливим моментом планування асортименту є проблема зняття з виробництва окремих виробів (чи цілих серій товару) та включення нових виробів в товарний асортимент фірми. Нерідко товари створюються власними силами підприємства і є результатами його НДДКР. В інших випадках можуть використовувати інші шляхи оновлення асортименту, а саме:

• копіювання ще не запатентованих виробів;

• укладання угоди про ліцензійні платежі;

• придбання у третіх осіб товару з правом його подальшого виробництва та збуту;

• придбання фірми-виробника із всім асортиментом, виробничими потужностями та системою збуту.

Поиск по сайту: