 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Види запам'ятання
Роль пам'яті в психічному житті людини
1. Пам'ять є основою психічного життя особистості.
2. Без пам'яті неможливе функціонування ні особистості, ні суспільства.
3. Пам'ять є базою протікання психічних процесів.
4. Пам'ять дозволяє здобувати знання, вміння і навички.
5. Людина, позбавлена пам'яті, залишалася б «вічно в стані новонародженого» (Іван Михайлович Сєченов).
6. Пам'ять забезпечує єдність і цілісність людської особистості.
7. Багатство діяльності людини у значній мірі залежить від багатства її пам'яті.
8. Пам'ять виконує важливі функції в житті і діяльності людини.
Успішність пам'яті залежить:
1. Від завершення дій запам'ятовування.
2. Від ступеня значущості (запам'ятовується те, що має першочергове значення).
3. Від інтересу й нахилу особистості.
4. Від емоційного настрою (глибокі емоційні переживання).
5. Від вольових зусиль.
Пам'ять – це умова психічного розвитку.
Фізіологічні основи пам'яті
«Пам'ять рефлекторна» (Іван Петрович Павлов).
Під час запам'ятання у корі півкуль головного мозку утворюються асоціації, внаслідок високої пластичності мозку.
Асоціації – це зв'язок між окремими подіями, фактами, явищами, відображених в нашій свідомості і закріплені в нашій пам'яті.
Види асоціацій.
1. Асоціація за суміжністю – це така, яка виникає при сприйманні об'єктів, фактів, явищ поряд у просторі і в часі.
Н., виникають при згадуванні подій, свідком яких була людина, при заучуванні навчального матеріалу тощо.
2. Асоціація за схожістю – це така, при якій встановлюється зв'язок між об'єктами або обставинами, які схожі між собою.
(Н., помилкове сприймання незнайомої людини як знайомої).
3. Асоціації за контрастом – це установлення зв'язків між прямо протилежними явищами, фактами, подіями, ознаками.
(Н., високий — низький, швидкий — повільний, веселий — сумний тощо. Так, отримавши негативну оцінку, учень згадує, як раніше з цього предмету він отримував позитивну оцінку; читаючи в книзі про сміливий вчинок можна згадати про боязкість, виявлену людиною в подібній ситуації).
Т.ч. фізіологічною основою пам'яті є утворення тимчасових нервових зв'язків у корі півкуль головного мозку з наступним їх відтворенням.
З віком пластичність знижується.
2.
Види пам'яті, їх взаємозв'язок
І. За характером психічної активності.
– рухова пам'ять – це запам'ятання різноманітних рухів (Н., виявляється вона в різних видах ігрової, трудової, виробничої діяльності, у діях художника, балерини, друкарки, спортсмена, танцівника) (рухи – ходіння, письмо);
– емоційна пам'ять – це запам'ятання, зберігання різноманітних емоцій людини;
(Н., переживання почуття ностальгії при спогадах про країну, в якій людина виросла, але з якихось причин залишила її).
Результати останніх психологічних досліджень свідчать про те, що в збереженні емоційних спогадів беруть участь гормони адреналіну і норадреналіну, тоді як у збереженні інших вражень і спогадів вони участі не беруть.
– образна пам'ять – це різноманітність образів, уявлень (зорові, слухові, нюхові, смакові образи);
Зорова і слухова О.П. добре розвинена у всіх нормальних людей, оскільки відіграють провідну роль в їхньому житті і діяльності. Такі види О.П., як дотикова, нюхова і смакова, часто називають професійними видами пам'яті, так як розвиваються у зв'язку зі специфічними умовами діяльності.
– словесно-логічна пам'ять – це інформація, яка базується на другій сигнальній системі (мова людини), запам'ятання думок, суджень.
ІІ. За характером цілей діяльності.
– мимовільна пам'ять – це така пам'ять, при якій людина не ставить мету і не прикладає вольових зусиль для того, щоб щось запам'ятати;
– довільна пам'ять – це така пам'ять, при якій людина ставить мету і прикладає вольове зусилля для того, щоб щось запам'ятати.
ІІІ. За тривалістю закріплення і збереження інформації.
– короткотривала пам'ять – це така пам'ять, при якій інформація зберігається у свідомості людини на короткий час (протягом 20 – 30 секунд (звучить улюблена мелодія));
– довготривала пам'ять – це така пам'ять, при якій інформація зберігається у свідомості людини протягом тривалого часу (години, роки, десятиліття);
– оперативна пам'ять – це така пам'ять, при якій інформація обслуговує поточні трудові операції людини (різновид короткотривалої пам'яті).
(Н., розв'язуючи математичну задачу, учень повинен утримувати в пам'яті окремі проміжні результати, які йому зовсім не потрібні після розв'язання).
ІV. За способом запам'ятання.
– смислова пам'ять – при запам'ятанні людина розуміє сенс того, що вона запам'ятовує (довготривала);
– механічна пам'ять – при якій людина не розуміє те, що запам'ятовує (короткотривала).
3.
Процеси пам'яті
Процеси пам'яті визначені у визначенні «пам'яті». У пам’яті розрізняють такі основні процеси: запам’ятовування, зберігання, відтворення та забування.
І. Запам'ятання – це процес закріплення нового шляхом зіставленням його з набутим раніше.
Фізіологічною основою запам'ятання є утворення в корі півкуль головного мозку тимчасових нервових зв'язків.
Види запам'ятання.
1) короткотривале запам'ятання;
2) довготривале запам'ятання;
3) оперативне запам'ятання;
4) мимовільне запам'ятання;
5) довільне запам'ятання;
6) мимовільне запам'ятання;
7) смислове (логічне) запам'ятання;
8) механічне запам'ятання.
Поиск по сайту: