Норматив оборотних засобів по матеріальних витратах

а) попередньо визначається норма оборотних засобів у днях:

nд =Зтр+Зпот+Зстр+Зпідг,

де Зтр – транспортний запас – це запас матеріалів, необхідний для забезпечення роботи підприємства на час перебування матеріалів у дорозі від постачальника до споживача; Зпот – поточний запас – запас, необхідний для забезпечення виробництва між двома черговими поставками; Зстр – страховий запас – це запас, який необхідний у випадку затримки чергової партії матеріалів (залежить від надійності постачальника). Величина страхового запасу, як правило, не повинна перевищувати половини поточного запасу; Зпідг – підготовчий запас – утворюється у зв’язку з необхідністю складської обробки і підготовки до відправлення у виробництво матеріалів, що надійшли.

б) визначається норма оборотних засобів у відсотках:

,

де n – норма оборотних засобів у процентах; m – питома вага витрат матеріалів даного виду в річному обсязі випуску продукції, %; 360 – середня кількість днів у році.

в) визначається норматив за формулами:

,

де Qв – річний обсяг випуску товарної продукції у грошовому виразі, грн., або:

,

де РМ – одноденні витрати матеріалів даного виду, грн.; nд – норма запасу, в днях.

2.Норматив оборотних засобів у незавершеному виробництві (Ннв) залежить від обсягу випуску продукції, що виробляється, собівартості окремих її видів та тривалості виробничого циклу. При цьому має бути враховане співвідношення собівартості незавершеного виробництва і собівартості готової продукції, яке називають коефіцієнтом наростання витрат.

Норматив оборотних засобів визначається за формулою:

,

де Qв – річний обсяг випуску товарної продукції, грн.; Тц – тривалість виробничого циклу в днях; Тп – тривалість планового періоду в днях; Ссд – середньодобові витрати на випуск продукції, грн.; С_Т – собівартість товарної продукції, грн.; k_НВ – коефіцієнт наростання витрат.

3. Норматив оборотних засобів у залишках готової продукції визначається як добуток вартості одноденного випуску готових виробів на норму їхнього запасу у днях. У свою чергу, норма запасу складається з кількості днів, необхідних для підготовки продукції до реалізації (продажу), тобто її комплектування, пакування та відвантаження споживачам, а також оформлення і здавання в банк платіжних документів.

4. Норматив оборотних засобів у малоцінних і швидкозношуваних предметах залежить від розміру їх запасу, чисельності персоналу, кількості робочих місць.

5. Норматив оборотних засобів у запасних частинах визначається виходячи з кошторисів витрат на обслуговування та ремонти устаткування за попередні періоди, віднесених на одиницю залишкової вартості основних фондів або ремонтну одиницю і скоректованих на зміну умов виробництва у плановому періоді.

6. Норматив оборотних засобів у витратах майбутніх періодів розраховується виходячи із залишку цих коштів на початок періоду з врахуванням величини наступного їх погашення за рахунок собівартості продукції.

7. Сукупний норматив оборотних засобів на розрахунковий (плановий) період є не що інше, як загальна сума нормативів, обчислених за окремими елементами оборотних засобів.

4.Ефективність використання оборотних засобів.

Як оцінюється ефективність використання оборотних засобів підприємства?

Ефективність – це співвідношення отриманого результату і ресурсів, які використовуються для його досягнення, тому загальним критерієм буде збільшення обсягу продукції з мінімальним використанням ресурсів.

Ефективність оборотних засобів оцінюється системою показників:

- коефіцієнт оборотності,

- коефіцієнт завантаження,

- тривалість одного обороту,

- абсолютне і відносне вивільнення оборотних засобів за рахунок прискорення обігу;

- матеріаломісткість;

- матеріаловіддача;

§ Коефіцієнт оборотності (Коб) показує кількість обертів, які здійснюють оборотні засоби за певний період:

,

де Осер – середньорічна (середньоквартальна, середньомісячна) вартість оборотних засобів; Qв – обсяг випуску продукції, робіт у вартісному виразі.

Даний показник характеризує кількість реалізованої продукції (виконаних робіт) на 1 грн. оборотних засобів. Чим більше обертів здійснюють оборотні засоби за певний період часу, тим більше продукції, робіт буде виконано при незмінній сумі оборотних засобів. У цьому полягає основний економічний зміст прискорення обігу оборотних засобів.

§ Середньорічна вартість оборотних засобів (її ще називають середньорічний залишок оборотних засобів) на практиці визначається за формулою середньої хронологічної:

,

де Оп і Ок – залишки оборотних засобів на початок і кінець року; і – сума оборотних засобів на початок усіх місяців року, крім січня.

Місячний середній залишок оборотних засобів визначається як півсума залишків цих коштів на початок і кінець місяця.

§ Коефіцієнт завантаження обчислюється за формулою:

Чим менший коефіцієнт завантаження, тим вища ефективність використання оборотних засобів.

§ Тривалість обігу характеризує час проходження оборотними засобами окремих стадій і визначається за формулою:

,

де T – тривалість періоду (30, 90, 360 днів).

Результатом прискорення обігу оборотних засобів є їх абсолютне і відносне вивільнення.

§ Абсолютне вивільнення – коли у плановому періоді обсяг оборотних засобів менший, ніж у минулому:

де – фактична величина оборотних засобів за звітний період; – потреба в оборотних засобах в плановому періоді.

§ Відносне вивільнення означає, що в даному періоді виробництво виконує більший обсяг робіт з меншою сумою оборотних коштів:

де – відносне вивільнення засобів; Qф і Qпл – фактичний і плановий обсяг випуску продукції в грошовому виразі; – фактична і планова величина оборотних засобів.

§ Матеріаломісткість (Мм) – відображає вартість всіх матеріальних затрат на одиницю виробу або на одну гривню виготовленої продукції і визначається за формулою:

або

де Мз – загальна сума матеріальних затрат, грн.; Q, N – обсяг виготовленої продукції в грошовому і натуральному вимірниках відповідно.

§ Оберненим показником до матеріаломісткості є матеріаловіддача (Мв):

Шляхи підвищення ефективності використання оборотних засобів.

Основні шляхи ефективного використання оборотних засобів:

1) зменшення строків виготовлення продукції в результаті механізації робіт, удосконалення технологічних процесів, ширшого застосування конструкцій, агрегатів та напівфабрикатів;

2) зменшення виробничих запасів у результаті покращення організації матеріально-технічного постачання, зменшення діяльності їх транспортування;

3) економії матеріальних ресурсів, кращого їх зберігання та обліку, суворого дотримання норм витрат матеріалів на одиницю продукції;

4) удосконалення розрахунків із замовниками та інших заходів щодо поліпшення фінансової та платіжної дисципліни;

5) упорядкування ціноутворення, застосування дійової системи економічного стимулювання.

Поиск по сайту: