НОРМАТИВНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОЛОГІЯ»

ЕКОЛОГІЯ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

Для самостійного вивчення дисципліни

Рекомендовано Міністерством освіти України

Київ 1999

ББК 20.1 Розповсюдження та тиражування

Е 40 без офіційного дозволу КНЕУ заборонено

Автори:

С. І. Дорогунцов, К. Ф. Коценко, О. К. Аблова,
Д. Я. Хусаїнов, Л. Г. Чук

ББК 20.1

© C.І. Дорогунцов, К.Ф.Коценко,

О.К. Аблова та ін., 1999

ISBN 966–574–047–4 © КНЕУ, 1999

Навчальне видання

ДОРОГУНЦОВ Сергій Іванович,

КОЦЕНКО Катерина Федорівна,

АБЛОВА Олена Костянтинівна та ін.

ЕКОЛОГІЯ

Навчально-методичний посібник
для самостійного вивчення дисципліни

Редактор Г. Латник

Коректор О. Уляницька

Комп’ютерна верстка О. Кайнари

Комп’ютерний набір О. Михолат, Н. Коломієць,

Л. Богданової, І. Пантюхової, О. Давиденко

Підписано до друку 20.04.99. Формат 60´84/16. Папір офсет. № 1

Гарнітура Тип Таймс. Друк офсетний. Умовн. друк. арк. 8,84

Умовн. фарбовідб. 9,07. Обл.-вид. арк. 11,46. Наклад 3500 прим. Зам. 8-1544.

Видавництво КНЕУ

252057, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1

Тел. (044) 458-00-66, тел./факс (044) 446-64-58

ВСТУП

Курс «Екологія» призначений для студентів 1-го і 2-го курсів підготовки бакалаврів усіх факультетів і всіх форм навчання в Київському національному економічному університеті. Він передбачає: засвоєння основних закономірностей взаємодії людини, суспільства і природи; ознайомлення з особливостями впливу антропогенних факторів на при­родне середовище; вивчення проблем, пов’язаних зі станом, охороною та раціональним використанням природних ресурсів; управління процесом природокористування.

Метою курсу є набуття студентами знань із різноманітних проблем у сфері природокористування та охорони навколишнього середовища, зокрема формування у студентів навичок аналізу і визначення економічної ефективності впровадження природоохоронних заходів та оцінки економічних збитків, що їх завдає народному господарству забруднення окремих компонентів природи.

Значна увага має бути приділена регіональним особливостям впливу науково-технічного прогресу на природне середовище, засвоєнню специфіки економічного обґрунтування природоохоронних заходів з різних галузей народного господарства.

Методологія вивчення дисципліни повинна виходити з принципу єдності комплексу еколого-економічних знань, який охоплює розвиток у студентів екологічної свідомості, впровадження екологічного мислення для вирішення наукових і практичних завдань народного господарства. Студенти мають навчитися узгоджувати основні розділи курсу з традиційними розділами політичної економії, розміщенням продуктивних сил, статистикою, ціноутворенням та іншими дисциплінами.

Вивчення дисципліни «Екологія» є необхідною умовою фундаментальної підготовки економіста.

ТИПОВА ПРОГРАМА

НОРМАТИВНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОЛОГІЯ»

Тема 1. Предмет, метод і завдання екології

Екологія як комплексна наука про навколишнє середовище та роль і становище живих організмів, насамперед людини як виду в екосфері планети. Предмет вивчення екології на час формування її як науки і наприкінці ХХ ст. Комплекс екологічних наук сьогодні. Методи дослідження: традиційні та нові, зокрема статистичні, балансові і т. д. Статистичний, балансовий, порівняльний, аерокосмічні, картографічні, еколого-економічного моделювання та ін.

Тема 2. Наукові основи раціонального природокористування. Екосистеми та їхня структура

Екосистеми як визначальне поняття в екології. Потоки енергії як речовини в екосистемах. Види екосистем. Специфіка впливу антропогенних факторів на екосистеми. Геосфера як найбільша екосистема планети. Вчення В. І. Вернадського про біосферу, ноосферу. Самовідновлювальні властивості біосфери та їхня обмеженість. Роль живої речовини в біосфері. Специфічні особливості ролі людини в біосфері.

Поняття про природокористування. Етапи природокористування в Україні. Критерії ефективності природокористування. Концепції безплатності та невичерпності природних ресурсів, затратно-результатна концепція; її безпідставність. Диференційна рента як основний критерій економічної оцінки природних ресурсів. Специфіка нинішнього етапу природо­користування в Україні. Принципи раціонального природокористування.

Тема 3. Розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на довкілля

Зростання масштабів виробництва та його вплив на навколишнє середовище. Промисловий комплекс і проблеми раціонального природокористування. Галузі промисловості, які визначають за наявних технологій високий рівень забруднення. Екологічні проблеми теплової, атомної та гідроенергетики, чорної та кольорової металургії, видобувної, хімічної, нафто- і лісохімічної промисловості та промисловості будівельних матеріалів.

Особливості впливу агропромислового комплексу на навколишнє середовище. Екологічна оцінка окремих ланок АПК. Екологічні проблеми розвитку тваринницьких комплексів.

Транспортна система як споживач палива, джерело шуму та забруднення навколишнього середовища. Проблема раціонального використання земельних ресурсів під транспортні споруди.

Системи розселення як фактор антропогенного впливу на навколишнє середовище. Урбанізація. Розвиток міст і проблеми використання відходів.

Тема 4. Еколого-економічні проблеми. Використання природних ресурсів

Земельні ресурси України. Структура земельного фонду та його зміни. Основні види впливу людини на земельні ресурси. Екологічні проблеми надмірної розорюваності території, гідромеліорації земель та хімізації сільського господарства.

Водні ресурси України. Запаси прісної води, їх розподіл територією України та економічна оцінка. Обсяги та структура споживання води в Україні. Проблеми раціонального використання водних ресурсів, проблеми малих річок в Україні та способи їх вирішення. Атмосфера та її структура. Джерела забруднення атмосфери двоокисом і оксидом вуглецю, двооксидами сірки та азоту.

Біологічні ресурси України та проблеми раціонального їх використання. Рекреаційні ресурси та їх використання, специфіка їх господарського освоєння.

Економічна оцінка природних ресурсів. Теоретичні основи економічної оцінки природних ресурсів. Зв’язок економічної оцінки природних ресурсів з їх обмеженістю, неоднаковим впливом ресурсів різної якості на місцеположення, на продуктивну силу праці, ефективність суспільного виробництва.

Тема 5. Господарський механізм управління процесом природокористування та правове регулювання охорони навколишнього середовища

Нинішній етап розвитку цивілізації та необхідність удосконалення управління процесом природокористування та охороною навколишнього середовища. Пріоритетність природоохоронних інтересів. Форми власності та особливості організації управління процесом природокористування. Подолання відомчого підходу і залишкового принципу у виділенні матеріальних і фінансових ресурсів, створення ефективного економічного механізму природокористування і природоохоронної діяльності.

Управління природокористуванням як система моніторингу планування, планового й госпрозрахункового механізму.

Організаційна структура управління природоохоронною сферою. Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, його завдання і функції. Природоохоронні органи на місцях. Відповідальність і завдання інших органів влади у сфері раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища.

Роль громадськості й засобів масової інформації у природоохоронній діяльності. Громадські організації охорони природи.

Правове регулювання природокористування і природоохоронної діяльності. Об’єкти правової охорони природи (навколишнє середовище в цілому, природні ресурси, окремі природні об’єкти, природні комплекси).

Законодавство України та інші нормативні акти з питань природокористування та охорони навколишнього середовища. Відповідальність за порушення природоохоронного законодавства.

Тема 6. Екологічний моніторинг. Система екологічної інформації

Контроль та управління якістю атмосферного повітря, води, ґрунтів. Екологічний моніторинг і його види. Роль екологічної паспортизації під­приємств у визначенні їхнього впливу на навколишнє середовище і в контролі за дотриманням природоохоронних норм і правил у процесі господарської діяльності. Зміст і структура екологічного паспорта підприємств.

Основи екологічного нормування. Нормування охорони атмосферного повітря. Регламентація якості навколишнього середовища через гранично допустимі концентрації (ГДК), гранично допустимі викиди (ГДВ), тимча­сово погоджені викиди (ТПВ) та орієнтовно безпечні рівні впливу (ОБРВ) забруднювальних речовин у різних середовищах. Нормування споживання і відведення галузей народного господарства. Ліміти споживання і відведення води. Контроль за виконанням норм. Нормування паливно-енергетичних ресурсів.

Система екологічної інформації. Статистика стану, охорони і раціонального використання надр, земельних, водних та інших ресурсів.

Тема 7. Економічні методи управління, регулювання раціонального природокористуваннята охорони навколишнього середовища

Економічні методи як необхідна складова процесу раціоналізації природокористування, види методів і критерії їхньої ефективності. Економічна оцінка природних ресурсів як основа для визначення плати за ресурси. Форми платежу за ресурси: відшкодування затрат на відтворення природних ресурсів; рентні платежі за експлуатацію кращих природних джерел; штрафні платежі за понаднормове використання природних ресурсів. Нормативи платежів за природні ресурси.

Збитки від забруднення навколишнього середовища та врахування їх під час нарахування платежів за викиди забруднювальних речовин. Види збитків. Методи визначення економічних збитків. Економічні збитки від забруднення атмосфери, водних об’єктів, ґрунтів і методи їх визначення. Платежі за викиди забруднювальних речовин. Податки за забруднення компонентів навколишнього середовища. Штрафи за перевищення допустимих викидів та аварійні викиди. Плата за розміщення відходів.

Інвестиційна політика в царині охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування. Фонд охорони природи: джерела накопичення та напрями використання.

Тема 8. Економічна та соціальна ефективність. Здійснення природоохоронних заходів

Природоохоронні заходи та принципи їх економічного обґрунтування. Показники економічної ефективності природозахисних витрат. Чистий економічний ефект природоохоронних заходів. Визначення загальної економічної ефективності затрат на охорону навколишнього середовища. Економічна ефективність природозахисних затрат на попередження втрат чистої продукції внаслідок захворюваності, від скорочення виплат із фонду соціального страхування, від скорочення затрат на лікування тощо.

Соціальна та економічна ефективність безвідходних і маловідходних технологій.

Тема 9. Планування раціонального природокористування та охорони навколишнього природного середовища

Передпланові прогнозні розроблення. Довгострокові державні програми охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів. Принципи і методи планування. Збалансованість використання природних ресурсів. Територіальні схеми раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього середовища. Основні етапи розроблення комплексних схем. Планування охорони водних ресурсів і показники планування. Охорона повітряного басейну. Планування охорони та раціонального використання лісових ресурсів. Розроблення плану з організації заповідників, природних парків, ботанічних садів. Планування відтворення рибних запасів. Охорона надр і раціональне використання мінеральних ресурсів. Визначення потреб у природоохоронному устаткуванні та приладах контролю.

Тема 10. Науково-технічний прогрес та економіка природокористування

Науково-технічний прогрес та його вплив на використання природних ресурсів і стан навколишнього середовища. Можливість науково-тех­нічного прогресу у справі економії ресурсів і захисту середовища проживання людини.

Методи охорони навколишнього середовища від шкідливих викидів. Еколого-економічні проблеми впровадження очисних споруд на підприємствах.

Безвідходні технології як основний напрямок охорони навколишнього середовища від техногенного впливу. Основні напрями безвідходних виробництв: комплексне використання сировини, створення замкнених газо- та водооборотних систем, розроблення і впровадження принципово нових технологій та вдосконалення існуючих процесів і виробництв. Еколого-економічні проблеми використання біотехнологій.

Ресурсозбереження — один із основних напрямів інтенсифікації виробництва. Проблеми зниження ресурсо-, водо-, матеріаломісткості та енергоємності виробництва. Енергозберігальні технології — важливий напрям науково-технічного прогресу. Нові види енергії.

Тема 11. Екологічна експертиза та проблеми її організації

Аналіз управління розвитком продуктивних сил України і можливість погодження економічних та екологічних інтересів суспільства. Концепція екологічної експертизи. Мета, завдання, засоби та організація екологічної експертизи. Екологічна експертиза проектів підприємств, проектів зміни природного середовища на регіональному рівні, екологічна експертиза технологій. Екологічна експертиза зовнішньої діяльності державних, кооперативних та інших підприємств, об’єднань і організацій. Досвід організації екологічної експертизи в інших країнах.

Тема 12. Регіональні екологічніпроблеми України

Екологічні проблеми України, пов’язані з функціонуванням металургійного, хімічного, паливно-енергетичного та агропромислового комплексів. Екологічні зони аварії на Чорнобильській АЕС, промислового Придніпров’я, Донбасу, Криму, Північного Причорномор’я, Полісся і Карпат. Проблеми охорони та раціонального використання земельних і лісових ресурсів України. Проблема поліпшення водозабезпечення населення півдня України.

Тема 13. Міжнародний досвід і міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища. Екологічне виховання населення

Організаційна структура управління раціональним природокористуванням та охоронного довкілля у США, Японії, Канаді.

Екологічне регулювання в інших країнах: основні принципи й підходи. Законодавство про охорону навколишнього середовища. Структура державного управління природоохоронними програмами.

Економічні важелі управління природокористуванням. Державне фінансування охорони навколишнього середовища. Проблеми використання та відтворення відновлюваних природних ресурсів. Роль ресурсозбереження у вирішенні проблем природокористування США, Канади, Японії та інших країн.

Міжнародне співробітництво в царині охорони навколишнього середовища. Зусилля, що спрямовуються в різних країнах на поліпшення екологічної ситуації. Міжнародні природоохоронні організації та асоціації. Екологічне виховання населення.

Поиск по сайту: