Основні напрямки системних досліджень

Історія розвитку системних уявлень.

Історія розвитку методів системного аналізу стосується розвитку складових загальної теорії систем і пов’язана із розвитком двох понять: системності та керування, яке включає етапи прийняття рішень.

1. М.А. Ампер в його роботі «Дослідження філософії наук, або аналітичний виклад класифікації всіх людських знань» (част. І — 1834 p., II — 1843 p.), в якій була виділена наука про керування державою, названа кібернетикою.

2. Польський вчений Броніслав Трентовський в 1843 р. видав книгу «Ставлення філософії до кібернетики як до мистецтва керування народом». За Трентовським дійсно ефективне керування повинно враховувати всі внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на об'єкт керування

3. О. О. Богданов (справжнє прізвище – Малиновський), який протягом 1911-1925 pp. видав 3 томи книги «Всеобщая организационная наука (тектология)».

4.. Н. Вінер. Праця «Кібернетика» 1948 р. визначає кібернетику як «науку про управління та зв'язок в тваринах та машинах». Пізніше Вінер почав аналізувати процеси в людському суспільстві з точки зору кібернетики. З кібернетикою пов'язаний розвиток таких системних уявлень, як типізація моделей систем, виявлення особливого значення зворотних зв'язків у системі.

5. Виникнення загальної теорії систем (ЗТС) пов'язують з іменем австрійського фізіолога Людвіга фон Берталанфі, який в 20—30-і роки займався питаннями системного підходу при вивченні живих організмів, розвиваючи загальну точку зору на необхідність цілісного підходу в біології та фізіології

Основні напрямки системних досліджень.

Наука про системи досліджує застосування системних концепцій у фізичних, суспільних науках та науках про поведінку емпіричним чином. Увага зосереджується на науковому вивченні цілого та цілісності на противагу до поелементного, редукціоністського підходу.

Системна технологія розглядає проблеми, що виникають у промисловості та суспільстві, які можна досліджувати шляхом 9 застосування теорії систем. У системному аналізі, науці про управління, дослідженні операцій, інформатиці та промисловій інженерії концепції ЗТС трансформуються при пошуку практичних розв'язань конкретних проблем.

Системна філософія намагається концептуалізувати взаємні зв'язки та взаємні залежності між теоріями, що сформульовані в різних сферах наукових досліджень, є спробою об'єднати розділи традиційної науки в межах філософських концепцій загальних систем.

Системотехніка виникла у США на початку 50-х років і описує своєрідні «правила поведінки» інженера, що конструює складні системи. Основними завданнями системотехніки є:

— виявлення та описання найзагальніших системних характеристик та закономірностей, що не залежать від конкретного типу технічних комплексів;

— розроблення експериментальних методів, що дозволяють з достатнім рівнем достовірності та за умови прийнятного об'єму ресурсів оцінити теоретичні концепції;

— розроблення методів реалізації принципів системотехніки при створенні та використанні конкретних систем.

Поиск по сайту: