Основна увага приділялася встановленню тісних взаємозв'язків між академічними інститутами, вузами та підприємствами

ДОСЛІДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙ В КИТАЇ

1) Титульна обкладинка.

2) Презентаційний Вступ – частина перша.

Тема інновацій, є актуальною на сьогоднішній день!

Вона займає вагоме місце в глобалізованному світі!

На сучасному етапі розвитку суспільства, в широкому просторі проводяться дискурси про те, якою повинна бути національна інноваційна модель розвитку держави.

У цьому контексті окремо слід виділити національну інноваційну стратегію розвитку Китаю (Китайської Народної Республіки).

3) Презентаційний Вступ.

КНР проявляє підвищений інтерес до питань інноваційного розвитку, технологічного оновлення виробництва, модернізації та випуску науко ємної продукції, в перспективі орієнтованою на експорт.

Республіка володіє висо ким науково-досліднім потенціалом, впроваджує у виробництво експериментальні розробки провідних наукових організацій.

4) Основна частина.

Слід виділити найважливіші реформи у галузі розвитку високих технологій, аби детальніше розглянути питання функціонування китайської моделі інноваційної економіки.

5) Перший етап (1978-1984 рр.).

На першому етапі (1978-1984 рр.), у регіонах Китаю створювалися Вільні Економічні Зони (ВЕЗ), залучалися іноземні інвестиції, заохочувалися інноваційні технології.

Шеньчжень, Чжухай, Шаньтоу, Сямень — найбільш значущі ВЕЗ в Китаї. В них зосереджено високотехнологічне виробництво, як провідних світових компаній, так і наших вітчизняних.

Проникнувши на китайський ринок, великі світові компанії почали інвестувати у великі промислові центри високих технологій в Пекіні, Шанхаї, Гуанчжоу.

Це стало потужним стимулом для розвитку власної високотехнологічної продукції, яка почала активно просуватися на експорт.

Національна стратегія інноваційного розвитку заснована на регіональній політиці.

Політиці впровадження інновацій та високотехнологічного виробництва.

6) Другий етап (1985-1986 рр.).

Характеризувався реформами, спрямованими на зміну системи управління наукою і технікою. Однією з основних цілей цього періоду стала спроба створення ринку технологій з підтримуючими інститутами.

7) На третьому етапі (1987-1992 рр.),

Основна увага приділялася встановленню тісних взаємозв'язків між академічними інститутами, вузами та підприємствами.

!!! Технопарки. В цей час за допомогою однієї з генеральних загальнодержавних науково-виробничих програм, а саме «ФАКЕЛ», приМіністерстві науки і техніки КНР,стало можливим - створення зон розвитку нових і високих технологій (технопарків).

8) Технопарки — це головні центри інновацій, які об'єднали на єдиній території науково-дослідні інститути, об'єкти індустрії, ділові центри, виставкові майданчики, навчальні заклади та стали потужним інструментом залучення реемігрантів з числа технологічної еліти.

Технологічні центри — сприяють розвитку високотехнологічного виробництва та просувають продукцію на зовнішній ринок.

Китайська модель створення технопарків у світовій практиці отримала визначення як модель створення зон розвитку нової і високої технології. Технопарки Китаю можна умовно класифікувати на ті, які розташовані в центральних районах (Пекін, Шеньян) і ті, які розташовані в приморських районах (Шанхай, Хайнань).

9) Четвертий етап (1992-2001 рр.),

Ознаменувався масовим залученням іноземних інвестицій і передових технологій в економіку країни, завдяки тому, що в 1992 році «політика відкритості зовнішньому світу», була поширена на центральні і західні регіони країни.

10) П'ятий етап, розпочався в 2001 році.

Значною подією, що вплинула на розвиток зовнішньоторговельних процесів Китаю, став вступ держави до Світової Організації Торгівлі (СОТ) 11 грудня 2001 р.

Двома особливостями розвитку економіки КНР після вступу до СОТ є:

по-перше, швидкі темпи збільшення обсягу експорту,

по-друге, зміна його структури.

11) У період світової фінансової кризи (початком є 2008 рік), в країні був прийнятий ряд антикризових заходів, серед яких:

Поиск по сайту: