|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ: ФОНЕТИКИ.ФОНОЛОГІЇ. ФОНОМОРФОЛОГІЇПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЯКІ ВАРТО ПОВТОРИТИ ДО КУРСОВОГО ІСПИТУ З СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ: ФОНЕТИКИ.ФОНОЛОГІЇ. ФОНОМОРФОЛОГІЇ 1. Предмет і завдання фонетики як мовознавчої дисципліни, що вивчає артикуляційній та акустичні характеристики звуків української літературної мови, особливості їх сполучуваності в мовному потоці. Сегментні й надсегментні одиниці як предмет вивчення фонетики. 2. Предмет і завдання фонології як мовознавчої дисципліни, що вивчає звуки української літературної мови з погляду їхніх смислорозрізнювальних функцій. Фонологічні школи. 3. Фізично-акустичний, фізіологічно-артикуляційний і лінгвістичний (фонологічний) аспекти вивчення мовних звуків. 4. Будова мовного апарату людини. Артикуляція звуків. Етапи артикуляції. Інструментальне дослідження звуків українського мовлення. 5. Поняття фонеми. Інваріант, основний алофон і варіанти фонеми. Функції фонеми. Принципи виділення фонем. 6. Система фонем сучасної української літературної мови. Голосні фонеми, їх класифікація. Фонологічні особливості голосних. Артикуляційно-акустичні умови творення голосних. Артикуляційна характеристика голосних: за місцем артикуляції; за ступенем підняття, язика та за участю губ. 7. Приголосні фонеми, їх класифікація. Фонологічні особливості приголосних. Артикуляційно-акустичні умови творення приголосних: 1) за участю голосу й шуму в їх творенні; 2) за місцем творення (за активним і за пасивним мовним органом): 3) за способом творення; 4) за наявністю або відсутністю помʼякшення (палаталізації); 5) за наявністю або відсутністю носового забарвлення (назалізації), 8. Специфічні випадки подовження приголосних в українській мові. 9. Фонетична та фонематична транскрипції. 10. Модифікації фонем. Комбінаторні й позиційні зміни голосних: акомодація, редукція, гармонійна асиміляція. 11. Позиційні зміни приголосних. Палаталізація приголосних. Лабіалізація приголосних. Асиміляція приголосних, її різновиди. Дисиміляція приголосних, її різновиди. Спрощення в групах приголосних (чергування приголосних із фонемним нулем): -ждн-, -здн-, -слн-, -скн-, -рдц-, -стн-, - стл-, -стс'к-, -нтс'к-, -нтство-, -рг- та ін. 12. Морфонологія як учення про регулярні фонологічні чергування у складі морфем, повʼязані зі словотвором і словозміною. Узаємозвʼязок фонеми та морфеми. Морфи як варіанти однієї морфеми. 13. Чергування голосних фонем в українській літературній мові. Синхронічне розуміння цих чергувань: а) зумовлених найдавнішими фонетичними процесами: /е/: /о/ (мелю – молоти, себе – собою); /і/: /а/ (лізти – лазити); /о/: /а/ (допомогти – допомагати); /е/:/і/ (летіти – літати); /у/:/а/ (грузнути – грязь); /і/: /и/ (ліпити – липнути); /е/:/и/ (терти – стирати – тру); /у/:/ов/ (кузня – коваль) та інші. б) зумовлених пізнішими фонетичними процесами: чоргування /о/ та /е/ з фонемним нулем; чергування /о/та /е/з /і/; чергування фонем /е/ з /о/ після шиплячих та /й/; чергування фонем /и/ з /о/ у фонемосполученнях /ри/, /ли/ – /ро/, /ло/. 14. Чергування приголосних фонем в українській літературній мові. Чергування /г/:/з´/, /к/:/ц´/, /х/:/с´/ (дорога – у дорозі, рука – руці, завірюха –завірюсі). Історичний коментар другої перехідної палаталізації. Чергування /г/:/з´/, /к/:/ц´/ (княгиня – князь, лик – лице). Історичний Чергування, повʼязані з помʼякшенням приголосних у сполученні з й: а) /г/:/ж/ (друг – дружу), /к/:/ч/ (мокнути – мочу); /х/: /ш/ (сухий – суша); б) /з/:/ж/ (лазити – лажу), /с/:/ш/ (косити – кошу); в) /л/:/л´/ (колоти – колю); /р/:/р´/ (твір – творю); /н/:/н´/ (жонатий – г) /д/:/ж/ (прядка – пряжа), /т/:/ч/ (світити – свіча – свічу); ґ) /зд/:/ждж/ (їздити – їжджу); /ст/:/шч/ (простити – прощу); /ск/:/шч/ д) /г/:/ч/ (допомога – поміч); /к/:/ч/ (випікати – піч). Історичний коментар. Чергування /б/:/бл/ (голубити – голублю); /п/:/пл/ (топити – топлю); /в/:/вл/ (ловити – ловлю); /м/: /мл/ (стомити – стомлений); /ф/:/фл/ (графити – графлю – графлячи). Чергування/б/:/бй/ (бити – бʼю);/п/:/пй/; (пити – пʼю); /в/:/вй/ (вити – Чергування/л/:/в/ (жила, жило, жили – жив). Чергування і з й; у з в. 15. Зміни приголосних перед суфіксами -ськ/ий/, -ств/о/, -ин/а/, -енк/о/. 16. Поняття складу. Основні закономірності складоподілу в українській 17. Наголос в українській мові. Роль наголосу в розрізненні слів та їх форм. Головний та побічний наголоси. Слова з рухомим і нерухомим наголосом. Проклітики й енклітики. Фразовий наголос. 18. Інтонація. Принципи фонетичного аналізу. 19. Дайте визначення й наведіть приклади протези, гаплології, дієрези, епентези, метатези, субституції, гіперизмів, аферези, елізії. 20. Позиційні чергування голосних /у/, /і/ з приголосними /в/, /й/.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |