Залізний вік (1 тис. р. до н.е. – наші дні)

Кіммерійці: (9-7 ст. до н.е.)

Прийшли: з Ірану + асимілювалися з племенами Зрубної культури.

Назва: з «Одіссеї» Гомера.

Територія: Причорномор’я, Приазов’я.

Зяняття: - кочове тваринництво;

- грабунки;

- виплавка заліза з руди;

· культ коня

Воювали: Урарту, Лідія, Фригія, Ассирія.

Результат: державу так і не створили, були витіснені скіфами та асимільовані ними.

Скіфи: (7-3 ст. до н.е.)

Територія: Причорномор’я, Приазов’я, Крим.

Види:царські скіфи, скіфи кочові, скіфи-землероби, скіфи-орачі, алазони, каліпіди (класифікація Геродота).

Державні утворення: «Ішкуза» (8 ст. до н.е. на території Мідії, яку захопили. Проіснувала 28 років).

«Велика Скіфія» (7-3 ст. до н.е.)

«Мала Скіфія» (3 ст. до н.е. – 3 ст. н.е., в Криму, столиця Неаполь).

Походження: з Ірану.

Особливості: - неоднорідність скіфського суспільства (кочові та землероби);

- рабовласницька держава на чолі з царем;

- варварська демократія (система влади за якої влада царя обмежується радою племені).

Зброя: лук.

Війни: 514-513 рр. до н.е. – Дарій І (перси)

Іданфірс (скіфи).

Найбільший розквіт: IV ст.. до н.е. – цар Атей. Атей карбував власну монету; загинув в бою проти Філіпа ІІ Македонського у 339 р. до н.е.

Занепад: ІІІ ст.. до н.е. навала сарматів втратили всі території крім Криму держава Мала Скіфія (вела боротьбу з грецькими містами-державами).

Культура: - ювелірна майстерність (звіриний стиль)

- царські поховання (кургани Чортомлик, Куль-Оба, Солоха, Товста Могила).

Сармати: (3 ст. до н.е.-3 ст. н.е.)

Територія: Приазов’я.

Назва: «Оперезані мечем», «Керовані жінками».

Походження: Іран/ амазонки + скіфи.

Суспільство: - перехідний етап (державу так і не створили);

- пережитки матріархату (Амага, Томіріс)

жінка тренувалася поряд з чоловіками й не вступала в шлюб поки не вб’є першого ворога.

Військова справа: катафрактарій – кіннота в залізних панцирах атакувала замкнутим клином німецькі лицарі.

Релігія: культ коня.

Витіснили: ІІІ ст.. – готи;

ІV ст.. – гуни.

АНТИЧНІ МІСТА-ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я

(7 ст. до н.е. – 3 ст. н.е.)

Причини Великої Грецької колонізації:

- демографічна;

- аграрна;

- торгівельна;

- соціальна.

Перші колонії: Ольвія, Пантікапей, Херсонес, Фанагорія, Борисфеніда.

Вихідці з Мілету та Гераклеї Понтійської

Платон: «Греки обсіли Чорне море, неначе жаби ставок».

Організація суспільства:Поліс (місто + хора – прилегла територія).

Політичний устрій: рабовласницькі республіки:

Аристократичні Демократичні

Ольвія Херсонес та ін..

480 р. до н.е. – Боспорське царство: (Керчинський та Таманський півострів):

- монархія – династія Археанактиди;

- підкорили Пантікапей, Фанагорію, Германассу;

- 107 р. до н.е. – повстання Савмака (скіф).

Наслідки: - зародження демократії;

- прогресивні технології землеробства і ремесла;

- товарно-грошові відносини;

- ювелірна справа та кераміка;

- виноробство та садівництво;

- процес урбанізації (виникнення міст);

- антична культура (театр, скульптура, гімназії);

- покровитель міст – Аполлон.

ІІІ – ІV ст.. – витіснені спочатку готами, потім гунами; лише Пантікапей та Херсонес потрапили під владу Візантійської імперія.

Хронологічна пряма

1 млн. 150 тис. 35 тис. 11-10 тис.

ранній палеоліт середній палеоліт пізній палеоліт

10 тис. 6 тис. 4 тис. 3,2 тис.

Мезоліт Неоліт Енеоліт

3,2 тис. 1 тис. залізний вік

бронза 9 ст. кіммерійці 7 ст.

7 ст. 3 ст. 0 3 ст. 5 ст.

Скіфи Сармати Київ

Велика Грецька колонізація слов’яни

СХІДНІ СЛОВ’ЯНИ

Етногенез – походження народу, визначення його історичної батьківщини.

ЗАРОДЖЕННЯ СЛОВ’ЯН

АВТОХТОННА ТЕОРІЯ

ІІ тис. доба бронзи кіммерійці 7 ст. скіфи-орачі 3 ст.

- Комарівська

-

- Білогрудівська

- Чорнолісська

3 ст. Зарубинецька к-ра 1,2 ст. н.е. Черняхівська к-ра 4 ст.

0 за сарматів за готів

4 ст. антське царство (цар Бож) 5 ст. князівство Русь 9 ст.

9 ст. Київська Русь 12 ст. Галицько-Волинське князівство 14 ст.

14 ст. У складі Литви та Польщі 16 ст.

Дати:

IIтис.до н.е.-поява слов’ян на території України.

І-ІІ ст.. н.е. – перші письмові згадки про слов’ян (Пліній Старший, Тацит, Птолемей).

венеди

Vст. – заснування Києва.

Теорії походження:

1) Автохтонна(місцеві);

2) Нормандська(від вікінгів);

3) Дунайська – за «Повістю минулих літ», підтримував Погодін, походили від болгар та угорців.

4) Скіфо-Сарматська (азіатська) - за Баварською хронікою 9 ст, предки - скіфи й сармати.

5) Вісло-Одерська – польські вчені – Ю. Косташевський.

6) Дніпро-Одерська – В.Гензель (поляк), В.Третяков (росіянин).

7)Вісло-Дніпровська – сучасні укр.. вчені.

Археологічні культури слов’ян

Зарубинецька культура: відкрита В. Хвойко у 1899 р. с. Зарубинці.

можливо зі скіфів-орачів

господарство – зернотерка, ліпна кераміка

тиск з боку сарматів, відійшли в Північні райони

ІІ ст. – остаточно знищені готами.

Черняхівська культура: В. Хвойко

вищий рівень розвитку, господарство: жорна, гончарне коло

кінець IV – сер. V ст. – знищені гунами (434-453 – Аттила)

Остгодське царство Германаріха: ІІІ-ІV ст. Приазов’я та Причорномор’я

воювали з венедами

розкололи їх

склавіни анти Сх. Слов’яни

Наддністрянщина Наддніпрянщина

частково знищені гунами воювали з Візантією (Балканські війни)

перетворилися на Південних і Західних слов’ян

Антське царство Божа (описане в «Слові о полку Ігоревім»): IV – V ст. знищене готами.

375 р. – готський цар Вінітарій переміг антів.

376 р. – Вінітарія розбили гуни.

БАЛКАНСЬКІ ВІЙНИ

Учасники: східні слов’яни + Візантія.

Причини: освоєння нових земель.

Поштовх: VI ст. – переселення слов’ян на південний берег Дунаю (володіння Візантії).

імператор надав їм дозвіл.

Хід: 550-551 рр. – 3 тис. антів взяли в облогу декілька візантійських фортець завоювали.

Результати: посилення майнової диференціації слов’янського суспільства.

588 р. – прихід Авар з Центральної Азії в Північне Причорномор’я.

602 р. – остання згадка про антів в візантійських джерелах.

Авари пішли на захід і у VII ст. на землях Візантії утворили державу

Аварський каганат

Навала аварів припинила Балканські війни.

ГОСПОДАРСТВО СХІДНИХ СЛОВ’ЯН (АНТІВ) VI-VII СТ.

Влада: варварська демократія (народні збори віче князі, старійшини)

Існувало рабство (військовополонені,сусіди).

Господарство: землеробство:

1) Перелогова система-до повного виснаження землі;

2) Парова (двопільна);

3) Підсічно-вогнева-дерева вирубали,пеньки спалили.

сіяли – рало

збирали – серпи(все з заліза)

Промисли: мисливство, рибальство, збиральництво, бортництво (збирання меду диких бджіл).

Торгівля: хутро диких звірів, мед, віск.

Ремесла: чорна металургія, склоробство, ткацтво, гончарство.

Скотарство: велика рогата худоба, свині, коні.

Землеробство: пшениця, просо,гречка.

Релігія: політеїзм (язичництво)

- культ предків;

- віра в потойбічне життя;

- обожнювання сил природи (лісовики, мавки, волянки, полудниці, русалки, берегиня, вовкулака, упир);

- існували культи;

- священне дерево – дуб (Перун);

- святилища, ідоли.

Пантеон: Перун – бог грому;

Дажбог – сонце;

Велес – тварини;

Стрибог – вітер;

Симарагл – рослини;

Мокош – родючість.

Кінець V ст.. – виникнення Полянського князівства центр Київ.

Кий, Щек, Хорив – 480 р. н.е.

Арабські автори називали Куявія.

V – VII ст. – приєднуються сіверяни та уличі. Князівство «Русь» - династія Києвичі.

Причини виникнення: - річки Рось, Росава, Роставиця;

- назва скандинавських племен - роутси.

V-VII ст. – Велике розселення слов’ян - 14 союзів племен(князівств)-сучасні Україна,Росія,Білорусь..

6-9 ст.

Куявія Славія Артанія

Київ Новгород Причорномор’я

Києвичі Рюриковичі

882 р. - КИЇВСЬКА РУСЬ.

ПЕРШІ КНЯЗІ

ДИНАСТІЯ КИЄВИЧІ

КИЙ – V ст.Справжнє походження невідоме. За «Повістю минулих літ» служив у Візантії, повертаючись заснував місто,за «Руським літописом»-перевізник через Дніпро.

~ більше 300 років відомості не збереглися, хто правив – невідомо.

ДІР - мало відомостей, нащадок Кия, або боярин Рюрика, старший брат Аскольда, займався внутрішньою політикою (дерев’яні укріплення навколо Києва).

АСКОЛЬД – теж точне походження невідомо, займався зовнішньою політикою, ходив у походи проти Візантіі (3).

- у 860 р. охрестився у Константинополі;

- звільнив полян від сплати данини хозарам, мав титул «кагана»!

- походи 886 та 874 р. проти Візантіі – програв

помер у 882 р. внаслідок змови язичницької знаті вбитий Олегом.

ДИНАСТІЯ РЮРИКОВИЧІ

Засновник: Рюрик вікінгський принц, правив Новгородом з 869 по 879 рр.

ОЛЕГ ВІЩИЙ

(882 -912 рр.)

Походження: воєвода Рюрика, після його смерті опікун сина Ігоря, точних відомостей про народження та походження немає.

882 р. – на замовлення київських бояр вбиває Аскольда й стає київським князем.

Внутрішньою політикою не займався.

Зовнішня політика:

- об’єднав Новгород й Київські землі;

- приєднав племена меря, чудь, весь;

- уклав мирну угоду варягами (сплатив данину – 300 золотих монет);

- підпорядкував Києву східнослов’янські князівства: древляни, сіверяни, радимичі, словени, кривичі;

- започаткував торговий шлях «Із варяг у греки»

- відбив напад угрів (угорські племена);

- провів декілька походів проти Арабського халіфату;

- здійснив два переможні походи проти Візантії (907, 911 рр.);

907 р. – торгова угода, щит на воротах;

911 р. – угода про піратство.

Помер від укусу змії у 912 р.

ІГОР

Роки правління: 912 - 945.

Походження: син Рюрика, династія Рюриковичі.

Політика: - відновив владу над древлянами та уличами;

- уклав у 915 р. мир з печенігами (який останні не виконували);

- провів два походи проти Візантії (941 та 943 рр.) обидва програв;

- здійснив похід на Закавказзя 944 (або 943) р. – завершився перемогою, заволодів містами Дербент та Бердаа.

Загинув у 945 р. внаслідок повстання древлян через нефіксовані збирання полюддя (данини).

ОЛЬГА

«Наймудріша серед усіх людей»

Роки правління: 945 - 964 рр.

Походження: псковська княжна, дружина Ігоря.

Внутрішня політика:

- придушила повстання древлян;

- адміністративна реформа (поділила країну на 20 погостів – областей);

- податкова реформа (об’єм податків відомий ще з весни);

чіткі розміри данини - уроки.

- розбудувала Київ (перший кам’яний будинок – «Ольжин Двір» - резиденція);

- збудувала першу дерев’яну церкву та систем укріплень.

Зовнішня політика:

- надавала перевагу дипломатії;

- 946 р. відвідала Константинополь й уклала мирну угоду з візантійським імператором Костянтином Багрянородним;

- листувалася з німецьким імператором Оттоном І;

- 961 - 962 рр. – місія ченця Адальберта (поширення католицизму), завершилась провалом;

- охрестилася в Константинополі;

Померла у 969 р.

СВЯТОСЛАВ ХОРОБРИЙ (Завойовник)

«Запорожець на престолі» (М. Грушевський).

«Іду на Ви» - попереджав про напад.

Роки правління: 964 – 972 рр.

Походження: Рюрикович, син Ігоря та Ольги.

Внутрішня політика:

- не займався, замість нього Ольга до 969 р;

- сприяв зміцненню влади князя;

- провів адміністративну реформу: Київ – Ярополк, Овруч – Олег, Новгород – Володимир;

- заклав принцип монархічного правління;

- збирався перенести столицю до Переяславця на Дунаї;

- переслідував християн.

Зовнішня політика:

- 964 – 966 рр. – повернув до складу Київської Русі в’ятичів і розгромив Волзьку Болгарія, завдав поразки Хозарському Каганату (під час другого походу 968 р.);

- підкорив племена ясів та косогів (Закавказзя);

- 968 – 969 рр. – І Дунайський (Балканський) похід – успішний, взяв Переяславець, печеніги напали на Київ, довелось повертатися;

- 969 – 971 рр. – ІІ Дунайський похід – програв (взяв столицю болгар Пловдив, але під Доростолом на нього напали візантійці, взяли його в облогу. 971 р. – відступив. Загинув в березні 972 р. – на Дніпровських порогах – печенізький хан Куря (кубок з черепа).

Напис на кубку «Чужих бажаючи, свою погубив».

ЯРОПОЛК

Роки правління: 972 – 979 рр.

Походження: Рюрикович, син Святослава.

Політика:

- припинив переслідування християн;

- налагодив відносини з країнами Заходу;

- 977 р. вбив брата Олега;

- 979 р. втікає до Польщі, бо Володимир підходить до Києва;

- 980 р. повертається до Києва (вбитий варягами на прохання Володимира).

ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ (980 – 1015)

«Красне Сонечко»

Мета:

- ліквідація сепаратизму;

- розширення та укріплення кордонів;

- підвищення міжнародного авторитету;

Внутрішня політика:

- заклав Володимир-Волинський;

- збирання східнослов’янських племен, приєднав хорватів, дулібів, в’ятичів, радимичів, волинян;

- військова реформа: замінив варягів (вікінгів у вікінгів у війську на слов’ян);

- адміністративна реформа: на чолі кожного князівства розставив своїх синів (12) та довірених осіб;

- судова реформа: запровадив новий звід законів «Устав земляний»;

- грошова реформа: золотники, срібники;

- освітня реформа: «школа для дітей бояр – нарочитої чаді»;

- 1-ша релігійна реформа: 981 р. – реформування язичництва запровадив пантеон богів на чолі з Перуном;

- 2-га релігійна реформа: 988 – 991 рр. – запровадив християнство писемність (кирилиця - Кирило та Мефодій);

- архітектурна реформа: «Місто Володимира» - 10 гектарів. Десятинна церква 996 р.

Зовнішня політика:

- збудував «змієві вали» - система фортець, валів, укріплень з вогневою сигналізацією на вежах з метою захисту від печенігів;

- боротьба з Польщею (приєднав Червенські міста);

- дипломатичні відносини з Візантією, Німеччиною, Римом, Угорщиною, Чехією «угоди миру та любові»;

- Започаткував «шлюбну дипломатію».

СВЯТОПОЛК ОКАЯННИЙ (1015 – 1019)

1015 р. – помирає Володимир Великий під час підготовки карального походу до Новгорода проти сина Ярослава, який відмовився платити данину.

1015 – 1019 рр. – міжусобна боротьба між синами.

1015 р. – Святополк вбиває своїх зведених братів – Бориса, Гліба й Святослава й отримує київський престол.

Ярослав йде на нього війною й Святополк втікає до Польщі (1016 – 1018).

Згодом повертається з польським військом й повертає собі владу за право поляків грабувати Київ (1018 р.).

1019 р. – бій на річці Альта (Ярослав його перемагає під Переяславом отримує престол.

ЯРОСЛАВ МУДРИЙ (1019 – 1054)

Мета:

- підвищення міжнародного авторитету Київської Русі;

- розвиток освіти та культури.

1023 р. – Лиственська битва Мстислав прийшов з Тьмутаракані й розбив біля Чернігова військо Ярослава.

Поділене правління: Лівобережжя – Мстислав

Правобережжя – Ярослав

Насправді править Ярослав

1036 р. – смерть Мстислава, одноосібна влада Ярослава.

Внутрішня політика:

- сприяв централізації держави;

- 1036 р. розгромив печенігів під Києвом;

- Збудував «Місто Ярослава» (70 гектарів), Собор Святої Софії (1037), Золоті Ворота, Георгіївську та Ірининську церкви;

- перший писаний звід законів «Руська Правда» 1-ша частина – «Правда Ярослава»;

- заснував Печерський монастир – далі Лавра;

- 1051 р. – проголошення власного патріархату (митрополит Ілларіон) Візантія не визнала;

- школи, літописання, бібліотека при Соборі Святої Софії – 500 примірників;

- горизонтальний принцип спадкування.

Зовнішня політика:

- продовжив боротьбу з Польщею за Червенські міста;

- розширив кордони на півночі (чудь, вожь, жора);

- дипломатичні відносини з Візантією та Німеччиною – 1043 р. – остання русько – візантійська війна;

- подальший розвиток шлюбносімейної дипломатії. «Тесть Європи».

КИЇВСЬКА РУСЬ ЗА НАСТУПНИКІВ ЯРОСЛАВА

1054 – 1057 рр. – міжусобна боротьба між синами Ярослава.

1057 – 1073 рр. – «Тріумвірат»: спільне правління Ізяслава, Святослава та Всеволода.

1060 р. – розбили торків (з Приаралля).

1068 р. – бій на р. Альта проти половців програли відступили до Києва.

Загроза завоювання Києва половцями.

Кияни «віче» просять дати їм зброю та коней для захисту міста.

Ізяслав не дозволяє – боїться народного повстання.

15 вересня 1068 р. – кияни звільнили з в’язниці Всеволода Брячиславовича (Полоцького) посадили його княжити в Києві (7 місяців).

Ізяслав втік до Польщі.

1069 р. – Ізяслав разом з польським королем Болеславом ІІ Сміливим пішли на Київ Всеслав втік до Полоцька Ізяслав повернув собі трон й дозволив полякам грабувати Київ.

«Триумвірат відновився»

1072 р. – у Вишгороді відкриття Борисоглібської церкви написали «Правду Ярославичів» (власність на землю з колективної ставала приватною, але лише князівською; прописані принципи правління в Триумвіраті.

1073 – 1093 рр. – почергове правління Святослава, Ізяслава та Всеволода.

1073 р. – Святослав із Всеволодом вигнали Ізяслава:

Святослав – Київ 1076 р. - помер

Всеволод - Чернігів

1076 – 1078 рр. – Ізяслав + Всеволод проти Олега Святославовича.

Перемогли, але в 1078 р. Ізяслав загинув в бою.

1078 – 1093 рр. – Всеволод править Києвом.

Володимира Мономаха (сина) посадив у Чернігові.

1093 – 1113 рр. – правління Святополка ІІ Ізяславовича.

- один з ініціаторів Любецького з’їзду;

- не зміг захистити Київську Русь від половців;

- жадібний, сріблолюбивий, оточив себе лихварями й запровадив «соляний закон»

вигнаний киянами!

Князівські з’їзди:

1097 р. – Любецький: «По що ми губимо руську землю» - об’єднання з метою захисту від половців; запровадження спадкового володіння князівствами.

1100 р. – Увітичський: питання припинення міжусобиць.

1103 р. – Долобський: спільна боротьба з половцями.

ВОЛОДИМИР МОНОМАХ (1113 – 1125)

Мета: - відновлення могутності та єдності Київської Русі;

- боротьба з половцями;

1078 – 1094 рр. – був Чернігівським князем.

1094 – 1113 рр. – став Переяславським князем.

1113 – 1125 рр. – Київський князь.

Внутрішня політика:

- вніс зміни та доповнення до «Правди Ярославичів» дозволив закупам подавати скарги на своїх панів, обмежив свавілля лихварів («Статут Володимира Мономаха»);

- сприяв централізації держави (об’єднав ¾ земель Київської Русі);

- розвивав династичні зв’язки;

- написав «Повчання дітям» (виклав власний досвід державотворення);

- в Києві побудував міст через Дніпро;

- легенда про «Шапку Мономаха» коронували всіх московських царів насправді вона з XIV ст., тому не могла бути Мономаховою.

Зовнішня політика:

- ще до отримання титулу провів два вдалих походів проти половців – 1003 та 1111 рр.;

- за життя провів 83 походи, полонив 300 половецьких князів;

- для захисту від половців будував оборонні споруди на Півдні Київської Русі зі світловою сигналізацією на баштах;

- відновив міжнародний авторитет Київської Русі.

Походження Володимира Мономаха: син Всеволода, переяславського князя, онук Ярослава Мудрого, мати- дочка візантійського імператора Констянтина ІІ Мономаха (звідси прізвище) Анастасії Мономах.

У 1113 р. став на Київський престол на запрошення київського віче (у віці 60 років).

РОЗПАД КИЇВСЬКОЇ РУСІ ТА ВИНИКНЕНЯ САМОСТІЙНИХ КНЯЗІВСТВ.

Причини та передумови роздробленості Київської Русі.

ХІІ ст.. – Київська Русь роздроблена на 15 князівств.

XIV ст.. – на 250 князівств.

Поштовх: - поділ Володимиром Великим та Ярославом Мудрим між синами;

- Любецький з’їзд князів та його рішення;

Причини феодальної роздробленості:

1) Натуральне господарство.

2) Великі простори держави та етнічна неоднорідність населення.

3) Зростання великого феодального землеволодіння (1097 р. – Любецький з’їзд князів – право успадковувати землі).

4) Історична обумовленість (імперія Карла Великого).

5) Відсутність чіткого механізму спадкоємності князівської влади (горизонтальний та вертикальний принципи).

6) Занепад Києва як торгівельного центру – кінець ХІІ ст.. (занепад шляху «із варяг у греки» в результаті хрестових походів).

7) Посилення експансії степових кочовиків (печеніги, торки, половці).

Характеристика окремих земель Київської Русі.

Більшість – монархії.

Новгородська і Псковська земля – боярські республіки.

Найбільші князівства: Київське;

Чернігово - Сіверське;

Переяславське;

Галицьке;

Волинське.

БОРОТЬБА УКРАЇНСЬКИХ КНЯЗІВСТВ З КОЧОВИКАМИ

Перші кочовики ще за кіммерійців Північне Причорномор’я згодом заснували Хозарський каганат.

Печеніги: з 915 по 1036 рр. – 16 нападів. Нападали переважно коли Київ був беззахисним (міжусобиці або князь пішов у похід).

Володимир Великий:

- «змієві вали»;

- фортеці;

- сигнальні вогнища в степу.

Ярослав Мудрий: остаточно їх знищив у 1036 р. і на місці битви збудував Софіївський собор.

Історична доля: частина асимілювалася з місцевим населенням, частина перекочувала на Дунай.

Торки: в другій половині Х ст.. прийшли з Приаралля; у 1060 р. були розгромлені русською дружиною.

Історична доля: оселилися на Півдні України й дістали назву «чорні клобуки» за чорні шапки.

Половці: прийшли з середини ХІ ст.. спочатку мали дружні відносини з Київськими князями (одружувалися з їхніми дочками, допомагали один одному військом. Потім починають нападати всього здійснили 46 нападів.)

1062 р. – І-й напад (на князя Всеволода, Переяславське князівство програв).

1068 р. – ІІ-й напад (проти «Триумвірату» програли Київ врятували мешканці міста)

Активна участь в боротьбі Володимир Мономах (здійснив 3 великі походи).

1103 р. – І-й похід; 1111 р. – ІІ-й похід; 1116 р. – ІІІ-й похід.

Після цього половецькі хани протягом ¼ століття не насмілювалися нападати на Русь. В 1120 р. син Володимира Мономаха Ярополк пішов з військами проти половців, він не знайшов їх взагалі.

Але в кінці ХІІ ст.. половці знову перейшли в наступ. Заснували власну державу – Дешт – і-Кипчак.

1183 р. – похід проти половців Святослава Всеволодовича, (Київський князь) та Ігоря Святославовича (Новгород-Сіверський князь) на р. Хухра, бій виграли.

1185 р. – Ігор Святославович (сам, бо не бажав ні з ким ділити своєї слави) програв битву на р. Каялі («Слово о полку Ігореві»).

Історична доля: поступилися позиціями в результаті на вали монголо-татар; асимілювалися з місцевим населенням.

МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА

Поява монголо-татар.

На початку ХІІІ ст.. – половецькі набіги втратили своє значення, бо з Азії посунули полчища монголо-татар.

1206 р. – хан Темучин об’єднав навколо себе всі монголо-татарські племена, які кочували по течії р. Амур і взяв собі титул чингісхана. (верховний правитель імперії монголів).

1211 р. – йде завойовувати світ (загарбує Північний Китай, Середню Азію).

1220 р. – загарбує Закавказзя.

1222 р. – розбив на Дону половців.

1223 р. – бій на р. Калка (сучасна Донецька обл..), очолили половецький Хан Котян, Галицький князь Мстислав Удалий 3 дні (програли через неузгодженість дій).

Кочовикам була відкрита дорога на Русь, але вони чомусь повернули в свої степи, щоб повернутися через 14 роки.

Вторгнення монголо-татар у Русь

1236 р. – військо монголо-татар на чолі з ханом Батиєм (онук Чингісхана) посунуло на Русь; зруйнувало державу Волзько-Камських болгар.

1237 р. – напад на північно-східну Русь (Рязанське та Володимирське, а також Суздальське князівства, до Новгорода не дійшли).

Осінь 1239 р. – Південноруські землі (Переяслав вирізали, Чернігів спалили).

Оборона Києва

Осінь 1240 р. – підійшли до Києва, запропонували здатися, кияни відмовилися. Головнокомандувач військами Києва – Дмитро (Галицько-Волинський князь).

6 грудня 1240 р. – монголо-татари перейшли замерзлий Дніпро й опинилися під мурами міста. Кияни заховалися за мури «міста Ярослава», татари розбили мури й увірвалися до Києва.

Десятинна церква (хори) – загинули люди.

Київ пограбували та спалили (з 40 великих споруд вціліло лише 6).

Дмитро поранили радник Батия.

Наступ на Захід

Завоювали Волинь, Поділля, Галичину (не завоювали лише Кам’янець).

1241 р. – Польща. 1242 р. – Хорватія.

Далі завоювання припинили через опір місцевого населення.

Монголо-татарське іго на Русі

Держава – Золота Орда; Столиця – Сарай; Правитель – Хан; Документ на правління – Ярлик.

Податки - грошима та «кров’ю».

Баскаки – збирачі податків, чиновники, наглядачі.

Наслідки: - скорочується кількість населення;

- занепадають ремесла і міста;

- не розвивається культура та торгівля;

- занепадає мова, звичаї;

- Європа отримує можливість розвиватися далі.

ІСТОРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Київська Русь: Площа – 800 км²

Населення – 5 млн. чол..

1/7 міських жителів

240 населених пунктів

Київ – 50 тис. жителів.

\

Значення

ТериторіальнеЗовнішньополітичнеКультурне

(3 держави)

Україна зовнішні зв’язки великі здобутки

Білорусь

Росія

Міжнародне значення Київської Русі

Від військових сутичок до дипломатичних відносин.

Зв’язки: Візантія, Німеччина, Польща, Угорщина, Болгарія, Чехія, Норвегія, Швеція, Франція, Англія, Арабський Халіфат, Закавказзя.

Воювали: печеніги, торки, половці, монголо-татари.

Київська Русь припинила своє існування під ударами полчищ монголо-татар.

ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА

Галичина: князівство сформувалося у ІІ-ій половині ХІ ст. після смерті Ярослава Мудрого, його син Володимир рятуючись від міжусобиць втік до Галича. Засновник династії – Ростислав Володимирович (онук Ярослава Мудрого) – після Любецького з’їзду.

Династія: Ростиславичі.

Ярослав Осмомисл (1152 – 1187 рр.):

- володів 8 мовами;

- збудував Успенський собор у Галичі;

- воював проти половців;

- розширив кордони до Карпат;

- сприяв розвитку ремесла та торгівлі;

- у «Слові о полку Ігоревім» згадується, що він «підпер гори Угорські своїми військами» і «зачинив ворота Дунаю».

Волинь: до середини ХІІ ст.. не мала власної князівської династії, була вотчиною київських князів. Була віддана у спадок онуку Ярослава Мудрого – Ізяславу ІІ Мстиславовичу.

Династія: Мономаховичі.

Причини розвитку:

- віддаленість від Києва (менше впливу);

- важко доступність для кочовиків степу;

- вдале географічне розташування (на перехресті торгових шляхів);

- великі родовища солі (товар);

- наявність сильних лідерів (Роман Мстиславович, Данило Галицький).

РОМАН МСТИСЛАВОВИЧ (1170 – 1205)

З 1170 р. – князь Волинської землі.

В 1188 р. розпочав боротьбу за Галичину, але програв.

1199 р. – за допомогою польського князя Лешка Білого завоював Галичину.

Утворилося Галицько-Волинське князівство.

Політика:

- 1201 (1203) р. – захопив Київ;

- підтримував дипломатичні відносини з Візантією і Тевтонським орденом;

- 1204 р. Папа Римський Інокентій ІІІ запропонував йому корону в обмін на католицизм відмовився;

- провів 3 вдалі походи проти половців;

- придушив боярську опозицію в Галичині (вигнав з краю впливовий рід Кормильчичів).

Загинув 19 червня 1205 р. в військовій сутичці неподалік польського міста Завихвост.

ДАНИЛО РОМАНОВИЧ ГАЛИЦЬКИЙ (1219-1264)

Після смерті Романа Мстиславовича дружина Анна + сини: Данило (4 роки) та Василько (2 роки). Анна втікає до Угорщини за князівство змагаються галицькі бояри Кормильчичі, угорський король Кальман, чернігівські князі Ольговичі. (Мстислав Удатний)

1219 р. – Данило відвойовує Володимир.

1221 р. – відвойовує Волинь.

1238 р. – приєднання Галича, розбиває тевтонців під Дорогочином.

1245 р. – Ярославська битва (Данило Галицький проти поляків, угорців та галицьких бояр) переміг Данило.

Політика:

- 1223 р. – приймав участь у битві на р. Калка.

- 1237 р. – заснував м. Холм.

- 1239 р. – підкорив Київ (доручив управляти Дмитру).

- 1245 р. – отримав від Батия ярлик на правління.

- 1249 р. – заснував Галицьку митрополію.

- 1253 р. – коронований у м. Дорогочин (корона від Папи Римського спроба розпочати хрестовий похід проти Золотої Орди).

- 1253-1254 рр. – підкорив племена ятвягів (литовські племена).

- 1254-1255 рр. – розбив загони хана Куремси.

- 1255 р. – заснував м. Львів (на честь Сина).

- 1259 р. – зазнав поразки від орди хана Бурундая.

- Прагнув створити анти монгольську коаліцію (Західно-Європейські держави) не вдалося.

- Прагнув зініціювати хрестовий похід під зверхністю Папи Римського.

ЛЕВ ДАНИЛОВИЧ (1264 – 1301)

- переніс столицю до міста Львів;

- підтримував дружні відносини з Золотою Ордою;

- приєднав частину Закарпаття з м. Мукачів.

ЮРІЙ І ЛЬВОВИЧ

- переніс столицю до Володимира-Волинського;

- мав титул «короля Русі»;

- домігся незалежності в 1303 р Галицької митрополії від Константинопольського патріархату.

АНДРІЙ ТА ЛЕВ ІІ (1315 – 1323)

-правили спільно (дуумвірат);

-воювали проти Золотої Орди, загинули.

БОЯРСЬКА РЕСПУБЛІКА КОРМИЛЬЧИЧІВ (1323 – 1325)

Населення перестало їм сплачувати податки, шукають князя як символ влади.

ЮРІЙ ІІ БОЛЕСЛАВ (1325 – 1340)

- син мазовецького князя, запрошений боярами на трон;

- намагався обмежити владу бояр за що був ними отруєний.

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ

Квітень 1340 р. – помер Юрій Болеслав ІІ, розпад Галицько-Волинської держави на окремі частини влада бояр.

ГАЛИЧИНА

Квітень 1340 р. - (через 9 днів) – польський король Казимир ІІІ вступив у Галичину й пограбував Львів (княжий палац на «Високому замку») повернувся у Польщу.

Травень 1340 р. – галицькі бояри проголосили своїм правителем Дмитра Детька, який заручився підтримкою татар і змусив Польщу визнати незалежність Галичини (угода про нейтралітет).

1344 р. – Д. Детько помирає, Польща прагне знову захопити Галичину.

1350 р. – угода між польським королем Казимиром ІІІ і Угорським королем Людовіком (Людовік дає Казимиру військо, за це після його смерті править сам завойованими землями).

1370 р. – смерть Казимира, за угодою королем Польщі стає Людовік і щоб не втратити Галичину передає її як угорську провінцію своєму наміснику, скасувавши її автономію. Галичина належить Угорщині по 1387 р.

1387 – 1939 рр. – Галичина належить Польщі.

Становище українських земель під владою Польщі

Полонізація: політика польського короля спрямована на примусове поширення польської мови, культури, релігії.

Наприклад:

- Українські землі роздавалися лише полякам.;

- Розрідження населення.

- Заборона займатися торгівлею для українського населення.

- До управління допускалися лише католики.

- Православних селили в окремих районах (м. Львів).

1340 р.

ГаличинаВолинь

боярська республіка автономне князівство підкоряється Литві

ВОЛИНЬ

1340 р. – бояри самі запросили на престол литовського князя (Любарта Гедиміновича).

Мета: захист від татар, поляків та угорців.

Литовські племена напередодні об’єднання

- Кожне плем’я жило окремо одне від одного, мало свого вождя.

- Займалися хліборобством та мисливством.

- Язичники.

- Бідна на природні багатства територія не приваблювала завойовників.

- З ХІІ ст. напади Тевтонського ордену назріла необхідність об’єднуватися.

Об’єднані князем Міндовгом.

Правління Ольгерда (1345 – 1377 рр.)(син Гедиміна, брат Любарта)

Політика:

- «Правління Ольгерда – це процес збирання українських земель під крилом Литви»(О. Субтельний) приєднав до Литви Чернігово-Сіверщину, Подніпров’я, Київщину, Переяславщину.

- 1362 р. розбив на «Синіх водах» військо татар.

- Отримав узбережжя Чорного моря, Поділля.

- Щодо українських земель користувався принципом «старовини не рушимо, нового не запроваджуємо»

- «Литовська Русь» литовці запозичили українську писемність, релігію, мову, архітектуру і т.д.

Кревська унія

1377 р. – смерть Ольгерда (призначив своїм спадкоємцем за заповітом молодшого сина Ягайла)

Обурені старші брати заручившись підтримкою Угорщини, Московії та Тевтонського ордену розпочали боротьбу за корону.

Ягайло, щоб не втратити владу, змушений був шукати собі союзників, найбільш підходящою була Польща.

У Польщі 1382 р. помирає король Людовік Угорський, спадкоємницею проголосили його доньку Ядвігу, яка одружилася з австрійським принцом Вільгельмом.

Литва звернулася до Польщі з пропозицією об’єднання, результатом якої було укладення Кревської унії.

Кревська унія - об’єднання Литви й Польщі, насправді початок процесу поглинання Польщею Литви.

Мета: захист від спільного ворога – тевтонців.

Закріплена: династичним шлюбом Ядвіги (розлучена) з Ягайлом.

Умови унії:

- Ягайло стає королем Польщі.

- В Литві вводять обов’язкову католицьку віру.

- Литва приєдналася до Польщі.

- Ягайло охрестився й змінив ім’я на Владислав ІІ.

Українські землі за князювання Вітовта

Кревська унія не мала масової підтримки у населення.

Причини:

- у Литві почалося насильницьке поширення католицизму;

- Литва підпала під політичну залежність Польщі, що викликало гостре обурення місцевої знаті, яке очолив двоюрідний брат Ягайла – Вітовт.

- 1390 р. – Острозька угода – Вітовт став князем Литви.

Внутрішня політика:

- Ліквідував владу удільних князів на українських землях, замінивши їх на дрібних бояр. Це обурило великих феодалів, але сприяло централізації держави;

- відновив існування православної церкви;

- збереглося використання білоруської та української мови;

- українське населення було прирівняне в правах до литовського.

Зовнішня політика:

- 12 серпня 1399 р. – битва на р. Ворскла( втрутився в міжусобну боротьбу між татарськими ханами, хан якого він підтримував програв – це послабило позиції Вітовта, і він змушений був шукати зближення з Польщею);

- 1401 р. – Віленська угода (Вітовт визнав васальну залежність від Польщі, було укладено компромісну угоду за якою після смерті Вітовта вся земля поверталася до складу Польщі);

- Активізував свої напади Тевтонський орден – Вітовт об’єднав свої сили з Ягайлом і створив спільний план воєнної компанії проти тевтонців.

Вітовт об’єднав свої сили з Ягайлом і створили спільний план воєнної кампанії проти Тевтонців, сюди залучили ще й Московію. Виставили 31 полк (із них 13 українських).

Кульмінаційним моментом війни стала Грюнвальдська битва 13 липня 1410 р.

Польща, Литва, Угорщина, Московія, Тевтонці (Німеччина) Українські землі + 22 держави Західної

100 тис. війська 80 тис. війська

Перемога під Грюнвальдом призвела до:

- занепаду Тевтонського ордену;

- підсилила становище Вітовта.

1413 р. – Городельська унія (Польща визнала існування самостійного Литовського королівства).

На кінець свого життя Вітовт хотів прийняти королівський титул, однак Ягайло перешкодив цьому.

27 жовтня 1430 р. Вітовт помер.

ОСТАТОЧНА ЛІКВІДАЦІЯ ВОЛИНСЬКОГО ТА КИЇВСЬКОГО КНЯЗІВСТВ

1430 р. – литовським королем проголосили Свидригайла (молодший брат Ягайла).

1431 р. – Ягайло йде війною на Волинь. Новий польсько-литовський конфлікт закінчився угодою за якою Польща отримувала Західне Поділля; Литва – Східне.

1432 р. – брат Вітовта Сигізмунд очолює проти Свидригайла змову, виганяє його, а сам сідає на престол.

1435 р. – Сигізмунда вбили литовські пани, сподіваючись що на престол повернеться Свидригайло.

Королем проголосили 13-річного сина Ягайла Казиміра, реальна ж влада опинилася в руках купки литовських феодалів.

В цей час Київщина, Переяславщина і Брацлавщина утворили Київське князівство, де править Олелько Володимирович (далекий родич Ольгерда).

Розвивав науку та культуру в Києві.

Польський король Владислав ІІІ помирає, королем Польщі стає литовський князь Казимір, який у 1452 р. скасовує автономію Волині, а у 1471 р. – Київщини.

Київський князь Михайло Олелькович хотів підняти повстання, але змову було викрито. Михайла страчено.

ПОЛІТИЧНИЙ, СОЦІАЛЬНИЙ УСТРІЙ І ГОСПОДАРСЬКЕ ЖИТТЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Соціальна структура суспільства:

а) Органи влади:

1) Князь: землі,влада,право суду.

2) Дружина (військова підтримка князя),залежала від князя,бо платив зарплату

3) Боярська дума (орган влади що підтримував князя),залежали землею

4) Віче (збори городян,всі дорослі чоловіки незважаючи на походження та фінансовий стан) – дорадчий орган скликався до XIII ст.,походить від народних зборів у східних слов’ян,могли вигнати князя з посади,але без князя керувати не мали права,відразу повинні вибрати нового князя.

Б) Соціальна структура суспільства:

Вищий стан:

1) Князь.

2) Княжа династія (Рюриковичі).

3) Бояри:помісне (тимчасове) та вотчинне (постійне) землеволодіння, з 1097 р. – всі вотчинні.

4)Вище духовенство(митрополит,архієпископи,єпископи)

Середній стан:

1) Міська знать:купці,власники ремісничих майстерень та крамниць.

2) Бідні городяни:фахові ремісники.

3) Дрібне духовенство:ченці,священники.

Служителі церкви (духовенство)

Чорне Біле

монастирі світські

Нижчий стан:

1) Чернь (городяни без права власності)

2) Селяни

Смерди ЗакупиРядовичіХолопиЧелядь

(вільні) (взяли в борг купу) (працювали на (раби на подвір’ї) (раби у будинку)

феодала за угодою

«рядом»)

Вільні селяни (смерди)-80% населення К.Р.-об’єднувалися в територіальні громади (верв, мир), користувалися правом кругової поруки.

Ізгої - група, яка виключена з власного соціального стану.

Система обробки грунту

ПерелоговаПідсічно-вогневаПарова

(виснаження) (ліс палили) (ІІ-во, ІІІ-пільна)

Привласнююче господарство

Мисливство Рибальство Бортництво

Збирання меду диких бджіл

Ремесло

- Металургія: з болотної руди (у ІХ ст. в сиродутних горах; з ІХ ст. шахто подібні домниці)

виготовляли «крицю» (багато домішок).

- Деревообробка: меблі, знаряддя праці.

- Кожевенна (кожум’яка).

- Гончарство (плитка на підлогу, цегла).

- Склоробство.

- Ювелірне ремесло (техніка перегород частої емалі).

Торгівля

Київська Русь знаходилась на перетині торгових шляхів:

- із Заходу на Схід;

- із Півночі на Південь.

Вивозили: шкури, хутра, мед, віск, хліб, ремісничі вироби.

Привозили: шовкові тканини, прикраси, посуд, вина, прянощі, зброю, оселедці.

Центр торгівлі:Поділ у Києві (8 армарків, за всім слідкували митники)

Торгівля сіллю: Прикарпаття, Кримські озера та лимани.

Гроші на Русі

До Х ст. худоба, зерно, хутра куниці, білки, монети інших держав.

В Х ст. Володимир Великий

ЗолотникиСрібники

· «Володимир на столі» * «Володимир а се його срібло»

(знайшли 11 шт)

· «Володимир а се його золото»

В ХІ ст. Ярослав Мудрий – срібна гривня.

В ХІІ ст. Володимир Мономах - золота гривня;

Шляхи сполучення

- Річкові – Дніпро + притоки, Прип’ять, Десна, Дністер.

- Морські – Чорне (Руське) море, Азовське, Каспійське (Хозарське) море.

«Волок» - перетягування човна по суходолу.

- Сухопутні – Південь (Грецький, Солоний, Залозний);

Захід (Василівський, Білгородський);

Схід (Путивльський, Переяславський).

КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Формування української нації

Причини розвитку культури на Русі

Розвиток держави Використання здобутків Посилення зв’язків з

попередників іншими державами

трипільці, ранні слов’яни Візантія

Культура

Матеріальна Духовна

ХІІ ст. – формування української нації.

Землі: Київщина;Переяславщина;Чернігово-Сіверщина;Волинь;

Східна Галичина, Закарпаття, Північна Буковина.

Говіркадіалектукр. мова (в ХІІ ст.)

Подніпровський Південно-Західний

Писемність:

- «черті й рези» - V – X ст.;

- «Кирилиця» - з Х ст. (створили Кирило та Мефодій на основі болгарського діалекту для церковних текстів), лягла в основу української, білоруської та російської мов;

- «Глаголиця» - з Х ст. (більш складніша, не прижилась).

Символіка – тризуб (родовий знак Рюриковичів), Х ст. Володимир Великий

Устрій міста

Фортеця (город)

ДитинецьОбхідний град

замок феодала територія проживання населення

менш укріплений

Остріг – огорожа з густо набитих паль.

Київ – найбільше місто Європи за кількістю населення

Старе містоНове містоПоділ

місто Володимира місто Ярослава купці, торгове місто

Побутова архітектура:

Житла:для бідноти – однокімнатні, 20 м², заглиблювалося на 20 – 70 см., стіни з дерева або глини, топили по чорному.

для знаті – хороми, 3 кімнати (сіни, істьба, кліть), кращі меблі.

Свята: Масляна, Русальний тиждень, Мертвецький тиждень, Купала, Весілля, Народження, Поховання.

Освіта

Збільшення кількості освічених людей розвиток господарства та міжнародних зв’язків. Центри – монастирі, церкви.

988 р. – перша державна школа (для дітей нарочитої чаді. Володимир Великий).

Ярослав Мудрий – початкові школи при монастирях.

Янка (онука Ярослава Мудрого) – перша школа для дівчат – Галич.

Книги

Писали на пергаменті з телячих шкір гусячим пером, чорнило з кори або меду.

Прикрашали орнаментом (червоний рядок).

Писали в основному духовні особи.

Над книгою працювали декілька чоловік: художник, палітурники, редактори, ювеліри.

Одна книга будинок.

Відкривалися бібліотеки: Св. Софії – близько 500 примірників (не знайдена).

«Книжкова мініатюра» - малюнок з багатьох елементів, використовувалася для прикрашення заголовків текстів.

«Ініціал» - велика буква на початку абзацу.

Заставка - заголовок текста.

Література

1) Усна народна творчість:

- легенди;

- загадки;

- заклинання;

- пісні-билини.

2) Історична (літописи):

- IXст.-Літопис Аскольда

- Х ст. - «Руський літопис» (сказання про поширення християнства).

- ХІ ст. – «Печерський звід».

- 1113 р. - «Повість минулих літ» - Нестор Літописець.

- ХІІ ст. – «Київський літопис» (звід)-1187р.-перша згадка назви Україна:про смерть переяславського князя Володимира Глібовича-за ним не лише Переяслав,а й вся Україна потужила.

- ХІІІ ст. – «Галицько-Волинський літопис» (дві частини, м.Холм).

3) Художні твори:

- «Слово про закон і благодать» митрополита Ілларіона (1053 р.);

- «Повчання дітям» В. Мономаха;

- «Слово о полку Ігореві» - 1187 р., автор невідомий.

4) Релігійна література:

- Реймське Євангеліє-1040р.

- Остромирове Євангеліє (1056 – 1057 рр.);

- Ізборнік Святослава – 1073 р.

5) Правова:

- Х ст. – «Устав Земляний».

- «Руська правда»:

· ХІ ст. «Правда Ярослава»;

· 1072 р. «Правда Ярославичів»;

· ХІІ ст. «Статут Володимира Мономаха».

Музика

Церковний хоровий співСпівці билинСкоморохи

Боян в ХІ ст. володіли кількома музичними

інструментами, на родинних

святах.

Архітектура

1) «Ольжин Двір»-перша кам`яна споруда,зруйнований татарами.

2) Десятинна церква: 989 – 996 рр., збудована на Старокиївській горі. Називали «Мармуровою», через прикраси:

- фрески (вогка штукатурка);

- мозаїка(пазл з шматочків смальти)

- майолікова плитка;

- вітражі (скло).

6 грудня 1240 р. – знищена монголо-татарами.

3) Софійський собор – 1037 р., за Візантійським зразком.

- фрески;

- мозаїка (шматки смальти);

- золоті та блакитні кольори (177 відтінків).

4) Києво-Печерська Лавра – 1050р.

5) Михайлівський Золотоверхий Собор

X-XI ст.-період розквіту К.Р-церкви в Києві-пишні,багатокупольні.

ХІІ ст. – період феодальної роздробленості-удільні храми в кожному місті-однокупольні,прості.

XIIIст. –оборонна архітектура-темні,товсті стіни,вузькі вікна-для захисту від татар.

Архітектори – візантійці.

Архітектурний стиль – візантійський класицизм.

Живопис, різьбярство

Церковний розпис – Софія Київська (ікони, 177 кольоровий відтінків).

Іконопис – мало розвинений, перші ікони завозили з Візантії, Болгарії. Перша майстерня – Печерська, іконописець – Алімпій (розпис Михайлівського Золотоверхого собору).

Різьбярство – плити з орнаментом на релігійні теми: Софія Київська.

Прикладне мистецтво

Орнамент предмети побуту, прикраси, зброя.

коло (символ сонця), хвилясті лінії, дерево життя, рослинне плетиво.

Різьба по дереву фасади будинків, човни, сани, речі домашнього вжитку.

Вивозили за кордон.

Висновок: ІХ – ХІІІ ст. найбільший розквіт пов’язаний із загальним розвитком держави. Культура знищена ордами монголо-татар.

Медицина

· Лікар – Агапіт;

· В «Ізборнику Святослава» - медичні статті;

· Онука Володимира Мономаха Євпраксія – медичний трактат «Мазі».

Поиск по сайту: