|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
У складі українського добровольчого корпусу Правого сектора воює чимало закарпатців. Вчора редактору видання “Трибуна” вдалося поспілкуватись з одним із нихВіктор Грузін з кінця листопада 2013 р. перебуває у вирі політичних подій в Україні, спочатку був на Майдані, а зараз веде бойові дії проти терористів у зоні АТО. Реалії війни виявилися далекими від оптимістичних повідомлень провладних ЗМІ. Українські війська надзвичайно слабо екіпіровані, все треба купляти за власні гроші, що солдати і роблять, отримав зарплату – купив необхідну річ. Особливо плачевний стан призваних зі Сходу і Півдня України. Західняків фінансують місцеві органи влади та громада, що збирає гроші на вояків, а східнякам нема кому допомагати, тому воюють в порваних камуфляжах та старезних кирзових берцах, немають ні бронежилетів, ні розгрузок – сльози навертаються коли бачиш таке неподобство, адже зовсім поряд на блокпостах Дніпропетровщини стоять озброєні до зубів та відмінно екіпіровані частини. Правий сектор чим може тим допомагає таким солдатам, ділячись з ними військовою амуніцією. Що стосується взаємодії корпусу Правого сектору з командуванням регулярними частинами то тут також не все просто. Попри обіцянки забезпечувати націоналістів зброєю та набоями військові не дуже допомагають, тому хлопці змушені купляти патрони за власні кошти. Напередодні останнього бою під Карлівкою набої до кулемета виміняли на бронежилет, який міг урятувати комусь життя, але патрони необхідніші. Відносно спільної участі у військових операціях, то показовим є бій під тією ж Карлівкою. Правому сектору, батальйону “Донбас” та десантникам була обіцяна підтримка артилерії та бронетехніки, в результаті допомогли тільки мінометним вогнем, але коригувальники були з націоналістичного корпусу, в результаті спільних дій було знищено БТР та АГС терористів. Але ворожим силам нарийшла допомога з шести танків і тільки щасливий випадок врятував життя бійців Яроша, всього троє поранених. Що сказати наостанок, ці хлопці самі собі обрали нелегкий шлях у житті, тому товстозаді дяді в генеральських та чиновницьких кріслах мають зробити все для того, щоб наші воїни були належним чином забезпечені бо прийшли інші часи і брехливі обіцянки можуть обернутися новою революцією. 13.07.14. Блок пост Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.) |