І. Організаційно-методична діяльність

ВІДДІЛ ОСВІТИ БУЧАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

МІСЬКИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Методичний бюлетень № 31

«Організація

Профорієнтаційної роботи

В навчальних закладах міста»

Підготувала

Мохненко Ольга Володимирівна,

Методист з виховної

Та позашкільної роботи

Міського методичного кабінету

Відділу освіти Бучанської міської ради

Буча, 2015 р.

Правильний вибір професії – один з основних кроків людини на шляху до життєвого успіху. Це – основний чинник морального задоволення, позитивної самооцінки, високої продуктивність праці. Улюблена робота гарантує якість продукції або наданих послуг. Тому професійна орієнтація учнів покликана об’єднати особисті інтереси кожного з інтересами суспільства.

Професійна орієнтація - система навчально-виховної роботи, спрямованої на засвоєння учнями знань про соціально-економічні й психофізіологічні умови правильного вибору професії, формування в них уміння аналізувати вимоги різних професій до психологічної структури особистості, а також свої професійно значущі якості, шляхи й засоби їх розвитку.

Завдання профорієнтації полягає не тільки в ознайомленні учнів з професіями та правилами їх вибору, а й у вихованні спрямованості на самопізнання як основу професійного самовизначення; формування вміння аналізувати свої здібності, співставляти їх з вимогами конкретної професії, планувати власну траєкторію оволодіння професією, розвивати власні професійно важливі якості особистості.

Нормативно-правове забезпечення профорієнтаційної роботи у навчальних закладах:

1. Закон України «Про освіту»

2. Закон України «Про загальну середню освіту»

3. Закон України «Про дошкільну освіту»

4. Закон України «Про професійно-технічну освіту»

5. Закон України «Про вищу освіту»

6. Закон України «Про позашкільну освіту»

7. Указ Президента України «Про Стратегію державної кадрової політики на 2012-2020 роки»

8. Постанова Кабінету міністрів України від 17 вересня 2008 р. № 842 «Про затвердження Концепції державної системи професійної орієнтації населення»

9. Наказ МОН України від 11.09.2009 № 854 "Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі"

10. Наказ МОН від 30.06.2011 №714 «Про затвердження Примірного положення про консультативний центр для батьків або осіб, які їх замінюють і дітей, які виховуються в умовах сім’ї»

11. Наказ МОН від 31.10.2011 № 1243 «Про Основні орієнтири виховання учнів 1–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» (Витяг)

12. Концепція профільного навчання у старшій школі

13. Положення «Про психологічну службу системи освіти України»

14. Положення «Про міжшкільний навчально-виробничий комбінат»

15. Лист МОН України від 07.07.2008 №1/9-433 Упровадження до профільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

16. Програма зайнятості населення Київської області на 2013-2017 роки

17. Положення про професійну орієнтацію молоді, яка навчається

Профорієнтаційна робота проводиться із застосуванням особистісно зорієнтованого, діяльнісного та компетентнісного підходів до формування свідомого професійного самовизначення кожного учня.

Особистісно зорієнтований підхід до профорієнтаційної роботи забезпечує вивчення та врахування індивідуальних психофізіологічних особливостей школярів, їхніх інтересів і запитів та розвиток здібностей, необхідних для реалізації цих запитів.

Компетентнісний підхід забезпечує формування здатності будувати власну професійну траєкторію на основі знань про індивідуальні особливості, запити і можливості, потреби ринку праці у спеціалістах та вимогах професії до людини (професіографічної інформації).

Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня застосовувати здобуті знання у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного і природного середовища, адаптації до соціально-економічних перетворень та змін кон’юктури ринку праці.

Компонентами профорієнтаційної роботи є професійне інформування, професійна діагностика, професійна консультація, професійний відбір, професійна адаптація.

Професійне інформування - психолого-педагогічна система формування в особистості активної профорієнтаційної позиції, що відповідає суб'єктивним і об'єктивним умовам вільного та свідомого професійного самовизначення особистості. Воно дає школярам змогу ознайомитися з різними професіями, з пов'язаним із ними змістом трудової діяльності, з вимогами, які ці професії ставлять перед людиною, а також з тим, де ними можна оволодіти. Завдяки цьому учні виявляють свої індивідуальні схильності, психофізіологічні можливості, вміння зіставити їх з вимогами професії, до якої вони мають інтерес і нахили, щоб прийняти правильне рішення про свою придатність до професійної діяльності в обраній галузі.

Професійна діагностика – система психологічного вивчення особистості з метою виявлення її професійно значущих властивостей і якостей. Для деяких спеціальностей вона є неминучою, ігнорування пов'язане з ризиком непридатності особистості.

Професійна консультація – надання особистості на основі її вивчення науково обґрунтованої допомоги щодо найоптимальніших для неї напрямів і засобів професійного самовизначення. Вона має на меті й навчання учнів прийомам самооцінки своїх якостей з метою з'ясування їх відповідності вимогам професії. Мріючи про певну професію, школярі повинні водночас замислюватися, чи справді вони годяться для такої роботи. Для відповіді на це питання вони мають знати вимоги професії до людини, яка її обрала. Такі вимоги розроблено до багатьох професій.

Аналогічні консультації слід надавати і батькам учнів, щоб вони серйозніше підходили до обрання майбутньої професії дітьми, допомагали їм у цьому. До професійної консультації залучають і медичних працівників школи, які знають медичні протипоказання стосовно основних професій і можуть запобігти небажаним випадкам, коли учням доводиться змінювати професійну орієнтацію вже на етапі відбору.

Професійну діагностику та консультування проводить практичний психолог навчального закладу.

Важливе значення має роз'яснювальна робота серед молодих людей, які повинні усвідомити необхідність самоосвіти та самовдосконалення задля подолання певних недоліків, досягнення професійної майстерності в майбутньому.

Систематична і злагоджена робота з професійної орієнтації учнівської молоді сприяє прогнозованим для молодої людини результатам професійного відбору, який здійснюють вищі навчальні заклади серед своїх абітурієнтів, або установи, які приймають випускників на роботу.

Професійний відбір – система роботи, спрямована на надання допомоги учневі у визначенні й виборі конкретної професії на основі виявлення й оцінки його загальних і спеціальних здібностей, здатностей, інтересів, потреб і об'єктивних умов професійної підготовки і працевлаштування.

На цьому етапі Важливу роль відіграє організація практичних занять з на виробництвах, на базі навчально-виробничих комбінатів,професійно-технічних училищ, та ін. Це створить сприятливі умови для подальшої професійної адаптації, тобто, процесу пристосування молодої людини до професійної діяльності, її умов; досягнення бажаної продуктивності праці й відповідності між професійними намірами, інтересами, якостями особистості та вимогами до діяльності.

Ознаками професійної адаптації є збереження і розвиток здібностей і схильностей особистості до обраної професійної діяльності, узгодженість суспільної та особистої мотивації до праці. Професійна адаптація відбувається разом із суспільною адаптацією.

З метою забезпечення високої ефективності профорієнтаційної роботи з учнями варто структурувати діяльність педагогічного колективу. Так, координатором профорієнтації має бути заступник директора з виховної роботи, функціями якого є:

- вироблення стратегії взаємодії суб'єктів, відповідальних за педагогічну підтримку самовизначення школярів з метою узгодження та координації їх діяльності;

- підтримання зв'язків загальноосвітнього закладу з соціальними партнерами, що впливають на самовизначення учнів основної та старшої школи;

- планування роботи педагогічного колективу з формування готовності учнів до профільного та професійного самовизначення відповідно до концепції та освітньою програмою загальноосвітнього закладу;

- здійснення аналізу і корекції діяльності педагогічного колективу з даного напрямку (консультації вчителів-предметників, класних керівників по організації системи навчально-виховної роботи, спрямованої на самовизначення учнів: профпросвіта, профконсультування, профдіагностика визначення індивідуальної освітньої траєкторії; проведення педагогічних рад, виробничих нарад з проблеми профільного та професійного самовизначення старшокласників;

- створення учнівських виробничих бригад, організація літньої трудової практики;

- організація участі обдарованих дітей у предметних олімпіадах різного рівня;

- організація системи підвищення кваліфікації класних керівників (тьюторів, кураторів), вчителів-предметників, шкільного психолога з проблеми самовизначення учнів;

- здійснення контролюючих функцій роботи класних керівників (тьюторів, кураторів), вчителів-предметників, шкільного психолога з проблеми профільного та професійного самовизначення учнів;

- організація занять учнів в мережі допрофільної підготовки та профільного навчання.

Керуючись концепцією профорієнтаційної роботи, освітньою програмою і планом виховної роботи школи, та враховуючи рекомендації заступника директора з виховної роботи, усі члени педагогічного колективу виконують певні функції.

Класний керівник:

- становить для конкретного класу (групи) план педагогічної підтримки самовизначення учнів, що включає різноманітні форми, методи, засоби, що активізують пізнавальну, творчу активність школярів;

- організовує індивідуальні та групові профорієнтаційні бесіди, диспути, конференції;

- проводить психолого-педагогічні спостереження схильностей учнів (дані спостережень, анкет, тестів фіксуються в індивідуальній карті учня);

- допомагає учням проектувати індивідуальну освітню траєкторію, моделювати варіанти профільного навчання та професійного становлення, здійснювати аналіз власних досягнень, складати власний портфоліо;

- організовує відвідування учнями днів відкритих дверей у вузах та середніх професійних навчальних закладах;

- організовує тематичні та комплексні екскурсії учнів на підприємства;

- надає допомогу шкільному психологу в проведенні анкетування учнів і їх батьків з проблеми самовизначення;

- проводить батьківські збори з проблеми формування готовності учнів до профільного та професійного самовизначення;

- організовує зустрічі учнів з випускниками школи – студентами вузів, середніх професійної навчальних закладів.

Робота класного керівника тісно пов’язана з роботою педагога-організатора. Л.В. Микитюк у методичних рекомендаціях щодо організації профорієнтаційної роботи з учнями у позакласний час пропонує форми, методи та тематичний зміст виховної роботи з питань профорієнтації, які сприяють підвищенню рівня професійної спрямованості учнів [2].

Вчителі-предметники:

- сприяють розвитку пізнавального інтересу, творчої спрямованості особистості школярів, використовуючи різноманітні методи і засоби: проектну діяльність, ділові ігри, семінари, круглі столи, конференції, предметні тижні, олімпіади, факультативи, конкурси стінних газет, домашні твори і т.д.

- забезпечують профорієнтаційну спрямованість уроків, формують в учнів загальнотрудові, професійно важливі навички;

- сприяють формуванню у школярів адекватної самооцінки;

- проводять спостереження з виявлення схильностей і здібностей учнів;

- адаптують навчальні програми в залежності від профілю класу, особливостей учнів.

У навчальних програмах з предметів, наприклад, природничо-математичного циклу закладено можливості розкриття природничих основ праці, формування практичних навичок (вимірювальних, обчислювальних, лабораторних, графічних), необхідних для роботи на сучасному механізованому та автоматизованому виробництві. На уроках трудового навчання учні на політехнічній основі оволодівають системою техніко-технологічних та економічних знань, набувають умінь і навичок самостійної роботи з різними матеріалами, використовуючи з практичною метою інструменти, пристосування і прилади, в них формується сумлінне ставлення до процесу праці та її результатів. Усі ці якості мають безпосереднє значення для подальшої професійної орієнтації.

Важливу роль відіграють також факультативні курси. Багато їх орієнтує старшокласників на конкретну професію і дає їм певний обсяг знань, умінь і навичок.

Програми варіативної складової профорієнтаційного спрямування, затверджені Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах України

1. Побудова кар"єри: Програма для 10 – 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів // І.Д.Бех (науковий консультант), О.В.Мельник, Л.А.Гуцан, С.М.Дятленко, О.Л.Морін, І.І.Ткачук, О.В.Скалько, М.Л.Шабдінов. – К.: Мегапринт, 2008. – 34 с. Рекомендовано МОН України (№1/11 - 6441 від 16. 08. 2007 р.)

2. Людина і світ професій: Програма для 8 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів //І.Д.Бех (науковий консультант), О.В.Мельник, Л.А.Гуцан, С.М.Дятленко, О.Л.Морін, І.І.Ткачук, О.В.Скалько, М.Л.Шабдінов. – К.: Мегапринт, 2008. – 12с. Рекомендовано МОН України (№ 1/11- 6441 від 16.08.2007р.)

3. Моя майбутня професія: правила вибору [курс за вибором для учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (52 год.)] // В. Г. Панок, О. В. Мельник, О. Л. Морін, Л. А. Гуцан, І. І. Ткачук. – 2013. – 33 с. Рекомендовано МОН України (№ 1/11- 6441 від 16.08.2007р.)

4. Моя майбутня професія: шлях до успіху [курс за вибором для учнів 10 (11)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (52 год.)] // В. Г. Панок, О. В. Мельник, О. Л. Морін, Л. А. Гуцан, І. І. Ткачук. – Рукопис, 2013. Рекомендовано МОН України (№ 1/11- 6441 від 16.08.2007р.)

5. Обираю професію [курс за вибором для учнів 8, 10-х класів загальноосвітніх навчальних закладів 35 год.)] // В.Ю. Петрище,М.В. Лемак – 2013. – 10 с. Рекомендовано МОН України (№ 1/11- 6441 від 16.08.2007р.)

6. Настає час вибору: Програма факультативного курсу // Т.В. Сідляр, Н.В. – К.: Мегапринт, 2008. – 8 с. Рекомендовано МОН України (№ 1/11- 6441 від 16.08.2007р.)

7. Я і моя професія: спецкурс для учнів 11 класів // Л.М. Журомська – К.: Мегапринт, 2008. – 8 с. Рекомендовано МОН України (№ 1/11- 6441 від 16.08.2007р.)

Бібліотекар:

- регулярно підбирає літературу для вчителів та учнів на допомогу вибору професії (за роками навчання) і профорієнтаційній роботі;

- вивчає читацькі інтереси учнів і рекомендує їм літературу, що допомагає у виборі професії; організовує виставки книг про професії та читацькі диспути-конференції на теми вибору професії;

- узагальнює і систематизує методичні матеріали, довідкові дані про потреби регіону в кадрах та інші допоміжні матеріали (фотографії, вирізки, схеми, проспекти, програми, описи професій);

- влаштовує виставки літератури про професії за сферами і галузям (машинобудування, транспорт, будівництво, в світі мистецтва і т.д)

Соціальний педагог:

- сприяє формуванню у школярів адекватної самооцінки;

- надає педагогічну підтримку дітям в процесі їх професійного і життєвого самовизначення;

- здійснює консультації учнів з соціальних питань;

- надає допомогу класному керівнику в аналізі та оцінці соціальних факторів, що ускладнюють процес самовизначення школяра.

Шкільний психолог:

- вивчає професійні інтереси і схильності учнів, здійснює моніторинг їх готовності до профільного та професійного самовизначення через анкетування учнів та їх батьків;

- проводить тренінгових занять з профорієнтації учнів, бесіди, психологічне просвітництво для батьків і педагогів на тему професійного визначення;

- здійснює психологічні консультації з урахуванням вікових особливостей учнів;

- запрошує батьків учнів для виступів перед учнями про свою професію;

- надає допомогу класному керівнику в аналізі та оцінці інтересів і схильностей учнів;

- створює базу даних з професійної діагностики.

Шкільний психолог має добре орієнтуватися в особливостях ринку праці, пропозиціями вищих навчальних закладів, володіти навичками консультування і добре знати вживаний метод профорієнтації. Але й цього буває мало – в різних ситуаціях буває важливо підібрати необхідний підхід, який дасть оптимальний результат. Вибір підходу залежить від запиту учня чи батьків, ситуації профорієнтації, кількості людей і т.д.

На сьогоднішній день практичний психолог в своїй роботі виділяє і використовує чотири підходи до профорієнтації:

- інформаційний;

- діагностико-консультаційний;

- розвиваючий;

- активізуючий.

Інформаційний підхід. Його мета – забезпечення різноманітною достовірною інформацією про сучасні професії, навчальні заклади та організації, що надають робочі місця, про ринок праці і про те, як планувати свою кар'єру. Прикладами такого підходу є:освітні виставки, дні відкритих дверей, ярмарки вакансій, зустрічі з фахівцями, представниками різних вузів і організацій, презентації, семінари, присвячені профорієнтаційній тематиці; довідники, статті в ЗМІ, відеоматеріали;сайти, що містять інформацію про навчальні заклади, описи професій, корисні статті, рейтинги вузів і спеціальностей, огляди ринку праці, інтернет- форуми; пошукові системи в інтернеті – банки вакансій для шукачів та роботодавців.

Діагностико-консультаційний підхід здійснюється з метою встановлення відповідності учня тому чи іншому виду діяльності шляхом зіставлення його індивідуальних особливостей і вимог до професій.

Приклади: інтерв'ю - співбесіда та анкетування; профорієнтаційне і психологічне консультування; профорієнтаційні тести та комплекси тестування, що оцінюють потенціал обстежуваних і їх професійно важливі якості (компетенції).

Цей підхід застосовується в профорієнтації для вибору профільного навчання, навчального закладу, професії, сфери діяльності, кар'єрного консультування тощо; також діагностично-консультаційні методи застосовуються для формування команди, дослідження ступеня задоволеності персоналу і т.п. У разі комп'ютерної діагностики максимальна результативність цього методу досягається завдяки індивідуальній консультації психолога за результатами тестування.

Розвиваючий підхід має на меті - формування різних знань, умінь і навичок, необхідних для оволодіння тією чи іншою професією і успішного працевлаштування.

Активізуючий підхід застосовується з метою формування внутрішньої готовності до самостійної та усвідомленої побудови свого професійного та життєвого шляху. Цей підхід, користується великою популярністю серед шкільних психологів, та розрахований на різні вікові категорії учнів. Основна його особливість полягає в тому, щоб шляхом використання елементів гри, нестандартних питань і провокацій викликати в учня інтерес до професійного самовизначення, по-новому поглянути на звичні явища, змусити замислитися про себе, про явні та приховані особливості професій, про життєві цінності і їх зв'язок з передбачуваним шляхом професійного розвитку.

Приклади: активізуючі опитувальники («Будь готовий!», «За і проти» тощо); активізуючі карткові ігри («Профессьянс», «Хто? Що? Де?»; активізуючі настільні ігри («Або-Або», «Бізнес-сміття» тощо); системи прийняття рішень («Схема альтернативного вибору» тощо).

До активізуючих підходів також можна віднести проходження практики, стажування тощо, в процесі яких людина може спробувати себе в кількох областях і вибрати найбільш відповідну.

Таким чином, всі напрямки повинні бути системно представлені в комплексі профорієнтаційної роботи, в іншому випадку існує небезпека, що вибір буде зроблений недостатньо свідомо чи не буде зроблений зовсім.

Медичний працівник:

- використовуючи різноманітні форми, методи, засоби, сприяє формуванню у школярів установки на здоровий спосіб життя;

- проводить з учнями бесіди про взаємозв'язок успішності професійної кар'єри і здоров'я людини;

- надає консультації з проблеми впливу стану здоров'я на професійну кар'єру;

- надає допомогу класному керівнику, шкільному психологу та соціальному педагогу в аналізі діяльності учнів.

Існує багато форм і методів професійного інформування учнів:

- екскурсії на виробництва,

- зустрічі з представниками різних професій,

- відвідування вищих навчальних закладів,

- організація диспутів та бесід з використанням ефективних освітніх технологій, що передбачає заміну монологічних методів подання інформації діалоговими формами спілкування педагогічних працівників з учнями та учнів між собою, підвищення рівня самостійності учнів під час участі у профорієнтаційних заходах, у використанні проектної діяльності.

У Положенні про професійну орієнтацію молоді, яка навчається, Затвердженому спільним наказом Міністерства освіти України, Міністерства праці України і Міністерства у справах молоді і спорту України від 2 червня 1995 року N 159/30/1526 визначено такі етапи профорієнтаційної роботи зі школярами різного віку:

а) початковий (пропедевтичний) етап. Метою його є ознайомлення дітей у процесі навчальної, позакласної та позашкільної роботи з найпоширенішими професіями, виховання позитивного ставлення до різних видів трудової та професійної діяльності, інтересу до пізнання своєї особистості, формування початкових загальнотрудових умінь і навичок, здатності до взаємодії з іншими особами в процесі діяльності. Результатом цієї роботи має бути сформоване у молодших школярів ставлення до себе, суспільства і професійної діяльності;

б) пізнавально-пошуковий (5-7 класи) етап. Передбачає формування ціннісних орієнтацій, мотивації самопізнання, установки на власну активність у професійному самовизначенні та оволодінні професійною діяльністю, а також систематичне ознайомлення з професіями у навчально-виховному процесі. Не менш важливими є формування умінь самооцінки, самоаналізу з метою усвідомлення власної професійної спрямованості, консультування щодо вибору профілю подальшої освіти, форм трудової підготовки. Оптимальним результатом є вибір напряму (профілю) навчання, продовження освіти у 8-9 класах;

в) базовий (визначальний) (8-9, 8-11 класи) етап. Робота на цьому етапі полягає у вивченні наукових основ вибору професії, її класифікаційних ознак, вимог професій до людини, основних професійно важливих якостей, правил вибору професії. Старшокласники мають оволодіти методиками самопізнання, самооцінки, розвивати індивідуальні професійно важливі якості, формувати вміння зіставляти необхідні для здобуття конкретної професії вимоги з власними можливостями та кон'юнктурою ринку праці. Завданням школи є створення умов для випробування можливостей учнів у різних видах трудової діяльності (консультації щодо вибору професії та навчального закладу, професійний відбір). Про досягнення очікуваних результатів свідчать сформованість особистісно значущого сенсу вибору професії, певної професійної спрямованості, професійне самовизначення учнів, їх готовність до зміни професійної спрямованості, переорієнтації на суміжні професії, на інші види діяльності відповідно до своїх індивідуальних особливостей та результатів профвідбору.

У профорієнтаційній роботі з учнями можна виділити три основні напрями:

І. Організаційно-методична діяльність

- Робота координаторів по профорієнтаційній роботі з учнями.

- Методична допомога учителям у збірці матеріалів і діагностичних карт.

Поиск по сайту: