|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Хододильна установкаРозв’язання Із додатку: WP = 3; AP = 0,1; SP = 1,4; CP = 83,8; HP = 11,2, NP = 0; OP = 0,5; Визначаємо тип топки. В даному прикладі тип топки камерний Коефіцієнт надлишку повітря в топці αT = 1,1. Коефіцієнт надлишку повітря за котлом αyx = αT + ∆α = 0,26 + 1,1=1,36. 1) Теоретична кількість повітря: Vопов=0,089∙ CP+ 0,265∙HP+ 0,033∙(SP - OP)=7,4582+ 2,968+ 0,0297=10.43 (м3/кг) 2) Надлишок повітря: ∆V = (αyx -1) ∙ Vопо= 0,36∙10,43 = 3,7 (м3/кг) 3) Теоретичний об’єм трьохатомного газу: VRO2 =0,0186∙ (CP + 0,375∙SP)= 0,0186∙ (8,38 + 0,375∙1,4)=1,56 (м3/кг) 4) Теоретичний об’єм двохатомного газу: VRо2 = 0,79∙ Vпов + 0,8∙ (NP/100) = 0,79∙10,43+0,8∙ (0/100) = 8,2397 (м3/кг) 5) Дійсний об’єм сухих газів: VR2 = VRO2 + VR2 + ∆V = 1,56 + 8,2 +3,7 = 13,5 (м3/кг) 6) Теоретичний об’єм водяної пари такий: VН2О = 0,0124∙ (9∙ HP + WP) + 0.0161∙ Vопов = 0,0124∙ (100,8 + 3)+0,0161∙10,43 = 1,28712 + 0,1679 = 1,45 (м3/кг) 7) Загальний об’єм відхідних газів такий: Σ V = VСГ + VН2О = 1,35 +1,45 = 14,95 (м3/кг) 8) Ентальнія відхідних газів: Іух = Σ(Vі∙Сі) ∙ tyx = (VRO2∙ СRO2 + VR2∙ СR2 + VН2О ∙ СН2О +∆ Vпов ∙ СР пов) ∙ tyx де СRO2 = 1,8; СR2 =1,3; СН2О =1,52; СР пов =1,3 (кДж/(м3*гр.); tyx = 170 ˚С Іух = (1,56∙1,8 + 8,2∙1,3 + 1,45∙1,52 + 3,7 +3,7∙1,3) ∙170 = (2,808 + 10,66 + 2,204 + 4,81) ∙170 = 20,482∙170 = 3520 (кДж/кг)
3.2.Котельна установка (КУ2, вугілля) Задача №1, стор. 48 Задано паливо та паропродуктивність котельного агрегату D. Визначити склад робочої маси палива та його нижню теплоту згоряння, спосіб спалення палива, тип топки, значення коефіцієнта надлишку повітря в топці aт та на виході з котлоагрегату aух по величині присмоктування повітря по газовому тракту Da; знайти необхідну кількість повітря для згоряння 1 кг палива і об’єми продуктів згоряння при aух, а також ентальпію газів при заданній температурі tух. Вихідні дані, необхідні для розв’язку задачі, прийняти з табл. 17. Вказівка. Елементарний склад і нижча теплота згоряння палива, а також рекомендації щодо вибору топки і коефіцієнта надлишку повітря в топці приведені в додатках 5-8 методичних вказівок.
Дано:
Розв’язок: WP = 18; AP = 29,5; SP = 1; CP = 37,3; HP = 2,8; NP = 0,9; OP = 10,5; =13,9 МДж/кг. Тип топки – шахтно-млинова. Коефіцієнт надлишку повітря в топці: aТ = 1,25. Коефіцієнт надлишку повітря за котлом: a = aТ + Da = 1,25 + 0,15 = 1,4. Теоретична кількість повітря: V0 = 0,089×CP + 0,265×HP + 0,033×(SP - OP) = = 0,089×37,3 + 0,265×2,8 + 0,033×(1 – 10,5) = 3,75 м3/кг; Об’єм надлишкового повітря: DV = (a - 1)×V0 = (1,4 – 1)×3,75 = 1,5 м3/кг; Теоретичний об’єм трьохатомних газів: VRO2 = 0,0186×(CP + 0,375×SP) = 0,0186×(37,3 + 0,375×1) = 0,701 м3/кг; Теоретичний об’єм двохатомних газів: VR2 = 0,79×V0 + 0,008×NP = 0,79×3,75 + 0,008×0,9 = 2,97 м3/кг; Дійсний об’єм сухих газів: Vсг = VRO2 + VR2 + DV = 0,701 + 2,97 + 1,5 = 5,171 м3/кг; Теоретичний об’єм водяної пари: VH2O = 0,0124×(9×HP + WP) + 0,0161× V0 = = 0,0124×(9×2,8 + 18) + 0,0161×3,75 = 0,596 м3/кг; Загальний об’єм газів: SV = Vсг + VH2O = 5,171 + 0,596 = 5,767 м3/кг; Ентальпія газів: Iух = [S(ViCi)]×tух = (VRO2×CRO2 + VR2×CR2 + VH2O×CH2O + DV×CB)×tух. Об’ємна теплоємність сухих газів, водяної пари та повітря при tух = 130°C, кДж/(м3×гр): CRO2 = 1,8; CR2 = 1,3; CH2O = 1,52; CB = 1,3. Iух = (0,701×1,8 + 2,97×1,3 + 0,596×1,52 + 1,5×1,3)×130 = 1037,2 кДж/кг.
3.3.Котельна установка (КУ3) Задача №3 стор.49 Для умов попередньої задачі визначити втрати теплоти із вивідними газами q2, скласти тепловий баланс котельного агрегата і визначити його ККД. Визначити часові витрати натурального і умовного палива, випаровувальну спроможність умовного i натурального палива. Тиск пари котла P пп , температуру перегрітої пари і температуру живильної води tж.в.ми вибираємо з таблиці.
Дано: Pnn=4МПа; tnn=370° C; tж.в.=145° C Розв’язання: Визначимо ентальпію повітря, яке подається в котел tпов=30o C З попереднього розрахунку м3/кг; кДж/м3 – з додатків; – з попередньої задачі; З додатків втрати тепла від хімічної неповноти згорання q3=0,5 %, втрати від механічної неповноти згорання q4=4 %, втрати на зовнішнє охолодження q5=0,8 %. 3 i-s діаграмами при Pnn=4МПа, tnn=370° C ми визначаємо ентальпію пари . Ентальпія живильної води Нижча теплота згорання палива з додатків Qpн=19600 кДж/кг q2= %
Коефіцієнт корисної дії: Витрати натурального палива: кг/год Витрата умовного палива: кг/год 7. Випаровувана спроможність:
4.Компресор
Задача № 1, стор. 45 Газ – повітря з початковою температурою t1 = 27°С стискається в одноступеневому поршневому компресорі від тиску р1 = 0,1 МПа до тиску р2. Стиск може відбуватися по ізотермі, адіабаті та політропі з показником політропи n. Визначити для кожного з трьох процесів стиску кінцеву температуру газу t2, відведену від газу теплоту Q, кВт, та теоретичну потужність компресора, якщо його паропродуктивність G. Подати зведену таблицю. Дані, необхідні для розв’язку задачі, вибрати з таблиці. Розрахунок вести без врахування залежності теплоємності від температури.
Дано:
T2, Q, N –? Розв’язок: 1). Ізотермічний процес. t1 = t2 = 27°C; DU = 0; Дж/кг; Дж/кг; Вт; Дж/(кг×гр); Потужність приводу: Вт. 2). Адіабатичний процес. ; kповітря = 1,4; q = 0. K; Дж/кг; Дж/кг; кВт. 3). Політропний процес. ; K; Дж/кг; Дж/кг; Дж/кг; Вт; Вт. Зведена таблиця:
Рис. Процеси стиску в компресорі
5. Газотурбінна установка (ГТУ) Задача №5 стор. 50 Розрахувати та побудувати в масштабі графіки залежності ефективної роботи і ефективного ККД h ГТУ газотурбінної установки без регенерації теплоти від ступеня підвищення тиску в компресорі p=P1/P2 при постійному значенні температури газу перед турбіною T3 і адіабатних ККД турбіни hт і компресора hк. При розрахунках прийняти температуру перед компресором t1 оС,теплоємність робочого тіла ср=1.05 kДж/(кг·К),показник адіабати k=1.35,механічний ККД ГТУ hм=0.98. Розрахунок провести для значень p=5,10,20. Після побудови графіків знайти значення pопт відповідне до Lmax Вихідні дані взяти з таблиці.
Дано:
Розв’язання: Для π=5, 1. Визначимо температуру газу після турбіни: 2. Визначаємо температуру газу за компресором: t1=17ºC, T1=17+273=290K Визначимо ефективну роботу ГТУ за формулою: Ентальпії і1, і2, і3, і4 визначимо за формулою: iі=Cp*ti, де Cp=1.05 кДж/кг* гр Визначаємо ефективний ККД ГТУ: Для знаходження ККД ГТУ, знайдемо кількість теплоти, яка підведена до робочого тіла в камері згоряння: кДж/кг Визначаємо витрату газу: кг/
Для Визначаємо витрату газу: 2. Визначимо температуру газу після турбіни: 3. Визначаємо ефективну роботу ГТУ: Для цього визначаємо ентальпію: 4. Визначаємо ефективний ККД ГТУ: Для знаходження ККД ГТУ, знайдемо кількість теплоти, яка підведена до робочого тіла в камері згоряння: кДж/кг 5. Визначаємо витрату газу: кг/с Для Визначаємо витрату газу: 2. Визначимо температуру газу після турбіни: 3. Визначаємо ефективну роботу ГТУ: Для цього визначаємо ентальпію: де кДж/кг.гр. 4. Визначаємо ефективний ККД ГТУ: Для знаходження ККД ГТУ, знайдемо кількість теплоти, яка підведена до робочого тіла в камері згоряння: кДж/кг 5. Визначаємо витрату газу: кг/с
6.Теплопередача, труба Задача №3, стор. 47 По горизонтально розташованій металевій трубі з коефіцієнтом теплопровідності l = 20 Вт/(м×К) зі швидкістю w тече вода, яка має температуру tв. Зовні труба охолоджується оточуючим повітрям, температура якого tпов, тиск 0,1 МПа. Визначити коефіцієнти тепловіддачі a1 і a2 відповідно від води до стінки труби та від стінки труби до повітря; коефіцієнт теплопередачі та тепловий потік q1, віднесений до 1 м труби довжини труби, якщо внутрішній діаметр труби дорівнює d1, а зовнішній – d2. Дані, необхідні для розв’язку задачі, вибрати з таблиці.
Дано:
Знайти: α1, α2, Kb, q1-? Розв’язок: Лінійний тепловий потік: - коефіцієнт теплопередачі, для циліндричної стінки: Знайдемо критерій Рейнольдса для води: ; . Так як то . Критерій Прандтля з додатків = 1,05. Знайдемо критерій Нуссельта: Коефіцієнт теплопровідності води: Коефіцієнт тепловіддачі від води до стінки труби: Для знаходження a1 знайдемо добуток Gr×Pr. Для повітря з t = 18°С: Pr = 0,7; ν = 13,6×10-6 м2/с; l = 2,46×10-2 Вт/(м×град). ; b = 1/T; Dt» tВ – tПОВ = 120 – 18 = 102°C; Gr×Pr = 0,7×127,5×106 = 89,25×106; (Gr×Pr) < 109; = 0,5×(Gr×Pr)0,25×(Pr /Prст)0,25 = 0,5×(89,25×106)0,25×(0,7 /1,05)0,25 = 52,5. Коефіцієнт тепловіддачі від стінки труби до поверхні: Отже лінійний коефіцієнт тепловіддачі буде рівний:
Звідси лінійний тепловий потік буде рівний 102 = 416,364 Вт/м. 7. Теплообмінник Задача № 4, стор. 47 Визначити поверхню нагріву F рекуперативного газоповітряного теплообмінника при прямоточній та протиточній схемах руху теплоносіїв, якщо об’ємна витрата повітря, що нагрівається при нормальних умовах Vн, середній коефіцієнт теплопередачі від продуктів згоряння до повітря К, початкові і кінцеві температури продуктів згоряння та повітря відповідно t'1, t''1, t'2, t''2. Дані, необхідні для вирішення задачі, вибрати з таблиці.
Дано:
Знайти: F-? Розв’язання: Поверхня нагріву, м2: Масова витрата повітря: кг/с; Теплоємність повітря з додатків: Срп = 1,03 кДж/кг; Потік тепла від газу до повітря: Q = Cpп×mп×Dtп = 1,03×0,215×(300 – 20) = 62 кВт; Середня логарифмічна різниця температур: а). Прямотік: Знайдемо середню логарифмічну різницю температур для прямотоку: Звідси, визначаємо поверхню нагріву рекуперативного газоповітряного теплообмінника при прямоточній схемі руху теплоносіїв. б). Протиток: Знайдемо середню логарифмічну різницю температур для протитоку: Звідси, визначаємо поверхню нагріву рекуперативного газоповітряного теплообмінника при протиточній схемі руху теплоносіїв.
8. Витікання Задача № Із ємності при температурі Т = 470 К і тиску р1 = 30 бар витікає 1 кг кисню через сопло, яке звужується, в середовище із тиском р2 = 20 бар. Визначити швидкість витікання і масову витрату кисню (кг/с), якщо площа вихідного переріза сопла f = 30 мм.
Розв’язок: Співвідношення тисків: Початковий об’єм: Швидкість витікання: Масова витрата кисню: Хододильна установка Задача № В компресор повітряної холодильної установки повітря поступає з холодильної камери при тиску і температурі . Після ізоентропного стиску до тиску повітря надходить в теплообмінник, де при постійному тиску його температура знижується до . Потім повітря надходить в детандер, де ізотропно розширюється до початкового тиску . Після цього повітря знову повертається в холодильну камеру, де при постійному тиску забирає теплоту від охолоджуваних тіл і нагрівається до . Визначити: холодильний коефіцієнт; температуру повітря, яке надходить в холодильну камеру; кількість теплоти, що передається охолоджуваній воді в теплообміннику (в кіловатах); витрату повітряі теоретичну необхідну потужність, якщо холодовиробництво . Рис 1. – схема холодильної установки Дано: Розв’язок:
; . ; .
; .
; .
; .
; .
Рис.2 – цикл в – діаграмі Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.048 сек.) |