 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Земельний податок в населених пунктах
Плата за землю
Земельний податок на сільськогосподарські землі
Ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь (незалежно від місця розташування) встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах:
— для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,1 %;
— для багаторічних насаджень — 0,03 %.
За такими самими ставками справляється податок за сільськогосподарські угіддя, що надані в установленому порядку і використовуються за цільовим призначенням, в тому числі військовими сільськогосподарськими підприємствами, незалежно від того, до якої категорії земель вони належать.
Податок за лісові землі справляється як складова плати за спеціальне використання лісових ресурсів.
Земельний податок в населених пунктах
Більшість підприємств розташовані в межах тих чи інших населених пунктів. Сума земельного податку, що підлягає сплаті тут, як і в загальному випадку, залежатиме від того, проводилась чи ні грошова оцінка земельної ділянки. Для земель населених пунктів, грошову оцінку яких не проведено, ставка податку встановлюється за 1 м2 площі ділянки залежно від кількості жителів, що проживають у населеному пункті.
| Таблиця 1. Ставки земельного податку за землі, грошова оцінка яких не проведена | |||
| Групи населених пунктів з чисельністю населення, тис. осіб | Ставки податку, (грн за 1 м2) | Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного значення | Середня ставка податку в містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного підпорядкування (грн за 1 м2) |
| До 3 | 0,24 | — | — |
| Від 3 до 10 | 0,48 | — | — |
| Від 10 до 20 | 0,77 | — | — |
| Від 20 до 50 | 1,2 | 1,2 | 1,44 |
| Від 50 до 100 | 1,44 | 1,4 | 2,016 |
| Від 100 до 250 | 1,68 | 1,6 | 2,688 |
| Від 250 до 500 | 1,92 | 2,0 | 3,84 |
| Від 500 до 1 000 | 2,4 | 2,5 | |
| Від 1 000 і більше | 3,36 | 3,0 | 10,08 |
В п. 275.2 ПКУ передбачено коефіцієнти для населених пунктів, які прирівнюються до курортних (таблиця 2). Перелік населених пунктів, віднесених до курортних, затверджено постановою КМУ від 15.12.97 р. № 1391.
| Таблиця 2. Розміри коефіцієнтів для населених пунктів, які прирівнюються до курортних | |
| Територія, на якій розташовано населений пункт, віднесений до категорії курортних | Коефіцієнт |
| На південному узбережжі Автономної Республіки Крим | |
| На південно-східному узбережжі Автономної Республіки Крим | 2,5 |
| На західному узбережжі Автономної Республіки Крим | 2,2 |
| На Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської областей | |
| У гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей* | 2,3 |
| На узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцевостях | 1,5 |
| *Крім населених пунктів, які за Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» від 15.02.95 р. № 56/95-ВР належать до категорії гірських. |
Існують й інші випадки, коли податок за землю може справлятися із застосуванням підвищувальних коефіцієнтів. Наприклад, відповідно до п. 276.2 ст. 276 ПКУ, податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об’єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, використання яких не пов’язано з функціональним призначенням цих територій та об’єктів, справляється у 5-кратному розмірі податку. А податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об’єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов’язано з функціональним призначенням цих територій та об’єктів, справляється у розмірі, обчисленому із застосуванням таких коефіцієнтів:
— міжнародного значення — 7,5;
— загальнодержавного значення — 3,75;
— місцевого значення — 1,5.
В обох випадках маються на увазі суми податку, обчисленого з урахуванням ставок та коефіцієнтів, наведених в таблицях 1 та 2.
Ставки податку за земельні ділянки диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради з огляду на ставки податку, зазначені в таблиці 1, функціональне використання та місце розташування земельної ділянки, але не більше трикратного розміру цих ставок
Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 % від їх нормативної грошової оцінки. За винятком земельних ділянок, зазначених у ст. 272, 273, 276 і 278 ПКУ.
Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, послуговуючись індексом споживчих цін за попередній рік, щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель станом на 1 січня поточного року. Зазначений коефіцієнт індексації(Кi) визначається за формулою:
Кi = [І – 10]: 100,
де І — індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі коли індекс споживчих цін не перевищує 110 %, такий індекс застосовується зі значенням 110. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель використовують кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Поиск по сайту: