Екологічний податок

Починаючи з 1 січня 2011 року, у зв’язку з набуттям чинності Податкового кодексу України, замість загальнодержавного збору за забруднення навколишнього природного середовища справляється екологічний податок.

Характерними особливостями цього податку є те, що з включенням в базу та об’єкт оподаткування обсягів та видів палива, реалізованого податковими агентами, він набув певних ознак непрямого оподаткування (акцизу).

З іншого боку, в ньому також збережено принципові властивості природоресурсного платежу – збору за забруднення навколишнього природного середовища. Це, в свою чергу, не дозволяє розглядати його в якості різновиду “класичного” прямого чи непрямого податку.

Платники податку. Сплачується екологічний податок суб’єктами господарювання, юридичними особами, що не здійснюють господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетними установами, громадськими та іншими підприємствами, установами та організаціями, постійними представництвами нерезидента, які під час провадження діяльності (на території України та в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони) здійснюють:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

- розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;

- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

- викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення незалежно від місця використання ними палива.

Платниками податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення є також громадяни України, іноземці та особи без громадянства.

Справляння екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення здійснюється через податкових агентів – суб’єктів господарювання, які:

1) здійснюють торгівлю на митній території України паливом власного виробництва та/або передають замовнику або за його дорученням іншій особі паливо, вироблене з давальницької сировини такого замовника;

2) здійснюють ввезення палива на митну територію України.

Екологічний податок сплачується платниками податку під час придбання палива, а податковими агентами, які реалізують паливо, цей податок утримується і сплачується до бюджету.

Обчислення екологічного податку проводиться податковими агентами самостійно. Тобто, платники податку, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива, не складають та не подають звітів з цього податку.

Як і раніше (тобто при сплаті збору за забруднення навколишнього природного середовища), платниками екологічного податку є також і суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, зокрема сплачують єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок.

Не є платниками екологічного податку:

а) суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені), які:

- до останнього календарного дня (включно) звітного кварталу, у якому придбано джерело іонізуючого випромінювання, уклали договір щодо повернення відпрацьованого закритого джерела іонізуючого випромінювання за межі України до підприємства – виробника такого джерела;

- здійснюють поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині діяльності, пов’язаної з такими відходами;

б) державні спеціалізовані підприємства з поводження з радіоактивними відходами, основною діяльністю яких є зберігання, переробка та захоронення тих радіоактивних відходів, що знаходяться у власності держави, а також дезактивація радіаційно-забруднених об’єктів за утворення та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад встановлений особливими умовами ліцензії строк;

в) суб’єкти господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини, за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах суб’єкта господарювання.

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:

- обсяги та види забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

- обсяги та види забруднюючих речовин, що скидаються безпосередньо у водні об’єкти;

- обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах протягом звітного кварталу;

- обсяги та види палива, реалізованого податковими агентами;

- обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

- обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

Ставки податку за викиди та скиди забруднюючих речовин, а також за розміщення відходів встановлено у гривнях за 1 тону забруднюючої речовини.

Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення, у разі використання палива, встановлено у гривнях за 1 тону реалізованого пального.

Ставки податку за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів встановлено у гривнях за одиницю, а саме:

- обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням;

- люмінесцентних ламп.

Слід зазначити, що за розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів, ставки податку збільшуються у 3 рази. Крім того, у разі розміщення відходів у навколишньому природному середовищі в межах населеного пункту або на відстані менш як 3 км від таких меж ставки податку також збільшуються у 3 рази.

Розміри ставок екологічного податку визначено у статтях 243-248 Податкового кодексу України. Однак відповідно до пункту 2 підрозділу 5 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України зазначені ставки вводитимуться поступово. За податковими зобов’язаннями з екологічного податку, які виникли:

- з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року включно ставки податку становлять 50% від ставок, передбачених Податковим кодексом України;

- з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2013 року включно – 75% від ставок, передбачених Податковим кодексом України;

- з 1 січня 2014 року – 100% від ставок, передбачених Податковим кодексом України.

Крім того, у Прикінцевих положеннях Податкового кодексу України передбачено обов’язок Кабінету Міністрів України щорічно до 1 червня вносити до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до цього Кодексу щодо ставок екологічного податку визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін та індексів цін виробників промислової продукції.

Суми податку обчислюються платниками податку та податковими агентами самостійно щокварталу, без застосування принципу наростаючого підсумку, за формулами, закріпленими у статті 249 Податкового кодексу України. Податкові агенти, які здійснюють ввезення палива на митну територію України обчислюють суми податку на дату подання митної декларації для митного оформлення.

У разі якщо під час провадження господарської діяльності платником податку здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища та/або забруднення різними видами забруднюючих речовин, такий платник зобов’язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини.

Сума податку, яка справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення обчислюється платником виходячи з фактичних обсягів викидів та ставок податку, як сумарна по всіх викидах забруднюючих речовинах, що утворені стаціонарним джерелом.

Сума податку, яка справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення обчислюється податковими агентами виходячи з кількості фактично реалізованого (у випадку ввезення на митну територію України – ввезеного) палива та ставок податку, як сумарна по всіх видах фактично реалізованого палива.

Сума податку, яка справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти обчислюється платниками виходячи з фактичних обсягів скидів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів, як сумарна по всіх скидах забруднюючих речовин.

Сума податку, яка справляється за розміщення відходів обчислюється платниками виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів, як сумарна по всіх видах відходів.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу. Платники податку та податкові агенти складають податкові декларації за встановленою формою та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;

- за паливо, реалізоване податковими агентами, – за місцем знаходження пунктів продажу палива;

- за утворення радіоактивних відходів та їх тимчасове зберігання понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку в органах державної податкової служби.

Якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування платника на податковому обліку, до органу державної податкової служби, в якому такий платник перебуває на обліку, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії відповідних податкових декларацій.

При наявності у платника податку кількох стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами, то він зобов’язаний подати до відповідного органу державної податкової служби за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів податкову декларацію щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкта окремо.

Суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, перераховуються одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в територіальних органах Державної казначейської служби, які здійснюють розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом.

Платники податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, перераховують суми податку до державного бюджету. За рішенням платника податку сума податку може сплачуватися щомісяця в розмірі 1/3 частини планового обсягу за квартал із перерахунком за результатами базового податкового (звітного) періоду.

Якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то він повинен повідомити про це відповідний податковий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації.

Поиск по сайту: