Естетична діяльність. Естетична діяльність – різновид людської практики, що полягає у створенні естетичних цінностей

Естетична діяльність – різновид людської практики, що полягає у створенні естетичних цінностей. Естетична діяльність є складовою частиною будь-якої творчої діяльності, будь-якої творчої праці, що здійснюється за законами краси: законами симетрії, міри, гармонії, ритму. Вона знаходить вияв як у духовному виробництві, так і у матеріальному виробництві,

це система видів діяльності, специфіка яких визначається співвідношенням цілей перетворення та характером того об’єкта дійсності, на який це перетворення спрямоване.

Розрізняють такі види естетичної діяльності:

- практична: естетичне перетворення навколишнього середовища, а саме: естетична організація виробництва та естетична організація побуту (або іншими словами - дизайн), декоративно-побутове мистецтво, садово-паркова культура, мистецтво букету, косметики, модного одягу тощо;

- духовно-практична, або духовно – культурна: формування естетично розвиненої особистості;

- художньо-практична: створення художніх творів, художніх цінностей: картин, музичних та літературних творів, архітектурних споруд тощо;

- мистецтво - як суто духовна праця, що незалежна від матеріальних потреб і здійснюється як вільна гра людських здібностей, як насолода:

скульптура, архітектура, живопис, орнаментика.

Етикет - усталена система норм поведінки і спілкування.

Дизайн у вузькому, спеціальному значенні терміна – це проектна, художньо-творча діяльність, що направлена на розробку елементів предметно-просторового середовища людської життєдіяльності, які виготовлені індустріально, з високими споживчими властивостями й естетичними якостями.Ознакадизайну – у цьому вузькому смислі – формування гармонійного середовища житлової, виробничої і соціально-культурної сфер. Об’єкти дизайну– промислові вироби (виробниче обладнання, побутова техніка, меблі, посуд, одяг, тощо); елементи і системи міського, виробничого і житлового середовища; візуальна інформація; функціонально-споживчі комплекси і т. ін. Відповідно розрізняють окремі види дизайну: дизайн промислових виробів, дизайн середовища, графічний дизайн, дизайн соціально-культурної сфери і т. ін.

Ергономіка (грець. ерго - робота; номос - закон) – це наука, що вивчає допустимі фізичні, нервові та психічні навантаження на людину в процесі праці, проблеми оптимального пристосування навколишніх умов виробництва для ефективної праці,- все частіше пов’язується із дизайном і розуміється як наука про зручність і красу в оформленні людської життєдіяльності.

Мистецтво – це особлива форма суспільної свідомості і людської діяльності, в якій органічно співвідносяться художнє (образне) пізнання життя з творчістю за законами краси. В більш широкому значенні слово “мистецтво” відноситься до будь – якої форми практичної діяльності, коли вона виконується уміло, майстерно, вправно і досконало в технологічному, а часто і в естетичному значенні. Мистецтво відрізняється від дійсності певним збільшенням свободи. Свобода привноситься в ті сфери, які в реальності її не мають.

- Пізнавально-евристична функція (мистецтво як знання та просвіта) Мистецтво виступає засобом просвіти, передачі досвіду, фактів життя, а також засобом навчання.

- Функція передбачення (прогностична) (мистецтво віщування) полягає у можливості прогнозування майбутнього.

- Інформативна та комунікативна функція (мистецтво як повідомлення та спілкування) полягає в тому, що твір мистецтва – це певна знакова система. Як і будь-яка знакова система, мистецтво має свій код, “ключ” до якого втілений в особливостях даної культури, її змісті.

- Виховна функція дає змогу художньому твору впливати на склад думок та почуттів людини в цілому. Ще піфагорійці помітили, що мистецтво очищає особистість, а Аристотель увів поняття “катарсису”, що означає процес очищення за допомогою виникнення схожих почуттів.

- Сугестивна функція (вплив на несвідоме) полягає у тому, що мистецтво здатне навіювати певний склад думок та почуттів

- Естетична функція (мистецтво як формування творчого духу та ціннісних орієнтирів) сприяє формуванню естетичного смаку, здібностей та потреб людини.

- Гедоністична функція (мистецтво як насолода) має прояв у тому, що мистецтво – сфера свободи й майстерності, які несуть насолоду. Усі явища мистецтва співвідносні з естетичними цінностями.

Поиск по сайту: