|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
В’язь – гладенька поверхня
Механічні в’язі та їхні реакції Розглянемо систему матеріальних точок. Якщо їхні рухи заздалегідь нічим не обмежені, то систему називають вільною. Якщо існують заздалегідь означені геометричні або кінематичні обмеження рухів точок системи, то її називають невільною. Наприклад, кожний механізм, рух точок якого геометрично обмежений, є невільною системою. Тіла, які обмежують рухи точок матеріальної системи, називають в’язями. Зауважимо, що тут йдеться лише про так звані фізичні в’язі. Наявність в’язей змінює рух системи матеріальних точок. Вони відхиляють систему від рухів вільної системи, тобто в’язі є матеріальні джерела певних сил (реакцій в’язей), які прикладені до точок або тіл, що входять до системи. Реакціями в’язей називають сили, що діють з боку в’язей на систему, рух якої вивчаємо. Часто рух певного твердого тіла обмежений наявністю якогось іншого тіла. Це обмеження зумовлено властивістю матерії (речовини), яку називають непроникністю. Тому реакція в’язі спрямована в той бік простору, який вільний від речовини в’язі. Якщо розкласти реакцію на складові: нормальну і дотичну до поверхонь в’язі та тіла, то зумовлена деякими фізичними особливостями тіл, а саме шорсткістю їхніх поверхонь. Тому дотичну складову називають силою тертя . Розглянемо деякі приклади фізичних в’язей та їхні реакції. При визначенні напряму реакцій в’язей будемо виходити з наступних положень: по-перше, реакція кожної в’язі повинна бути прикладена до об’єкта в точці, у якій ця в’язь контактує з ним і виключає які-небудь переміщення; по-друге, реакція в’язі повинна бути спрямована в бік протилежний тому напряму, по якому в’язь перешкоджає переміщенню з розглянутого положення згаданої вище точки об’єкта. В’язь – гладенька поверхня
|