АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Права та обов'язки суб'єкта: - засновницькі права, права в галузі управління, майнові права

 

Термін «УТВОРЕННЯ» - це правове поняття господарського права, включає врегульовані норми господарського права.

Господарське законодавство визначає загальний і спеціальний порядок створення суб’єктів господарювання. Згідно ч.1 ст.56 ГК суб’єкт господарювання може бути утворений:

А) за рішенням власника майна або уповноваженого ним органу (які можуть бути засновниками підприємств) – декрет Кабінету Міністрів України від 15.12.1993р. «Про управління майном, що е у загальнодержавній власності» відомості ВРУ №7 ст.52;

Засновники реалізують засновницькі права шляхом:

· Обрання організаційної форми суб’єкта господарювання;

· Визначення цілей і предмета його діяльності;

· Прийняття рішень про його створення;

· Затвердження в установчому порядку статуту;

· Передачі безоплатно на баланс суб’єкта господарювання основних фондів та обігових коштів;

· Формування органів управління, визначення у статуті меж їхніх повноважень.

Утворення суб’єктів господарювання – це затвердження та одержання передбачених законом документів:рішення власника та свідоцтва про державну реєстрацію.

Б) у випадках передбачених законодавством – за рішенням ін.. органів, організацій і громадян;

Ст..56 ГК визначає способи утворення суб’єкта господарювання:

· Шляхом заснування нового суб’єкта господарювання;

· Шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) діючого суб’єкта господарювання;

· Шляхом примусового поділу діючого суб’єкта господарювання за розпорядженням антимонопольних органів;

Державна реєстрація Суб’єктів господарювання- це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи,засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

 

15 травня 2003р. прийнято Закон України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб підприємців» набрав чинності з 01.07.2004р. Згідно закону порядок проведення державної реєстрації включає:

- Перевірку комплектності документів, повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці;

- Перевірку документів на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації;

- Внесення відомостей про юридичні, фізичну особу – підприємця до Єдиного державного реєстру;

- Оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру;

Статут суб’єкта господарювання повинен містити відомості про:

- Його найменування;

- Мету і предмет діяльності;

- Розмір і порядок утворення статутного та ін..фондів;

- Порядок розподілу прибутків і збитків;

- Про умови реорганізації та ліквідації суб’єкта господарювання;

Свідоцтво про державну реєстрації. юридичної особи повинно бути оформлено і видано засновнику не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи. У бланку свідоцтва зазначається:

- Найменування юридичної особи, ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру підприємств;

- Місцезнаходження юридичної особи;

- Місце проведення державної реєстрації;

- Дата проведення державної реєстрації;

- ПІБ державного реєстратора.

Свідоцтво про державну реєстраці фізичної особи підприємця повинно бути оформлено державним реєстратором і видано(надіслано рекомендованим листом) не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації фізичної особи – підприємця. У бланку свідоцтва зазначається:

- Імя фізичної особи, ідентифікаційний код фізичної особи – платника податків;

- Місце проживання фізичної особи;

- Дата проведення державної реєстрації;

- Місце проведення державної реєстрації;

- Дата проведення державної реєстрації;

- ПІБ державного реєстратора.

Державний реєстратор забовязаний передати відповідним органам статистики, державної податкової служби,Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про проведення державної реєстрації юридичної та фізичної особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру для взяття юридичної та фізичної особи на облік.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)