АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Цінові фактори сукупного попиту

Читайте также:
  1. Б. Непрямі фактори
  2. Біохімічні фактори, які визначають прояв м’язової сили швидкості та витривалості.
  3. Валютний курс та фактори, що на нього впливають. Види валютних курсів. Крос-курси, їх розрахунок.
  4. Взаємозв'язок сукупного попиту та сукупної пропозиції. Рівноважний обсяг виробництва.
  5. Взаємозвязок попиту і пропозиції. Закон попиту. Вплив нецінових чинників на попит
  6. Взємодія попиту та пропозиції на ринку праці
  7. Виды банковских ссуд: лизинг, факторинг, форфейтинг
  8. Визначення рівня сукупного попиту у базовій моделі рівноваги на товарних ринках ADAS. Чинники сукупного попиту.
  9. Визначення сукупного нормативу оборотних засобів підприємства
  10. Внутрішні фактори розвитку
  11. Внутрішні фактори розвитку
  12. Внутрішні фактори розвитку

Ефект відсоткової ставки (ефект Кейнса) - при зростанні цін необхідна більша кі-ть грошей для оплати угод, отже, зростає попит на гроші, що при незмінній масі грошей викликає підвищення їх ціни, тобто відсоткової ставки. Підвищення відсоткової ставки скорочує інвес тиції та споживання за рахунок кредиту. Вна слідок цього величина сукупного попиту зменшується. Ефект багатства або касових залишків (ефект Л, Пігу). Домогос-ва тримають певну частку активів у вигляді готівки, грошей на поточних рахунках та фін. активів. Розмір багатства залежить від кі-ті грошей та рівня цін. При зростанні цін попит на прод-ю зменшується і навпаки. Ефект імпортних закупівель або чистого експорту. Прояв ляється тоді, коли ціни на вітчизняні то вари зростають або зменшуються порі вняно з цінами на іноземні товари. Як що внутрішні ціни підвищаться відносно іноземних, то будуть ку­пувати імпортні товари, внаслідок чого сукупний попит зменшиться. Нецінові фактори сукупно го попиту 1. Зміни у споживчих витратах. Очікування збільшення при­бутку веде до збільшення сукупного попиту, крива сукупно­го попиту переміщується - вправо – вгору. 2. Зміни в екон. політиці держави. Зростан ня дер­ж. закупівель, призводить до зрос тання сукупного попиту, крива перемі щується вправо – вгору. 3. Зміни у світовій еко-ці. Зростання екон. ак­тив ності у торговельних партнерів призве де до збільшення експорту, крива пере міщується вправо – вгору.

Р D D1

←

D2 →

 
 


1.1 Історія розвитку макроекономічної нау ки. Макроекономіка є наймолодшою з екон. наук. Своєї зрілості вона досягла у 30-х р. ХХ ст. у період світової екон. кризи. Свій по чаток макроеконом. наука бере ще з 16 ст. В 1576 р.Француз Ж.Боден обґрунтував зміну рівня цін- результатом співвідношення між кі-тю грошей і товарів. В.Петті вперше у світовій практиці здійснив розрахунки і дав оцінку нац. доходу в Англії. Ф.Кене розро бив макроеконом. модель господарського кругообігу. В «екон. Таблицях» загальну таб лицю кругообороту товарів та послуг пред ставляли 2 основні сектори: клас виробників та споживачів. Головний недолік цих табли ць в тому що вона не давала пояснення як в еко-ці забезпечуються природні закони. На це питання зокрема відповіли представники класичної теорії: А.Сміт- довів що приро дний порядок забезпечується за допомогою механізму ціноутворення та вільної конкуре нції. Протилежний підхід до оцінки регулюю чих можливостей ринку пропонує марксист ська теорія. Маркс розробив 2 моделі господ дарського кругообігу- моделі практичного та розширеного відтворення. Дж. Мей нор Кейнс піддав гострі й критиці класичну теорію. Довів що держава впливаючи на окре мі макроекон. показники може здійснювати ефективне регулювання економіки. Отже су часна макро-ка на має єдиної домінуючої тео рії. Вона спирається на ряд теорій котрі взає модоповнюють одна одну, а також взаємо залежать з приорітетами екон. політики пев ної країни.

1.2. Поняття макроекономіки як науки Макроекономіка –наукa, що вивчає закономірності функціонування економіки. Макроекономіка - досліджує господарську діяльність та взаємодію всієї сукупності економічних суб'єктів, тобто національну або світову економіку в цілому. До цілей макроекономіки можна віднести: 1) економічне зростання 2) повна зайнятість населення 3) економічну ефективність виробництва.; 4) стабільний рівень цін, 5) справедливий розподіл доходів 6) соціальний захист7) оптимальний платіжний баланс, 8) економічну забезпеченість громадян,; 9) зовнішньоекономічну безпеку; 10) економічну свободу,. Є багато способів підвищення ефективності національної економіки на макрорівні. Їх можна об'єднати за такими напрямами: 1. Забезпечення повної зайнятості ресурсів. 2. Досягнення повного обсягу виробництва. 3. Досягнення найраціональнішого розподілу наявних ресурсів між виробництвом окремих видів продукції, між виробництвом споживчих та інвестиційних товарів. 4. Зростання технічного рівня виробництва. Центральною проблемою макроекономіки є проблема економічної рівноваги. Економічна рівновага означає такий стан економіки, при якому досягається рівновага і взаємне збалансування структур, що протистоять одна одній (виробництво і споживання, попит і пропозиція тощо). До інструментів макроекономіки відносять: - фіскальну (бюджетно-податкову) політику; - монетарну (кредитно-грошову) політику; - стабілізаційну політику; - політику регулювання доходів; - зовнішньоекономічну політику.

 

 2.2 Система національних рахунків як нормативна база макроекон. рахі вництва. СНР - це система взаємопов'язаних екон. показників, які відображають загальні й найбільш важливі аспек-ти екон. розвитку, пов'язані з вир-вом і споживанням продуктів та послуг, розподілом і перерозподілом доходів, формуванням нац. багатства країни тощо. Раніше обсяг нац.. вир-ва обчислю вався на основі балансів народного гос-ва. Ця система застаріла, тому що не була зорієнтована на ринкову еко-ку.Принципи системи нац. рахун ків: 1продуктивною вважається будь-яка еко­н. дія-сть, що приносить доход суб'єктам цієї дія-ті. Валовий продукт і сукупний доход створюються як у галузях матеріального, так і нематеріа льного вир-ва. 2 в основі СНР лежить концепція про то­тожність між витратами на вир-во сукупного продукту й доходом одержаним від його прода жу. 3 СНР виходить із того, що еко-ка знахо­диться в постійному кругообігу, а кругообіг - це безперервний потік „витрати – доходи».4 виділяють екон. сектори, що охоплю­ють інституційні одиниці, які самостійно ведуть екон. життя. Особливістю методології СНР є також те, що ключовим поняттям у структурі показників виробництва є додана вартість ― характеризує внесок конкретної сукупності факторів виробництва у створення вартості в масштабах економіки в цілому. Додана вартість (ДВ) як внесок кожного окремого виробника розглядається в СНР стосовно виробника, а не продукту. А повна вартість (валовий випуск) матеріальних благ і послуг включає крім ДВ також і проміжне споживання. Базовою одиницею обліку СНР є так звана інституційна одиниця – ре зидент (екон. одиниця), що функціо нує наданій території вподовж трива лого часу (понад рік).Усі інституційні одиниці об'єднуються в сектори, їх налічується 6:1 під-ва;2 фін. устано ви; 3 держ. установи; 4 громадські та приватні організації; 5 домогос-ва; 6. сектор зовнішньоекономічні зв’язки 3.3. Зайнятість та безробіття Зайнятість населення- це діяльність працездатного населення країни, спрямована на відтворення валового внутрішнього продукту та національного доходу. Р3 = Зайняті 100%, (Особи у віці від 16 років) Економічно активне населеннявключає: осіб найманої праці; самостійних робітників; осіб, які тимчасово не працюють з об'єктивних причин; неоплачуваних членів сім'ї в працездатному віці; осіб, які поєднують навчання з працею на умовах неповного робочого часу; учнів та осіб, які проходять профпідготовку. Економічно пасивне населення- це люди до 16 років, ті, хто перебувають у спеціалізованих установах, а також дорослі, які потенційно мають можливість працювати, але не працюють і не шукають роботи або просто не шукають роботи). Робоча сила, Безробітні Безробіття- це економічне явище, коли частина економічно активного населення не має можливості використати свою робочу силу.У залежності від причин, які викликають безробіття, слід розрізняти декілька його видів. 1. Фрикційн е безробіття. Воно стосується тих осіб, які не працюють у зв'язку із добровільною зміною місця роботи. 2. інституціональне безробіття, яке пов'язане з тим, що іноді надмірні соціальні виплати, запровадження гарантованого мінімуму заробітної плати, недосконалість податкової системи тощо призводять до того 3. Структурне безробіття. Воно виникає під впливом структурних диспропорцій на ринку праці, тобто коли з'являються невідповідності між попитом і пропозицією робочої сили за професією, кваліфікацією, географічними та іншими ознаками. 4. Циклічне безробіття. Воно виникає внаслідок циклічного спаду виробництва і є результатом зниження сукупного попиту на робочу силу. 5.Природне 6.Добровільне безробіття 7. Приховане безробіття - це коли люди формально працюють, але фактично не працюють або займають зайві робочі місця. PБ = ЧБ/ЧРС *100%, 5.2 Сукупна пропозиція, фактори впливу, крива сукуп­ної пропозиції. Сукупна пропозиція АS- реальний обсяг нац. вир-ва, який фірми готові виробити та продати за будь-якого можливого рів ня цін за інших сталих умов Рис. Крива сукупної пропозиції Структура сукупної пропозиції: 1 ВВП-втрати збитки в еко-ці.2Держ. резерви.3 товари та послуги системи держ. Страхування,4. імпорт Складові кривої сукупної пропозиції І. Го ризонтальний (кейнсіанський) відрізок показує зміни в обсягу вир-ва в умовах неповної зай нятості та постійних цін (депресійний стан еко-ки). II. Промі ний (висхідний) відрізок показує зміни в обся­гу вир-ва в еко-ці, що наближається до повної зай­нятості, зростання реально го ВВП на цьому відрізку супрово­джує ться зростанням цін.III. Вертикальний (класичний) відрізок показує зміни в об сязі вир-ва в умовах повної зайнятос ті,ВВП збільшується номінально, хара ктерне інфляційне зростання цін. Нецінові фактори Змі на цін на ресурси (ціна на робочу силу – з/п, ма­тер. ресурси). Зміна продуктивності ресурсів. Виробити більший обсяг нац.. продукту тими самими ресурсами. Якщо продук­тивність праці збільшиться, то сукупна пропозиція теж збільшиться, крива сукупної пропозиції зміститься вправо - вниз. Зміни у держ. політиці - податки, субсидії, держ. регулювання. Якщо податки збі льшаться, сукупна пропо­зиція - зменшиться, крива сукупної пропозиції пе­реміщується вліво – вгору 6.3. Фіскальна політика держави. Фіскаль на політика — це заходи уряду, спрямовані на забезпечення повної зайнятості та виробництво безінфляційного ВВП, системи оподаткування та підходів до формування держ бюджету. Ф-ї фіскальної політики:вплив на стан господарської кон’юнктури, перерозподіл нац. доходу, нагромадження необхідних ресурсів для фінансування необхідних програм, стимулювання екон. зростання. Фіскальну політику поділяють: Дискре ційна-цілеспрямована зміна величини держ. податків в результаті зміни законо давства, метою якої є: стабілізація еко-ки, досягнення рівноваги в еко-ці, збільшення рівня зайнятості, зниження темпів інфля ції.Диск реційна політика у залежності від фаз може бкти: стимулювальну та стримував льну. Стимулювальна політика. Для її проведення уряд збільшує видатки, зменшує податки або певним чином поєднує обидва заходи. Це збільшує ін­вестиції та зменшує безробіття. За стриму вальної політики уряд пра­гне знизити рівень інфляції через підвищення податків, скорочення держ. видатків чи поєдную чи обидва ці заходи.Автоматична фіскальна політика-політика вбудованих стабілізаторів. Автоматичний стабілізатор- механізм який дозволяє зменшити циклічні коливання в еко-ці без зміни податкового за конодавства (прогресивна податкова ставка, трансфертні платежі, система участі у при бутку, допомоги по безробіттю у період економічних спадів). Мультиплікатор де рж. витрат –показує наскільки змінився сукупний доход (∆ Y) при зміні держ витрат ((∆ G)на одиницю. Mg= - ΔY = 1__ ΔG 1-c 1.5. Методологія макро-ки та макроекон. моделювання. Макро-ка використовує широкий спектр ме­тодів, а саме: • абстракцію - явне виділення найбільш суттєвих сторін дослід жуваного явища й ігнорування не­ суттєвих його ознак; аналіз - уявний розклад цілого на частини, кожна з яких вивчається окремо; синтез - пізнання явища як цілого в єдності всіх його елементів; індукцію - виведення екон. закономірностей і принципів із факто рів реального життя на основі сход­ження від одиничного до загального; дедукцію - аналіз від загального до одиничного; економіко-математичне моделювання - побудова мак­роекон. моделей для аналізу та прогнозуван ня екон. систем на макрорівні.Певну роль серед методів, які застосовує макро-ка, виконує експеримент, в якому особливе міс це займа­ють економічні реформи.Найбільш складним результатом використання методів є макроекон. моделювання.Макроекон. моделювання - формалізоване за допо­могою теоретичних методів відображення сукупних процесів екон. життя, яке використовується для раціоналізації еко-ки. Рез-ти макроекон. моделювання залежать від періоду, який охо плює модель:1. короткостроковий-проміжок часу упродовж якого ринкові регулятори не володіють здатністю адекватно відреагувати на збурення сукупного попиту(сукуп. Пропо зиції) і відновити в екон-ці повну зайнятість. 2.довгостроковий- проміжок часу упродовж якого ринкові регулятори спроможні адеква тно відреагувати на збурення сукупного попи ту (сукуп. пропозиції) і завдяки цьому відно вити в екон-ці повну зайнятість. Ендогенні змінні -зовнішні для моделі чинники, які виз начаються в процесі її побудови. Екзогенні змінні-зовнішні для моделі чинники, які виз начаються до початкі її побудови.В екон. мо де лях розрізняють поняття «потік»,»запас».Розрізняють велику кількість економічних моделей: - попиту і пропозиції; - просту модель кругообігу; - модель кругообігу за участю держави; - фінансового ринку; - моделі стадій економічного розвитку; - моделі змішаної економіки тощо.     2.3 Основні макроекон. показники та їх характеристика.Ці показники можна поділити на:• показники загального нац. розвитку -НБ,ВВ,ВНП,ВВП,ЧНПНД,ОД, соціальні -зайнятість,безробіття, рівень безробіття, рівень жит тя; фінансові показники - загальний рівень цін, індекс цін, інфляція, номі нальний та реальний рівень з/п, від соткової ставки тощо.Нац. багатство (НБ)-сукупність створених і нагрома джених у країні працею всього сус-ва матер. благ, рівня освіти, виробничо го досвіду, майстерності, а також при родні ресурси. Виділяють суспільне (створене працею) багатство і приро дне (природні ресурси). Також поді ляють на матеріальне (основні фон ди, товарні запаси, держ. резерви, предмети тривалого використання то що) і нематеріальне (освітній та нау ковий потенціал, кваліфікаційний та культурний потенціал).Валовий ви пуск (ВВ)- сукупна ва-ть товарів та по­слуг, які вироблені за рік резидентами країни в базових цінах. Валовий внутрішній продукт (ВВП)- вимірює ва-ть прод-ї та послуг, вироблених на території даної країни за визначений період, незалежно від того, знаходяться чинники вир-ва у власності громадян даної країни або належать іноземцям. Валовий нац. продукт (ВНП)- вимірює ва-ть про д-ї та послуг, вироблених чинниками ви р-ва за визначений період, що знаходять ся у власності дер­жави або громадян даної країни (резидентів), в тому числі й на тери торії інших країн. Особистий доход (ОД)- складається з первинних до­ходів (з/п, ренти, прибутку, відсотка) та вторин­них, які не зароблені, а отримані в результаті перерозподіл лу (трансфери): Безподатковий доход (БД) (доход кінцевого викорис­тання)- це різниця між особис тим доходом та особистими по­датками (ОП): Валові інвести ції- містять у собі всі інвестиції, що йдуть на відшкодування устаткування,. Чисті інвестиції- інвестиції на купівлю нового облад­нання. 4.1 Споживання та заощадження як функції доходу. У закритій економіці існує три напрямки використання виробленої нею продукції. Y = C + I + G Споживчі витрати, або споживання, - це витрати домашніх господарств на придбання споживчих товарів і оплату послуг для задоволення особистих потреб. Заощадження–це та частка особистого безподаткового доходу, яка не споживається Споживання та заощадження безпосередньо впливають на рівень національного виробництва, ціни та зайнятість. Функція споживання-показує співвідношення між споживчими витратами і безподатковим доходом як в статиці, так і в динаміці. Функція заощадженняє здеркальним відображеням ф-ї споживання. Розрізняють середню та граничну схильність до споживання та заощадження .Середня схильність до споживан ня (с) - частка безподат­кового доходу, що спря мовується на споживання: Середня схильність до заощаджень (s) – частка безподаткового доходу, що спря мовується на заощадження Гранична схильність до заощадження (s') показує, яка ча­стка додаткового доходу спря мовується на додаткове заощад­ження: Гранична схильність до споживання (с') показує, яка ча­стка додаткового доходу спря мовується на додаткове споживання.     5.3 Рівновага сукупного попиту та сукупної про­позиції Графік. Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції. Точка перетину (Е) кривої сукупного попиту D та кривої сукупної пропозиції S є точкою рівноваги, яка визначає:- рівноважний рівень цін (Ре) – рівень цін на кінцеву продукцію, який встановився на основі рівноваги D = S;- рівноважний обсяг національного виробництва (Qe) – реальний обсяг національного виробництва, що встановився на основі рівноваги D = S.Існує три варіанта рівноваги:- на кейнсіанському відрізку (а) – якщо сукупний попит D зміщується, то це призводить до зростання обсягу національного виробництва Q і зайнятості при сталих цінах Р.   на проміжному відрізку – зростає Q, зростає зайнятість, зростають ціни.- на класичному відрізку – зростають ціни Р та виникає інфляція, ВВП номінальний зростає, але ВВП реальний – незмінний. 7.1. Сутність грошей, їх роль та функції. Гроші – загальний еквівалент, тобто вони служать засобом вираження вартості това рів. Вони служать інструментом нагромадження нормальних екон. відносин в народ ному гос-ві. Роль грошей у розвитку еко-ки можна розглядати у якісному і кількісному аспектах: 1. у якісному аспекті роль грошей ви ражається в тому, що саме грошове середо вище, а якому діють економічні суб’єкти по зитивно вливає на розвиток сусп. вир-ва. 2. кількісний аспект – полягає в тому, що че рез зміну кі-ті грошей в обігу можна впливати на екон. процеси. Грошовий оборот – це рух грошей у процесі вир-ва, розподілу, обміну і споживання нац. продук ту, який здійснюється шляхом безготівко вих розрахунків та через обіг готівки. Залежно від форми грошей, грошовий оборот ділять на 2 взаємопов’язані частини: 1) сферу готівкового обігу(монети, банкноти) – використовується при виплаті з/п, пенсій, а також при купівлі товарів та послуг у роздрібній торгівлі. 2) сфера безготівкового обігу – здійснюється у вигляді перерахувань сум через рахунки в банках. Функції грошей:1. Міра ва-ті– гроші забезпечують вимірювання і вира ження ва-ті товарів, надаючи їм форму ціни; Масштаб цін – це грошова одиниця, яка ви користовується для виміру і порівняння вартості товарі (послуг, робіт) і за нею закріплена фіксована вага золота або іншого грошового металу.2. Засіб обігу – ф-я, у якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.3. Засіб платежу – ця ф-я відображає особливості кредитного гос подар вання, тобто реалії купівлі-продажу товарів і таке інше.4. засіб нагромадження – це ф-я, пов’язана із збереженням грошима вартості при виході із обігу.5. Світові гроші – гроші обслуговують рух ва-ті у міжнародному екон. обігу і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами. 1.3. Суб'єкти, об'єкти та предмет макро-ки. Об'єктоммакро-ки є не просто нац. еко-ка вза галі, а її відповідний тип, тобто історично визна чена екон. система та її агреговані параметри. Головні ознаки нац.. еко-ки вважаються:1. наявність тісних екон. зв’язків між господарюючими суб’єктами на основі розподілу праці. 2.загальне екон. Ста новище. 3.загальний екон. центр. 4 система екон. захисту.Суб’єкти: 1 Домашні гос-тва – гос-ва, які веде одна або кілька осіб, що мають спільне майно, з метою відтворення робочої сили та розвитку особистості на основі кінцевого споживання 2 Підприємницький сектор - офіційно зареєстровані фірми та під-ва, незалежно від форми власності, що діють у межах країни. 3 Держ. сектор - об'єднує усі державні інститути та установи. 4 Сектор фінансових установ - інституційні одиниці, що проводять фінансові операції на комерційній ос­нові. 5 Зовнішньоекон. сектор - це зв'язки з іншими державами – торгівля, рух капіталу між країнами. Предмет –причинно-наслідковий механізм функціонування та розвитку нац. Еко-ки. Мак-ку поділяють на позитивну(констатує факти), нормативну (оцінює цілі екон. розвитку). Екон. Політи ка- системма екон. заходів держави з мето ю досягнення поставлених сус-твом цілей.     2.4Методи обчислення ВВП за СНР. Цінові індекси. 1. Метод кінцевого використання (за ви-ми).Визначення ВНП за ви-ми передбачає підсумування ви-т на кінцеву прод-ю. Ви-ти на споживання (С) включають ви-ти домашніх гос-в на різноманітні товари. Ви-ти на інвестиції(І)-це ви-ти на інвестиційні товари. Держ. ви-ти(G)-усі ви-ти держави на ви-во товарів та послуг. Чистий експорт- це весь експорт за відрахуванням імпорту: Формула обчислення ВНП за методом ви-т:ВНП=С+І+ NE + G 2.Розподільчий метод (за доходами)-це сума усіх доходів господарських одиниць і екон. дія-ті а також амортиз. відрахувань. З/П (W)- це оплата найманих працівників і службовців. Рента(R)- це рентні доходи отримані домогосподарствами в рез-ті здачі в оренду землі, житлових приміщень тощо. Відсоток (%)- доходи від грошового капіталу покладеного до банку за кредит. Прибуток корпорацій (Р) - податок на прибуток корпорацій, дивіденди акціонерам, нерозподілений прибуток корпорацій. Нац. доход- сукупний доход в еко-ці який отримують власники факторів в-ва:Вироб ничий НД, Споживчий НД НД= W + R +%+ Р. Чистий нац. продукт: ЧНП= НД+Tn, де Tn(непрямі по датки). ВНП=ЧНП+А, де А-амортиз. відрах.Формула обчислення ВНП за методом доходів: ВНП=ЗП+ R +%+ Р + Tn + А. Змішаний доход- доход некорпоратив ного бізнесу. 3.Виробничий метод (за доданою вартістю). ВВП=Сума (ВВ-МВ)+ (П-С), ВВ Податки на продукти-податки які стягуються пропорційно до кі-ті або ва-ті товарів і послуг, що вироб-ся, прода ються або імпортуються під-ми-резидента ми. Субсидії на продукти-субсидії що на даються під-вам-резидентам із держ бюджет ту з метою відшкод-ня постійних збитків. Цінові індекси. Динаміку всіх цін або загального рівня цін визначають за допом. індексів цін. Індекс цін Лейс пейреса показує як змінився рівень цін упро довж певного проміжку часу, якщо структур ра споживання й в-ва не змінилася. Iл= Σp1q1 Σp0q0 Інд. споживчих цін (ІСЦ)-індекс цін Леспейреса, який обчис-ся для незмінного кошика споживчих товарів і послуг. ICЦ= Σp1qk Σp0qk Індекс ПААШЕ- показник рівня цін, де змінними вагами є обсяг і структура в-ва розрахункового року. In= Σp1q1 Σp0q1, Індекс Фішера- середнє геометричне значення індексів Лейспейреса і ПААШЕ, зменшує неточності в оцінці зростання загального рівня цін, притаманні індексам зі змінними постійними ви-ми. Iф=√ІлІn 4.3Сукупний попит на інвестиції. Мультиплікатор інвестицій. Сукупний попит на інвестиції залежить від двох основних факторів: 1. Очікуваної норми чистого прибутку, що є головним фактором до інвестування, його метою. 2. Відсоткової ставки. Якщо відсоткова ставка нижча від очікуваної норми чистого прибутку, то інвестиції будуть прибутковими, на них виникає попит. Якщо навпаки – інвестиції будуть збитковими, попиту на них не буде. Крім відсоткової ставки, на інвестиційний попит впливають невідсоткові фактори, які змінюють рівень очікуваної норми прибутку за даної відсоткової ставки. До невідсоткових факторів відносять: 1. Технологічні зміни 2. Рівень забезпеченості основним капіталом 3. Витрати на придбання, експлуатацію та обслуговування устаткування. 4. Податки на підприємця. 5. Очікування. Мультиплікатор- це коефіцієнт, який показує зв*язок між змінами інцест. та змінами величини прибутку. Мультиплікатор інвестицій означає, що початкові вкладення в економіку надалі поступово супроводжуються зростанням доходу, який знову розподіляється на споживання та заощадження, тобто виникає первинний, вторинний і т. д. ефект капіталовкладень. Простий мультиплікатор відображає лише вилучення коштів на заощадження. Складний мультиплікатор отримується з урахуванням усіх вилучень: податків, імпорту, заощаджень.     6.1 Сутність фінансів та держ. бюджет. Фінанси – сукупність екон. заходів з форму вання, розподілу, перерозподілу та вико рис тання фін. коштів в еко-ці. Фінансова система складається:1. з держ. фінансів.2. фінанси господарюючих су б’єктів.3. фі нанси населення Основним елементом фінансової системи є держ. бюджет.Де рж. бюджет – фінансовий план держави, який передбачає видатки та надходження за рік.До основних джерел доходів відносять: 1. податки 2. платежі за використання приро дних ресурсів (вода, земля) 3. неподаткові надходження (від приватизації) 4. доходи від користування капіталом 5.офіційні транс ферти 6. цільові фонди. Видатки:1. нац. оборона 2. утримання держ. апарату 3. фіна нсування бюджетного сектору 4. соц. видат ки 5. фінансування розвитку еко-ки 6. %-к за держ. борг Причини дефіциту: зменшення приросту нац. доходу в умовах кризового стану еко-ки, падіння доходів, збільшення бюджетних ви-т, непослідовна фінансово-екон. політика Держ. борг – сума дефіцитів державного бюджету за мінусом держ. над лишків. Держ. позики – головне еконо мічно виправдане джерело покриття бюджет них дефіцитів.Розрізняють:1. внутрішній держ. борг – боргові зобов’язання уряду у формі кредитів, отриманих урядом, держ. займів. Внутрішній борг – борг уряду своїм громадянам.2. Зовнішній держ. борг – борг фіз. або юрид. особам за кордон або іноз. де ржавам.Якщо у країні дуже великий внут рішній або зовнішній борг, їй може бути ого лошено дефолт. Дефолт – визнання країни неплатоспроможною 7.2. Грошова масата грошові агрегати, рівняння обігу. Грошова маса - вся суку пність запасів грошей у всіх їх формах, які перебувають у розпорядженні суб'єктів грошового обороту в певний момент. Суб'єктами грошової маси є приватні особи, під-ва, громадські ор ганізації, господарські об'єднання, держ. уста нови тощо. Грошовий агрегат - це показник грош. маси, що характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності. В Укр. обсяг грошової маси розраховується за допомогою 4 агрегатів. Агрегат М0 -готівка (готівка, яка перебуває поза банками, тобто на руках). Агрегат М1 = Мо + депозити до запитання (вклади у банках, які можуть бути використані вкладниками негайно, без попередження банків), тобто готівкові та безготівкові гроші (це записи на банківсь ких рахунках і внески до комерційних банків). Агрегат М2 =М1 + строкові депозити (в нац. та іноз. валюті, кошти на всіх видах раху нків). Агрегат М3 = М2 + облігації внутрішніх державних позик.. Чим менша частка М0, у загальній грош. масі, тим ефективнішою та розвинутішою вважається нац. грошова система, і навпаки. Швидкість обігу грошей характеризує частоту, з якою кожна одиниця наявних в обороті грошей використовується в середньому для реалі зації товарів і послуг за певний період (рік, квартал.-місяць). Швидкість обігу грошей V визначається за формулою: де Також можна записати рівняння обміну (рівняння Фішера): M*V=P*Q Рівняння обміну показує залежність, вико нання якої веде до того, що кі-ть грошей в обертанні буде відповідати реальній потреби у них. Для того щоб визначити необхідну масу грошей використовують формулу: Мн= ΣP*Q-ΣK+ΣП-ΣВ V 1.4. Екон. системи та їх особливості. Елементи екон. системи:1способи розв’язання основ них проблем еко-ки.2 механізм реалізації власності на виробничі ресурси та виготов лені життєві блага. 3механізми розподілу і перерозподілу створеного нац.. продукту. Ринкова екок-ка- приватна форма влас ності на екон. ресурси та використання рин кового механізму для регулювання еко номіки. Основним рушієм ринкової економіки є конкуренція. Командно-адміністративна екон-ка-заснована на суспільній (держ.) власності, а регулювання здійснюється за допомо гою централізованого держ. плануваня.Це еко-ка з жорстким держ. регулюванням. Його основним інструментом виступає державний план. Змішана еко -капоєднує у собі різні форми власності й 2 меха нізми макроекон. регулюван ня: ринковий і дер жавний. Трьома найпоширенішими моделя ми змішаної еко-ки є: Американська модель змішаної еко-ки-Система всілякого заохочення під-ва, досягнення особистого успіху, збагачення най­активнішої частини населення. Пряме держ. втручання в еко-ку є незначним.Японська модель змішаної еко-ки-активне втручання дер жави в екон-ку для створення такого макросере довища, в якому прогресивні галузі зростають найшвидше. Притаманне певне відставання темпів зростання з/п порівняно зі зростанням продук тивності праці. Шведська модель змішаної еко-ки-Соц. спрямованість на рівні держ. політики. Шведська модель є своєрідним поєднан­ням ринкової еко-ки та соціалістичної ідеології.. Основний принцип цієї моделі полягає в розмежуванні двох економічних функцій: створення багатства і його розподілу. Перша функція реалізується в конкурентній ринковій економіці приватним сектором, другу виконує уряд, який перерозподіляє доходи       2.5 Номінальний і реальний ВВП. Номінальний ВВП (ВВПН)- це показ ник загального обсягу вир-ва, який обчислюєть ся у поточних цінах, тобто у фактичних цінах даного року: ВВПН= Σp1q1 Реальний ВВП (ВВП р)- це показник загального обся­гу вир-ва, який обчислюється в постійних цінах, тобто в цінах року, який приймається як базовий (базові ціни): ВВП н = ∑p0q1, д. І Дефлятор ВВП - ціновий індекс, який показує цінові зміни одного року щодо іншого, і таким чином до помагає порівняти реальний і номінальний ВВП. Дефлятор також використовують для визначення рівня інфляції. Інфлювання - це збільшення показників ВВП з ураху­ванням динаміки цін. Дефлювання - це зменшення показ ників ВВП з ураху­ванням динаміки цін.. Індекс споживчих цін та дефлятор ВВП дають де що різні рез-ти динаміки загального рівня цін. Між цими індексами цін є 3 основні від мінності: 1набір товарів для обчислення деф лятора ВВП містить як споживчі так і капіта льні блага, які купують ділові під-ва й держа ва. 2 при обчислення дефлятора ВВП беремо лише вітчизняні товари й послуги. 3 дефля тор ВВП є індексом цін із змінними складовими, а ІСЦ- із постійними. 3.1 Циклічність як форма екон. розвитку Економічний цикл - це послідовність піднесень і спадів економічної активності протягом кількох років, тобто це рух суспільного виробництва від одного кризового явища до іншого, який постійно повторюється. 1.Спад(криза, рецесія) - падіння обсягів вир-ва, масове банкрутство, скорочення зайнятості, зменшення платоспроможного попиту, 2. дно (депресія, застій) - критична точка в еко-ці, вир-во і зайнятість досягають найнижчого рівня. 3. Пожвавлення -починає оновлюватись капітал, модернізується вир­обництво, відновлюються інвестиції, активізується попит., 4.Пік (піднесення, бум, експансія) - в еко-ці зберігається повна зайнятість, вир-во працює на повну потужність. Спостерігається масове оновлення капіталу, розширення вир-ва, зростання прибутків і з/п. Причини циклічності: 1)Зовнішні (політичні і випадкові події(війни, революції, перевороти, змі на чисельності населення, погодно-кліматичні умови) 2) Внутріщні (нестабільність споживчих витрат, нестабільність інвестицінних витрат, зміна цін на ресурси (нафта, газ, інші корисні копалини, зміни у кредитно-грошовій,податково-бютжетній політиці). Види і тривалість циклів: - цикли Кондратьєва, або довгохвильові цикли, тривалість 40-60 років. структурна перебудова; - цикли Кузнеця – їхня тривалість складає 20 років, а рушійними силами є зрушення у відтворюваній структурі виробництва;- цикли Джаглера з періодичністю 7-11 років як підсумок взаємодії багатьох грошово-кредитних факторів;- цикли Кітчина з тривалістю 3-5 років, що обумовлюються динамікою відносної величини запасів товарно-матеріальних цінностей на підприємствах; - приватні господарські цикли, що охоплюють період від одного до дванадцяти років Головна рушійна сила-це коливання інвестиційної активності. Стабілізаційна політика - дія-ть держави, спрямована на погашення коливань в економіці її називають антициклічним регулюванням. 4.2 Недоходні фактори споживання та заощадження.Крім доходу на споживання та заощадження мають вплив також недо ходні фактори: Багатство - це нерухоме майно (будинки, автомобілі, предмети довгостроково го користування), фін. засоби (готівкові гро ші,акції, облігації,страхові поліси), якими во лодіє населення. Чим більше нагро­маджено ба гатства, тим менші стимули до заощад­жень. Збільшення багатства зміщує функцію спожи­вання вгору, а графік заощадження - вниз. Податки - зниження податків збільшує безпо датковий дохід і тому збільшує як споживання, так і заоща­дження. Функція споживання та заощадження переміщуються вгору. Рівень цін - зростання цін скорочує споживання і за­ощадження і навпа­ки. Відрахування на соц. ст рах-ня – збільшення цих відрахувань призведе до скорочення споживання і заощадження. Очіку вання - якщо очікування несприятливі, то домашні гос-ва змушені робити закупки на пе­ред, що збільшує споживання та змен шує заощад­ження. Відсоткова ставка - коли відсоткова ставка зростає, споживання зменшує ться, а заощадження збільшу­ються. Споживча заборгованість - якщо споживча забор­гова ність зросла, то зменшаться і споживання, і за­осадження.Недоходні фактори зміщують ф-ції споживання вгору(збільшуючи їх) та вниз (змен шуючи). 6.2.Податкова система. Крива Лаффера. Податкова політика- система дій, які проводяться державою у галузі податків і оподаткування. Податкова система – сукупність податкових зборів та платежів, що законодавчо закріплені в даній державі; принципів, форм та методів їх визначення, зміни або скасування; Податки виконують дві основні ф-ії: Розподільча- є інструментом перерозподілу грошових доходів держави; Фіскальна- формування державних фондів. Податкова система включає: 1) Механізм оподаткування, тобто визначення суьєктів та об’єктів оподаткування. 2)Види податків. Прямі-стягуються безпосередньо з індивідів та фірм (податки особисті на: прибуток громадян, реальні податки: на землю, промисловий). Непрямі – податки, що встановлюються на товари та послуги і входять у їх ціну. 3)Податкова ставка – величина податку на одиницю оподаткування.Загальнодер жавни ми податками є:податок на прибу ток, акцизи, ПДВ, відрахування у пенсійний та соц. фонди, плата за землю, мито. Місцеві податки:- податки з реклами, - готельно-курортний збір, - комунальний податок, Основні принципи сучасної податкової системи: Ефективність, справедливість, корисність, економ. обґрунтованість податків, рівномірність сплати, гнучкість, недопущення подвійного оподаткування одного і того ж об’єкта, доступність та однозначність норм податкового законодавства, гласність. Крива Лаффера – крива, що відображає зв'язок між податковою ставкою та обсягом податкових надходжень, виявляє податкову ставку, за якої податкові надходження досягають максимуму. 7.3. Попит та пропозиція на гроші. Грошовий ринок – це ринок, на якому здій нюється купівля-продаж грошей як спе цифічного товару,формуються попит, пропозиція та ціна на цей товар. Попит на гроші виступає як запас, який прагнуть мати у своєму розпорядженні економічні суб'єкти на певний момент. Можна визначити такі чинники попиту на гроші:1. Зміна обсягів вир-ва (або обсягів нац. доходу). 2. Зміна абсолютного рівня цін.3. Зміна реального обсягу вир-ва. 4. Зміна норми відсотка. 5. Чинник накопичення багатства. 6. Чинник інфляції. 7. Очікування погіршення кон'юнктури ринків. П ропозиція грошей - це коли екон. суб'єкти у будь-який момент мають у своєму розпорядженні певний запас грошей, які вони можуть спрямувати в оборот. Емісія - випуск в обіг грошей і цінних паперів (акцій, облігацій та інших борговій зобов'язань). Пропозиція грошей не залежить від дія-ті екон. системи, оскільки грош. емісію здійснює держава в особі нац. банку, і вона контролю ється урядом. Ринок грошей –це система інстру ментів що забезпечують взаємодію між попи том та пропозицією на гроші. Рівновага на ринку грошей виникає у точці перетину кривих попиту і пропозиції грошей.   Але рівновага на грошовому ринку є рухомою, може змінюватися під впливом певних факторів.  

 


1 | 2 |

Поиск по сайту:

Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)