Вікна Windows

Слово “Windows” на українську мову перекладається як “вікно”. На екрані вікно – це обмежена прямокутною рамкою поверхня екрана. У ньому відображається працююча програма або документ. Для настройки системи використовуються діалогові вікна, зовнішній вигляд яких стандартизовано.

Розрізняють три варіанти розміру вікна, яке відображується на екрані:

Стандартний розмір – займає частину площі екрана. За бажанням можна перемістити його або будь-яку його межу в інше місце екрана.

Розгорнуте на весь екран (повноекранне) – займає весь екран і має максимальний розмір, його не можна переміщувати.

Згорнуте в піктограму – зображається у вигляді кнопки на панелі задач (у згорнутому в піктограму вікні програма продовжує виконуватися. Щоб відкрити згорнуте вікно або згорнути вже відкрите, слід натиснути кнопку вікна на панелі задач).

Як приклад розглянемо вікно програми WordPad, яка входить до стандартних програм Windows. Вздовж верхньої межі вікна розташована виділена кольором полоса заголовка, на ній відображено ім’я файла та назву програми. У лівій частині ділянки заголовка розташовується кнопка системного меню, у правій частині – три кнопки управління розмірами вікна. Всередині вікна програми розташоване робоче поле програми.

В нижній частині вікна розташована стрічка стану, для відображення її екрані, необхідно вибрати в меню Вид команду Строка состояния.

Прокрутка є електронним еквівалентом читання скрученого в рулон документа, на відміну від перегортання сторінок книги. Вертикальна та горизонтальна полоси прокрутки автоматично з’являються вздовж правої межі і внизу вікна в тому випадку, коли весь його вміст не відображено повністю. На кінцях полос розташовуються дві кнопки, а між ними – бігунок.

Якщо відкрито декілька вікон, то ці вікна можуть розташовуватись на екрані поряд одне з одним, на деякій відстані, частково або повністю перекриваючи одне одне. Вікно, з яким працює користувач у даний момент, називається активним. Воно розташовується на передньому плані поверх інших вікон. Його заголовок відрізняється кольором або текстурою. Будь-яка команда, вибрана користувачем, буде відноситися до активного вікна, яке працює в пріоритетному режимі.

При роботі з декількома вікнами виникає необхідність у переході від одного вікна до іншого. Найбільш простий спосіб перейти в інше вікно – клацнути будь-яку видиму його частину. Якщо на екрані одночасно видно не всі вікна, то перехід до іншого вікна можна виконати декількома способами:

Клацнути мишею на панелі задач кнопку з назвою потрібного вікна.

Одночасно натискаючи на клавіші Alt+Tab, можна “по колу” переглянути всі працюючі програми. Alt+Shift+Tab – працюючі програми відображаються у зворотньому напрямку.

Натиснути на комбінацію клавіш Alt+Esc. Активним стане наступне відкрите вікно.

Розташування декількох відкритих вікон можна впорядкувати на екрані за допомогою контекстного меню, яке відображається після клацання правою кнопкою на вільному місці панелі задач. Контекстне меню містить наступні команди, які дозволяють впорядкувати розташування вікон: Окна каскадом, Окна сверху вниз, Окна слева направо.

Діалогові вікна використовуються для настройки режимів роботи операційної системи, обладнання, програми тощо.

Як правило, у діалоговому вікні представлено декілька вкладок. Кожна вкладка має ярличок з надписом, розташований нижче за стрічку заголовка. Клацання по ярличку виводить вкладку на передній план (відкриває вкладку) і дозволяє працювати з представленими на ній елементами. У діалоговому вікні відображується набір елементів управління: кнопок, прапорців, перемикачів тощо.

Текстове поле – прямокутна ділянка, у яку можна ввести з клавіатури текстову інформацію, необхідну для виконання команди. Поле виділяють клацанням миші. У полі з’являється курсор введення, але текстове поле може залишатися і пустим;

Список – утримує набір запропонованих елементів. Поточна установка виділяється кольором або інверсією.

Список, що розкривається – виглядає як текстове поле, яке має в правій частині кнопку розкриття списку із стрілкою, направленою вниз. Список, який розкривається, більш компактний, ніж звичайний;

Перемикач – використовується для вибору одного з декількох взаємовиключаючих параметрів. Кнопки перемикача розташовуються групою. Для установки його в потрібне положення клацають мишею всередині відповідного кружка або на розташованому поряд тексті.

Прапорець – використовується для вмикання або вимикання однієї або декількох функцій. Він має вигляд маленького квадрата. Коли прапорець встановлено, у квадраті видно галку, коли скинуто – квадрат пустий.

Лічильник – використовується для зміни числового значення параметра за допомогою кнопок-стрілок, розташованих справа від поля.

Регулятор (бігунок) – застосовується для плавної зміни режиму роботи пристрою.

Індикатор ходу роботи – відображає в діалоговому вікні хід виконання поточної операції. Наприклад, за його допомогою можна слідкувати за виконанням операції копіювання.

Поиск по сайту: