АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Технологія менеджменту

Читайте также:
  1. Адміністративні методи менеджменту
  2. АНАЛИЗ ФУНКЦИЙ СПЕЦИАЛИСТОВ ПО СТРАТЕГИЧЕСКОМУ МЕНЕДЖМЕНТУ И ПОЛНОМОЧИЙ ОРГАНОВ УПРАВЛЕНИЯ ОРГАНИЗАЦИИ, ПРИНИМАЮЩИХ СТРАТЕГИЧЕСКИЕ РЕШЕНИЯ.
  3. Б. Сенсор-технологія
  4. Бесфільтрові свердловини. Технологія буріння.
  5. Библиографический список книг В. А. Абчука по экономике, менеджменту, маркетингу и прикладной математике
  6. БІОТЕХНОЛОГІЯ. ГЕНЕТИЧНА Й КЛІТИННА ІНЖЕНЕРІЯ
  7. Види ефектів виробництва, пов’язаних з удосконаленням менеджменту організації
  8. Для факультету менеджменту, 1 курсу
  9. Еволюція концепцій менеджменту
  10. Економічні методи менеджменту
  11. Етапи розвитку менеджменту. Інтегровані підходи до управління
  12. Ефективність менеджменту

Сьогодні ми практично поставлені перед фактом, що всі господарські проблеми необхідно вирішувати по-новому і виробляти нові форми організації будь-якого виду діяльності.

Господарська самостійність виробничих ланок, посилення економічних методів керівництва, перехід в усе більшій мірі до управління по горизонталі (постачальники — виробництво — споживачі), а також важке економічне становище в країні вимагають від керівника чітких і безпомилкових дій, адекватних постійно мінливим умовам і ситуаціям.

Розгляд підприємства з позицій системного взаємозв'язку усіх факторів виробництва дозволяє підтримувати стійкий режим функціонування системи шляхом постійних управлінських впливів, що виявляються на основі прийняття і реалізації рішень ЛПР.

Під рішенням розуміється вибір способу дії для досягнення цілей управління. Рішення — це творчий процес у системі управління і, крім змістовної сторони (проблема, мета, спрямованість), він має організаційно-технологічний характер, дозволяє видозмінити виробництво чи його окремі сторони в потрібному керівнику напрямку.

Технологія управління — це безупинний творчий процес підтримки стійкого режиму функціонування системи шляхом прийняття і реалізації господарських рішень. До цього процесу зводиться вся діяльність менеджера організації як суб'єкта управління своєї системи.

Технологічний процес управління складається з ряду послідовних дій — етапів, кульмінацією яких с ухвалення рішення (рис. 2).

Рис.2 Технологія управління

 

Необхідність у вирішенні виникає при наявності проблеми чи ситуації, що виявляється як наслідок розходження між реальністю і необхідним (бажаним) станом системи.

Характерними ознаками рішення є:

- можливість вибору єдиної дії з безлічі альтернатив (якщо немає альтернатив, то немає і вибору, а значить і немає рішення);

- наявність мети — безцільний вибір не вважається рішенням;

- необхідність вольового акту ЛПР при виборі рішення, тому що керівник формує його через боротьбу думок і мотивів, і він відповідальний за ухвалення єдиного рішення.

Управлінське рішення повинно відповідати принципам управління (див. 1.2)і ряду додаткових вимог:

- бути своєчасним, тобто відповідати етапу розвитку проблеми (не запізнюючись і не випереджаючи події);

- рішення повинно бути повноважним, тобто прийматися керівником у межах його прав;

- повинно бути конкретним, ясним і несуперечливим, документально оформленим (наказ, розпорядження і т.п.);

- повинно бути конструктивним, тобто враховувати і ситуацію, і інтереси системи в цілому;

- бути адресним, тобто націленим на конкретних виконавців із вказівкою термінів і ресурсів;

- бути реалізованим, тому що будь-яке, навіть найкраще рішення нічого не варте, якщо воно не виконане.

Технологічний процес прийняття і реалізації рішення (технологія управління) складається з ряду послідовних етапів (див. рис.2), кількість яких може бути різною. Усе залежить від ступеня їхньої деталізації і суміщеності.

У наведених джерелах викладені не тільки етапи і зміст усього розглянутого процесу, але й теорія прийняття рішень, з якою ми вже знайомі з загального курсу менеджменту. Тут лише доречно відзначити, що цикли управління, повторюючись, ніби піднімаються нагору по спіралі, просуваючи систему до поставленої мети. Інформація про досягнення даної мети є основою для розробки нових рішень, нових цілей і так до нескінченності (поки існує система).

Варто помітити, що система управління "переробляє" не одне рішення. їх безліч. Вони різні за складністю, тривалістю вироблення і реалізації. Рішення можуть вестися паралельно і перетинатися між собою, носити навіть конкуруючий характер, що, звичайно, сильно ускладнює питання управління. Отут-то і повинні виявлятися здібності і мистецтво операційного менеджера. Від того, яке рішення, коли і як прийме менеджер, керівник найчастіше залежить успіх діяльності і навіть доля фірми. Значимість прийняття рішень особливо зростає в період кризових ситуацій.

Тому менеджер у своїй роботі повинен уміло поєднати особисті можливості з можливостями колег, здібностями всього колективу до спільної роботи. Менеджер також повинен спиратися на наявні на підприємстві технічні засоби, від якості яких залежить як прямий, так і зворотний зв'язок з об'єктами управління.


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)