АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Природний добір в популяціях

Читайте также:
  1. Добір теми курсової та дипломної роботи.
  2. ЗАВДАННЯ СУЧАСНОЇ СЕЛЕКЦІЇ. ШТУЧНИЙ ДОБІР І ЙОГО ФОРМИ
  3. Його заслуга полягає в тому, що він показав весь духовний, історичний, природний світ у
  4. Природний рівень безробіття. Закон Оукена
  5. Природний склад повітря (нижні шари)
  6. Тема: Вивчення та добір засобів індивідуального захисту.
  7. Територія, населення, природний потенціал.

Природний добір – це процес, спрямований на збереження і розмноження в ряді поколінь організмів, що мають корисні для їх життя і розвитку адаптивні ознаки, і знищення менш пристосованих.

Матеріалом для добору служать індивідуальні спадкові зміни. Шкідливі зміни знижують плодючість і життєздатність особин, корисні – накопичуються в популяції.

Добір має спрямований характер: він зберігає ті зміни, які найбільше відповідають умовам навколишнього середовища, підвищують плодючість особин.

Добір може бути індивідуальним, спрямованим на збереження окремих особин з ознаками, що забезпечують їх перевагу в боротьбі за існування в межах популяції. Він може бути і груповим, що закріплює ознаки, корисні для певної групи.

 

І.І. Шмальгаузен визначив форми природного добору:

Стабілізуючий добір — знешкодження мутацій шляхом добору, удосконалення генотипу при сталому фенотипі та утворення резерву знешкоджених мутацій. Стабілізуючий добір відбувається при сталих умовах навколишнього середовища. Результатом стабілізуючого добору є домінування організмів із середньою нормою реакції, що характерна для виду організму.

Рушійний добір — розкриття резерву знешкоджених мутацій, добір знешкоджених мутацій, формування нових генотипу та фенотипу — формується нова норма реакції (закріплення ознак, що відхиляються від норми). Рушійний добір відбувається в умовах середовища, які повільно змінюються у певному напрямку (діє в мінливих умовах середовища). Його результатом є виникнення нових генотипу та фенотипу, які найбільш відповідають умовам середовища, які повільно змінюються (зміна середньої норми реакції).

Тварини, що мають значні відхилення від середньої норми, при швидкій зміні умов існування гинуть у першу чергу (внаслідок бурі, забруднення води, сухості тощо).

Дизруптивний добір (що розриває) — розкриття резерву знешкоджених мутацій та їх добір для формування крайньої норми реакції — виникнення поліморфізму. Результатом дизруптивного добору є виживання організмів із крайньою нормою реакції, яка найбільше відповідає умовам навколишнього середовища і знищення особин з середніми ознаками. Діє в мінливих умовах, призводить до розєднання популяцій й утворення двох нових популяцій із відмінними ознаками (Н-д: популяції безкрилих і крилатих форм комах. Відомо, що захисне забарвлення тварин забезпечує краще їх ви­живання).

Поліморфізм – існування в межах одного виду рослин або тварин двох (диморфізм) або більше груп особин з різко відмінними ознаками). Поліморфі́зм (від грец. poly — «багато» і morph — «форма», інколи вживається термін «морфізм») — дискретна варіація певної характеристики в межах єдиної популяції (зазвичай тварин), тобто групи організмів, що знаходяться в тій же самій місцевості та можуть схрещуватися[1][2]. Дискретні групи, що виникають, називаються морфами. Термін може посилатися як на видимі риси (наприклад, відмінності між мурахами різних каст), так і на риси, що можуть бути виявлені тільки в лабораторних дослідженнях — приховані морфи (наприклад, групи крові). Аналогічно цьому терміну для рослин та мікроорганізмів використовується термін «плеоморфізм».

 

Світла морфа ягуара (типова)

 

Темна або меланістична морфа ягуара

(близько 6 % південноамериканської популяції)

 

 

Будь-яка форма добору діє не випадково, а проходить через збереження і нагромадження корисних ознак. Добір відбувається успішно, якщо аспект мінливості більший і генотипи видів різноманітніші.

 

Іва́н Іва́нович Шмальга́узен (11 (23) квітня1884— 7 жовтня 1963) — зоолог-морфолог, дійсний член АН УРСР (з 1922) і АН СРСР (з 1935) родом з Києва, син Івана Федоровича Шмальгаузена. По закінченні Київського університету працював у ньому (до 1912 і 1930–1941), 1938–1948 у Московському, 1912–1918 у Воронізькому університетах. 20 жовтня 1924 спільне зібрання ВУАН затвердило академіка Шмальгаузена на посаду директора Мікробіологічного інституту ім. Ф. Омельченка.

1930–1941 директор Інституту Зоології та Біології АН УРСР, 1936–1948 — директор Інституту еволюційної морфології AH CCCP, згодом працював у Зоологічному інституті AH CCCP (ЗІН). Інститут зоології НАНУ нині носить його ім'я.

 

 


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)