АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Природний склад повітря (нижні шари)

Читайте также:
  1. А. На здания (административные, вокзалы, производственные, гаражи, склады и т.д.)
  2. Автоматизированная система управления запасами агрегатов и комплектующих изделий (АС “СКЛАД”).
  3. Автоматизований облік виробничих запасів на складі
  4. Акушерское пособие складывается из четырех моментов.
  5. Анализ блюда на наличие продуктов на складе.
  6. Бухгалтерські записи (проводки) складають перед записом сум на рахунки.
  7. В подмышечной области и в паховой складке
  8. В подразделении (на складе)
  9. Визначення виробничого циклу складного процесу
  10. Визначення і складові грошової системи
  11. Вимоги до складання тез
  12. Випишіть українські землі, що напередодні 1941 р. були приєднані до складу УРСР, зазначте, коли і внаслідок яких подій це сталося.
Компоненти Вміст Компоненти Вміст
% по масі % по об’єму % по масі % по об’єму
Азот 75,52 78,09 Оксид азоту 2,5×10-3 2,5×10-4
Кисень 23,15 20,94 Водень 3,5×10-6 5×10-5
Аргон 1,28 0,93 Метан 0,8×10-4 1,5×10-4
Двооксид вуглецю 0,046 0,033 Двооксид азоту 8×10-5 1,5×10-1
Неон 1,2×10-3 1,8×10-3 Озон 10-6 – 10-5 2×10-6
Гелій 7,2×10-5 5,2×10-4      
Криптон 3,3×10-4 1×10-4      

В даний час близько 60 тисяч хімічних речовин знаходять застос­ування в діяльності людини. Серед інгредієнтів забруднення повітря­ного середовища (шкідливі речовини) – тисячі хімічних сполук у вигляді аерозолів (твердих, рідких) чи газоподібному вигляді.

Шкідливими називаютьсяречовини, що при контакті з організмом можуть викликати захворювання чи відхилення від нормального стану здоров'я, що виявляються сучасними методами як у процесі контакту з ними, так і у віддалений термін, в тому числі і в наступних поколіннях.

Найбільш розповсюдженими видами забруднень є тверді суспензії (пил, зола, дим), оксиди вуглецю, азоту, сірки, вуглеводні, аміак, окси­ди і солі важких металів і т. ін.

Крім прямої дії на здоров'я людини забруднюючі атмосферу речовини впливають негативно на навколишнє середовище: рослинний і тваринний світ, водне середовище, ґрунт, будівельні конструкції, техніку і технології. Це приводить як до прямих вторинних дій шкідливих речовин на людину (наприклад, через харчові ланцюжки), так і до великих економічних втрат (зниження врожайності сільгосппродукції і тваринництва, корозія матеріа­лів, порушення у технологічних процесах, збільшення браку продукції, що випускається, і т. ін.).

В даний час усі міста світу щорічно викидають в атмосферу близько 1 млрд. т різних аерозолів, тільки теплові електростанції викидають 100 – 120 млн. т золи і 60 млн. т сірчистого газу.

За рік в атмосферу повітря світові викиди основних інгредієнтів склада­ють більше 20 млрд. т двооксиду вуглецю, 300 млн. т оксиду вуглецю,150 млн. т сірчаного ангідриду, 60 млн. т NО2. В Україні в 2000 р. сумарний викид від стаціонарних джерел в атмосферу склав 3959,4 тис. т, у тому числі пилу – 729,6 тис. т, оксиду вуглецю – 1230,6 тис. т, двооксиду сірки 976,6 тис. т, окси­дів азоту – 320 тис. т.

Найбільш шкідливими для навколишнього середовища і, зокрема повітря, є енергетичні установки, авіаційний і автомобільний транспорт, металургійне виробництво, хімічні підприємства, виробництво будівельних матеріалів. Значні промислові викиди і викиди автомобільного й іншого транспорту приводять до зміни клімату великих міст.

Забруднюючі атмосферу шкідливі речовини при контакті з орга­нізмом можуть викликати різні захворювання, професійні і гострі отруєння (у тому числі зі смертельним наслідком). Шкідливі речовини проникають в організм людини головним чином через дихальні шляхи, а також через шкіру і шлунково-кишковий тракт. Ефект ток­сичної дії різних речовин залежить від кількості речовини, що потрапила в організм, їх фізико-хімічних властивостей, тривалості надходження. Особливе значення має хімізм взаємодії даної речовини з біологічними середовищами (кров'ю, ферментами). Отруйні дії залежать від шляхів надходження і виведення, розподілу в організмі, від статі людини, віку, індивідуальної сприйнятливості й інших супутніх факторів. Загальний токсичний вплив у залежності від виду речовини може викликати різні дії: нервово-паралітичну (бронхоспазм, ядуха, судома, параліч), загально токсичну (набряк мозку, параліч, судоми), задушливу (токсичний набряк легенів), дратівливу (подразнення слизових оболонок), психотичну (порушення психічної активності, свідомості), шкіряно-резорбтивну (місцеві запалення).

Склад і ступінь забруднення повітряного середовища різними речовинами оцінюється по масі (мг) в одиниці об'єму повітря (м3) концентрації (С, мг/м3). Крім одиниці виміру – мг/м3, можуть використовуватися – %, а також – млн.-1 чи «ррm» (кількість часток речовини на мільйон часток повітря).

Гігієнічне нормування шкідливих речовин проводять по гранично допустимих концентраціях (ГДК, мг/м3) у відповідності з нормативними документами:

· для робочих місць визначається гранично допустима концентрація в робочій зоні – ГДКрз (ГОСТ 12.1.005-88, СІІ 245-71);

· в атмосфері повітря населеного пункту – максимально разові ГДК (найбільш висока, зареєстрована за 30 хв спостереження);

· середньодобові ГДК (середня за 24 год при безупинному вимірі);

· орієнтовно-безпечні рівні впливу – ОБРВ (список ГДК забруднюючих речовин № 3086-84 з доповненнями, ДСП 201-97).

Гігієнічне нормування вимагає, щоб фактична концентрація забруднюючої речовини не перевищувала ГДК (С. акт < 1).

ГДКрз – це максимальна концентрація, що при щоденній (крім вихідних днів) роботі у продовження 8 год чи при іншій тривалості, але не більш 41 год у тиждень, протягом усього стажу (25 років) не може викликати захворювань чи відхилень стану здоров'я, що виявля­ються сучасними методами досліджень у процесі роботи чи у віддале­ний період життя сучасного і наступних поколінь.

По ступеню впливу на організм шкідливі речовини підрозділяють­ся на чотири класи небезпеки:

1. надзвичайно небезпечні, що мають ГДК < 0,1 мг/м3 у повітрі (смертельна концентрація в повітрі менша 500 мг/м3);

2. високо небезпечні, що мають ГДК = 0,1 – 1,0 мг/м3 у повітрі (смертельна концентрація у повітрі 500 – 5000 мг/м3);

3. помірно небезпечні, що мають ГДК = 0,1 – 10,0 мг/м3 у повітрі (смертельна концентрація у повітрі 5000 – 50000 мг/м3);

4. мало небезпечні, що мають ГДК >10,0 мг/м3 у повітрі (смертельна концентрація у повітрі > 50000 мг/м3);

У таблиці 4 приведені значення гранично допустимих концентра­цій для деяких інгредієнтів, що знаходяться у виробничому повітря­ному середовищі й в атмосфері населених пунктів.

Таблиця 4


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 |

Поиск по сайту:

Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)